Процедура допінг-контролю

Незважаючи на надання заповненого бланку ТПЗВ, якщо лабораторія повідомить про концентрацію сальбутамола (окремо плюс глюкуронід), яка перевищує 1000 нг/мл, це буде вважатися негативним аналітичним висновком, коли гравець не зможе довести, що ненормальний результат був наслідком терапевтичного застосування інгаляційного сальбутамола.

Усі препарати даної групи підвищують фізичну і розумову працездатність, створюють швидкий стимулюючий ефект, тимчасово усувають відчуття втоми, підвищують настрій, зменшують потребу в сні.

Побічні дії: тривожність, безсоння, психічні розлади, порушення серцевої діяльності, смерть. Побічні дії симпатоміметиків: тахікардія і підвищення артеріального тиску, кардіалгії, пітливість, тремор, збудження, мідріаз, судоми, оніміння в кінцівках, бронхоспазм.

Ефедрин (входить до складу антиастматичних засобів) заборонений, якщо його концентрація в сечі перевищує 10 мкг/мл.

2) наркотичні речовини: героїн, бупренорфін, декстроморамід, гідроморфон, метадон, морфій*, оксикокодон, оксиморфон, пентазоцин, петидин.

* Морфій заборонений, якщо його концентрація в сечі перевищує 1 мкг/мл.

Мета вживання наркотичних засобів спортсменом - зниження больових відчуттів; вони пригнічують страх, очікування болю.

При тривалому застосуванні наркотичні засоби призводять: до ейфорії, спортсмен втрачає здатність критично оцінювати події, зниження апетиту, закрепів, свербежу шкіри, фізичної (порушення функції внутрішніх органів) та психічної залежність (неврівноваженість, послаблення пам’яті).

Канабіноїди (наприклад: гашиш, марихуана) заборонені, якщо концентрація одного з їх метаболітів (карбон - ТНС) перевищує 15 нгм/мл.

3) анаболічні стероїди: болденон, метенолон, тестостерон, даназол, надролон і др.

Це одна з розповсюджених і небезпечних груп допінгових речовин. Ці препарати володіють двома ефектами – анаболічним, тобто сприяють швидкому збільшенню білків і м’язової маси (гормон, потрапляючи в клітину, підвищує активність ядерної РНК полімерази – одного з ключових ферментів в синтезі білків), і андрогенним ефектом. Однак, немає жодної системи організму, яка б залишилася осторонь від негативного впливу анаболіків на організм.

Збільшуючи масу скелетної мускулатури і м’язову масу, ці препарати викликають побічну дію – гальмують функцію статевих залоз і гіпофіза, які разом зі скелетною мускулатурою найбільш активно захоплюють гормон. Внаслідок цього в організмі рівень тестостерону знижується, що і обумовлює зниження статевої функції, так званий андрогенний ефект.

Мета вживання анабіолічних стероїдів - збільшення сили, витривалості.

Побічні дії: гепатит, ішемічна хвороба серця (ІХС), сечокам’яна хвороба, пухлини нирок, шлунково-кишкові крововиливи.

У чоловіків - атрофія яєчок, зміни передміхурової залози, зниження кількості сперми, імпотенція. Можуть виникнути злоякісні утворення. Для відновлення нормального рівня сперматогенезу потрібно не менше 6 місяців, а при тривалому застосуванні зміни будуть незворотними.

У жінок - мутація голосу, ріст волосся на верхній губі та підборідді, зменшення молочних залоз, збільшення клітора, волосатості, атрофія матки, аменорея, безпліддя, псевдо-гермафродитизм. Ріст волосся на обличчі, облисіння, збільшення клітора і зміни голосу – незворотні.

Протизаплідні засоби відносяться теж до допінгових речовин, оскільки вони містять стероїди.

Побічні ефекти: 1) психічні розлади – небередбачувані коливання настрою, дратівливість, поява агресивності і розвиток депресії; 2) з боку м’язової системи - в зв’язку з диспропорціональним навантаженням м’язової маси на суглоби, виникає схильність до травм м’язів і сухожиль, запальні захворювання. Патологічний вплив на дитячий організм: передчасне закриття зон росту, ранній статевий розвиток.

Починаючи з 1984 р. тестостерон вважається допінгом, оскільки розроблений метод розмежування ендогенного і екзогенного тестостерону в організмі дорослого чоловіка. Часто у спортсменок – жінок через фізичний і емоційний стрес відсутня нормальна регуляція функції яєчників і розвивається полікістоз яєчників. А при цьому захворюванні підвищується рівень ендогенного тестостерону. При проходженні допінг-контролю підвищену його кількість необхідно обґрунтовувати. Тому перед тим, як їхати на змагання бажано мати медичний висновок лікаря, щоб підтвердити, що такий рівень тестостерону є притаманним для стану організму даної жінки.

Те саме торкається і чоловіків. Прикладом є футболіст команди „Арсенал” Київ Левченко, у якого був виявлений підвищений рівень тестостерону. Цей стан був підтверджений у наступних 8 позитивних пробах при проведенні допінг-контролю. І лише після детального ендокринологічного обстеження було доведено, що такий рівень тестостерону є фізіологічним для даного гравця.

Речовини із антіестрогенною дією: ароматазні інгібітори, кломіфен, циклофеніл, тамоксифен заборонені тільки чоловікам.

Небажання гравця сприяти дослідженням на допінг приведе до висновку, що в пробі біологічної рідини організму міститься заборонена речовина.

4) Пептидні і глікопротеїнові гормони та їх аналоги: соматотропін, кортикотропін, еритропоетин, хоріонічний гонадотропін людини.

Гормон росту (соматотропін) – його застосування вважається неетичним і небезпечним із-за різних шкідливих наслідків, таких як алергічних реакцій, розвиток акромегалії, якщо застосовувати у великих дозах.

Еритропоетин – це глікопротеїн, виробляється в нирках, стимулює утворення червоних кров’яних тілець.

Інсуліноподібний фактор росту (ІСР-1) дозволяється тільки для лікування інсулінзалежного цукрового діабету за призначенням лікаря.

Хоріонічний гонадотропін (НСG) – добре відомо, що застосування цього препарату чоловіками призводить до підвищеного утворення організмом ендогенного тестостерону, що вважається еквівалентним екзогенному прийому анаболічних стероїдів. Проба вважається позитивною на наявність НСG, якщо концентрація НСG в сечі не відповідає звичайному ендогенному утворенню. Тому заборонений тільки чоловікам.

Кортикотропіни – гормони гіпофізу, які неправильно застосовуються для підвищення рівня ендогенних глюкокортикоїдних гормонів у крові з метою отримання ейфорійного ефекту їх дії. Застосування кортикотропіну вважається аналогічним оральному, внутрішньом’язевому, довенному і ректальному застосуванню глюкокортикоїдних гормонів.

Пептидні і глікопротеїнові гормони та їх аналоги з більшують силу, витривалість, розвиток м’язової маси.

Побічні дії кортикотропів: посилений ріст органів - акромегалія, серцево-судинні захворювання, менструальні розлади, зниження лібідо, скорочення тривалості життя.

Заборонені методи:

1) аутогемотрансфузія – переливання власної крові спортсмена за кілька днів до змагань з метою підвищення фізичної працездатності або чужої крові;

2) фармакологічні, хімічні і фізичні маніпуляції – використання маскуючих речовин і методів, які можуть змінити склад сечі для проведення аналізів; ректальне введення повітря плавцям і т.д.

Маскуючі речовини заборонені. Це продукти, що мають потенціал знижувати виділення заборонених речовин, приховувати їхню присутність у сечі або інших пробах, що використовуються в допінг контролі, або змінювати гематологічні параметри. До них відносяться: діуретики, епітестостерон, пробенецид, поліциклічні речовини.

Фальсифікація результатів допінгового контролю полягає в різного роду маніпуляціях, що спрямовані на спотворення результату. Окрім прийому маскуючих речовин, можливі підміни сечі (катетеризація і введення в сечовий міхур вільної від заборонених речовин сечі, або рідини, що імітує сечу, навмисне забруднення сечі ароматичними з’єднаннями, що унеможливлюють ідентифікацію допінгу, проведення хірургічних операцій (підшивання під шкіру плаценти). На сьогоднішній день високочутливі методи аналізу визначають заборонені речовини, що були прийняті за останні тижні, навіть місяці. Крім того, відпрацьовані методики, які визначають кров’яний допінг – переливання спортсмену власної або чужої крові перед стартом. Тривалий час відомий футболіст Марадона водив за носа службу допінг-контролю. Закріпивши у промежину пластиковий пакет із нормальною сечею, він входив до туалету і спокійно в присутності офіцеру допінг-служби переливав її в ємність для аналізу. Фахівцям тривалий час не вдавалося визначити, що він є наркоманом. Тому, враховуючи хитрощі спортсменів з 2005 року впроваджено брати на аналіз і кров спортсмена.

Класи речовин, які мають певні обмеження:

1) Глюкокортикоїдні гормони заборонені при оральному, ректальному, внутрішньом'язовому, довенному застосуванні. Для всіх інших способів прийому необхідно заповнити бланк Терапевтичне Застосування Забороненої Речовини (ТПЗВ). Побічні дії глюкокортикостероїдів: ураження ШКТ (ерозії, виразки шлунка та 12-ти палої кишки); кушингоїдний синдром; артеріальна гіпертензія; остеопороз кісток і хребта; стероїдний цукровий діабет; порушення менструального циклу; катаракта, шкірні крововиливи; психози.

До того часу, поки гравець не зможе довести, що висока концентрація речовини була виявлена внаслідок фізіологічного або патологічного стану, буде вважатися, що проба містить заборонену речовину.

Надання дозволу Терапевтичного Застосування забороненої речовини вважається недійсним, якщо в сечі гравця міститься діуретик разом із граничним або навколограничним рівнями заборонених речовин.

2) Внутрішньосудинні ін’єкції місцевоанастезуючих речовин: анестезин, меновазин, новокаїн, дикаїн, совкаїн, лідокаїн, тримекаїн, піромекаїн.

ОБУМОВЛЕНІ РЕЧОВИНИ

Відповідно до Кодексу Всесвітнього Антидопінгового Агентства (10.3): „До переліку Заборонених Препаратів можуть входити обумовлені речовини, які особливо підпадають під положення про ненавмисні порушення антидопінгових правил через їх часту присутність у медичних препаратах, або речовини, які не вважаються надзвичайно ефективними допінговими агентами". Допінгове порушення, яке включає такі речовини, може призвести до зменшення санкцій, як це передбачено Кодексом: „... Спортсмен може довести, що використання такої специфічної речовини не було здійснене з метою покращення спортивних результатів..."

„ Обумовлені речовини" включають:

1) Стимулятори: ефедрін, 1-метиламфетамін, метилефедрін.

2) Каннабіноїди.

3) Агоністи бета-2-адреноміметиків для вдихання (окрім кленбутеролу).

4) Сечогінні препарати.

5) Маскувальні агенти: пробенецид.

6) Бета-блокатори.

7) Алкоголь.

Необхідно відмітити, що за даними деяких спеціалістів, у 2012 р. відбудуться перші Ігри, де будуть виступати „суперспортсмени”. Припускають, що в умовах жорсткої боротьби знайдуться атлети, які будуть готові з ризиком для життя до генетичної модифікації. Але деякі вчені заявляють, що лікарі розробляють спеціальні тести для виявлення трансгенних спортсменів.