Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Види і характеристика гідропроцедур





Тема: Фізичні засоби відновлення працездатності СПОРТСМЕНІВ

1. Класифікація фізичних засобів відновлення.

2. Види і характеристика гідро процедур.

3. Особливості застосування різних видів душу.

4. Особливості застосування ванн. Мінеральні ванни

5. Оздоровче і спортивне саунування.

Класифікація фізичних засобів відновлення.

Фізичні чинники посідають важливе місце у відновленні спортивної працездатності завдяки притаманним їм можливостям поліпшувати кровообіг та стимулювати об­мін речовин у стомлених м’язах. Реалізуючи свою дію через рецептори шкіри і органів дихання, фі­зичні чинники зумовлюють в організмі значну кількість стимулюючих реакцій, поліпшують захисні сили, крово- і лімфообіг, нервову і гумо­ральну регуляцію функцій, сприяють в иведенню з тканин зайвих, шкід­ливих продуктів розпаду. Застосування фізичних процедур стимулює про­цес функціонального і структурного відновлення, прискорює загоєння піс­ля ушкоджень, сприяє реабілітації і відновлення фізичної працездатності.

Для ефективного застосування фізичних факторів необхідно знати механізм їх впливу на організм і тканини пацієнта, характер травм і захворювань, їх перебіг, вік і стать спортсмена та його функціональний стан.

Фізичні засоби – поділяють на:

1) природні (сонце, повітря, вода);

2) преформовані за допомогою спеціальної апаратури фізичні чин­ники (їх застосовують у спортивній медицині найчастіше): гідротерапія (душі, ванни), бальнеотерапія (мінеральні води), лазні,тепло – і світлолікування, електролікування, киснева терапія, аероіонізація, баропроцедури, різні види масажу.

Розрізняють засоби переважно загального впливу (душі, загальні ванни, загальний масаж, гідромасаж, лазні, УФО, аероіонізація, електросон, деякі електропроцедури) – діють повільніше і проявляють неспецифічний загальнозміцнюючий вплив, і локального впливу (більшість електропроцедур, часткові ванни, декомпресія, теплові процедури, сегментарний масаж і ін.) – діють швидше, їх призначають після навантаження на окремі групи м’язів.

Засоби загального впливу мають ширший діапазон дії на організм, ніж локальні процедури. Тому адаптація до засобів загальної дії розви­вається повільніше і триває довше. При двохразовому тренуванні в день рекомендують застосовувати засоби локального впливу після 1-го тренування, а засоби загального – після 2-го.

Види і характеристика гідропроцедур

Серед фізичних процедур з метою відновлення найчастіше застосовують гідропроцедури у вигляді душів, ванн тощо. В основі гідро- і бальнеотерапії лежать температурний, хімічний і механічний фактори. Регулюючи температуру і тиск води, можна досягти різного відновного ефекту. За температурою розрізняють душі і ванни холодні (до 20°С), прохолодні (21—33°С), індиферентні (34—36°С), теплі (37—39°С) і гарячі (40°С і вище).

Таблиця 1

Робоча класифікація факторів і методів водолікування

Фактори Методи Природні або штучні Способи і форми застосування
Прісна вода Гідро- терапія Природні Купання в відкритих водоймах (річках, озерах), ходьба на босу ногу в холодній воді, по снігу, росі (по Кнейпу)
Штучні Обтирання, обливання, укутування
Душ: дощовий, пиловий, голковий, циркулярний, висхідний, віялоподібний, струменевий, контрастний, каскадний, душ Віші, паровий, душ-масаж, підводний душ-масаж, гідро лазерна терапія.
Ванни: зі щітками, вібраційний, вихороподібний, різної температури, по Гауфе, по Валінському, контрастні, скипидарні, крохмальні, содові, пінисті, гліцеринові, марганцевокислі. Із відварів рослин: гідрофітотерапія (берези, душиці, кори дуба, ялівцю, м'яти, пшеничних висівок, сінної потерті (по Кнейпу), хвоща польового, череди триколірної, листів волоського горіху та ін.)
Кишкові промивання: клізми лікарські, клізми сифонні, душ кишковий-висхідний, кишкові зрошення, субаквальні ванни, колоногідротерапія.
Лазні: російські, сухопарові, турецькі, римські терми, японські; купання в басейнах.
Міне-ральна вода Бальнео-терапія Зовнішнє застосування
Природні Ванни: 1) газові вуглекислі; 2) власне мінеральні: морські, йодобромні, сірководневі; 3) радонові. Зовнішнє зрошення
Штучні Ванни: 1) газово-кисневі, вуглекислі, озонові, азотні, перлинні; 2) власне мінеральні: хлоридно-натрієві, йодо-бромні, сірководневі, бішофітові; 3) радіоактивні - радонові.
Внутрішнє застосування
Природні (тільки) Питне лікування різними природними мінеральними водами; зрошення, інгаляції, тюбаж і дренаж.
Примітка: деякі автори відносять до розділу „Водолікування" - таласотерапію

 

Вода (її температура, різні домішки) подразнює шкірні рецептори, у результаті чого збуджуються й рецептори нервово-м'язового апарату.

Теплові впливи підвищують обмін речовин, стимулюють кровообіг, поліпшують трофіку тканин. Так, наприклад, при гарячих ножних ваннах (до рівня колін) кровообіг у гомілці збільшується в 6-7 разів у порівнянні з вихідними показниками, тиск в артеріях - в 4 рази. Тепло проявляє також знеболюючу і седативну дію, знижує м'язовий тонус (викликає релаксацію м'язів), поліпшує «розтяжність» сполучної тканини, стимулює імунні процеси (підвищення фагоцитозу) і функцію ендокринних систем.

Місцевий вплив холоду на покриви тіла супроводжується фазними змінами судин. Перша фаза - звуження судин, друга - розширення судин із прискоренням кровотоку в них, фаза активної гіперемії. При місцевому застосуванні холоду спостерігається звуження судин, уповільнюється кровообіг, обмін речовин у тканинах знижується. Місцевий вплив холоду не обмежується локальною реакцією, а проявляється на внутрішніх органах за типом шкірно-вісцеральних рефлексів.

Загальний холодовий вплив є несприятливим чинником, що порушує нормальний функціональний стан організму, його працездатність і опірність захворюванням. Швидкість охолодження різних органів і тканин неоднакова через неоднорідність їх кровопостачання. При різкому охолодженні обмеження кровотоку в м'язах внаслідок спазму судин може бути настільки значним відносно інтенсивності м'язового метаболізму, що викличе важку гіпоксію м'язової тканини з розвитком метаболічного ацидозу.

Не рекомендується плавати в холодній воді (море) після тренувань із метою відновлення спортивної працездатності (зняття стомлення), тому що в цьому випадку ефект від процедури буде несприятливим!

Існують оптимальні температурні межі, при яких наступає збільшення швидкості перебігу деяких біохімічних, і особливо ферментативних реакцій. Для більшості ферментів оптимальною є температура 35— 38 °С.

Наявність шкірно-вісцеральних рефлексів визначає судинну реакцію в органах, що має відношення до тих сегментів шкіри, які піддаються температурному подразненню. Судинна реакція цих органів така ж, як і в судинах шкіри. Наприклад, охолодження шкіри грудей викликає звуження судин легенів, зігрівання поперекової ділянки супроводжується розширенням судин нирок.

Загальні прохолодні процедури полегшують роботу серця, теплі викликають деяке посилення його діяльності, а гарячі різко підсилюють роботу серця й створюють загрозу його перевантаження. Тепловий вплив води сприяє зниженню тонусу, зменшенню перистальтики кишечнику, посиленню секреторної діяльності шлунка, підшлункової залози, поліпшує нирковий кровообіг, виділення сечі.







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.