Показники і ключі інтерпретації

„Діагностика соціально-психологічної адаптації підлітків”

Інструкція. В опитувальнику підібрано висловлювання про людину і її спосіб життя – переживання, думки, звички, стиль поведінки. Їх завжди можна співвіднести з нашим власним способом життя.

Прочитавши або прослухавши висловлювання опитувальника, порівняйте їх із власними звичками, власним способом життя і оцініть, як ці висловлювання можна співвіднести з вами. Для того щоб відмітити вашу відповідь на бланку, виберіть один із семи варіантів оцінок від 0 до 6, який найбільше імпонує вам:

1 – це мені не властиво у більшості випадків;

4 – це схоже на мене, але я не цілком у цьому маю впевненість;

3.У всьому любить боротьбу, суперництво, конкуренцію.

7.Вагаэться, що може подобатися комусь із осіб протилежної статі.

10.Людина стримана, замкнена; тримається від усіх у стороні.

12.Людина відповідальна, на неї можна розраховувати.

13.Відчуває, що не в змозі щось поміняти; всі зусилля даремні.

15.Привласнює зазвичай тільки ті правила і вимоги, яких слід дотримуватися.

17.Любить помріяти іноді посеред білого дня. Важке повернення від мрії до дійсності.

18.Постійна готовність до захисту, навіть нападу: застряває на переживаннях образ, подумки перебирає способи відплати.

19.Вміє управляти собою і власними вчинками, уміє примусити себе, дозволити собі, самоконтроль для неї не проблема.

20.Часто псується настрій: накочується хандра, смуток.

21.Все, що стосується інших, не хвилює: зосереджена на собі, увагу приділяє лише собі.

23.Не соромиться своїх почуттів, відкрито їх виявляє.

24.Серед значного скупчення людей буває трохи одинокою.

25.Зараз щось ніяково. Хочеться все кинути і кудись заховатися.

28.Насторожує незаслужене доброзичливе ставлення навколишніх.

30.Людина незговірлива, вперта; таких називають важкими.

31.До людей – вимоглива, засуджує їх, якщо вважає, що вони цього заслуговують.

32.Зазвичай відчуває себе не провідником, а тим кого ведуть: не завжди вдається мислити і діяти самостійно.

33.Більшість із тих, хто її знає, добре до неї ставляться, люблять її.

34.Іноді появляються такі думки, якими ні з ким не хочеться ділитися.

36.Відчуває себе беззахисною, потребує когось поруч.

38.Приймає ніби самостійні рішення, але не може звільнитися від впливу інших людей.

39.Відчуває почуття провини, навіть якщо звинувачувати себе немає в чому.

42.Не може зосередитися, взятии себе у руки, самоорганізуватися.

43.Відчуває слабкість; байдужа до всього, що раніше хвилювало.

47.Людина поривчаста, нетерпляча, гаряча; не вистачає стриманості.

49.Не дуже довіряє своїм почуттям, вони іноді підводять її.

51.На першому місці розум, але не почуття: перед тим, як щось зробити, подумає.

52.Все, що відбувається з нею, тлумачить на свій лад, здатна нафантазувати зайвого. Словом, якась дивна, не схожа на інших – не від світу цього.

53.Людина поблажлива до інших, приймає кожного таким, яким він є.

55.Вважає себе цікавою людиною — привабливою як особистість, помітною.

57.Обов'язково потрібно нагадувати, підштовхувати, щоб довести справу до кінця.

59.Немає нічого, в чому б виразила себе, проявила свою індивідуальність, своє „Я”.

61.Амбіційна, небайдужа до успіху, похвали: в тому, що для неї має сенс, прагне бути серед кращих.

62.Людина, у якої у даний час багато що гідне презирства.

63.Людина діяльна, енергійна, повна ініціатив.

64.Пасує перед труднощами і ситуаціями, які загрожують ускладненнями.

66.За вдачею ватажок і уміє впливати на інших.

68.Людина настирлива, напориста; їй завжди важливо настояти на своєму.

69.Не любить, коли з ким-небудь псуються відносини, особливо, якщо розбіжності загрожують стати явними

70.Довго не може прийняти рішення, а потім вагається у його правильності.

71.Перебуває в стані розгубленості: все переплуталося, все змішалося у неї.

74. Людина приємна, викликає прихильність до себе..

75. Зовнішньо, може, і не дуже красива, проте може подобатися як людина, як особистість.

76.Зневажає осіб протилежної статі і не підтримує з ними зв’язки.

77.Коли потрібно щось зробити, охоплює страх: а раптом не зумію, раптом не вийде.

78.Легко, спокійно на душі, немає нічого, що занадто турбувало б.

80.Відчуває, що росте, дорослішає: змінюється сама і змінює відношення до навколишнього світу.

Трапляється, що говорить про те, в чому зовсім не розбирається.

84.Щоб примусити щось зробити, потрібно як слід наполягати, і тоді вона поступиться:

86.Обставини часто примушують захищати себе, виправдовуватися і обґрунтовувати свої вчинки.

87. Людина поступлива, податлива, м'яка у відносинах з іншими.

90.Ухвалює рішення і тут же їх відміняє; зневажає себе за слабкість волі, а зробити з собою нічого не може.

91.Прагне розраховувати на свої сили, не розраховує на чиюсь допомогу.

93.Переживає почуття скутості, внутрішньої несвободи.

95.Не дуже надійний товариш, не завжди можна розраховувати на неї.

97.Товариська, відкрита людина; легко сходиться з людьми.

98.Сили і здібності цілком відповідають тим завданням, які доводиться вирішувати; з усім може справитися.

99.Себе не цінує: ніхто її всерйоз не сприймає; в кращому разі до неї поблажливі, просто терплять.

100.Турбується, що особи протилежної статі занадто заповнюють думки.

„Індивідуальна соціальна ситуація розвитку”

Процедура діагностики ІСР ділиться на три етапи.

На I етапі респондент виписує 50 персонажів у тому порядку, в якому вони з’являються у його думках, у стовпчик з лівого краю аркуша.

Інструкція: „ Перед вами аркуш паперу, на якому зліва ви бачите стовпчик із 50 чисел. Зараз ви будете пригадувати різних людей. Це можуть бути як дорослі, так і діти, знайомі і незнайомі, чужі і рідні, реальні і придумані, герої книг і кіно. Вони можуть жити зараз, в далекому минулому або майбутньому. Головне, що всі вони – люди.

Усіх, кого ви пригадаєте, потрібно записати у стовпчик поряд із цифрами у тому порядку, як вони приходять у ваші думки. Якщо не пригадується ніхто, підкресліть ту цифру, на якій виникли труднощі, і продовжуйте пригадувати далі. Якщо не хочете писати повне ім’я, можна написати ініціали або умовне ім’я. Важливо, щоб ви не забули в подальшому, що заховано під цим ім’ям”.

На II етапі респондент виписує поряд з персонажами їх короткі характеристики.

Інструкція: „ Зараз для кожного, хто записаний у вашому списку, потрібно вибрати найхарактерніші ознаки. Для цього коротко охарактеризуйте його і поруч з ім’ям запишіть цю характеристику”.

На III етапі респондент позначає своє місцезнаходження на шкалі цінностей, а потім позначає позицію кожного персонажа на цій же шкалі.

Інструкція: „ На іншому аркуші ви бачите вертикальну лінію, нижній кінець якої позначено знаком „—”, а верхній знаком „+”. Верхній кінець цієї шкали символізує все найкраще, чисте, високе, благородне, що може бути властиве людині; а нижній кінець шкали – найбільш низьке, жахливе, потворне. Спочатку ви повинні знайти на цій шкалі місце, на яке ви поставили б себе. Відмітьте це місце рискою або іншим значком і напишіть „Я”. Тепер знайдіть місце кожного персонажа із вашого списку, дотримуючись черговості, щоб нікого не пропустити. Якщо декілька персонажів ви захочете поставити на одне і те ж місце, то поряд з однією рисочкою ставте через кому номери, що їм відповідають”.

Кожний етап даної діагностичної процедури призначений для діагностики відповідного структурного рівня ІСР і містить самостійну діагностичну цінність, тому його результати можуть бути опрацьовані незалежно від інших етапів. Але для отримання інтегральних показників важливим є поєднання результатів усіх етапів.

Головний показник – спектр соціальних ролей. Він містить у собі дані про соціальний склад значущих персонажів у індивідуальній ІСР. Для отримання цього показника спочатку кожний персонаж аналізують за такими категоріями:

- вік (старший щодо респондента чи молодший);

- „зірки” (відомі історичні герої, діячі мистецтва, культури, політики, спорту);

- тварини (появляються у списках, не звертаючи увагу на інструкцію);

Знизу таблиці підраховується загальна кількість повторів кожної категорії в процентах щодо загального числа персонажів.

Головний показник – спектр емоційно-комунікативних відношень „Я” - інші” або спектр якостей і відношень, усвідомлюваних респондентом під час спілкування і взаємовідносин. За результатами II етапу роблять висновок про таку грань комунікативної компетентності дитини, як здатність сприймати, усвідомлювати ті або інші сторони спілкування та особистісні якості навколишніх. Кожна ознака характеризується за такими категоріями (при виборі категорій використана класифікація емоційної спрямованості Додонова):

А – альтруїстична спрямованість (добрий; злий; жадібний; допомагає; хороша людина);

Е – естетична спрямованість (красивий; кирпатий; кінські зуби; жаб’ячий погляд; чарівні очі; струнка постава);

П – практична спрямованість (сюди ж віднесено і оцінку професійних навичок);

Гн – гностична (пізнавальна) спрямованість (розумна; цікава людина; обізнана; ерудована);

Пг – спрямованість на боротьбу і подолання перешкод та акцентуація відповідних якостей у людини, сюди ж віднесено і вольові якості (держить слово; не боягуз);

Р – романтична спрямованість (загадковий; незвичайний; неординарний);

МН – манери і норми, спрямованість на оцінку нормативності поведінки (зразкова поведінка; іноді схожий на ненормального);

Ф – спрямованість на оцінку фізичних даних.

Кожна ознака певної спрямованості має позитивне, негативне, амбівалентне (і „+”, і „―”) або нейтральне емоційне забарвлення, яке позначається знаками „+” або „―”

Потім підраховується сума ознак за усіма виділеними категоріями і визначаються ранги ознак відповідно до частоти їх повторюваності (див. табл. 3). Таким чином, ми одержуємо профіль емоційного ставлення до певного персонажа і спектр якостей та відношень, котрі усвідомлюються респондентом під час спілкування.

Наступний показник —- загальний емоційний баланс ІСР. Він визначається як співвідношення „емоційно-позитивних” та „емоційно-негативних” ознак і характеризує загальний емоційний фон ІСР.

Показник емоційний баланс парціальний щодо окремих груп в ІСР, виділених на I етапі. Визначається як співвідношення емоційно-позитивних і негативних ознак для окремих груп. Характеризує перевагу емоційно-позитивного або емоційно-негативного відношення до окремих соціальних та інших категорій.

Проводиться за допомогою малюнка, що зображає шкалу цінностей, на якій підліток відзначає місці свого „Я”, а потім знаходить і фіксує місце кожного персонажа.

Всі відмітки можна згрупувати за ступенем близькості на шкалі. Зміст кожної групи (персонажі і їх характеристики) інтерпретується. Дослідник повинен знайти ту загальну смислову підставу, яка обумовлює близьке (або співпадаюче) розташування персонажів на шкалі цінностей.

* Проводячи дану інтерпретацію, можна іноді зіткнутися з трудністю узагальнення, на перший, погляд несумісних ознак. Ця трудність; як правило, пов'язана з недостатністю інформації. Для її усунення можна використовувати додаткову інформацію:

на етапі аналізу результатів попросити розповісти докладніше про деяких персонажів;

на етапі інструктажу (особливо, якщо дослідження групове і немає можливості для подальшої співбесіди) не обмежувати респондента однослівною характеристикою персонажа, а дозволити розгорнену характеристику;

можна дозволити додавати ознаки персонажам на етапі їх розміщення на шкалі цінностей.

„Реєстрація соціальної активності дитини”

Мета: визначення рівня розвитку властивостей суб’єкта (спілкування, діяльність, самосвідомість) і їх проявів у реальній соціальній активності дитини.

Інструкція: реєстрація соціальної активності кожної дитини проводиться індивідуально в одному і тому ж часовому діапазоні, встановленому спостерігачем; може проводитися у кілька етапів, під час кожного із яких реєструються одиниці лише одного виду активності (наприклад, активність у діяльності). Для виділення і підрахунку одиниць активності використовується карта одиниць вимірювання активності, наведена нижче. Умови обстеження дітей повинні бути однаковими. Активність дітей не стимулюється і досліджується у групі (класі).

Загальний індекс соціальної активності підраховується за формулою:

де КА – коефіцієнт соціальної активності; Еа1 – Еа4 сума зареєстрованих одиниць кожного виду активності. Слід зазначити, що можна окремо визначати коефіцієнт для кожного виду соціальної активності дитини: як суб’єкта самопізнання, суб’єкта діяльності (гра, навчання) і суб’єкта спілкування.

Виділено декілька рівнів соціальної активності дитини:

I рівень „ неадекватна активність”: 20-5% (соціальна занедбаність);

II рівень „ адаптивна активність”: 30-20% (соціальна готовність);

III рівень „ адекватна активність”: 45-30% (соціальна суб’єктивність).

Мета. Вивчення прагнення дитини до усамітнення, ступеня його вираження.

Інструкція. Якщо респондент погоджується із твердженням, то на бланку для відповідей поряд з відповідним цифровим позначенням ставить знак „+” („так”), у випадку незгоди - знак „мінус” („ні”).

1.Я вважаю, що будь-яка людина не повинна відриватися від колективу.

3.Я не терплю самотності і тому завжди прагну бути серед людей.

4.Іноді мені краще серед людей, іноді прагну ізолюватися від усіх і побути на самоті.

6.У більшості випадків я хочу бути серед людях, але іноді хочеться побути одному.

8.Я боюся самотності, однак нерідко трапляється так, що я виявляюся віч на віч із собою.

10.Самотність я переношу легко, якщо тільки вона не пов'язана з неприємностями.

Обробка результатів. За позитивні відповіді на твердження 2, 7, 9 і за негативні – на твердження 1,3,8 виставляється по + 3 бали; за позитивні відповіді на твердження 4, 5, 6,10 — по + 1 балу; за позитивні відповіді на твердження 1, 3, 8 і за негативні на твердження 2, 7, 9 — по— 3 бали. Підраховується сума балів з урахуванням знаку.

Інтерпретація результатів. Чим вища сума позитивних балів, тим більше виражено у остежуваного прагнення до усамітнення. При негативній сумі балів таке прагнення відсутнє.

1. Шкала на соціальну бажаність: 2(ні), 4(ні), 6(ні), 13(так), 21(ні), 23(ні), 30(так), 32(так), 33(ні), 38(ні), 47(ні), 54(ні), 79(ні), 83(ні), 87(ні).

2. Шкала схильності до соціальної бажаності: 1(ні), 10(ні), 11(так), 22(так), 34(так), 41(так), 44(так), 50 (так), 53(так), 55(ні), 59(так), 61(ні), 80(так), 86(ні), 88(так), 91(так), 93(ні).

3. Шкала схильності до адиктивної поведінки:14(так), 18(так), 22(так), 26(так), 27(так), 31(так), 34(так), 35(так), 43(так), 46(так), 59(так, 60(так), 62(так), 63(так), 64(так), 74(так), 81(так), 91(так), 95(ні).

4. Шкала схильності до саморуйнівної поведінки: 3(так), 6(так), 9(так), 12(так), 16(так), 24(ні),27(так), 28(так), 37(так), 39(так), 51(так), 52(так), 58(так), 68(так), 73(так), 76(ні), 90(так), 91(так), 92(так), 96(так), 98(так).

5. Шкала схильності до агресії та насильства: 3(так), 5(так), 15(ні), 16(так), 17(так), 25(так), 37(так), 40(ні), 42(так), 45(так), 48(так), 49(так), 51(так), 65(так), 66(так), 70(так), 71(так), 72(так), 75(ні), 77(так), 82(так), 85(ні), 89(так), 94(так), 97(так).

6. Шкала вольового контролю емоційних реакцій: 7(так), 19(так), 20(так), 29(ні), 36(так), 49(так), 56(так), 57(так), 69(так), 70(так), 71(так), 78(так), 84(так), 89(так), 94(так).

7. Шкала схильності до делінквентної поведінки18(так), 26(так), 31(так), 34(так), 35(так), 42(так), 43(так), 44(так), 48(так), 52(так), 55(ні), 61(ні), 62(так), 63(так), 64(так), 67(так), 74(так), 86(ні), 91(так), 94(так).

Примітка: деякі пункти одночасно входять в декілька шкал опитувальника.