Наведене рівняння називають основною тотожністю національних рахунків.

З ВВП виключаються так звані непродуктивні грошові операції. По-перше, це чисто фінансові операції: державні трансферти (пенсії, грошова допомога малозабезпеченим, стипендії та інше); доходи від купівлі-продажу цінних паперів; приватні трансфери (допомога батьків дітям-студентам; багатих родичів бідним та інше). Друга група непродуктивних операцій — продаж раніше вживаних речей. ВВП віддзеркалює рівень поточного виробництва, тому товари, вироблені раніше, до нього не включаються. Так само, якщо товар вироблено в поточному році, а через декілька днів після купівлі перепродано, ця грошова операція не враховується у ВВП тому, що виникне подвійний рахунок. Виключаються також із ВВП товари та послуги, вироблені для власного споживання виробника, тому що вони не супроводжуються грошовими операціями, а ВВП — це грошовий показник.

2) За сумою доходів (розподільчий метод). За цим методом величина ВВП становить суму первинних (факторних) доходів економічних суб'єктів.

де У — валовий внутрішній продукт;

w — заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування тощо);

R — рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду землі, приміщень тощо);

і — процент (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачальникам грошового капіталу);

Р — прибуток (доход некорпоративного підприємницького сектору і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на доходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій);

А — амортизаційні відрахування (Амортизація — це відрахування на придбання інвестиційних товарів, які було спожито в процесі виробництва товарів та послуг на протязі поточного року. Ця частина ВВП не витрачається на споживання, як інші види доходів. Вона використовується на заміну зношених на протязі року машин, устаткування та будівель для того, щоб не погіршити вже існуючи умови виробництва);

Тп — непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

Оскільки витрати одних економічних суб'єктів є водночас доходами інших, валовий внутрішній продукт, розрахований за сумою витрат, дорівнює валовому внутрішньому продукту, розрахованому за сумою доходів. Так, для підприємця зарплата персоналу — це витрати, а для домогосподарств — форма доходу.

3) Метод доданої вартості (виробничий метод. Визначає величину ВВП як загальну суму доданих вартостей. При цьому враховується тільки річний обсяг кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни. Для правильного обчислення ВВП необхідно враховувати всі продукти, створені в певному році, але без повторного (подвійного) рахунку. Власне тому вже в самому визначенні ВВП йдеться про кінцеві товари і послуги, які споживаються в межах домашніх господарств чи підприємств і не беруть участі у виробництві нових товарів і послуг, на відміну від проміжних товарів і послуг. Якщо у ВВП включити проміжні товари і послуги, то ми неминуче отримаємо не об'єктивно завищену оцінку ВВП.

Виключити повторний рахунок дає змогу додана вартість. Додану вартість визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, послуг в інших підприємствах. Додана вартість становить ринкову ціну продуктів підприємства за вирахуванням ринкової ціни спожитої сировини і матеріалів, придбаних у постачальників. Отже, додана вартість — це те, що підприємство виплачує у вигляді відшкодування (оплата праці, прибуток, відсоток) тим, хто працює на підприємстві, тим, хто володіє підприємством, і тим, хто вкладає свій капітал у підприємство (Клас Еклунд. Ефективна економіка: шведська модель).

Додана вартість(ДВ) включає складові, як вартість спожитого основного капіталу у вигляді річних амортизаційних відрахувань Ар, оплата праці до сплати податків і будь-яких внесків Оп, прибуток підприємств Пп, відсоток позичкового капіталу Впк, рента Р, непрямі податки на бізнес ПДн.

Загальна сума доданих вартостей, створених усіма підприємствами в країні, є ВВП, тобто ринковою оцінкою всіх вироблених товарів і послуг у суспільстві за рік. Отже, за виробничим методом, або методом доданої вартості, ВВП (ВНП) розраховують як суму ринкової вартості, доданої обробкою в господарських суб'єктах до вартості спожитих товарів і послуг.

ВВП як загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві зазвичай протягом року, ВВПдв включає такі складові компоненти, як вартість спожитого основного капіталу Ар, оплата праці робітників і заробітна плата службовців до сплати податків і внесків різних видів Оп, прибуток підприємств Пп, відсоток на позичковий капітал Впк, рента Р, непрямі податки ПДН:

Отже, ВВП, обчислений за виробничим методом, є валовою доданою вартістю на економічній території країни в цінах виробництва.

На основі показника ВВП розраховується ціла низка інших макроекономічних показників. Важливе місце серед них посідають:

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — валовий внутрішній продукт за вирахуванням амортизації.

Національний доход (НД) — сума факторних доходів, сукупність усіх доходів домогосподарств і підприємців на рівні національної економіки в цілому (НД = у + Я + і + Р).

Особистий доход — це отриманий доход, тобто частина національного доходу, до якої не включається ті зароблені доходи, які не надходять до домашнього господарства, а саме: відрахування до пенсійного фонду, на соціальне страхування, податок на прибуток корпорацій. З іншого боку, до особистого доходу входять трансферти, які за своєю сутністю не є заробленим доходом і не враховуються у національному доході.

Доход кінцевого використання, який визначається шляхом відрахування від особистого доходу індивідуальних податків. Доход кінцевого використання — це доход, що залишається в особистому розпорядженні громадян і використовується ними на споживання та заощадження.

Номінальний та реальний ВВП

Усі макроекономічні показники обчислюються у поточних цінах. Поточні ціни — це фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу. У зв'язку з цим рівень та динаміка ВВП залежить не лише від зміни обсягів національного виробництва, але і від зміни цін. Для того, щоб розмежувати вплив цих факторів розрізняють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП — річний обсяг кінцевих товарів і послуг, виражений у поточних цінах.

Реальний ВВП — річний обсяг кінцевих товарів і послуг виражений у постійних (незмінних) цінах, тобто в цінах базового року.

Для корегування грошового вираження ВВП з урахуванням динаміки цін використовують дефлятор ВВП.

Звідси:

Оскільки реальний ВВП відображає ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за рік і виміряну у постійних цінах (грошах, які мають незмінну купівельну спроможність) він є точнішим (у порівнянні з номінальним ВВП) показником функціонування національної економіки.

ВВП і добробут населення

Слід враховувати, що реальний ВВП вимірює обсяг сукупного виробництва і не відображає змін у рівні життя окремих індивідів. Так, у випадку, коли кількість населення у країні швидко зростає, збільшення ВВП не є свідченням зростання доходів окремих людей. З цих причин обґрунтованішим показником рівня життя людей є обсяг ВВП на душу населення, а також зміни в реальному ВВП на душу населення.

Незважаючи на те, що розглянуті вимірники результатів національного виробництва є досить точними і дуже корисними індикаторами економічного стану країни, вони не дають повної картини добробуту суспільства, оскільки не враховують:

- позаринкову діяльність (працю домогосподарок, роботу у домашньому господарстві тощо);

- задоволення, яке люди отримують від роботи;

- поліпшення якості продукції;

- збільшення часу дозвілля;

- зміни у структурі та розподілі сукупної продукції між окремими домашніми господарствами;

- негативні економічні наслідки індустріального розвитку суспільства — забруднення довкілля тощо;

- товари та послуги тіньової економіки тощо.

Висновки:

• Найважливішим вимірником результатів національного виробництва є ВВП — сукупна вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за рік.

• ВВП враховує лише кінцеві товари та послуги і не враховує проміжних товарів та послуг. Він також не враховує купівлю товарів, які вже були у вжитку, купівлю-продаж акцій та облігацій, трансфертні платежі.

• ВВП враховує лише додану вартість на кожній стадії виробництва і не враховує проміжний продукт.

• Існують три способи обчислення вартості ВВП:

• За сумою витрат на придбання товарів і послуг (метод кінцевого використання);

• За сумою доходів, отриманих власниками економічних ресурсів (розподільчий метод);

• За сумою доданих вартостей (виробничий метод).

• Розрізняють номінальний та реальний ВВП, причому останній є більш точним показником функціонування національної економіки.

• Реальний ВВП на душу населення є узагальнюючим показником досягнутого рівня життя населення країни.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: