НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ. ЛІТЕРАТУРА.

Тема 1. Специфіка культурологічного знання

Міждисциплінарний характер культурологічного знання. Історія, етнографія, філософія, етика, естетика, релігієзнавство, мистецтвознавство, соціологія та інші науки у системі культурологічного знання.

Культура як поняття та предмет теорії і історії світової й української культури. Теорія культури – невід’ємна частина наук про суспільство, вчення про закономірності культурно-історичного процесу й особливості розвитку його етапів. Культурологія як галузь знання про специфіку культурної діяльності людства.

Становлення поняття “культура”. Історична еволюція поглядів на культуру в європейській філософсько - культурологічній думці. Формування уявлень про культуру як відбиток її розвитку культури.

Поняття суб’єкта культури. Діяльність людини як спосіб розвитку культури. Багатоманітність суб’єктів культурної творчості. Культура та національна самосвідомість. Єдність та багатоманітність світової культури. Українська культура – невід’ємна частина світової культури.

Методологічні проблеми вивчення української національної культури. Основні етапи становлення українознавства. Культурна спадщина та майбутнє української культури.

Вивчення курсу культурології,етики й естетики як одна із форм удосконалення загальної та професійної культури майбутнього фахівця, залучення студентів до гуманістичних традицій та надбань світової і української культури.

Тема 2. Культура як феномен суспільного життя, спосіб буття людини та людства

Природа і суспільство. Людина як продукт біологічної та культурної еволюцій. Біологічна еволюція як формування якостей, що сприяють культурній еволюції. Теорія антропосоціогенезу.

Расова, етнічна, національна, культурна, соціально-економічна багато-манітність людства та його єдність як біологічного виду. Вирішальне значення культурної еволюції в становленні сутності людини.

Принципова відзнака культурної еволюції – вихід за межі природних потреб. Культура як носій видової інформації. Культура як соціальний зв’язок поколінь. Колективне й індивідуальне буття в культурі. Культура як універсум.

Дві основні форми існування культури. Єдність і протилежність матеріальної та духовної культур як явища історичні та соціальні. Культура ітасоціум. Культура й різні сфери суспільного життя. Поняття культурної цінності. Культурно-ціннісні виміри сфер суспільного життя й суспільної свідомості. Структура духовної культури. Функціонування духовної культури у суспільстві.

Спадковість і новації в культурі. Культурні традиції, їх прогресивний і реакційний вплив на розвиток суспільства і культури. Субкультура та контркультура як структурні елементи культури. Культура і проблемавідчуження. Поняття антикультури.

Культура й культурний світ. Культура як образ спосіб повсякденного життя людини. Техніка як культурний феномен і історичне явище. Зміни у розвитку технікивідповідно до переміщення функцій від людини до техніки. Реміснича техніка: емпірично-рецептурний характер технології. Співвідношення утилітарно-прикладного і художнього у techne ремісника. Ремісник як соціальний тип та особистість.

Машинна техніка. Наука і виробництво. Новоєвропейська промислова революція. Взаємовідношення людини та техніки в умовах науково-технічного прогресу. Автоматична техніка.

Принципова зміна статусу людства на планеті у ХХ ст. Характерні риси технологічної свідомості. Семіотична техніка як комплекс, у якому людина створює й оперує знаковими системами.

Системний та суперечливий характер впливу техніки на культуру.

“Технічна раціональність” і культура. Технократія як суспільне та теоретичне явище. Філософія техніки як рефлексія технократичної свідомості (Е. Капп, Ф. Дессауер, М.Хайдегер, Х.Ленк). Теорія влади “техната” Т.Веблена. “Мегамашина” Л.Мемфорда. Техноструктура Дж.Гелбрейта. Теорія “експертократії”.

Культура інформаційного суспільства (“Футурошок” О.Тоффлера, М.Кастельса, Й.Масуда).

Загроза техногенної катастрофи. Феномен технофобії у сучасній культурі. Алармізм. Інформаційна системотехнократія як віддзеркалення технофобії у світовому мистецтві.

Гуманізація техніки як глобальна проблема. Філософія техніки як філософія людини (Ж.Еллюль). Техніка у підкоренні людському імперативу у працях Х.Сколімовські. Техніка як засіб людських цілей (К.Ясперс). Суспільна та наукова відповідальність перед викликами сучасної цивілізації.

Явище масової культури. Проблема співвідношення масової та елітарної культур у філософії Х.Ореги-і-Гассета. Цивілізація і культура.

Основні напрями світової культурологічної думки та сучасні культурно-філософські доктрини. Культурологічні концепції М.Данілевського, М.Бердяєва, Е.Гусерля, Х.Ортегі-і-Гасета, О.Шпенглера, П.Сорокіна, С.Хантингтона та ін.

Культура як знаково-семіотична система в лінгвістичній концепції Ф. де Соссюра. Семантичний підхід до культури у структурній антропології К. Леві-Строса. Мовна тканина культури у дискурсивних теоріях М.Фуко, Ж.Дерріда, Ж.Ліотара.

Тема 3. Періодизація та типологія світового культурно-історичного процесу

Принципи й підходи до вивчення культури. Методи дослідження культури. Спосіб виробництва як один із визначальних чинників історичного й культурного процесу. Основні історичні типи виробництва. Формаційний та типологічний підходи до виділення етапів розвитку й типів культури, їх слушність та обмеженість.

Поняття культурної епохи: палеоліт, мезоліт, неоліт,бронзовий, залізний віки – класифікація залежно від матеріалу й техніки виготовлення знарядь праці. Культура збирання й полювання, аграрна культура, науково-технічна культура – загальні етапи культурної еволюції, рівні використання природних ресурсів. Теорія технологічної детермінованості розвитку культури У.Ростоу, Д.Белла, О.Тоффлера.

Культурно-історична типологізація. Культурно-етнічна класифікація народів світу. Історичні типи розвитку європейської культури. Ідея циклічного розвитку культури. М.Вебер, О.Шпенглер, А.Тойнбі.

Аполонійська та діонісійська засади європейської культури. Відношення людина – світ у культурі Стародавньої Греції: взаємодія полюсів Хаосу та впорядкованості космічного буття. Антиномія діонісійського та аполонійського, земного та божественного, чуттєвого та раціонального як втілення багатомірності буття.

Образ Аполона – символ гармонії і раціональності. Структурування хаосу у систему взаємопов’язаних компонентів і пропорцій. Міфологеми та панлогізм аполонійського типу культури.

Образ Діоніса – символ стихійного та чуттєвого буття. Діонісійський тип культури як “мистецтво живої стихії, надмірності, спонтанної радості”, “яке вміє виявляти сутність світу не у явищах, а поза ними” (Ф.Ніцше).

Вияви діонісійського способу мислення в грецькій культурі досократовської доби та східній системі цінностей. Умовна відповідність аполонійського та діонісійського начал культурним проектам Модерну і Постмодерну.

Загальнометодологічні засади виділення культурних регіонів.

Поняття культурного регіону.

Європейсько-північноамериканський культурний регіон. Основні риси європейської культури. Роль римсько-еллінської культурної спадщини у формуванні європейської культури. Християнство як специфічний культурно-історичний синтез та його роль у розвитку Європи. Культурно-конфесійні розбіжності в межах регіону: романський, германський та слов’янський культурні світи, вплив на них католицизму, православ’я і протестантизму. Роль Європи в історії світової культури.

Далекосхідний культурний регіон. Основні напрями буддизму (махаяна, хінаяма, ламаїзм, дзен-буддизм) та їх роль у формуванні далекосхідної культури. Роль національних філософських та релігійних вчень у формуванні культури регіону: конфуціанство, легізм, даосизм, синтоїзм. Специфічні риси далекосхідної філософської та соціально-політичної думки. Далекосхідне мистецтво й естетика. Соціальна організація далекосхідних суспільств. Побут та звичаї далекосхідного культурного регіону.

Індійський культурний регіон. Поняття індійської культури. Роль брахманізму, буддизму, джайнізму та індуїзму у формуванні індійської культури. Кастова система Стародавньої Індії. Особливості індійського мистецтва та естетики. Специфіка соціальної організації індійського суспільства та його історії. Побут і звичаї індійського культурного регіону.

Арабо-мусульманський культурний регіон. Поняття арабо-мусульманської культури. Іслам в історії культури регіону. Культурно-історична роль основних напрямів ісламу (сунізм, шиїзм). Специфічні риси арабо-мусульманської філософії та суспільно-політичної думки. Особливості арабо-мусульманського мистецтва та естетики. Соціальна організація ісламських суспільств. Побут і звичаї арабо-мусульманського світу. Сучасний ісламський фундаменталізм.

Тропічно-африканський культурний регіон. Поняття африканської культури. Релігії місіонерів та місцеві вірування у формуванні африканської культури. Специфічні риси африканської суспільно-політичної та філософської думки. Теорії африканської національно-культурної самобутності. Особливості африканського мистецтва та естетики. Соціальна організація африканських суспільств. Побут та звичаї африканського культурного регіону.

Культура аборигенів Австралії – типовість та особливості розвитку в межах культурно-регіональних закономірностей.

Латиноамериканський культурний регіон. Поняття латиноамери-канської культури. Расово-етнічна багатоманітність культури континенту: традиції доколумбової Америки, європейське, африканське, індіанське начала. Особливості суспільно-політичного життя регіону. Латиноамериканське мистецтво й естетика. Побут та звичаї латино-американського культурного регіону.

Взаємодія та взаємовплив культурних регіонів. Уніфікація як тенденція розвитку світової культури.

Ідеологічна боротьба з питань культури. Критика європо- та азіацентризму. Критика ідей національно-культурної вищості. Сучасні особливості міжнародних економічних зв’язків. Розвиток сучасних засобів комунікації. Злам економічних, політичних та етнічних кордонів і формування світової культури. Проблема етнокультурної уніфікації та диференціації, збереження етнокультурної самобутності та формування світової культури.

Розповсюдження уявлень про Землю як про загальну домівку людства. Погляди В.Вернадського, А.Швейцера. Ідеї діячів Римського клубу, ООН, ЮНЕСКО про необхідність діалогу й взаємодії культур. Проблема збереження культурних надбань різних народів та створення умов для їх подальшого примноження.

Світова культура як феномен загальнолюдської єдності. Українська культура – невід’ємна частина світової.

Тема 4. Культура та особистість

Поняття “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Проблема особистості у психології, соціології, філософії, культурології. Особистісне буття людини в культурі. Особистість як соціокультурний феномен. Культурно-історичний процес як процес становлення особистості. Історичні типи особистості. Особистісні виміри культурного життя. Особистість як свідоме самоздійснення людини в культурному світі. Поняття та проблеми культурної ідентифікації.

Елементи внутрішньої культури особистості (світогляд, моральна, політична, професійна та культура побуту).

Світоглядна культура особистості. Проблема сенсу життя. Необхідність та свобода вибору особистості. Проблема морального самовизначення особи. Регулятивна цінність культури.

Мораль, моральність та право як регулятиви поведінки особи, її свідомо-вольової діяльності. Моральність як сфера реалізації найважливішого культурного принципу – самовизначення особистості. Етичні категорії як параметри оволодіння культурною реальністю.

Роль виховання й освіти в процесі становлення особистості. Системи освіти в сучасній культурі. Сциєнтизм та антисциєнтизм, їх прояви в сучасних концепціях виховання й освіти.

Обрання галузі професійної діяльності як спосіб вільного самовизначення особистості. Соціально-історична зумовленість культури професійної діяльності.

Основні аспекти культури професійної діяльності. Єдність культури поведінки, мови та зовнішнього вигляду як умова культури спілкування та професійної діяльності. Єдність змісту та форми культури професійної діяльності.

Тактовність та людська гідність як елементи моральної культури. Специфіка вимог до моральних почуттів та моральних якостей фахівців економічної галузей діяльності. Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури. Діловий етикет як форма морально-етичної культури. Залучення до багатоманіття загальнолюдських цінностей як умова вдосконалення загальної та професійної культури майбутнього фахівця економічної та підприємницької діяльності. Мистецтво та його роль у формуванні культури почуттів і моральних якостей особистості.

Тема 5. Ранні форми культури. Давні культури на терені України

Поняття “матеріальна культура” в археології. Періодизація первісного суспільства на підставі матеріалів та техніки виготовлення знарядь праці – палеоліт, мезоліт, неоліт.

Культура збирання й полювання – найбільш тривалий етап у розвитку людства. Вивчення реліктових суспільств, археологічні та етнографічні дослідження як джерело інформації про культуру збирання й полювання.

Общинно-родовий лад – соціально-економічна основа культури первісного суспільства. Еволюція общини.

Форми спілкування й норми поведінки у первісному суспільстві. Первісний колективізм, єдність індивіда та общини. Жест і мова. Позамовні знаково-символічні засоби спілкування. Танок.

Привласнююче та продуктивне господарства. Неолітична революція. Міграції на початкових стадіях землеробської культури. Збільшення населення Землі. Перший суспільний розподіл праці.

Синкретизм як найважливіша характеристика первісної культури. Традиціоналізм первісної культури. Обрядова та ритуальна практика, її культурний зміст. Гуманізація ритуалів та культів як відбиток прогресу культури. Магія та магічна практика.

Міф як перша форма самосвідомості людини. Первинні форми релігії. Сюжети первісного мистецтва. Наскельний живопис. Перші спроби храмової архітектури. Культові статуетки (палеолітичні Венери). Кераміка. Опанування формою, лінією та кольором у прикладному мистецтві.

Етнічні спільності первісної доби. Плем’я як перехідна форма до політичної організації суспільства. Міграція племен. Найдавніші центри землеробської культури.

Археологічні знахідки залишків культур палеоліту в Україні. Людина неандертальського типу в Україні. Найдавніші пам’ятки пізньопалеолітичного мистецтва в Україні.

Трипільська культура V-III тис. до н.е. Житла й поселення. Знаряддя праці. Культи. Поховання. Кераміка. Пластика малих форм. Мотиви й символіка прикрас.

Культури кочовиків на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, їх вплив на культуру землеробських племен.

Археологічні свідоцтва про племена, що мешкали на території Україні у I-II ст. н.е. Поселення міського типу III-V ст. Картина світу, релігійні та міфологічні уявлення стародавніх слов’ян.

Праслов’янське коріння української культури. Міграційна та автохтонна теорії етногенезу слов’ян. Гіпотези та дослідження М.П.Драгоманова, М.С.Грушевського, В.В.Хвойки та ін.

Слов’янська міфологія та її прояви в сучасній українській демонології та фольклорі. Картина світу стародавніх слов’ян. Традиційна архітектура й живопис. Вишиванки й писанки. Символіка кольору. Усна народна творчість. Звичаї й свята.

Зростання соціальної диференціації, виділення військової верхівки й посилення її влади. Утворення союзів племен.

Значення культури докласового суспільства у визначенні змісту та регіональних особливостей культурно-історичного процесу.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: