Міжнародний туризм в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

В середині XX століття уряди багатьох країн світу звернули серйозну увагу на розвиток туризму, і в 1947 р. розрізнені міжнародні туристичні організації були об’єднані в Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Його дійсними членами стали як державні, так і недержавні офіційні національні організації 116 країн світу. Необхідність постійних міжнародних контактів з метою розвитку і координації туристичних обмінів, погодження політичних, економічних, соціальних і культурних аспектів діяльності стала причиною реорганізації в 1969 р. згідно з резолюцією Генеральної асамблеї ООН неурядової організації МСОТО в міжурядову Всесвітню туристичну організацію (ВТО). ВТО – провідна спеціалізована міжнародна міжурядова організація у сфері подорожей та туризму, що діє під патронатом ООН, об’єднує 139 країн – дійсних членів (початок 2003 p.), представлених відомствами з туризму, а також 88 асоційованих членів і 350 приєднаних членів. Україна – дійсний член ВТО з 1997 року і член виконавчої Ради ВТО з 1999 р. Членство України у Всесвітній туристичній організації значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві, створило передумови подальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної мережі, інвестиційних пропозицій, системи підготовки кадрів, наукових досліджень, відкрило нові можливості налагодження взаємовигідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях.

За своїм туристично–рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Цьому процесу сприяє розширення її міжнародних зв’язків, просування національного туристичного продукту на світовому ринку, а також залучення до українського інформаційного простору світового передового досвіду організації туристичної діяльності. Цілеспрямована та системна діяльність щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків є чинником інтеграції нашої країни до європейської спільноти, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристичних ресурсів,розбудови транскордонної інфраструктурної мережі. Першочерговим напрямом діяльності у цій сфері залишається розбудова договірно-правової бази зовнішніх зносин, укладання міжнародних угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму. Безумовною складовою міжнародних зв’язків є розвиток інституційного співробітництва. Через безпосередню участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів практично реалізуються договірні відносини, активізується входження України до світового туристичного простору. Стратегічною метою розвитку туристичного співробітництва України з ЧЕС[*] є створення додаткових можливостей використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону ЧЕС, створення конкурентоспроможного туристичного продукту країн-учасниць, його просування на міжнародному ринку, збільшення туристичних потоків, підвищення економічної ефективності туризму як передумови соціально-економічного розвитку країн Чорноморського басейну.

Співробітництво України з Центрально-Європейською ініціативою в галузі туризму здійснюється відповідно до Комплексного плану співробітництва України. Результатом такої співпраці є постійне зростання обсягів туристичного обміну між Україною та іншими країнами – членами Центрально-Європейської ініціативи через удосконалення спільної діяльності щодо використання природно-рекреаційного потенціалу Балканського регіону.

Останніми роками відбувається розширення зв’язків з міжнародними, регіональними та національними туристичними асоціаціями, зокрема з РАТА(Російська асоціація туристичних агентств), ТААТР (Туристична асоціація Азіатського та Тихоокеанського регіону), ААТА (Американська асоціація туристичних агентств), ГАТА (Грецька асоціація туристичних агентств), БАТА (Болгарська асоціація туристичних агентств), АБТА (Асоціація британських туристичних агентств) та іншими. Розвитку міжнародного туристичного співробітництва сприяє активне створення в Україні різноманітних недержавних громадських туристичних організацій (туристичних агентств, туроператорів, виставкових організацій, туристичних видань, тощо), їх входження до світових об’єднань, міжнародних організацій та асоціацій різного спрямування, результатом чого є розширення туристичного простору, запровадження міжнародних стандартів якості туристичних послуг, розвиток рекламної діяльності та бізнесових партнерських стосунків.

Таким чином, активізація участі України в розвитку міжнародного туристичного співробітництва є одним з головних чинників, що впливають на сучасний стан і перспективи розвитку міжнародних туристичних відносин в Україні.

Участь у міжнародному туризмі є надзвичайно важливим завданням будь-якої країни. Особливо перспективним є розвиток в’їзного туризму, який передбачає створення інфраструктурних елементів (готелі, ресторани, автошляхи тощо), заснованих на них туристичних послуг (розміщення туристів, харчування, транспортне обслуговування тощо), та у підсумку туристичних продуктів (комплексів туристичних послуг). Бажання країн розвивати саме в’їзний туризм обґрунтовується тим, що така форма туристичних відносин є важливою частиною експорту держави; генерує десяту частину світового валового продукту дозволяє створити розвинуту інфраструктуру та залучати додаткові закордонні інвестиції для її побудови та підтримання; забезпечує створення додаткових робочих місць, відновлення та розвиток культурних та історичних національних надбань; є тією галуззю «виробництва», яка не споживає матеріальні ресурси безповоротно (окрім паливних), а дозволяє використовувати одні й ті ж природні ресурси (рекреаційні, еко-ресурси) багаторазово, при цьому забезпечуючи їх розвиток та відновлення; дозволяє ознайомити велику кількість людей різних націй з культурними, історичними та рекреаційними особливостями держави, створити певну думку про неї у світі.

Про доцільність розвитку саме в’їзної форми туризму, в тому числі в Україні, свідчать темпи, з якими країни світу збільшують свої доходи від стрімкого розвитку як туристичної галузі загалом, так і свого ступеня інтеграції в неї. Такі тенденції можна виявити, проаналізувавши дані Всесвітньої туристичної організації. Вони свідчать, що усі країни Європи щорічно збільшують свої доходи від участі у міжнародному туризмі. Особливо це стосується країн Центральної Європи. Це говорить про те, що країни, які залишалися відносно закритими до 1991 р. сьогодні докладають усі зусилля для розвитку туристичної галузі. Необхідно також зауважити, що туристичні продукти України є значно дешевшими, аніж аналоги в Європі. При ринковій частці туристичних прибуттів у 3,8%, Україна отримує лише 0,3% від загальноєвропейського доходу у цій сфері. Цей показник є найнижчим у Європі.

Вагомі результати в розвитку в’їзного туризму сучасна Україна може отримати, розумно використовуючи як зовнішні, так і внутрішні можливості міжнародного туризму. Зовнішню можливість в’їзного туризму забезпечують країни-донори. Для того, щоб оцінити потенціал країн-донорів та географію їх розміщення, варто звернутися до даних Всесвітньої туристичної організації, які свідчать про те, що, по-перше, значна кількість лідерів міжнародних туристичних витрат є досить близькими сусідами України. По-друге, має місце значне зростання обсягів витрат на подорожі (в загальному у світі на 21,7%). Крім того, з огляду на витрати, що припадають на душу населення, найбільше на міжнародні туристичні послуги витрачають громадяни країн Європи. Це також свідчить про сприятливі можливості для України щодо інтеграції в Європейський простір міжнародного туризму.

Оцінку внутрішніх можливостей участі України у міжнародних туристичних відносинах необхідно розглядати через призму природних та людських факторів. Щодо природних факторів, то згідно з переліком культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні зосереджена значна кількість всесвітньо визнаних культурних та історичних об’єктів (комплекс «Софія Київська», Києво-Печерська Лавра, м. Львів та ін.). Не викликає сумнівів багатий природний та культурний потенціал України, який оцінено не лише міжнародними організаціями, але визнано і охороняється постановами та указами органів державної влади.

Внутрішні можливості суб’єктивного характеру (людський фактор) залежать, передусім, від політики уряду щодо цього питання.

Державного регулювання потребують такі питання, як:

- спрощення візових та митних формальностей для осіб, що прямують в Україну тільки з туристичними намірами;

- створення передумов для розвитку інфраструктури туристичного сектора (аеропорти, дороги, готельні та розважальні комплекси тощо), де важко обійтися без зарубіжних інвестицій. Таким чином, виникає питання інвестиційного клімату в державі та податкового законодавства;

- розробка державних програм підтримки розвитку туризму, що передбачатимуть агітаційну та рекламну роботу у мас-медіа, на міжнародних туристичних форумах та виставках, у мережі Інтернет щодо створення позитивного іміджу регіону та якісного інформаційного середовища. Приклади таких програм демонструють сьогодні країни південної та центральної Європи і показники їх доходів від туризму підтверджують ефективність таких програм.

Туристичне підприємництво постійно зростає в нашій державі, проте більшість його суб’єктів пропонують зарубіжні туристичні продукти та сприяють виїзному туризму, а це спричиняє відплив коштів за кордон. Лише злагоджена та послідовна державна політика спроможна створити передумови для забезпечення Україні чільного місця у міжнародних туристичних відносинах.

Потрібно враховувати та використовувати на свою користь всі нові тенденції, які формуються в міжнародному туризмі в останні роки. Так, за висновками міжнародної дослідницької організації «Euromonitor International», яка складає щорічний рейтинг найбільш популярних з точки зору туристів міст світу, туристична кон’юнктура змінюється. Лондон втратив статус туристичної столиці світу, поступившись одному з фінансових світових центрів – Гонконгу, куди у 2010 році приїхало майже 20 млн. туристів. На 2–му місці щодо популярності – Сінгапур, який у 2010 році відвідали 18 млн. чоловік, що на 16% більше ніж в попередньому році. В цілому новий рейтинг свідчить, що Європа втрачає популярність, а туристичний потік перенаправляється на азійські країни. Так, з європейських країн в десятку рейтингу, окрім столиці Великої Британії, потрапив тільки Париж (9–е місце, 8,2 млн. відвідувачів).

Серед міст СНД самим популярним виявилась Москва (25–е місце), куди за рік приїздять близько 3,7 млн. туристів. Другим по-популярності серед туристів міст СНГ є Київ (31–е місце, 3,34 млн.). До Києва їде приблизно стільки ж туристів, як до Мадриду (30–те місце, 3,4 млн.). Але, згідно статистиці, у 2010 р. кількість туристів, які відвідали столицю України, зменшилось на 5,4%.

Одною з причин такої ситуації є перед усім туристичний сервіс. Не вистачає також дешевих, але стандартної якості готелів, а також екскурсоводів зі знанням мов.

Протягом другої половини ХХ ст. – на початку ХХІ ст. міжнародний туризм в Україні розвивався у відповідності з загальними світовими тенденціями, проте можливості як виїзного, так і в’їзного туризму, за часи радянської влади, перш за все з ідеологічних міркувань, були досить обмеженими. Помітні зміни розпочались лише з 1991 р., після проголошення Україною незалежності. На сьогодні Україна володіє достатніми внутрішніми та зовнішніми ресурсами і успіх у цій сфері залежить лише від внутрішніх суб’єктивних факторів.

Друкується за виданням:Стоян Т.А. Міжнародний туризм в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: основні тенденції становлення та розвитку / Т. А. Стоян // Гілея. ‑ К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. ‑ Вип. 56 (№ 1). ‑ С. 145 – 149.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: