до виконання практичного завдання за темою 12

«Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції»

Диференційований метод, або метод відносних показників, ґрунтується на зіставленні одиничних показників якості оцінюваного та базового виробів. Відносний показник якості (

) розраховується за формулою:

де Р_і – значення і-го показника виробу, що оцінюється;

Р_і.б – значення і-го показника базового виробу (аналога);

Узагальнюючий метод використовується, коли важко надати перевагу будь-якому показнику з великої їх кількості. Узагальнюючий показник якості (

) розраховується за формулою:

Змішаний метод поєднує диференційований і узагальнюючий методи. Його застосування доцільне у випадках недостатньо повного врахування узагальнюючим показником усіх існуючих властивостей виробу, що не дає змоги отримати висновки відносно кількох певних груп властивостей. Комплексний метод ґрунтується на використанні узагальнюючих показників якості продукції і розраховується шляхом відношення відповідних їх значень оцінюваної продукції до базового зразка. Суть його полягає в порівнянні узагальнюючих показників якості виробу, що оцінюється, базового зразка і сумарних витрат на їх придбання та експлуатацію. У такий спосіб визначається показник економічної ефективності (Ке), який розраховується за формулою:

де К_я.уз та К_я.уз.б – відповідно узагальнюючі та базовий (аналога) показники якості виробу, що оцінюється;

З та З_б – сумарні витрати споживачів на придбання та експлуатацію виробу, що оцінюється, та базового зразка.

12.2. Контроль якості та випробування продукції

На підприємствах для здійснення контролю створюється відділ або бюро з|із| технічного контролю якості. Чисельність контролерів (Ч_к) для масового і великосерійного виробництв розраховується за формулою [1];

t_к – норма часу на контроль одиниці продукції;

К_д.вр – коефіцієнт, що враховує додатковий час на перехід від одного робочого місця до іншого;

Ф_еф – ефективний (корисний) фонд часу одного контролера за період, на який запланована програма випуску виробів.

Прогнозування конкурентоспроможності починається з двох груп показників: якісних та економічних, при цьому враховуються тільки ті, що становлять інтерес для споживачів.

Регламентовані (нормативні) показники мають два параметричних значення у вигляді індексів: при відповідності нормі І = 1, якщо не відповідає – І = 0.

Груповий індекс за сукупністю регламентованих показників розраховується за формулою [1];

де І_р.п – груповий індекс за регламентованими показниками;

q_рі – одиничний показник за і-м регламентованим показником;

n – кількість регламентованих показників, що підлягають оцінюванню.

Одиничний параметричний показник розраховується за формулою:

де q_і – одиничний параметричний показник за і-м параметром;

Р_і – величина і-го параметра для виробу, що аналізується;

– величина і-го параметра, за якої потреба задовольняється повністю.

Для отримання групового показника, що характеризує відповідність виробу потребі за якісними (технічними) параметрами, необхідно одиничні показники об’єднати з урахуванням значущості кожного з них, які розраховується за формулою:

де І^т.п– груповий показник за технічними (якісними) параметрами, що зіставляються;

q_i – одиничний параметричний показник за і-м технічним (якісним) параметром;

a_i – коефіцієнт вагомості і-го технічного (якісного) показника в загальному наборі (визначається методом експертної оцінки);

n – кількість параметрів, що береться до уваги під час оцінювання.

Груповий індекс конкурентоспроможності виробу за економічними показниками являє собою суму оцінок одиничних показників, що зважені за коефіцієнтом їх часткової участі в ціні споживання базового зразка товару та розраховується за формулою:

де І_е.п – груповий показник за економічними параметрами;

q_i – значення оцінки по і-м економічним параметром;

a_i – частка витрат і-го економічного параметра в ціні попиту;

n – кількість параметрів, що береться до уваги під час оцінювання.

Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності здійснюється на основі групових показників за регламентованими (нормативними), якісними (технічними), економічними показниками та розраховується за формулою:

де К_к.с – комплексний показник конкурентоспроможності товару, що аналізується відносно базового зразка;

І_р.п, І_т.п, І_е.п – групові індекси конкурентоспроможності за регламентованими (нормативними), технічними (якісними) та економічними показниками.

На основі комплексного показника формується висновок про конкурентоспроможність товару, що оцінюється. У разі К_к.с < 1 виріб, який аналізується, поступається базовому зразку за конкурентоспроможністю, при К_к.с > 1 – перевищує зразок. За умови рівної конкурентоспроможності К_к.с = 1. Однак слід мати на увазі, що при зростанні Іт.п (тобто поліпшенні споживчих показників товару, що аналізується) показник Кк.с збільшується, характеризуючи зростання конкурентоспроможності. При зростанні Іе.п (ціни споживання товару, що аналізується, порівняно з базовим зразком) показник Кк.с зменшується, відображаючи зниження конкурентоспроможності.

Метод комплексних відносних показників використовується, коли від застосування продукції немає вираженого ефекту, тоді до уваги беруться відносні показники (одиночні: бажані і небажані та комплексні). Комплексний відносний показник (Квд) показує, наскільки оцінювана продукція краще або гірше базового зразка та розраховується за формулою:

Метод «ідеальної моделі» використовується для розрахунку конкурентоспроможності принципово нової моделі виробу.

Індекс якості являє собою показник різнорідної продукції, рівний середньозваженому значенню відносних показників якості різноманітних видів продукції. Використовується для визначення конкурентоспроможності підприємства в цілому та порівняння за цим показником фірм, що входять до компанії. Індекс якості дає змогу оцінювати динаміку конкурентоспроможності підприємства протягом певного часу та розраховується за формулою:

де К_р.вд – відносний показник якості р-го виду продукції;

mp – коефіцієнт вагомості (частка обсягу р-го виду продукції в загальному обсязі продукції підприємства);

нк – номенклатура видів продукції, що оцінюється.

Відносний показник якості може розраховуватися як відношення головних показників продукції в оцінюваний і базові періоди

або відношення рівнів конкурентоспроможності продукції.

Коефіцієнт вагомості показника розраховується за формулою:

Обсяг виробництва продукції М подається у вартісних одиницях. Це може бути собівартість С одиниці продукції на обсяг готової продукції Nнк: М = С · Nнк, або ціна Ц одиниці продукції на обсяг реалізованої продукції Nнк: М = Ц · Nнк. Якщо відносний показник розраховується за рівнем конкурентоспроможності, обсяг виробництва визначається в натуральних одиницях: М = Nнк.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: