|
|
Розділ 3. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКАРозділ 3. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА Тема 3.2 Солдат в бою Пересування в бою.
У всіх видах бою основою бойових дій є пересування. Залежно від характеру місцевості, умов, обстановки і вогневих дій противника солдат, перебуваючи у пішому строю, може пересуватися: 1) кроком (бігом), 2) перебіганням, 3) переповзанням. Прискорений крок або біг (на повний зріст або пригинаючись) застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступної для спостереження і вогню противника. Темп прискореної ходьби у середньому 130-140 кроків за 1 хв, довжина кроку 80-90 см. У такий спосіб солдат рухається і в ході атаки, тримаючи зброю в положенні готовності до негайного відкриття вогню. Ходьба пригинаючись застосовується для прихованого пересування місцевістю з невисокими укриттями (низькі кущі, висока трава, канава тощо). Потрібно рухатися нешироким кроком, усі рухи виконуються вільно, без напруження. Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на відкритій місцевості. Довжина перебігання залежить від рельєфу та інтенсивності вогню противника і в середньому має бути 20-40 кроків. Чим більш відкрита місцевість і сильніший вогонь, тим коротшим має бути перебігання. Для перебігання з положення лежачи необхідно спочатку поставити зброю на запобіжник, за попереджувальною командою визначити шлях руху і можливе укриття, потім за виконавчою командою стрімко перебігти у визначене місце. На місці зупинки лягти на землю, відповзти трохи вбік і, досягнувши вказаного командою місця, приготуватися до ведення вогню.
На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення. Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат починає рити окоп для стрільби лежачи. Зброю кладе справа від себе на відстані простягненої руки стволом у напрямі противника, повернувшись на лівий бік, виймає піхотну лопатку і, тримаючи її за держак обома руками, ударами до себе підрізає дерен. Знявши дерен, складає його збоку, щоб після риття окопу його можна було використати для маскування бруствера; землю викидає спочатку вперед, потім убік, щоб захистити себе від куль, осколків снарядів, мін. Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника. Крім того, слід підготувати автомат (кулемет, гранатомет, гвинтівку) для ведення вогню вночі. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямі. Краї жолобка утрамбовують і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і приклада автомата. По можливості кілочки замінюють рогатками. Під час роботи голову треба тримати якомога ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником.
Вогневі позиції (окопи) для кулеметника з його помічником, гранатометника мають свої особливості.
Актуалізація мислення учнів - Чи повинно встановлювати якісь обов’язки для солдата, який отримав бойову задачу? Обов’язки солдата в бою видаю кожному учневі у надрукованому вигляді (або учні записують у зошити). Кожен солдат в бою зобов’язаний: ü Знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє завдання; ü Знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, бойові можливості його танків, інших протитанкових засобів, їх уразливі місця; ü Знати озброєння і техніку свого підрозділу; ü Знати розміри, обсяг, послідовність та термін обладнання фортифікаційних споруджень; ü Уміти застосовувати маскування; ü У бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і доповідати про нього командирові. ü Стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі; ü Знищувати противника усіма способами (особисто броньовані машини і танки); ü Вміло діяти на полі бою; ü Виявляти хоробрість, спритність і ініціативу, подавати допомогу товаришеві; ü Бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою; ü Уміти вести боротьбу з повітряним противником; ü Захищати командира в бою; у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування; ü Знати способи захисту від ЗМУ та ВТЗ противника; ü Без дозволу командира не залишати свого місця в бою; Уміло діяти при зброї і слідкувати за витраченням боєприпасів та заправленням БМ, вчасно доповідати командиру при використанні 0,5 і 0,75 бк (запр). Спостереження за полем бою. Тема 3.3 Відділення в бою Розділ 3. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА Тема 3.2 Солдат в бою Пересування в бою.
У всіх видах бою основою бойових дій є пересування. Залежно від характеру місцевості, умов, обстановки і вогневих дій противника солдат, перебуваючи у пішому строю, може пересуватися: 1) кроком (бігом), 2) перебіганням, 3) переповзанням. Прискорений крок або біг (на повний зріст або пригинаючись) застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступної для спостереження і вогню противника. Темп прискореної ходьби у середньому 130-140 кроків за 1 хв, довжина кроку 80-90 см. У такий спосіб солдат рухається і в ході атаки, тримаючи зброю в положенні готовності до негайного відкриття вогню. Ходьба пригинаючись застосовується для прихованого пересування місцевістю з невисокими укриттями (низькі кущі, висока трава, канава тощо). Потрібно рухатися нешироким кроком, усі рухи виконуються вільно, без напруження. Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на відкритій місцевості. Довжина перебігання залежить від рельєфу та інтенсивності вогню противника і в середньому має бути 20-40 кроків. Чим більш відкрита місцевість і сильніший вогонь, тим коротшим має бути перебігання. Для перебігання з положення лежачи необхідно спочатку поставити зброю на запобіжник, за попереджувальною командою визначити шлях руху і можливе укриття, потім за виконавчою командою стрімко перебігти у визначене місце. На місці зупинки лягти на землю, відповзти трохи вбік і, досягнувши вказаного командою місця, приготуватися до ведення вогню.
На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення. Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат починає рити окоп для стрільби лежачи. Зброю кладе справа від себе на відстані простягненої руки стволом у напрямі противника, повернувшись на лівий бік, виймає піхотну лопатку і, тримаючи її за держак обома руками, ударами до себе підрізає дерен. Знявши дерен, складає його збоку, щоб після риття окопу його можна було використати для маскування бруствера; землю викидає спочатку вперед, потім убік, щоб захистити себе від куль, осколків снарядів, мін. Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника. Крім того, слід підготувати автомат (кулемет, гранатомет, гвинтівку) для ведення вогню вночі. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямі. Краї жолобка утрамбовують і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і приклада автомата. По можливості кілочки замінюють рогатками. Під час роботи голову треба тримати якомога ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником.
Вогневі позиції (окопи) для кулеметника з його помічником, гранатометника мають свої особливості.
Актуалізація мислення учнів - Чи повинно встановлювати якісь обов’язки для солдата, який отримав бойову задачу? Обов’язки солдата в бою видаю кожному учневі у надрукованому вигляді (або учні записують у зошити). Кожен солдат в бою зобов’язаний: ü Знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє завдання; ü Знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, бойові можливості його танків, інших протитанкових засобів, їх уразливі місця; ü Знати озброєння і техніку свого підрозділу; ü Знати розміри, обсяг, послідовність та термін обладнання фортифікаційних споруджень; ü Уміти застосовувати маскування; ü У бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і доповідати про нього командирові. ü Стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі; ü Знищувати противника усіма способами (особисто броньовані машини і танки); ü Вміло діяти на полі бою; ü Виявляти хоробрість, спритність і ініціативу, подавати допомогу товаришеві; ü Бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою; ü Уміти вести боротьбу з повітряним противником; ü Захищати командира в бою; у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування; ü Знати способи захисту від ЗМУ та ВТЗ противника; ü Без дозволу командира не залишати свого місця в бою; Уміло діяти при зброї і слідкувати за витраченням боєприпасів та заправленням БМ, вчасно доповідати командиру при використанні 0,5 і 0,75 бк (запр). Спостереження за полем бою.   Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості, що мають незначні укриття, нерівності рельєфу і перебувають під спостереженням або обстрілом противника. Залежно від обстановки, рельєфу місцевості та вогню противника солдат може переповзати: по-пластунському (а): лягти на землю, правою рукою взяти зброю за ремінь біля верхньої антабки і покласти її на передпліччя правої руки; підтягти праву (або ліву) ногу і водночас просунути ліву (праву) руку якомога далі, відштовхуючись зігнутою ногою, пересунутися вперед, підтягнути другу ногу, висунути другу руку і продовжувати рухатися так само, притискуючи до себе зброю; напівкарачки (б): стати на коліна і, спираючись на передпліччя або кисті рук, підняти зігнуту праву (ліву) ногу до грудей, водночас ліву (праву) руку просунути вперед; просунути тіло вперед до повного випрямлення правої (лівої) ноги, водночас підтягнувши другу зігнуту ногу, і, просуваючи вперед другу руку, продовжувати рух; зброю тримати: при опорі на передпліччя (так само, як і при переповзанні по-пластунському); на боці (в): лягти на лівий (правий) бік, підтягти вперед ліву (праву) ногу і зігнути в коліні, опертися на передпліччя лівої (правої) руки, каблуком правої (лівої) ноги впертися в землю якомога ближче до себе; розгинаючи праву (ліву) ногу, просунути тіло вперед; не змінюючи положення, продовжувати рух; зброю тримати правою рукою, поклавши її на стегно лівої (правої) ноги.
Викопавши передню частину окопу на глибину 20 см, солдат пересувається трохи назад і продовжує рити його далі. Ширина готового окопу — 60 см, довжина — 170 см.
Надалі окоп удосконалюється: його поглиблюють і роблять придатним для стрільби з коліна і стоячи.