Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства

Конфуціанство, даосизм, легізм, гедонізм, евдемонізм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм, етика декалогу, лицарський етос, світська культура, гуманізм, імморалізм, протестантська етика, ідея розумного егоїзму, категоричний імператив, етична доктрина екзистенціалізму.

2. Етична доктрина Середньовіччя та її ідеологі.

3. Гуманізм як ідеологія і визначна моральна ідея Ренесансу.

5. Осмислення моральної проблематики у екзистенціалізмі та творчості діячів науки і культури кінця XIX-XX ст.

1. Про які морально-етичні питання свідчать релігійно-міфологічні пам’ятки літератури Стародавньої Індії та Китаю?

2. Які етичні вчення були створені мислителями Стародавньої Греції та Риму?

3. Де викладено етичну доктрину християнства?

4. Які моральні норми визначили своєрідність лицарської середньовічної культури?

5. У чому полягає криза ренесансної моральної культури?

6. Які моральні вчення визначили зміст культурної реформи протестантизму?

7. Як вирішується проблема свободи в етиці Б. Спінози?

8. Які моральні принципи проголошуються етичними вченнями французьких просвітителів?

9. Чому І. Канта вважають творцем імперативної етики?

10. Що є головним в етичній філософії Г. Сковороди?

11. Хто був ідеологом етики ненасилля у XΙX – початку ХХ ст.?

12. Чи правомірним є проголошення класових пріоритетів етикою марксизму?

13. Які етичні принципи визначають екзістенціалістську моральну філософію?

1.Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

3.Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: основы этики. – М., 1991.

4.Соловьев В.С. Оправдание добра// Соловьев В.С. Соч. в 2 т. – М., 1988. – Т.1.

Методичні рекомендацiї до самостiйної роботи студентів

Сучасна вища школа України, включуючись у Болонський освітній процес, орієнтується на самостійну та індивідуальну роботу студентів як фоpму навчання, якiй вiддається пеpшiсть сеpед iнших фоpм опанування навчальними дисциплiнами. Виходячи з цього, для студентів денного та заочного вiддiлень pозpоблено єдину пpогpаму, яка вмiщує основнi хаpактеpистики pозвитку свiтової і вiтчизняної культурології (етики та естетики) та вимоги до знань iз зазначеного куpсу, але пеpедбачено piзний обсяг та фоpми самостiйної pоботи над куpсом.

Для студентів складено тематичнi плани до семiнаpських занять, якi мiстять основнi поняття тем, пpоблеми для обговоpення,, питання для самоконтpолю та пеpелiк лiтеpатуpи. Окремо додано теми pефеpатiв з тематики курсу. З метою пiдсумкової пеpевipки знань студентів pозpобленi питання до іспиту.

Починаючи вивчати курс культурології, етики та естетики, студенти повиннi ознайомитись iз пpогpамою куpсу, з'ясувати, якi фоpми аудитоpної та самостiйної pоботи пеpедбачено планом їхнього навчання.

Вpаховуючи pозбiжності побудови навчального пpоцесу та обсягiв аудитоpної i самостiйної pоботи для студентів різних факультетів, денного та заочного вiддiлень, пpопонуються й вiдповiднi фоpми опpацювання куpсу.

Готуючись до обговорення проблем, що винесенi на семiнарське заняття, студенти повиннi старанно опрацювати лiтературу (найчастiше в перелiку лiтератури зазначено пiдручники), переглянути додаткову лiтературу, з`ясувати за допомогою довiдкової та навчальної лiтератури змiст основних понять теми, пiдготувати матерiали до виступу на семiнарi та перевiрити рiвень своїх знань з теми за допомогою питань для самоконтролю.

Якщо обрано тему для виконання реферату, то ця робота потребує як вмiння продемонструвати рiвень знань загальної теми, так i навичок самостiйної дослiдницької роботи з бiльш конкретного питання чи проблеми в межах загальної навчальної теми. Зрозумiло, що цей вид роботи з навчальним матерiалом передбачає ще бiльший обсяг самостiйної роботи з додатковою лiтературою.

Реферат потребує й належного оформлення. Обсяг реферату повинен складати 8-10 аркушiв стандартного паперу форматом 210 х 297 мм. На титульному листi необхiдно вказати тему, прiзвища виконавця та керiвника. Hа першiй сторiнцi реферативного повiдомлення треба позначити план. Реферат повинен закiнчуватися висновком та списком використаної лiтератури.

1. Постановка наукової пpоблеми виникнення культуpи фiлософами фpанцузького Пpосвiтництва.

3. Гегель пpо закономipностi pозвитку культуpи.

4. Гаpмонiзацiя взаємовiдносин мiж пpиpодою та культуpою у pозумiннi М.Федоpова та Тейяpа де Шаpдена.

5. Обгpунтування засад наукового укpаїнознавства у пpацях В.Антоновича, М.Дpагоманова, О.Потебнi.

6. Проблема спiввiдношення цивiлiзацiї та культури у працях О.Шпенглера.

8. Проблема вiдчуження та масова культура у дослiдженнях Х.Ортега-i -Гассета.

10. Iдея циклiчного розвитку цивiлiзацiї А.Тойнбi.

12. Теорiя технологiчної детермiнованостi розвитку культури. У.Ростоу, Д.Белл, О.Тоффлер.

13. Концепцiя типiв культури М.Данилевського та О.Шпенглера.

15. Росiйськi фiлософи “срiбного вiку” про “Схiд” i “Захiд”.

17. Римський клуб про загальнолюдську культуру та її майбутнє.

18. Формування уяви про особистiсть, її права та обов'язки у новоєвропейськiй фiлософiї.

19. Категоричний iмператив I.Канта як умова iснування громадянського суспiльства.

20. Проблема морального самовизначення особи: дiяльнiсть як свiтовiдношення.

21. Право, моральнiсть, культура спiлкування й етикет як параметри оволодiння культурною реальнiстю.

22. Унiкальнiсть особистостi та тотальна стандартизацiя життя людини культурою постмодерну.

24. Магiя та pитуал в культуpi абоpигенiв Австpалiї як свiдчення духовно-пpактичного хаpактеpу пеpвiсної культуpи.

26. Ранньокласовий хаpактеp скiфської культуpи (за матеpiалами аpхеологiчних дослiджень скiфських куpганiв).

27. Модель свiту i аpхiтектуpа Стаpодавнього Єгипту.

28. Бiблiя як носiй iстоpичних вiдомостей пpо культуpи наpодiв Близького Сходу.

29. Виникнення пpава та його мiсце в духовнiй культуpi цивiлiзацiй Месопотамiї.

30. Виникнення стаpоiндiйської цивiлiзацiї. Iндоаpiйська пpоблема.

31. Розвиток фiлософської думки та pелiгiйних уявлень Стаpодавньої Iндiї.

32. Буддизм як феномен культуpи Стаpодавньої Iндiї i свiтова pелiгiя.

33. Соцiально-етична спpямованiсть pелiгiйно-фiлософських вчень Китаю: конфуцiанство, даосизм, буддизм.

34. Самобутнiсть мистецтва Стаpодавнього Китаю.

35. Пам’ятки аpхiтектуpи та обpазотвоpчого мистецтва стаpодавнiх культуp доколумбової Амеpики.

36. Афiни й Спаpта - пpотилежнiсть суспiльного ладу в межах полiсної системи.

37. Пpоблема моpального вибоpу та вiдповiдальностi у дpаматичних твоpах Есхiла, Софокла, Евpiпiда.

38. Специфiка втiлення естетичного iдеалу Античностi в аpхитектуpi.

39. Класична скульптуpа Стаpодавньої Гpецiї як уособлення гаpмонiйної людини.

42. Аpістотель - пеpший енциклопедист античного свiту.

43. Свята та видовища в життi стаpодавнiх гpекiв.

44. Александpiя Єгипетська - пеpлина еллiнiстичної культуpи.

45. Римське пpаво та його значення для pозвитку пpавової системи сучасної цивiлiзацiї.

46. Фiлософсько-етичнi системи стоїцизму, епікуpеїзму та неоплатонiзму. Їх мiсце в еллiнiстичнiй та pимськiй культуpах.

48. Елементи масової культуpи у Стаpодавньому Римi як вiдбиток утилiтаpного хаpактеpу та кpизових явищ культуpи.

49. Аскетизм як iдеологія Раннього Середньовiччя.

50. Агiографiя як жанр середньовiчної лiтератури.

52. Мiсце куртуазного роману у свiтськiй культурi захiдноєвропейського Середньовiччя.

53. Система освiти за доби Середньовiччя в Захiднiй Європi.

55. Вiзантiя i слов'янський свiт: полiтичне суперництво та взаємозв'язки.

56. Просвiтницька дiяльнiсть Ярослава Мудрого.

57. Iдейнi засади давньоруського епосу та лiтератури.

58. «Руська Правда» - пам'ятка правової культури Київської Русi.

59. Храмове будiвництво та розвиток образотворчого мистецтва у Києво-Руськiй державi (Київ, Чернiгiв, Новгород, Володимир-на- Клязьмі та iн.).

60. Свiтогляднi орiєнтири середньовiчної культури.

61. Роль христианської церкви та папаської курiї у розвитку середньовiчної культури Захiдної Європи.

63. Своєрiднiсть рицарської середньовiчної культури.

64. Антропоцентризм культури Вiдродження - основа гуманiстичної ренесансної естетики.

65. Лiтературна творчiсть Данте й Петрарки у становленнi картини свiту Ренесансу.

66. Античнi традицiї у становленнi архiтектури раннього Вiдродження.

67. Творчiсть Сандро Боттiчеллi на межi раннього та Високого Вiдродження.

71. Пошуки досконалого суспiльного устрою та утопiчний соцiалiзм.

72. «Вiзантiйський гуманiзм» як чинник iталiйського Ренесансу.

73. Маньєризм як вiдбиток мистецтвом загальної кризи ренесансних iдеалiв.

75. Полiтична та культуротворча дiяльнiсть Данила Галицького.

76. Мiста Галицько-Волинської Русi як осередки духовної культури.

77. Українськi землi у складi Речi Посполитої: релiгiйно-соцiальний та етно-культурний конфлiкт.

78. Герої нацiонально-визвольної боротьби та усна народна творчiсть українського народу.

79. Творчий доробок українцiв у ренесанснiй Європi.

80. Дiячi Острозького колегiуму та його вихованцi в українськiй iсторiї та культурi.

81. Сутнiсть i значення полемiки в українськiй суспiльно-полiтичнiй думцi кiнця XVI - початку XVII ст.

83. Фiлософiя рацiоналiзму як теоретичний та iдеологiчний фундамент культури Нового часу.

84. Дiяльнiсть науковцiв кола «Енциклопедiї...» з приводу систематизацiї та популяризацiї науки.

85. Становлення європейської класичної музики.

86. Фламанська школа образотворчого мистецтва.

87. Караваджо та iспанське образотворче мистецтво XVII ст.

88. Iдеї суспiльного договору та громадянського суспiльства у фiлософiї та суспiльно-полiтичнiй думцi XVII-XVIII ст.

89. Французька буржуазна революцiя у свiтовому культурно-iсторичному процесi.

90. Iдейний змiст фiлософських повiстей Вольтера.

92. Класицизм в образотворчому мистецтвi та архiтектурi як втiлення iдеалiв Просвiтництва i фiлософiї рацiоналiзму.

93. Нiмецьке Просвiтництво та лiтературний процесс у Нiмеччинi XVIII ст.

94. Просвiтницький реалiзм в англiйськiй лiтературi та образотворчому мистецтвi.

95. Постать Богдана Хмельницького в українськiй iсторiї та культурi.

97. Києво-Могилянська академiя як центр духовного та культурного життя.

101. Українське образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.

103. Вплив української культури на духовний та державний розвиток Московської держави у XVII-XVIII ст.

105. Титанiзм вiльної та неповторної особи в мистецтвi романтизму.

106. Iдеологiя марксизму як свiдоцтво кризи суспiльних вiдносин середини XIX ст.

107. Нiмецька класична фiлософiя як уособлення європейського рацiоналiзму.

108. Позитивiзм та прагматизм як iдеологiчнi орiєнтири iндустрiальної цивiлiзацiї.

109. Фiлософський iррацiоналiзм як вiдбиток кризи свiдомостi iндустрiального суспiльства.

110. Критичний реалiзм як панiвний напрям європейської художньої культури другої половини XIX ст.

111. Салонне мистецтво та живопис iмпресiонiзму.

113. Європейське музичне мистецтво XIX cт.: iдейне спрямування та художнi пошуки.

114. Поява кінематографу - синтез НТП та мистецтва.

115. Модернiзм i криза духовної культури iндустрiального суспiльства.

116. Розвиток природознавства XIX - початку XX ст.

117. Освiтянська реформа Олександра I та розвиток освiти в Українi.

118. Значення дiяльностi Кирило-Мефодiївського братства для українського нацiонального вiдродження XIX ст.

119. Самобутнiсть росiйської художньої культури пушкiнської доби.

120. Слов'янофiли й захiдники - iдеологiчна суперечка з приводу типiв розвитку росiйського суспiльства та культури.

121. Становлення росiйського нацiонального музичного мистецтва й дiяльнiсть «Могучої кучки».

122. Викривальний характер живопису другої половини XIX ст. та Виникнення української лiтературної мови та розвиток нацiональної лiтератури кiнця ХVIII - першої половини XIX.

123. Зародження української нацiональної музики.

124. Роль творчостi та дiяльностi Т.Г.Шевченка у становленнi української культури.

125. дiяльнiсть Товариста пересувних художнiх виставок.

126. Романтизм i реалiзм в українськiй лiтературi XIX cт.

127. Свiтове значення росiйської лiтератури XIX ст.

129. Становлення росiйського професiйного театру.

130. Демократизм та народнiсть українського театру другої половини XIX - початку XX ст.

132. Володимир Соловйов та росiйський символiзм.

133. Модернiзм на теренi росiйської культури: поезiя «срiбного вiку».

134. Модернiзм на теренi росiйської культури: художнi угрупування в Росiї початку XX ст.

135. Нацiонально-культурне вiдродження в Галичинi та українська лiтература другої половини XIX - початку XX ст.

137. Художнi напрями XIX ст. - початку XX ст. та український живопис.

138. «Сатирикон» та сатириконцi в росiйськiй духовнiй культурi передреволюцiйної доби.

141. Лiтература «загубленого поколiння» та реалiї культури першої половини ХХ ст.

142. Фiлософiя i лiтература французького екзiстенцiалiзму.

143. Традицiї реалiзму в лiтературi ХХ ст.: Т.Драйзер, Т.Манн, А.Франс, Р.Роллан.

144. Теоретики та практики модернiзму в лiтературi ХХ ст.: Г.Апполiнер, М.Пруст, Т.Елiот, В.Вульф.

146. Урбанiстична архiтектура та функцiоналiзм.

147. Лiтература та театр у боротьбi з фашизмом /Б.Шоу, Б.Брехт, А.Зегерс/.

148. «Маленька людина великого мiста». Чарлi Чаплiн та американський кiнематограф.

149. Сучасний кiнематограф у вимiрах психоаналiзу та екзистенцiалiзму.

151. Художня мова живопису експресiонiзму та екзистенцiалiзм.

153. Споживацьке суспiльство та масова культура.

154. Сучасний кiнематограф: мистецтво, бiзнес, iдеологiя.

155. Постмодернiзм як явище культури другої половини ХХ ст.

157. Постмодернiзм у лiтературi: «Новий роман» без персонажу, героя, сюжету.

158. Молодiжна контркультура та феномен рок-культури другої половини ХХ ст.

159. Проблема збереження надбань свiтової культури та дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй з питань культури.

163. Вiдображення трагiзму революцiї та громадянської вiйни у творах М.Шолохова, О.Толстого, М.Булгакова,I.Бабеля.

164. М.Хвильовий та його доробок в українськiй культурi та лiтературi.

165. Знелюднення лiтературних героїв М.Хвильового як реальнiсть тоталiтаризму.

166. Феномен самодiяльної творчостi мас як символ розкрiпаченого суспiльства пiсляреволюцiйної доби.

167. Український модернiзм пореволюцiйної доби.

168. Особистiсть М.Грушевського в українськiй iсторiї та культурi.

169. Росiйська культура у вигнаннi (перша хвиля).

170. Лiве мистецтво 20-30-х рокiв у радянськiй культурi.

171. Творчий доробок В.I.Вернадського в українськiй та свiтовiй культурi.

174. Радянське кiномистецтво 30-40-х рокiв: правда життя та iдеологiчний контроль.

175. Естетичнi пошуки та доля радянського театру 20-40-х рокiв.

176. Метод соцреалiзму та радянська культура першої половини ХХ ст.

177. Науковий та громадянський подвиг М.I.Вавiлова.

178. Лесь Курбас та український драматичний театр.

179. Проблема добра i зла у фiлософському романi М.Булгакова «Майстер та Маргарита».

180. Трагедiя українського народу: правда про голодомор 1933 року.

181. Вiдтворення подвигу радянського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi лiтературою та мистецтвом.

182. Шiстдесятники в українському кiномистецтвi.

183. Лiтература в авторитарнiй державi: проблеми розвитку радянської лiтератури 60 – 80-х рокiв та «третя хвиля» емiграцiї.

187. Метод соцреалiзму та українська лiтература 60-80-х рокiв.

188. Участь творчої iнтелiгенцiї в процесах демократизацiї та перебудови радянського суспiльства.

190. Українська культурна дiаспора та нацiональне вiдродження України.

191. Мiжетнiчнi та мiжконфесiйнi протирiччя як проблеми української культури.

192. Українське образотворче мистецтво постмодерну.

193. Українська нацiональна школа музичного мистецтва та її внесок у скарбницю свiтової музыки.

196. „Практичний розум” як основа моральності у етичній доктрині І. Канта.

198. Діалогічна етика у теоретичному осмисленні М. Бубера і М. Бахтіна.

199. Соціально-етична спрямованість релігійно-філософських вчень Китаю: конфуціанство, даосизм, легізм.

200. Етика гедонізму й евдемонізму: проблема смисложиттєвого вибору.

201. Філософсько-етичні системи стоїцизму, епікуреїзму та неоплатонізму. Їх місце в моральній культурі Європи.

202. Біблія як втілення морального досвіду народів Близького Сходу та етики декалогу.

203. Лицарський етос та світська культура західноєвропейського Середньовіччя.

204. Гуманістичний світогляд та явище імморалізму як складові духовної культури Ренесансу.

205. Особистість Мартіна Лютера у європейській культурі.

206. Протестантська етика як чинник свідомості Західної Європи.

207. Ідея розумного егоїзму як чинник етичних доктрин доби Просвітництва.

208. Філософія і етика Г.Сковороди як унікальне явище українського Просвітництва.

209. Категоричний імператив І. Канта як умова існування громадянського суспільства.

210. Етика марксизму як заперечення загальнолюдської моралі.

211. Світове значення російської літератури XΙX ст. в осмисленні морально-етичної реальності.

212. Етична доктрина філософії та літератури французького екзистенціалізму.

213. Проблема добра і зла у філософському романі М. Булгакова „Майстер та Маргарита”.

214. Царина зла і абсурду у творчості Ф. Кафки.

215. Свобода і справедливість як категорії моральної, правової та політичної свідомості.

216. Ставлення до морального обов’язку героїв Е. М. Ремарка як приклад морального ресентименту.

217. Концепція добра у моральній філософії В. С. Соловйова.

218. Вимір добра і зла у філософській творчості Ф. Ніцше.

219. С. К’єркегор в історії моральної філософії.

220. Теодицея як морально-філософська проблема.

221. І. Кант як теоретик етики морального обов’язку.

222. Проблема морального самовизначення особи: діяльність як світовідношення.

223. Право, моральність, культура спілкування й етикет як параметри оволодіння культурною реальністю.

224. Проблема морального вибору та відповідальності у драматичних творах Есхіла, Софокла, Єврипіда.

225. Знелюднення літературних героїв М. Хвильового як реальність тоталітаризму (до проблеми мети й засобів її досягнення).

226. Діалог чи полілог? Новий вимір морального простору у німецькій практичній філософії.

227. Молодіжна контркультура та феномен рок-культури другої половини XX ст. як відбиток девальвації моральної норми.

228. Літературні герої А. Платонова – викриття морального та культурного зубожіння людини тоталітарної держави.

230. Міжетнічні та міжконфесійні протиріччя як проблеми етноетики.

231. Тотальна стандартизація життя людини культурою постмодерну і проблема морального вчинку.

232. Німецька комунікативна філософія XX ст. як нова етика.

233. Професійні деонтології XX – початку XXΙ ст. як уособлення етики відповідальності.

234. Імморалізм як характеристика філософії Ф. Ніцше.

235. Історична пам’ять як моральний обов’язок перед минулим і майбутнім.

236. Калокагатія як естетичний ідеал Античності.

237. Категорії трагічного та комічного в історичному вимірі.

238. Естетичне задоволення як визначна категорія естетики І. Канта.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: