Оцінка продуктивних властивостей землі

Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель

Аналіз змісту виробничого процесу з оцінки земель показує, що у його трактуванні спостерігається деяка неузгодженість відносно встановлення послідовності і взаємозв’язанності дій, які відповідають завданням оцінки земель. Маються на увазі різні погляди на кінцеві результати оцінки земель, практично всі тури земельнооціночних робіт закінчуються даними, які характеризують цінність земель господарства в цілому на рівні середніх економічних показників їх використання у земельнооціночному районі. Такі середньозважені дані по господарству приймалися як кінцеві результати оцінки земель для вирішенння практичних завдань. Іноді таку оцінку земель іменують як міжгосподарську оцінку земель, хоч більш правомірно її вважати, як погосподарську в цілому по господарству/ оцінку.

Ефективне здійснення основних напрямів організації використання земель у сільськогосподарських підприємствах потребує більш глибоких знань про землю, особливо про її порівняльну оцінку внутрі їх землеволодінь. Тому в системі земельнооціночних робіт, які входять до складу земельного кадастру, важливе місце займає одержання відомостей про внутрігосподарську оцінку земель в розрізі окремих земельних ділянок, полів сівозмін, сівозмінних, виробничих масивів, угідь, які характеризують продуктивність, ефективність використання і доходність земель в цілому по господарству.

Згідно із загальноприйнятими теоретичними основами оцінки земель у складі державного земельного кадастру, земельнооціночний процес необхідно проводити за такою схемою: районування території - агровиробниче групування грунтів - збір і обробка даних про признаки і властивості грунтів і економічних показників про використання земель - складання і затвердження шкал оцінки земель; у земельнооціночних районах - внутрігосподарська оцінка земель -оцінка земель у адміністративному районі і на більш високих адміністративних рівнях. Основною ланкою в системі земельнооціночних робіт є одержання даних внутрігосподарської оцінки земель.

Відсутність даних про внутрігосподарську оцінку земель стримує науково обґрунтоване вирішення багатьох питань економічного регулюванні виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, дані внутрігосподарської оцінки земель повинні застосовуватися для наукового обгрунтованого вирішенню таких практичних, завдань: - обґрунтування завдань виробничим підрозділам щодо урожайності культур і затрат на виробництво продукції рослинництва і регулювання госпрозрахункових відносин, визначення земельного податку і орендної плати за землю; організація раціонального використання земель; удосконалення розміщення посівів сільськогосподарських культур і організація системи сівозмін; складання технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур, нормування і оплату праці на польові механізовані роботи; аналіз виробничої діяльності госпрозрахункових підрозділів, заохочення виробничих колективів і окремих працівників господарств; розробка заходів щодо поліпшення продуктивних і технологічних властивостей земель з метою підвищення родючості ґрунтів і зниження технологічних затрат у сільському господарстві.

Об’єктом внутрігосподарської оцінки земель є окремо оброблювані робочі ділянки ріллі, контури кормових угідь, поля і масиви сівозмін, сінокосозмін і пасовищезмін, рілля і кормові угіддя виробничих підрозділів в цілому. Оцінка земель проводиться на немеліорованих і меліорованих землях окремо.

Предметом внутрігосподарської оцінки земель прийнята ґрунтова відміна. При проведенні земельне оціночних робіт на території України на початковому етапі, у зв’язку із обмеженістю статистичної інформації, була проведена генералізація окремих агровиробничих груп ґрунтів у оціночні групи, які виступали предметом по господарської оцінки земель. Пізніше проводилася диференціація оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів, яка у даний час передбачає виділення у їх складі ґрунтових відмін, які приймаються предметом внутрігосподарської оцінки земель.

При обгрунтуванні внутрігосподарської оцінки земель на практиці часто висуваються пропозиції про те, що вона повинна проводитися за природною родючістю грунтів, обмежуючись таким чином тільки бонітуванням грунтів. Як відомо, бонітування ґрунтів дає оцінку природних властивостей, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур. Наявність кореляції ще не говорить про ідентичність показників природних властивостей і урожайності культур. Бонітування ґрунтів у багатьох випадках дає оцінку потенціальної родючості грунту, яку на нинішньому етапі часто неможливо повністю використати /торфяні грунти /, або має низьку відзивчивість на удобрення /піщані грунти/. Тому при внутрігосподарській оцінці земель необхідно використовувати економічну оцінку, яка враховує у повній мірі штучну родючість грунту, реальну частину потенціальної родючості і рівень господарської діяльності в межах області і конкретного земельнооціночного району.

Для включення результатів внутрігосподарської оцінки земель у систему даних державного земельного кадастру по адміністративному району необхідно визначити якість земель по затверджениху земельнооціночних районах шкалах у розрізі оцінюваних господарств. Слід зазначити, що у методичному відношенні питання про проведення внутрігосподарської оцінки земель ще недостатньо розроблене. У зв’язку з цим окремі пропозиції зводяться до того, щоби в процесі внутрігосподарської оцінки земель складати або уточняти шкали оцінки земель по кожному господарству зокрема. Для цього необхідно визначити дані про урожайність, затрати виробництва і валову продукцію по ґрунтових відмінах /групах грунтів/ господарства. Іншими словами, при внутрігосподарській оцінці земель рекомендується такий же порядок дій, як і при негосподарській оцінці. Однак, очевидним е те, що внутрігосподарська оцінка земель має бути логічним завершенням негосподарської оцінки, забезпечуючи наступність і співставимість даних на всіх рівнях. Вона повинна базуватися на шкалі показників, середніх по земельнооціночному району. Разом з тим, для врахування впливу технологічних властивостей земель на результати їх оцінки у конкретних господарствах, необхідно застосовувати систему поправок на ці умови у виді коефіцієнтів. Базою для вирахування поправок на технологічні умови земель при Їх внутрігосподарській оцінці є величина технологічного коефіцієнту, який виражає збільшення нормативу часу на польові механізовані роботи відносно кращих, еталонних умов виробництва.

Внутрігосподарська оцінка земель розглядається як бонітування грунтів за їх продуктивними властивостями і як економічна оцінка головного засобу виробництва з врахуванням технологічних властивостей земель. Щодо внутрігосподарського бонітування грунті й прийнято, що воно виражає середньозважену оцінку якості землі, як знаряддя праці, в розрізі ділянок, масивів земель, визначену за шкалою бонітування грунтів земельне оціночного району. При цьому через систему поправочних коефіцієнтів враховуються показники діагностичних властивостей конкретних ґрунтових відмін, які підлягають оцінці.

Оцінка землі передбачав оцінку її як предмету праці за технологічними властивостями, які на сучасному етапі одночасно характеризують землю і як знаряддя праці, тобто з цілому як головний засіб виробництва. Технологічні властивості впливають на показники оцінки за окупністю затрат і диференціальним доходом кожної земельної ділянки, масиву земель.

Вихідною базою внутрігосподарської оцінки земель служать

зональні /по земельне оціночному району шкали бонітування грунтів і економічної оцінки земель, базисні /середні по земельнооціночному району/ дані про урожайність культур і затрати на їх вирощуванню, матеріали крупномасштабних ґрунтових, геоботанічних, гідромеліоративних і інших обстежень, паспортизації поліз і нормування польових механізованих робіт, системи землеробства і землеустрою господарства, технологічні карти по сільськогосподарських культурах, ціни реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.

Великий обсяг обчислювальних робіт, при оцінці земель обумовлює необхідність застосування ЕОМ. Для цього використовується автоматизована система внутрігосподарської оцінки земель, яка базується на автоматизованому зберіганні необхідної інформації і програми, яка реалізує алгоритм внутрігосподарської оцінки земель.

Для проведення внутрігосподарської оцінки земель необхідні такі вихідні дані: шкали оцінки земель по земельнооціночному району; матеріали спеціальних обстежень земель; матеріали існуючої організації території господарства; дані про середню фактичну багаторічну урожайність культур і затрати на Їх вирощування /по господарству.

На основі матеріалів спеціальних /ґрунтових, агрохімічних/ обстежень грунтів: а/ встановлюють основні переважаючі зональні природні признаки і властивості ґрунтів /глибина гумусового горизонту, вміст гумусу, вміст фізичної глини тощо; визначають середні величини основних природних признаків і властивостей ґрунтів по ґрунтових відмінах в межах наявних агрогруп або оціночних груп ґрунтів; в/ перераховують одержані по ґрунтових відмінах середні величини признаків і властивостей ґрунтів у бали бонітету;

г/ визначають базові урожайності культур по господарству і диференціюють їх по ґрунтових відмінах з врахуванням балів бонітету ґрунту за природними признаками і властивостями.

Залежно від природних і економічних умов, наявності необхідної інформації, площі і інтенсивності вирощування культур можуть бути використані такі методи оцінки земель за урожайністю культур: 1/ диференціація показників оціночної урожайності груп грунтів по ґрунтових відмінах на основі даних бонітування властивостей ґрунтів; 2/ на основі регресійного аналізу оціночної урожайності культур і бонітеті з ґрунтів; 3/ за коефіцієнтами співвідношення показників урожайності культур.

При використанні першого методу середній бал бонітету по агрогрупі ґрунтів і по ґрунтових відмінах розраховується з врахуванням долі впливу окремих властивостей грунтів на урожай культур, яка дорівнює коефіцієнтові детермінації, розрахованому як квадрат коефіцієнта парної кореляції /

Коефіцієнт кореляції розраховується для умов земельнооціночного району.

В таблиці 23 наведений приклад визначення балів внутрігосподарської оцінки земель шляхом диференціації показників агрогруп земель по ґрунтових відмінах. Якщо взяти для прикладу Західний Лісостеп, то вплив ґрунтових факторів на урожай озимої пшениці виражається такими коефіцієнтами: 0,64; 0,72; 0,37; 0,50; /для рН/. Звідси середній бал бонітету для агрогрупи грунтів складає:

Диференціація балів оціночної групи грунтів по грунтових відмінах /озима пшениця/

Аналогічно розраховуються середні бали бонітету ґрунтів по ґрунтових відмінах, пропорціонально яким визначається оціночна /розрахункова/' урожайність культури. Знаючи за шкалою оціночного району бал оцінки агрогруп ґрунтів за урожайністю культури і урожайність їт за ґрунтовими відмінами розраховуються відповідні бали оцінки в розрізі ґрунтових відмін диференційовано відносно до агрогрупи земель.

Оцінка земель за урожайністю культур може бути виконана на основі регресійного аналізу урожайності культур і бонітеті в ґрунтів. Залежність урожайності аналізується за лінійною і криволінійними /показникова, ступенева, параболічна і ін./функціями. Для цього методу необхідно відібрати найбільш вірогідне рівняння, яке краще від інших відображає аналізовану залежність і на його основі складається шкала оцінки земель за урожайністю культур» суміщена з шкалою бонітет і в ґрунтів.

Оцінку земель за урожайністю зернових культур /Б₃/ переважно суміщають з даними бонітування ґрунтів /Б_б/, тобто Б₃=Б_б. Показники оцінки, земель по інших культурах /Б_і/ розраховують за рівнянням параболи другого порядку:

де а - вільний член рівняння регресії; 3_ - бал бонітету ґрунтів;

х - коефіцієнт регресії, який характеризує урожайність культур.

Оцінка земель на основі розрахунку коефіцієнтів співвідношення урожайності культур /табл. 24/ може бути використана у випадку, коли у земельнооціночному районі по якійсь культурі шкали не складались.

Коефіцієнт співвідношення урожайності показує, у скільки

Визначення коефіцієнтів співвідношення урожайності картоплі і зернових культур

разів урожайність відповідної культури більша або менша від урожайності зернових або іншої основної культури, яка приймається за одиницю. Цей коефіцієнт визначається за даними урожайності культур у господарствах, внутрігосподарських підрозділах шляхом ділення середньої багатобічної урожайності конкретної культури на урожайність основної культури. На цій підставі оціночна урожайність ґрунтової відміни відносно до відповідної культури визначається перемноженням оціночної урожайності основної культури на коефіцієнт співвідношення урожайності культур.

Диференційовані показники оцінки земель за урожайністю культур в розрізі ґрунтових відмін представляють собою шкалу на земельнооціночний район, на основі якої визначаються середньозважені бали оцінки земель по контурах, полях сівозмін, сівозмінних і інших масивах за формулою середньозваженої величини.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: