|
Джерела та оцінка інформації про середовище організаціїСтр 1 из 2Следующая ⇒ Джерела інформації. Можуть мати різноманітний характер (рис.6).
економічні виробництво технологічні маркетинг політичні фінанси соціальні організац. структура персонал
особливий досвіт особливий досвіт журнали і газети ділові звіти
книги докладні записки професійні збори ніжчестоящі менеджери колеги робітники фірми друзі зовнішні учасники робітники фірми інші джерела інші джерела
способи реакції:
Рисунок 6 - Джерела інформації для процесу планування Збиранням потрібної інформації зазвичай займається служба планування. В той же час цей процес координується та контролюється вищим менеджментом. Вищий менеджмент, крім того, самостійно займається збором інформації, так як володіє можливістю заходити в різні інформаційні канали. Оцінка інформації є заключним етапом аналізу організаційного середовища. Підсумки оцінки використовуються в якості основи для стратегічного аналізу та визначення можливих варіантів стратегії. Головною метою оцінки інформації є виявлення негативного і позитивного впливу середовища на майбутню діяльність фірми. В процесі оцінки фокус переміщається від розуміння середовища до розуміння того, що дане становище середовища може означати для організації. Існує декілька поширених методів оцінки. Серед них метод 5х5. Метод 5х5 для визначення найбільш важливих елементів зовнішнього середовища був запропонований в 1984 році О. Х. Месконом. Він заключає в собі п’ять запитань про п‘ять факторів зовнішнього середовища. 1. Якщо ви володієте інформацією про фактори зовнішнього середовища, назвіть хоча б 5 з них. 2. Які 5 факторів зовнішнього середовища складають для вас найбільшу небезпеку? 3. Які 5 факторів із планів ваших конкурентів вам відомі? 4. Якщо ви вже визначили напрям стратегії, які 5 факторів могли б стати найбільш важливими для досягнення вашої мети? 5. Назвіть п’ять зовнішніх сфер, які включають можливість змін, котрі могли б стати сприятливими для вас. Для того, щоб дати достовірні відповіді на кожне з 5 запитань, необхідно зібрати вже існуючу інформацію про організаційне середовище і спробувати дати прогнози його майбутнього стану. Інший метод оцінки може представляти собою перелік з чотирьох запитань, який включає основні критерії оцінки впливу кожного важливого фактора середовища на майбутнє організації. 1. Як (позитивно чи негативно) даний фактор може вплинути на становище організації? 2. Яка імовірність зміцнювання цього фактора, чи можна буде його прослідкувати? 3. Наскільки великим буде вплив фактора на організацію? 4. Коли вплив цього фактора на організацію може послабитися? В наближений час? В середньотерміновому періоді? Через тривалий час? Одним із найпоширеніших і визнаних методів оцінки середовища є метод SWOT (SWOT – складається з перших букв англійських слів “сила”, “слабкості”, “можливості”, “ загрози”). Метод SWOT, будучи способом оцінки середовища, в той же час має більш широке застосування, так як вже використовується в стратегічному аналізі та визначенні конкретних перспектив фірми. В рамках методу SWOT організація, з однієї сторони, виявляє та оцінює власні сильні та слабкі сторони, з іншої сторони, визначає можливості та загрози, наявні в зовнішньому середовищі. Простим прикладом застосування методу SWOT для оцінки може прислужитися таблиця, складена для гіпотетичної фірми, яка займається виробництвом комп‘ютерних технологій та продажем комп‘ютерів (табл.2). Таблиця 2
6 Бізнес – планування Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоювання нових сфер діяльності фірми, побудови нових видів бізнесу. Бізнес–план проекту представляє собою програму моделювання діяльності виконавця проекту на перспективний період. Бізнес-план допомагає вирішити такі основні завдання: · Визначати конкретні напрямки діяльності фірми, цільові ринки і місце фірми на цих ринках; Сформулювати довгострокові й короткочасні цілі фірми, стратегії й тактику їхнього досягнення. Визначити осіб, відповідальних за реалізацію кожної стратегії; · обрати склад і визначити показники товарів та послуг, які пропонуватимуться фірмою споживачам; · оцінити виробничі й торгові витрати на їх продукування реалізацією товарів та послуг; · оцінити відповідність кадрів і умов для мотивації їхньої праці щодо потреб досягнення поставленої мети; · визначити склад маркетингових заходів фірми і відповідність фінансових і матеріальних ресурсів до досягнення поставленої мети; · передбачити труднощі і «підводне каміння», які можуть зашкодити виконанню бізнес-плану. Головна перевага бізнес-планування полягає в тому, що належним чином складений бізнес-план показує перспективу розвитку фірми, тобто, в кінцевому підсумку, відповідає на найголовніші запитання для бізнесмена: чи варто вкладати гроші в цю справу і чи принесе вона доходи, які окуплять всі витрати сил і коштів. Бізнес-план – документ перспективний, який включає всі основні напрямки діяльності підприімства, його виробничі, комерційні й соціальні проблеми. Він складається зазвичай на три-п’ять років. Бізнес-план розвитку фірми розробляється з метою: · техніко-єкономічного обгрунтування і фінансового оцінювання діяльності проекту; · вибору найбільш ефективного і оптимального варіанта проекту; залучення додаткових фінансових коштів (іноземних інвестицій, кредиту в банку) тощо; Розробка бізнес-плану проекту проходить у три етапи (рис.7):
Рисунок 7 - Етапи розробки бізнес-плану 1. Проведення маркетингового дослідження сегменту ринку тих послуг зв’язку, які планується запровадити. 2. Формування цілей та задач виробничої та комерційної діяльності по проекту з врахуванням результатів маркетингового дослідження. 3. Розробки основних розділів бізнес-плану з конкетною оцінкою ефективності кінцевих результатів, отриманих в результаті розрахунків.
6.1 Структура бізнес-плану
Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів: · Можливості фірми (резюме). · Опис підприємства. · Правове забезпечення діяльності фірми. · Аналіз стану справ у галузі. · Опис продукції / послуг. · Аналіз ринків збуту продукції / послуг. · Оцінювання конкурентів і вибір конкурентної стратегії. · План маркетингу. · План виробництва. · Інвестиційний план. · Організаційний план. · Фінансовий план. · Аналіз можливих ризиків і страхування.
6.2 Зміст розділів бізнес-плану Можливості фірми (резюме). Резюме пишеться в останню чергу, після того як бізнес-план в цілому складений. Воно повинно включати в себе основні положення, ідеї бізнес плану та висновок. Орієнтовно можна виокремити такі позиції даної частини бізнес-плану: · Мета бізнесу.Чинники задовільнення потреб клієнтів. Коротка інформація про технологію, унікальні характеристики. · Можливості бізнесу і стратегія їхньої реалізації. Запланована стратегія виходу на ринок. Ця інформація може бути подана у вигляді переліку ключових чинників, умов, слабких місць в діях конкурентів (таких, як інертність, поганий сервіс, тощо), тенденцій у розвитку галузі та інших доходів на користь наявних можливостей. · Намічені ринку збуту та прогноз. Опис галузі і ринку збуту, визначення конкретно споживачів, запропоновані послуги, передбачуваний період окупності витрат на отримання послуг і цінова стратегія (включаючи пояснення, на чому необхідно зосереджуватися – на доступній ціні, високій якості, унікальності послуги, тощо). · Прогноз фінансових результатів. Узагальнення економічної і фінансової діяльності фірми. · Потрібна сума інвестицій. Грошова оцінка необхідного фінансування для фірми. Опис підприємства. Розкривати суть розділу слід з короткої характеристики підприємства. Основними питаннями, на які необхідно дати відповідь, є: · визначення обгрунтування виду діяльності підприємства; · обгрунтування доцільності створення підприємства; · викладання принципів управління; · визначення місцезнаходження приміщень підприємства, його відповідальності екологічним нормам; вплив місцезнаходження на витрати; · приміщення є власністю підприємства чи передбачається його орендувати; · потрібна площа приміщень; · наявний доступ до транспортних мереж тощо. Правове забезпечення діяльності фірми. Юридичний статус. У цьому розділі слід подати всю інформацію, пов’язану з утворенням і правовим забезпеченням господарської діяльності фірми. Необхідно навести повну і скорочену назву підприємтсва, його юридичну адресу, повне найменування; форму власності та правовий статус. Необхідно обгрунтувати причини виробу тієї чи іншої форми власності, вказати законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльності фірми. В розділі необхідно висвітлити правові аспекти діяльності фірми: · Дату утворення реєстрації. · Установчі документи. · Форму власності. · Аспекти діяльності фірми, які підлягають державному контролю та розпорядженням. · Копії ліцезій на види діяльності, які є предметом розгляду в бізнес-плані. · Копії угод і договорів з іншими організаціями по даних видах діяльності. · Зміни в законодавстві, які можуть вплинути на діяльністі фірми, та інші документи (патенти, контракти, договори на оренду, торгові марки та знаки, тощо). Аналіз стану справ у галузі. Необхідно відбити сучасний стан і перспективи розвитку галузі. Необхідно розглянути структуру, роль галузі в національній економіці; описати місткість ринку збуту, тенденції його зростання і головних конкурентів; оцінити ймовірність появи нових споживачів послуг, законів та інструкцій, а також дати оцінку майбутнього зростанню галузі, спираючись на головні програми розвитку галузі. Опис продукції / послуг. І сам керівник, і його інвестор повинен точно знати, які продукти і послуги планується пропонувати ринку. Тобто бізнес-план повинен включати детальний опис майбутнього товару. Питання, які відносяться до опису товару (продукту / послуги), можуть бути такими: · Конкретній опис товару і способів його застосування. При цьому властивості товару повинні задовольняти вимогам його потенційним покупцім. · Тенденції застосування вибраного товару с (чи буде в найближчий час його споживання зростати або зменшуватись, чи можливі нові засоби його застосування?). Яка фірма бачить життєвий цикл свого товару? · Який діапазон подібних продуктів і послуг пропонований конкурентами? Чи володіє вибраний товар унікальністю в порівнянні з моделями конкурентів, чи вимагає ринок наявності унікальності; специфічність товару? · Який є рівень захисту товару, тобто чи має підприємець патент, авторські права, зареєстровану торгову марку тощо? Оцінювання конкурентів і вибір конкурентної стратегії. При підготовці цього розділу необхідно дати характеристику основних конкурентів: · належну їм частку ринку; · порівняльну характеристику пропонованих послуг (якість); · зіставлення цін; · порівняння способів руху послуг на ринку (тактика, рекламний пакет, імідж, персональні угоди, ділові стосунки з окремими людьми та організаціями). При цьому необхідно оцінити конкурентів найбільш точно. Необхідно вказати ті прорахунки в їхній стратегії чи якісних характеристиках послуг, які відкривають реальний шанс досягти успіху. Необхідно порівняти додаткову користь для клієнтів, яка забезпечується даним продуктом / послугою, з тих, що мають від продукту / послуги конкуруючих фірм. Треба перелічити переваги й недоліки останніх і вказати, чому вони не задовольняють потреб споживачів, використовуючи для цього дані табл.3.
Таблиця 3 - Порівняльна характеристика конкурентів
Таблиця допоможе проаналізувати різні елементи, які розглядає клієнт, коли він виришує, чию буде купувати послугу. Треба проаналізувати також фінансове становище конкурентів, їхні ресурси, собівартість, доходність і тенденції розвитку цих показників, показати, хто є лідером в обслуговуванні, цінах, собівартості та якості продукту. Необхідно описати декількох головних конкурентів і причини, чому споживачі купують послуги в них і що може змусити споживачів відмовитися від них у майбутньому. Керуючись поінформованістю про конкурентів, необхідно поясніти, в чому вони уразливі і тому можна привести частину ринку до себе. Треба вказати, що дає змогу припустити, чому вам буде легко (важко) конкурувати з ними, в чому полягає конкурентна перевага. Необхідно вказати методи конкурентної боротьби, альтернативи цінової конкуренції (наприклад, диференціація послуг, метод надання додаткових зручностей тощо.), які повною мірою можуть взяті на озброєння, зробити акценти на ті боки діяльності, де є найбільша перевага над конкурентом (висока якість продукції (послуг), обслуговування, досвідчений персонал), спробувати зіставати власні перемоги з уразливими момонтами в діяльності конкурента. План маркетингу. Маркетинг є багатоаспектною системою. Це і ринкова концепція організації виробництва, і управління ним, і реалізація товарів (послуг) шляхом формувіння ринків збуту тощо. В цьому полягає його стратегія й тактика. Для того, щоб досягти успіху, фірма повинна утворити ефективний ринок для своєї продукції чи послуги. Основні кроки на шляху утворення такого ринку описує маркетинговий розділ бізнес-плану. Замало просто виробити добро продукцію (послугу), запропонувати яскраву технічну інновацію. Потрібно також завоювати покупців цих послуг, залучити до них людей, які спроможні сплатити за них, тобто утворити платоспроможний попит на запропонуванні послуги. Наприклад, у цьому розділі слід приділити увагу таким питанням: · Характеристика ринку послуг зв’язку, зайнятого підприємством (види послуг, їхня питома вага; нові послуги й технології; для підприємства на ринку по кожному виду послуг). · Оцінювання загального й платоспроможного попиту на послуги. · Характеристика наявних основних і потенційних клієнтів: - склад основних і потенційних споживачів послуг зв’язку; - сегментація споживачів за платоспроможністю; - тощо. · Місткість і структура споживчого ринку: - чисельність населення по районах; - кількість основних телефонних апаратів (населення, підприємства), в тому числі встановлених іншими (приватними) компаніями; - рівень телефонізації (по районах); - незадоволений попит; - місткість АТС (в тому числі незадіяна через відсутність лінійних споруд); - тощо. · Стратегія збуту і просування послуг на ринок: - стратегія збуту (по видах послуг), тенденції в зміні обсягів пропонованих послуг; - тарифна політика й ціноутворення, тенденції в зміні обсягів пропонованих послуг; - тарифна політика й ціноутворення, тенденції щодо їхньої зміни; - умови сплати послуг споживачем; - якість; - сервісне обслуговування; - тощо. · Реклама. · Способи утворення репутації підприємства і продукції (послуги) (паблік рілейшнз). Виробничий план. Головне призначення цього розділу – розрахувати реальний обсягнадання послуг і довести, що він буде здійснений в потрібній кількості, якості і в заплановані термін. Необхідно визначити можливості реалізації проекту в межах діючого підприємства. Виокремити перелік додаткових виробничих умов, які повинні сформувати підприємство для реалізації проекту. Основні питання розділу: · розрахунок обсягу надання послуг – розробляється у відповідності до оцінки попиту і плану продажу (табл.4.); · необхідні виробничі потужності та їхне зростання; · можливість виробничої кооперації й характеристика можливих партнерів; · ресурси, найбільш необхідні виробничого процесу (табл.5.); · вимоги щодо контролю якості; · вимоги щодо обслуговування та підготовки обслуговуючого персоналу.
Таблиця 4 - Обсяги надання послуг
Таблаця 5 - Обсяги споживання ресурсів
Інвестиційний план. Інвестиційний план є своєрідним продовженням виробничого плану. Якщо у виробничому плані описуються кількість та якісні показники процесу виробництва, то в інвестиційному плані треба описати ті витрати, які необхідно зробити аби підготувати все необхідно для здійснення виробничого процесу за проектом. У інвестиційному плані мас бути викладено: -докладний кошторис витрат по проекту; -перелік джерел фінансування проекту; -календарний план-графік виконання робіт по проекту. Кошторис витрат (табл.6) включає загальні витрати за проектом, а саме: -передінвестиційні витрати; -інвестиційні витрати; -податки та збори; -початкові витрати на виробництво. Передінвестиційні витрати – це витрати, пов’язані з підготовкою проекту, а саме: маркетингові та організаційні витрати, які здійснюються на попередніх та підготовчій стадіях проекту; витрати ТЕО, бізнес-плану, програмних продуктів; витрати на проведення науково-дослідницьких робіт та розробку проектної, конструкторської та технологічної документації, тощо. Інвестиційні витрати – це витрати на формування безпосередньо виробничих фондів, які після прийняття виконавцем проекту на баланс підлягають амортизації. Інвестиційні витрати по проекту складаються з таких витрат як витрати на: -придбання або споруджувуння будівель та споруд; -придбання устаткування та приладів; -проведення будівельно-монтажних робіт. Податки та збори включають: -ПДВ, нараховане на вартість закупленого устаткування, будівельних та монтажних робіт, що включені в інвестиційні витрати, якщо такі роботи виконувалися сторонніми організаціями; -мито, нараховане на вартість устаткування, що перетнуло митний кордон України; -інші платежі та збори, що мають сплачуватись у зв’язку із закупкою устаткування, будівельними, монтажними та пусковими роботи, які здійснюються по проекту. ПДВ, сплачений при здійсненні інвестиційних витрат, підлягає поверненню за рахунок зменшення відповідних платежів в наступні періоди. Вартість мита відноситься на витрати виробництва в період, коли воно сплачується. До джерел фінансування проекту належать власні та залучені кошти. 1. Власні кошти підприємства можуть бути утворені за рахунок коштів фонду розвитку виробництва та амортизаційного фонду. 2. До залучених коштів належать: · банківські кредити; · товарні кредити; · надані постачальниками устаткування; · кошти облігаційних позик, інші позикові кошти
Таблиця 6 - Кошторис витрат по проекту
Організаційний план. Виходячи з даних виробничої діяльності підприємства в організаційному плані, визначаються потреба в забезпеченні підприємства робочою силою (утворення додаткових робочих місць), дані про структуру кадрів, кваліфікацію працівників. Надаються відомості про чинну систему зароботної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства, систему стимулювання, розробляється організаційно-виробнича структура. При формуванні організаційної структури важливо звернути увагу на основні принципи ефективних структур управління: · оптимальний розподіл обовязків; · інформаційна забезпеченість керівника; · зацікавленість виконавця в кінцевому результаті; · наявність контролю і одностайність управління. В бізнесі ефективну організаційну структуру рекомендується формувати під певну команду, тому що для здійснення задумів необхідно мати кваліфікованих працівників, здатних виконувати ключові завдання, обговорювати організаційну діяльність керівної команди компанії, оцінювати її можливості стосовно розвитку справи так, щоб звести до мінімуму можливість ризику. Робота персоналу фірми буде успішною лише в тому разі, коли інтереси виробництва та індівідуальні здібності працівника будуть узгодженими. Важливим моментом при складанні організаційного плану є розробка штатного розпису підприємства, для чого потрібно провести розрахунок чисельності виробників і адміністративно-управлінського персоналу (табл.7), здійснити розміщення і використання кадрів. При складанні штатного розпису належить також зважати увагу на кваліфікацію кадрів. Окрим того, треба надати інформацію про систему заробітної плати, механізм нарахування зарплати різним категоріям працівників, система стимулювання з вказанням середньомісячної заробітної плати працівників за групами.
Таблиця 7 - Штатний розпис працівників.
Фінансовий план. Фінансовий план проекту покликаний узагальнити матеріали попередньої розробки, а саме: · аналіз ринку; · план маркетингу; · план виробництва; · організаційний план ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|