Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Оцінка продуктивних властивостей землі





Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель

Аналіз змісту виробничого процесу з оцінки земель показує, що у його трактуванні спостерігається деяка неузгодженість від­носно встановлення послідовності і взаємозв’язанності дій, які відповідають завданням оцінки земель. Маються на увазі різні погляди на кінцеві результати оцінки земель, практично всі тури земельнооціночних робіт закінчуються даними, які характеризують цінність земель господарства в цілому на рівні середніх економіч­них показників їх використання у земельнооціночному районі. Такі середньозважені дані по господарству приймалися як кінцеві резуль­тати оцінки земель для вирішенння практичних завдань. Іноді таку оцінку земель іменують як міжгосподарську оцінку земель, хоч більш правомірно її вважати, як погосподарську в цілому по гос­подарству/ оцінку.

Ефективне здійснення основних напрямів організації викорис­тання земель у сільськогосподарських підприємствах потребує більш глибоких знань про землю, особливо про її порівняльну оцінку внутрі їх землеволодінь. Тому в системі земельнооціночних робіт, які входять до складу земельного кадастру, важливе місце займає одержання відомостей про внутрігосподарську оцінку земель в роз­різі окремих земельних ділянок, полів сівозмін, сівозмінних, ви­робничих масивів, угідь, які характеризують продуктивність, ефективність використання і доходність земель в цілому по госпо­дарству.

Згідно із загальноприйнятими теоретичними основами оцінки зе­мель у складі державного земельного кадастру, земельнооціночний процес необхідно проводити за такою схемою: районування терито­рії - агровиробниче групування грунтів - збір і обробка даних про признаки і властивості грунтів і економічних показників про використання земель - складання і затвердження шкал оцінки земель; у земельнооціночних районах - внутрігосподарська оцінка земель -оцінка земель у адміністративному районі і на більш високих ад­міністративних рівнях. Основною ланкою в системі земельнооціночних робіт є одержання даних внутрігосподарської оцінки земель.



 

Відсутність даних про внутрігосподарську оцінку земель стримує науково обґрунтоване вирішення багатьох питань економічного регулюванні виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, дані внутрігосподарської оцінки земель повинні засто­совуватися для наукового обгрунтованого вирішенню таких практич­них, завдань: - обґрунтування завдань виробничим підрозділам щодо урожайності культур і затрат на виробництво продукції рослинницт­ва і регулювання госпрозрахункових відносин, визначення земельного податку і орендної плати за землю; організація раціонального ви­користання земель; удосконалення розміщення посівів сільськогос­подарських культур і організація системи сівозмін; складання тех­нологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур, нормування і оплату праці на польові механізовані роботи; аналіз виробничої діяльності госпрозрахункових підрозділів, заохочення виробничих колективів і окремих працівників господарств; розроб­ка заходів щодо поліпшення продуктивних і технологічних власти­востей земель з метою підвищення родючості ґрунтів і зниження технологічних затрат у сільському господарстві.

Об’єктом внутрігосподарської оцінки земель є окремо оброблювані робочі ділянки ріллі, контури кормових угідь, поля і масиви сівозмін, сінокосозмін і пасовищезмін, рілля і кормові угіддя виробничих підрозділів в цілому. Оцінка земель проводиться на немеліорованих і меліорованих землях окремо.

Предметом внутрігосподарської оцінки земель прийнята ґрунтова відміна. При проведенні земельне оціночних робіт на території України на початковому етапі, у зв’язку із обмеженістю статис­тичної інформації, була проведена генералізація окремих агровиробничих груп ґрунтів у оціночні групи, які виступали предметом по господарської оцінки земель. Пізніше проводилася диференціація оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів, яка у да­ний час передбачає виділення у їх складі ґрунтових відмін, які приймаються предметом внутрігосподарської оцінки земель.

При обгрунтуванні внутрігосподарської оцінки земель на прак­тиці часто висуваються пропозиції про те, що вона повинна прово­дитися за природною родючістю грунтів, обмежуючись таким чином тільки бонітуванням грунтів. Як відомо, бонітування ґрунтів дає оцінку природних властивостей, які корелюють з урожайністю ос­новних сільськогосподарських культур. Наявність кореляції ще не говорить про ідентичність показників природних властивостей і урожайності культур. Бонітування ґрунтів у багатьох випадках дає оцінку потенціальної родючості грунту, яку на нинішньому етапі часто неможливо повністю використати /торфяні грунти /, або має низьку відзивчивість на удобрення /піщані грунти/. Тому при внутрігосподарській оцінці земель необхідно використовувати еко­номічну оцінку, яка враховує у повній мірі штучну родючість грун­ту, реальну частину потенціальної родючості і рівень господарсь­кої діяльності в межах області і конкретного земельнооціночного району.

Для включення результатів внутрігосподарської оцінки земель у систему даних державного земельного кадастру по адміністратив­ному району необхідно визначити якість земель по затверджениху земельнооціночних районах шкалах у розрізі оцінюваних господарств. Слід зазначити, що у методичному відношенні питання про проведення внутрігосподарської оцінки земель ще недостатньо роз­роблене. У зв’язку з цим окремі пропозиції зводяться до того, щоби в процесі внутрігосподарської оцінки земель складати або уточняти шкали оцінки земель по кожному господарству зокрема. Для цього необхідно визначити дані про урожайність, затрати виробництва і валову продукцію по ґрунтових відмінах /групах грун­тів/ господарства. Іншими словами, при внутрігосподарській оцін­ці земель рекомендується такий же порядок дій, як і при негоспо­дарській оцінці. Однак, очевидним е те, що внутрігосподарська оцінка земель має бути логічним завершенням негосподарської оцін­ки, забезпечуючи наступність і співставимість даних на всіх рів­нях. Вона повинна базуватися на шкалі показників, середніх по земельнооціночному району. Разом з тим, для врахування впливу технологічних властивостей земель на результати їх оцінки у конк­ретних господарствах, необхідно застосовувати систему поправок на ці умови у виді коефіцієнтів. Базою для вирахування попра­вок на технологічні умови земель при Їх внутрігосподарській оцін­ці є величина технологічного коефіцієнту, який виражає збільшен­ня нормативу часу на польові механізовані роботи відносно кращих, еталонних умов виробництва.

Оцінка продуктивних властивостей землі

Внутрігосподарська оцінка земель розглядається як бонітуван­ня грунтів за їх продуктивними властивостями і як економічна оцінка головного засобу виробництва з врахуванням технологічних властивостей земель. Щодо внутрігосподарського бонітування грун­ті й прийнято, що воно виражає середньозважену оцінку якості зем­лі, як знаряддя праці, в розрізі ділянок, масивів земель, виз­начену за шкалою бонітування грунтів земельне оціночного району. При цьому через систему поправочних коефіцієнтів враховуються по­казники діагностичних властивостей конкретних ґрунтових відмін, які підлягають оцінці.

Оцінка землі передбачав оцінку її як предмету праці за тех­нологічними властивостями, які на сучасному етапі одночасно характеризують землю і як знаряддя праці, тобто з цілому як голов­ний засіб виробництва. Технологічні властивості впливають на по­казники оцінки за окупністю затрат і диференціальним доходом кож­ної земельної ділянки, масиву земель.

Вихідною базою внутрігосподарської оцінки земель служать

зональні /по земельне оціночному району шкали бонітування грунтів і економічної оцінки земель, базисні /середні по земельнооціночному району/ дані про урожайність культур і затрати на їх вирощу­ванню, матеріали крупномасштабних ґрунтових, геоботанічних, гід­ромеліоративних і інших обстежень, паспортизації поліз і норму­вання польових механізованих робіт, системи землеробства і зем­леустрою господарства, технологічні карти по сільськогосподарсь­ких культурах, ціни реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.

Великий обсяг обчислювальних робіт, при оцінці земель обу­мовлює необхідність застосування ЕОМ. Для цього використовуєть­ся автоматизована система внутрігосподарської оцінки земель, яка базується на автоматизованому зберіганні необхідної інформації і програми, яка реалізує алгоритм внутрігосподарської оцінки земель.

Для проведення внутрігосподарської оцінки земель необхідні такі вихідні дані: шкали оцінки земель по земельнооціночному району; матеріали спеціальних обстежень земель; матеріали існую­чої організації території господарства; дані про середню фактич­ну багаторічну урожайність культур і затрати на Їх вирощування /по господарству.

На основі матеріалів спеціальних /ґрунтових, агрохімічних/ обстежень грунтів: а/ встановлюють основні переважаючі зональні природні признаки і властивості ґрунтів /глибина гумусового горизонту, вміст гумусу, вміст фізичної глини тощо; визначають середні величини основних природних признаків і властивостей ґрунтів по ґрунтових відмінах в межах наявних агрогруп або оціночних груп ґрунтів; в/ перераховують одержані по ґрунтових відмінах середні величини признаків і властивостей ґрунтів у бали бонітету;

г/ визначають базові урожайності культур по господарству і ди­ференціюють їх по ґрунтових відмінах з врахуванням балів бонітету ґрунту за природними признаками і властивостями.

Залежно від природних і економічних умов, наявності необхід­ної інформації, площі і інтенсивності вирощування культур можуть бути використані такі методи оцінки земель за урожайністю куль­тур: 1/ диференціація показників оціночної урожайності груп грунтів по ґрунтових відмінах на основі даних бонітування властивос­тей ґрунтів; 2/ на основі регресійного аналізу оціночної урожай­ності культур і бонітеті з ґрунтів; 3/ за коефіцієнтами співвід­ношення показників урожайності культур.

При використанні першого методу середній бал бонітету по агрогрупі ґрунтів і по ґрунтових відмінах розраховується з вра­хуванням долі впливу окремих властивостей грунтів на урожай куль­тур, яка дорівнює коефіцієнтові детермінації, розрахованому як квадрат коефіцієнта парної кореляції / /.

Коефіцієнт кореляції розраховується для умов земельнооціночного району.

В таблиці 23 наведений приклад визначення балів внутрігоспо­дарської оцінки земель шляхом диференціації показників агрогруп земель по ґрунтових відмінах. Якщо взяти для прикладу Західний Лісостеп, то вплив ґрунтових факторів на урожай озимої пшениці виражається такими коефіцієнтами: 0,64; 0,72; 0,37; 0,50; /для рН/. Звідси середній бал бонітету для агрогрупи грунтів складає:


 

Таблиця 23

Диференціація балів оціночної групи грунтів по грунтових відмінах /озима пшениця/

 

 

Предмет, одиниця оцінки земель Шифр,номер Площа, га Кількість аналізів Властивості грунту   рН Бал бонітету грунту за   рН Середній бал юонітету Оціночна урожайність ц/га Бал оцінки грунтів за урожайністю культури
Глибина грунтового горизонту, см Вміст у грунтовому горизонті, % Глибиною грунтового горизонту Вмістом у грунтовому горизонті, %
гумусу Фізичної глини гумусу Фізичної глини
  Агрогрупа земель     Грунтові відміни                             3,4     3,9 3,1 2,2 2,5         6,8     6,8 6,6 7,0 6,8                                   25,0     25,9 23,5 22,1 23,5      
                                       

 

 


, балів

Аналогічно розраховуються середні бали бонітету ґрунтів по ґрунтових відмінах, пропорціонально яким визначається оціночна /розрахункова/' урожайність культури. Знаючи за шкалою оціночного району бал оцінки агрогруп ґрунтів за урожайністю культури і уро­жайність їт за ґрунтовими відмінами розраховуються відповідні бали оцінки в розрізі ґрунтових відмін диференційовано відносно до агрогрупи земель.

Оцінка земель за урожайністю культур може бути виконана на основі регресійного аналізу урожайності культур і бонітеті в ґрунтів. Залежність урожайності аналізується за лінійною і кри­волінійними /показникова, ступенева, параболічна і ін./функціями. Для цього методу необхідно відібрати найбільш вірогідне рівняння, яке краще від інших відображає аналізовану залежність і на його основі складається шкала оцінки земель за урожайністю культур» суміщена з шкалою бонітет і в ґрунтів.

Оцінку земель за урожайністю зернових культур /Б3/ переважно суміщають з даними бонітування ґрунтів /Бб/, тобто Б3б. По­казники оцінки, земель по інших культурах /Бі/ розраховують за рівнянням параболи другого порядку:

Бі=а+Ббх+Ббх2, [43]

де а - вільний член рівняння регресії; 3_ - бал бонітету ґрунтів;

х - коефіцієнт регресії, який характеризує урожайність культур.

Оцінка земель на основі розрахунку коефіцієнтів співвідно­шення урожайності культур /табл. 24/ може бути використана у ви­падку, коли у земельнооціночному районі по якійсь культурі шкали не складались.

Коефіцієнт співвідношення урожайності показує, у скільки

Таблиця 24

Визначення коефіцієнтів співвідношення урожайності картоплі і зернових культур


Тип, підтип грунту Урожайність за останні 5 років, ц/га Коефіцієнт співвідношення урожайності
Зернових Картоплі
Дерново-підзолисті суглинисті і глинисті   Дерново-підзолисті супіщані і піщані   Дерново-глеєві   Дерново-карбонатні суглинисті і глинисті   В середньому по земельно-оціночному району   17,9     19,2     15,4   26,7     18,4                   6,5     7,0     6,3   5,0     6,6  

разів урожайність відповідної культури більша або менша від уро­жайності зернових або іншої основної культури, яка приймається за одиницю. Цей коефіцієнт визначається за даними урожайності культур у господарствах, внутрігосподарських підрозділах шляхом ділення середньої багатобічної урожайності конкретної культури на урожайність основної культури. На цій підставі оціночна уро­жайність ґрунтової відміни відносно до відповідної культури виз­начається перемноженням оціночної урожайності основної культури на коефіцієнт співвідношення урожайності культур.

Диференційовані показники оцінки земель за урожайністю куль­тур в розрізі ґрунтових відмін представляють собою шкалу на земельнооціночний район, на основі якої визначаються середньозважені бали оцінки земель по контурах, полях сівозмін, сівозмінних і інших масивах за формулою середньозваженої величини.

 









Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2021 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.