|
|
ІІ. Літературний компонентСтр 1 из 2Следующая ⇒ Та навчальний предмет План 1. Завдання читання як виду мовленнєвої діяльності. Читання як навчальний предмет і засіб навчання. 2. Характеристика освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти. 3. Особливості навчальної програми з літературного читання для 2-4 класів.
Завдання читання як виду мовленнєвої діяльності Читання – важливий навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом. Важливо усвідомити, що у початковій школі формується не просто учень, який уміє читати і писати, а мовна особистість, з достатніми комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання. Сформувати таку особистість покликані уроки читання, які забезпечують вироблення в учнів навичок самостійної роботи з книгою, виховують їх засобами образного слова. Термін «читання» вживається у різних значеннях. · у вузькому розумінні – це формування навички читання, оволодіння технікою читання, · у широкому розумінні – техніка читання плюс розуміння прочитаного. Ми розглядатимемо термін «читання» у значенні: читання як вид мовної діяльності, в якому у взаємозв'язку виступають наступні компоненти: а) сприйняття графічної форми слова б) переклад її в звукову форму, в) розуміння прочитаного (слова – словосполучення – речення – тексту).
Існують різні визначення поняття «читання». Читання – процес перекодування графічно зафіксованого тексту в звукове мовлення, його розуміння (при читанні вголос), чи безпосередньо у смислові одиниці, без звукового оформлення (при читанні мовчки). Читання – важливий навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом. Читання – один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), який забезпечує розвиток комунікативних умінь та навичок. Дитина оволодіває механізмом читання, як правило, в процесі навчання. (розібрати завдання кожного з понять) Читання спрямоване на реалізацію наступних функцій: 1. Пізнавальна: збагачувати знання учнів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються текстовою навчальною інформацією). 2. Виховна: - сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів; - формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність; - викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та майбутнього; - розвивати навички мовної етики. 3. Розвивальна: - формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної мови); - розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; - аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію. встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; - розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю. Дані функції співставні з основними завданнями які повинні реалізовуватися у змісті та структурі уроку читання в комплексі. Характеристика освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти.
Метою освітньої галузі «Мови та літератури» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного та літературного компонентів.
Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності та ознайомлення молодших школярів з дитячою літературою, як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
Завдання: - формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності; - ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; - формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів; - формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять; - розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); - формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань; - розвиток творчої літературної діяльності; виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурному розвитку.
Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей. В новому Державному стандарті виділяється 4 змістові лінії: - коло читання; - навичка читання; - досвід читацької діяльності; - літературна діяльність. !!!!!!!!!!!!!!!!! Завдання кожної змістової лінії законспектувати
Розглянемо кожну змістову лінію докладніше. «Коло читання» Завдання цього напрямку суттєво не змінилося, але дещо поглиблюються і розширюється. Учні повинні не лише мати уявлення про коло читання, а саме орієнтуватись у колі дитячого читання.; усвідомлювати не лише важливість читання, як зазначалось раніше, а й роль читання для пізнання світу; знати і поважати традиції свого народу і інших народів, які живуть в Україні та за кордоном.
Завдання напрямку «Навичка читання» також дещо змінилися. Раніше зазначалось, що «після попередньої підготовки учні повинні вміти свідомо, плавно, правильно читати». В новому Державному стандарті учні: - повинні володіти повноцінною навичкою читання; - розуміти зміст творів, самостійно виділяти в них суттєву інформацію; - володіти технікою читання вголос у темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору (раніше зазначалось не менше 80 слів за хвилину).
Завдання напрямків «Літературознавча пропедевтика» та «Розвиток навичок самостійно працювати з книжкою» об’єднанні в завдання змістової лінії «Досвід читацької діяльності» і знов таки робиться більший акцент на самостійну діяльність учнів. За новим Державним стандартом учні повинні: - самостійно визначати тему, основну думку твору (а не з допомогою вчителя, як було раніше); - висловлювати власні оцінні судження морального змісту; - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доводити власні судження щодо прочитаного (а не лише визначати авторське ставлення до описаних подій); - користуватися методичними і довідниковими матеріалами; - складати анотацію на прочитаний твір.
Завдання напрямку «Літературна творча діяльність» не змінилися: - розвиток творчої діяльності на основі прочитаного; - стимулювання самовираження особистості дитини у літературній творчості. Таким чином, протягом навчання у початковій школі учні оволодіють ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.
Зміст галузі У процесі навчання відбувається: - становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, - здійснення його мовленнєвого, літературного, інтелектуального розвитку, - формування морально-естетичних уявлень і понять, - збагачення почуттів, - виховання потреби у систематичному читанні.
Позитивні зміни: Початкова освіта у новій редакції Державного стандарту ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
ІІ. Літературний компонент Читання Курс "Читання" є невід’ємною складовою навчання української мови. Визначення змісту початкової освіти з читання ґрунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів з урахуванням їх пізнавальних потреб та на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого. Зазначені принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення літератури в початковій школі як літературознавча пропедевтика, ознайомлення з художніми творами як витворами словесного мистецтва, що розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію, формують морально-естетичний та соціальний досвід дітей, особистісне ставлення до дійсності. Метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова. Для досягнення цієї мети виконуються такі завдання: – формування в учнів повноцінної навички читання як виду мовленнєвої діяльності; – розвиток зв'язного мовлення; – вироблення у школярів умінь працювати з текстами художніх і науково-популярних творів; – збагачення досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток образного мислення, розширення світогляду учнів; – розвиток творчої діяльності; – формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова; – введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів; – розвиток читацької самостійності учнів. Відповідно до мети і завдань курсу “Читання” виділено такі змістові лінії: коло читання, розвиток навички читання, літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично), розвиток навичок самостійно працювати з книжкою, розвиток творчої діяльності школярів.
  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|