Основні показники III етапу.

1. Самооцінка, або абсолютний ціннісний статус „Я”. Визначається положенням відмітки „Я” на шкалі цінностей.

2. Відносний ціннісний статус „Я” у ІСР. Визначається як співвідношення кількості персонажів „вище „Я” і „нижче „Я”. Змістовна інтерпретація даного показника потребує уточнення. Передбачається, що персонажі „вище „Я” символізують ціннісно-цільові і ціннісно-інструментальні ресурси суб'єкта у його життєдіяльності. Персонажі „нижче „Я”. символізують суб'єктивні перешкоди індивіда у його життєдіяльності. Несприятливим є значне переважання персонажів „нижче „Я”, хоча формально при цьому „Я” себе цінує вище за інших.

3.Ціннісний баланс загальний. Визначається як співвідношення кількості персонажів „вище за середину” і „нижче за середину”. Характеризує сприйняття цілісної ІСР як ціннісно-позитивне і ціннісно-негативне.

4.Ціннісний баланс парціальний. Визначається як співвідношення „вище „Я” / „нижче „Я” для окремих соціальних груп, виділених на I етапі.

5.Ціннісно-орієнтаційні чинники (ЦОФ). Визначаються як інтерпретація-узагальнення змісту персонажів і їх характеристик по групах, виділених на шкалі цінностей. Характеризують ціннісні орієнтації суб'єкта в їх особистісно-змістовому наповненні.

6.Значущість ЦОФ позитивна (негативна). Визначається за ступенем близькості ЦОФ до полюсів шкали. ЦОФ, максимально наближені до полюсів, відповідають цінностям — цілям суб'єкта. Інші ЦОФ відповідають цінностям —.засобам суб'єкта.

7.Ієрархія ЦОФ. Визначається відповідно до значущості ЦОФ.

8.Узагальнені інші, або ціннісно-рольові позиції в ІСР. Визначаються як змістові узагальнення соціальних, вікових та інших ознак I рівня у групах персонажів, виділених на шкалі цінностей. Узагальнені інші є групами персонажів, які об'єднані за ціннісними ознаками, котрі не завжди відповідають традиційним соціальним категоріям. Наприклад, серед узагальнених інших в ІСР можуть бути не просто ровесники, а ровесники-шанувальники (віддані); ровесники, які викликають симпатії у дорослих, розумні; ровесники-родичі; ровесники, залежні від дорослих (шестірки); решта ровесників, незалежно від їх достоїнств і недоліків. У своїй сукупності всі виділені респондентом „узагальнені інші„ утворюють немов суб'єктивну соціальну стратифікацію індивідуальної ІСР.

Життєво важливі ролі, властиві всім узагальненим іншим, відповідають виділеним ЦОФ суб'єкта.

Приклад діагностики за наведеною методикою можна знайти у посібнику „Довідкова книга соціального педагога” [Овчарова Р.В. Справочная книга соціального педагога. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 480 с. – С. 387-392].

„Реєстрація соціальної активності дитини”

Мета: визначення рівня розвитку властивостей суб’єкта (спілкування, діяльність, самосвідомість) і їх проявів у реальній соціальній активності дитини.

Інструкція: реєстрація соціальної активності кожної дитини проводиться індивідуально в одному і тому ж часовому діапазоні, встановленому спостерігачем; може проводитися у кілька етапів, під час кожного із яких реєструються одиниці лише одного виду активності (наприклад, активність у діяльності). Для виділення і підрахунку одиниць активності використовується карта одиниць вимірювання активності, наведена нижче. Умови обстеження дітей повинні бути однаковими. Активність дітей не стимулюється і досліджується у групі (класі).

Карта виявів соціальної активності дитини

Загальний індекс соціальної активності підраховується за формулою:

де КА – коефіцієнт соціальної активності; Еа1 – Еа4 сума зареєстрованих одиниць кожного виду активності. Слід зазначити, що можна окремо визначати коефіцієнт для кожного виду соціальної активності дитини: як суб’єкта самопізнання, суб’єкта діяльності (гра, навчання) і суб’єкта спілкування.

Виділено декілька рівнів соціальної активності дитини:

I рівень „ неадекватна активність”: 20-5% (соціальна занедбаність);

II рівень „ адаптивна активність”: 30-20% (соціальна готовність);

III рівень „ адекватна активність”: 45-30% (соціальна суб’єктивність).

Мета. Вивчення прагнення дитини до усамітнення, ступеня його вираження.

Інструкція. Якщо респондент погоджується із твердженням, то на бланку для відповідей поряд з відповідним цифровим позначенням ставить знак „+” („так”), у випадку незгоди - знак „мінус” („ні”).

1.Я вважаю, що будь-яка людина не повинна відриватися від колективу.

3.Я не терплю самотності і тому завжди прагну бути серед людей.

4.Іноді мені краще серед людей, іноді прагну ізолюватися від усіх і побути на самоті.

6.У більшості випадків я хочу бути серед людях, але іноді хочеться побути одному.

8.Я боюся самотності, однак нерідко трапляється так, що я виявляюся віч на віч із собою.

10.Самотність я переношу легко, якщо тільки вона не пов'язана з неприємностями.

Обробка результатів. За позитивні відповіді на твердження 2, 7, 9 і за негативні – на твердження 1,3,8 виставляється по + 3 бали; за позитивні відповіді на твердження 4, 5, 6,10 — по + 1 балу; за позитивні відповіді на твердження 1, 3, 8 і за негативні на твердження 2, 7, 9 — по— 3 бали. Підраховується сума балів з урахуванням знаку.

Інтерпретація результатів. Чим вища сума позитивних балів, тим більше виражено у остежуваного прагнення до усамітнення. При негативній сумі балів таке прагнення відсутнє.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: