Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ІІ. Літературний компонент





Та навчальний предмет

План

1. Завдання читання як виду мовленнєвої діяльності. Читання як навчальний предмет і засіб навчання.

2. Характеристика освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти.

3. Особливості навчальної програми з літературного читання для 2-4 класів.

 


 

Завдання читання як виду мовленнєвої діяльності

Читання – важливий навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом.

Важливо усвідомити, що у початковій школі формується не просто учень, який уміє читати і писати, а мовна особистість, з достатніми комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання.

Сформувати таку особистість покликані уроки читання, які забезпечують вироблення в учнів навичок самостійної роботи з книгою, виховують їх засобами образного слова.

Термін «читання» вживається у різних значеннях.

· у вузькому розумінні – це формування навички читання, оволодіння технікою читання,

· у широкому розумінні – техніка читання плюс розуміння прочитаного.

Ми розглядатимемо термін «читання» у значенні: читання як вид мовної діяльності, в якому у взаємозв'язку виступають наступні компоненти:

а) сприйняття графічної форми слова

б) переклад її в звукову форму,

в) розуміння прочитаного (слова – словосполучення – речення – тексту).

 

Існують різні визначення поняття «читання».

Читання – процес перекодування графічно зафіксованого тексту в звукове мовлення, його розуміння (при читанні вголос), чи безпосередньо у смислові одиниці, без звукового оформлення (при читанні мовчки).

Читання – важливий навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом.

Читання – один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), який забезпечує розвиток комунікативних умінь та навичок. Дитина оволодіває механізмом читання, як правило, в процесі навчання.

(розібрати завдання кожного з понять)

Читання спрямоване на реалізацію наступних функцій:

1. Пізнавальна: збагачувати знання учнів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються текстовою навчальною інформацією).

2. Виховна:

- сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів;

- формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність;

- викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та майбутнього;

- розвивати навички мовної етики.

3. Розвивальна:

- формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної мови);

- розвивати пам’ять, увагу, спостережливість;

- аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію. встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.

Дані функції співставні з основними завданнями які повинні реалізовуватися у змісті та структурі уроку читання в комплексі.


Характеристика освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти.

 

Метою освітньої галузі «Мови та літератури» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва.

Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного та літературного компонентів.

 

Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності та ознайомлення молодших школярів з дитячою літературою, як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

 

Завдання:

- формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;

- формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

- розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

- формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

- розвиток творчої літературної діяльності; виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурному розвитку.

 

Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.

В новому Державному стандарті виділяється 4 змістові лінії:

- коло читання;

- навичка читання;

- досвід читацької діяльності;

- літературна діяльність.

!!!!!!!!!!!!!!!!!

Завдання кожної змістової лінії законспектувати

 

Розглянемо кожну змістову лінію докладніше.

«Коло читання»

Завдання цього напрямку суттєво не змінилося, але дещо поглиблюються і розширюється.

Учні повинні не лише мати уявлення про коло читання, а саме орієнтуватись у колі дитячого читання.; усвідомлювати не лише важливість читання, як зазначалось раніше, а й роль читання для пізнання світу; знати і поважати традиції свого народу і інших народів, які живуть в Україні та за кордоном.

 

Завдання напрямку «Навичка читання» також дещо змінилися. Раніше зазначалось, що «після попередньої підготовки учні повинні вміти свідомо, плавно, правильно читати». В новому Державному стандарті учні:

- повинні володіти повноцінною навичкою читання;

- розуміти зміст творів, самостійно виділяти в них суттєву інформацію;

- володіти технікою читання вголос у темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору (раніше зазначалось не менше 80 слів за хвилину).

 

Завдання напрямків «Літературознавча пропедевтика» та «Розвиток навичок самостійно працювати з книжкою» об’єднанні в завдання змістової лінії «Досвід читацької діяльності» і знов таки робиться більший акцент на самостійну діяльність учнів.

За новим Державним стандартом учні повинні:

- самостійно визначати тему, основну думку твору (а не з допомогою вчителя, як було раніше);

- висловлювати власні оцінні судження морального змісту;

- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити власні судження щодо прочитаного (а не лише визначати авторське ставлення до описаних подій);

- користуватися методичними і довідниковими матеріалами;

- складати анотацію на прочитаний твір.

 

Завдання напрямку «Літературна творча діяльність» не змінилися:

- розвиток творчої діяльності на основі прочитаного;

- стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості.

Таким чином, протягом навчання у початковій школі учні оволодіють ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.

 


Зміст галузі

У процесі навчання відбувається:

- становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності,

- здійснення його мовленнєвого, літературного, інтелектуального розвитку,

- формування морально-естетичних уявлень і понять,

- збагачення почуттів,

- виховання потреби у систематичному читанні.

 

Позитивні зміни:

Початкова освіта у новій редакції Державного стандарту ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

 


 

 

ІІ. Літературний компонент

Читання

Курс "Читання" є невід’ємною складовою навчання української мови. Визначення змісту початкової освіти з читання ґрунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів з урахуванням їх пізнавальних потреб та на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого.

Зазначені принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення літератури в початковій школі як літературознавча пропедевтика, ознайомлення з художніми творами як витворами словесного мистецтва, що розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію, формують морально-естетичний та соціальний досвід дітей, особистісне ставлення до дійсності.

Метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.

Для досягнення цієї мети виконуються такі завдання:

– формування в учнів повноцінної навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

– розвиток зв'язного мовлення;

– вироблення у школярів умінь працювати з текстами художніх і науково-популярних творів;

– збагачення досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток образного мислення, розширення світогляду учнів;

– розвиток творчої діяльності;

– формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова;

– введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

– розвиток читацької самостійності учнів.

Відповідно до мети і завдань курсу “Читання” виділено такі змістові лінії: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів.

Зміст освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Коло читання
Дитяча література, адресована молодшим школярам у поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності: твори усної народної творчості (ігровий фольклор, казки, прислів'я, приказки, загадки, скоромовки), художні твори українських письменників-класиків а також сучасних поетів і прозаїків (вірші оповідання, літературні казки, повісті п'єси, байки), науково-пізнавальні твори, дитяча періодика, довідкова література, класичні зарубіжні твори для дітей Мати уявлення про коло дитячого читання: жанрові ознаки, тематичне спрямування вивчених творів, а також про їх авторів; розрізняти прозові, поетичні та драматичні твори, правильно називати прізвища, імена українських письменників-класиків з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання, розрізняти авторські та фольклорні твори  
Твори, тематика і зміст яких відображають різні сторони життя дитини і навколишньої дійсності (твори про дітей, їх взаємини в сім'ї, школі, з навколишнім світом, про природу, її різноманітність і красу, про працю і професії, твори на історичні теми, про любов до рідної землі, про мову, книжку і читання, про різні види мистецтва, гумористичні, пригодницькі твори тощо), які є основою для формування світогляду учнів, формування морально-етичних уявлень і почуттів, поповнення та розширення їх знань Усвідомлювати, що читання є важливим джерелом знань, задоволення пізнавальних, естетичних інтересів, цікавого дозвілля, уміти висловлювати свої почуття та враження від прочитаного, знати і шанувати видатних культурних діячів та національних героїв, традиції українського народу
Розвиток навички читання
Спосіб читання, усвідомленість, правильність, засоби виразності усного мовлення (сила голосу, інтонація, логічні паузи, наголос, темп); основні правила літературної вимови слів; прийоми розвитку темпу читання вголос і мовчки (практично) Після попередньої підготовки вміти свідомо, правильно, плавно читати вголос цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Темп читання вголос на кінець навчання у початковій школі – не менше 80 слів за хвилину, мовчки – не менше 100 слів за хвилину
Літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично)
Особливості жанрів художніх та науково-популярних творів для молодших школярів: казка як фольклорний художній твір, у якому є вимисел, елементи чудесного та фантастичного, герої українських народних казок; міфи; малі фольклорні жанри (прислів'я, загадки, скоромовки, лічилки); літературна казка; оповідання як невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя, герої (персонажі), оповідання і автор; особливості дитячих творів науково-популярного змісту; вірш, рима, ритм, настрій у вірші; байка, її жанрові особливості (герої, повчальний смисл); п'єса, її відмінність від інших жанрів (на прикладі п'єси - казки) Уміти свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казку, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Користуватися найпростішими прийомами заучування віршів (на основі ключових слів, інтонації), вивчати та декламувати напам’ять у кожному класі окреслені навчальними програмами вірші, прозові уривки, прислів'я, приказки, загадки, уміти добирати їх до певної теми
Тема і основна думка художнього твору Уміти за допомогою вчителя визначати тему і основну думку твору
Сюжет і композиція твору Уміти орієнтуватися в структурі художніх текстів, складати простий план невеликого за обсягом і нескладного за змістом та будовою тексту. Детально, стисло, вибірково, творчо переказувати зміст прочитаного за допомогою ілюстрації чи плану; дотримуватися під час переказу логічної послідовності та точності, розрізняти слова автора і слова персонажів
Вчинки персонажів, їх мотиви. Ставлення автора до своїх героїв. Власне ставлення до вчинків персонажів Уміти зіставляти вчинки персонажів, визначати за допомогою вчителя мотиви їх поведінки, визначати авторське ставлення до подій і персонажів, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуацій
Мова художнього твору (краса, точність, образність слововживання) Уміти помічати і сприймати засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори), добирати і використовувати їх відповідно до мети власного висловлювання
Емоційність художнього твору Уміти виявляти емоційне забарвлення художнього твору, передавати динаміку почуттів під час виразного читання, інсценізації
Прийоми самостійного осмислення (розуміння) змісту незнайомого тексту Уміти виділяти в тексті складні для розуміння слова, з'ясовувати їх значення, ставити запитання за змістом тексту, користуватися додатковою інформацією (ілю-страцією, схемою, таблицею, питаннями, завданнями), знахо-дити в тексті ключові слова, важливі для розуміння змісту, розрізнювати пряме і переносне значення слів у тексті, встановлювати причинно-наслід-кові та смислові зв'язки
Розвиток навичок самостійно працювати з дитячою книжкою
Різні види і типи дитячих видань (книжка-твір, книжка-збірка, довідково-енциклопедична література, словник, дитяча періодика тощо) Уміти розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою: дитячими енцикло-педіями, словниками
Елементи дитячої книжки та їх призначення (обкладинка, корінець, сторінка, назва (заголовок) твору, прізвище автора, ілюстрації, зміст, передмова) Уміти називати основні елементи дитячої книжки, розуміти їх призначення та використовувати для набуття досвіду в читанні
Особливості структурних елементів навчальної книжки Уміти орієнтуватися у підруч-нику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріа­лом підручника, орієнтуватися у поняттях “розділ” і "абзац", "під­заголовок", "ілюстрація", "виноска"
Бібліотечно-бібліографічні уміння, навички Уміти самостійно вибирати книжки у бібліотеці за допомогою книжкового плаката, книжкової виставки, ілюстрованої картотеки, вільного доступу до книжкових фондів, добирати книжки на задану тему; знати і дотримуватися правил поводжен-ня в бібліотеці та набувати гігієнічних навичок читання
Розвиток літературної творчої діяльності школярів
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного Уміти вносити доповнення і зміни до тексту, створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, різні види творчого переказу, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником
Стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості Уміти складати твори-мініатюри, художні описи за спостере-женнями в природі, на основі побаченого, загадки, лічилки, казки, вірші, художні оповідання тощо, колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації

 


 







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.