Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Харчування як фактор відновлення працездатності.





Основні значення харчування – це забезпечити доставку енергетичного та пластичного матеріалів для поповнення витрат енергії та побудови тканин та органів.

Їжа – це суміш рослинних та тваринних продуктів, що містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі та води.

Калорійність добового раціону та фізкультурника залежить від об'єму, інтенсивності тренування та його характеру.

1. Вітаміни

Вітаміни – це органічні речовини, абсолютно необхідні для забезпечення біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Роль вітамінів визначають участю в регуляції біохімічних процесів. Вітаміни потрібні організму в порівняно невеликих кількостях, але, разом з тим, вони є необхідними компонентами їжі, оскільки в організмі не утворюється або утворюється в недостатній кількості.

При недостатному забезпеченні організму вітамінами розвиваються специфічні стани – гіпо – і авітамінози, що супроводяться розладом обміну речовин і порушенням всіх функцій організму.

В спортивній практиці вітамінні препарати застосовуються для профілактики гіповітамінозу (тобто недоліку вітамінів) практично протягом року. Необхідність в збільшеному прийомі вітамінів виникає при зміні кліматичних умов і географічних поясів, при недоліку в раціоні багатих вітамінами продуктів і в періоди тренувальних навантажень високої інтенсивності.

В профілактичних цілях рекомендується призначати не окремі препарати, а вітамінні комплекси, краще всього у вигляді готових полівітамінних препаратів (Комплівіт, Глутамевіт, Аеровіт, Селневіт, Центрум, Вітрум, Супрадін і ін.).

Іншим свідченням до застосування вітамміних препаратів є необхідність дії на перебіг анаболічних, відновних процесів, при виникнені порушень того або іншого виду обміну речовин, а також при станах перенапруження. В таких випадках окрім полівітамінів призначають додатково один або декількавітамінних препаратів, вибір яких грунтується на переважному впливі окремих вітамінів на ту або іншу ланку обміну речовин.



2.Полівітамінні комплекси.

Для раціонального фармакологічного забезпечення тренувального процесу можна використовувати практично будь-які полівітамінні комплекси, що є в аптеці, такі, як Квадевіт, Аеровіт, Декамевіт, Ундевіт і ін.

3. Коферменти, похідні вітамінів.

Крім вітамінних препаратів в спортивній медицині застосовується також деякі їх похідні (коферменти).

В деякий час встановлено, що біокаталітична активність, як правило, належить не самим вітамінам, а продуктам їх біотрансформації – коферментам. Коферменти, у свою чергу, з'єднюючись із специфічними білками, утворюють ферменти – каталізатори біохімічних реакцій, що лежать в основі фізіологічних функцій організму. В деякий час відома будова багато кого коферментов, ряд з них вдалося отримати за допомогою хімічного синтезу. Крім того, відкриті коферменти, що не мають вітамінних попередників (карнітін, фосфаден, ліпоєва кислота).

До числа коферментних препаратів вітамінної природи відносяться кокарбоксилаза (коферментна форма тіаміну – вітамін В1), природоксальфосфат (вітамін В6), кобамамід (вітамін В12). Група препаратів, створених на основі вітамінів, представлена пірідітолом (похідне пірідоксіна) – має мякий стимулюючий ефект на тканині головного мозку; пантогамом (гомолог пантотенової кислоти, що містить гаммаміномасляну кислоту; оксікобаламіном (метаболіт вітаміну В12).

4. Мінерали.

Калій. Натрій. Хлориди.

Розчинні солі (хлориди калія і натрія) входять в склад всіх рідин, що знаходяться в нашому тілі, і беруть участь у всьому спектрі біохімічних реакцій.

Ці елементи втрачають в спортсменів з потом в підвищених так що може виникати потреба заповнення цих елементів спеціалістами препаратами.

Звичайна куховарська сіль, яку додають в більшості продуктів при приготуванні їжі, забезпечує організм, проте важливо не споживати дуже багато солі (хлориду натрію), тому що це створює зайве навантаження на нирки. Хлориди містяться також в дріжджах, беконі і копченій рибі.

Калій присутній в дріжджах, фруктах і овочах. Вміст даних мікроелементів в продуктах трохи зменшується під час кулінарнрої обробки.

Дефіцит маловірогідний, оскільки ці елементи є удосталі в більшості продуктів. Додаткові кількості можуть, потрібно тільки після інтенсивних фізичних навантажень, коли ці речовини втрачаються з потом.

Магній

Необхідний для передачі нервових імпульсів, тому іноді його називають “протистресовим елементом”. Магній може допомогти людині подавити дипресію і підтримує в здоровому стані систему кровообігу, допомагає запобігти хворобам серця.

Відкладається в кістках і мяких тканинах. Магній працює разом з калієм, отже, ці два елементи повинні знаходитися в рівновазі. Кращі джерела магнія: соєві боби, горіхи, мясо, риба і морепродукти, фініки.

Кальцій

Краще джерело кальцію: всі молочні продукти, особливо сирий, йогурт і сир, а також зелені листові культури, цвітна капуста, кістки консервованої риби (лосося і сардин), арахіс і насіннячка соняшника. В знятому молоці міститься трихи більше кальцію, ніж у відрядному молоці. Засвоюється тільки 20-30% від того, що всього поступило з їжею кальцію.

Фосфор

Кращі джерела: всі молочні продукти, овочі, риба, мясо, горіхи, цільне зерно. Дефіцит фофору зустрічається рідко, оскільки фосфор поступає в організм з самими різними продуктами і звичайно використовується в багатьох харчових добавках.

Препарати з фосфором не потрібні для здорової людини із звичайним рівнем навантаження, але спортсмену при виконанні швидкісної роботи необхідна дієта з підвищеним змістом фосфору і специфічні прапарати (“Фосфагени”).

5. Мікроелементи.

Мікроелементи є життево необхідними компонентами тканин організму. Знаходячись в незначних концентраціях в структурі ряду найважливіших ферментів, гормонів, вітамінів і інших біохімічних активів організму, мікроелементи здатні стимулювати або пригноблювати багато які біохімічні процеси. Присутність мікроелементів особливо важливо в спортсменів в період важких тренувальних навантажень і змагань, коли обмін речовин різко прискорений.

6. Ензими.

Всі біохімічні процеси, які зумовлюють стан організму, здійснюються з участю ензимів, що грають роль біологічних каталізаторів. Як каталізаторів ензими знижують активаційні енергетичні барєри біохімічних процесів. Їх специфічність розповсюджується як на реагуючі молекули, так і на саму хімічну реакцію.

Ензими, вживані в лікувальній практиці, по своєму походженню діляться на протеази рослинної (папаін) і тваринної природи (трипсин, хімотріпсін, панкреатін, амілаза, ліпаза). Кожна речовина використовується по своїй прямій дії: амілаза – розчеплює вуглеводні зєднання, ліпаза – бере участь в ліпідному обміні, протеаза – бере участь в білковому обміні.

Існують різні фармакологічні препарати – панкреатин, фестал, дигистал, панзинорм, в яких комбінацією ензимів і їх дозуванням досягають того, що препарат виконує роль замінника при недостатності підшлункової залози, шлунку, кишечника, печінки, жовчного міхура; допомагають переварювати їжу при її надлишку (наприклад, при тренуванні над мязовим обємом). Трипсин, химотрипсин шороко використовується при травмах, в післяопераційному періоді, забезпечуючи більш швидке відновлення.

Використовування ензимів дозволяє витримувати тренувальні навантаження підвищеного об'єму і інтенсивності, збільшує резерви пристосовувань і освоєння стресових навантажень, а також сприяє більш відновному періоді, що підтверджується біохімічними і психофункціональними тестами.

Поліпшується мозковий кровообіг.

Наголошується приріст показників психофізичної працездатності. Підвищення працездатності супроводиться збільшенням психологічного тонусу, поліпшенням показників центральної активності, наполегливості і енергійності. Спостерігається істотне зниження показників психічної напруженості.

Застосування ензимів у випадках спорту на витривалість, під час інтенсивних тренувань, дозволяє підтримувати рівень гемоглобіну, уникати втрат іонів калію і кальцію, підвищувати економічність енерговитрат, нормалізувати тонус артеріол і венул (зникають ознаки порушення венозного відтоку). Концентрація лактата під час фізичних навантажень в середньому дещо зменшується.

При спортивних травмах можливо застосування єнзимотерапії, враховуючи комплекс фармакологічних ефектів: протизапальний, анальгетичний, тромболітичний, іммуномодулюючий; а також патоморфологічні зміни в травмованому мязі, суглобі, кістці для лікування і відновлення працездатності пошкоджених тканин.

7. Адаптогени.

Загальним ефектом для всіх адаптогенов є неспецифічне підвищення функціональних можливостей, підвищення пристосовності (пристосування) організму за ускладнених умов існування. Адаптогени практично не міняють нормальних функцій організму, але значно підвищують фізичну і розумову працездатність, переносимість навантажень, стійкість до різних несприятливих чинників (жара, холод, спрага, голод, інфекційні стреси і т. п.) і скорочують терміни причтосування до них.

Адаптогени – це лікарські засоби, як правило, природного походження, одержуванні з натуральної сировини (частини лікарських рослин або органів тваринних), які мають багатовікову історію застосування (деякі з них використовуються в східній медицині вже тисячоліття).

Капсули женьшеню (випускають в різних поєднаннях з медом, бджолиним молочком), гінсана (100мг. Діючої речовини).

Сапарал таблетки, що містять суму глікозидів, одержуваних з коренів аралії маньчжурської.

Синтетичним адаптогеном широкого спектру дії є препарат сафінор, що володіє до того ж аноболітичною дією, оксибутірат натрію, оксибутірат кальцію.

Для спортсменів переважно прийом адаптогенів у вигляді таблеток і капсул, ніж в спиртних розчинах.

8. Антиоксиданти і вільні радикали (оксиданти).

Вільні радикали – нестабільні, хімічно активні з'єднання, що утворюються при спалюванні кисневого “палива” в клітках.

В спорті в результаті позамежних навантажень і дії “зовнішніх” оксидантів відбувається ініціація вільнорадикальних процесів, що сприяє утворенню токсичних продуктів, які порушують функцію клітинних мімбран і біоенергетичних механізмів.

Прийом антиоксидантів дає організму засіб для припинення цих деструктивних реакцій.

В практиці спорту застосовують такі антиоксиденти, як:

- вітамін А,З, Е, В, бета-каротин;

- селен, ензими, нейробутал (оксибутират кальцію, оксибутират натрію, оліфен);

- адаптогени;

- кофермент Q-10, убіхінон, ОПЦ;

- мед. пилок;

- церебрум композитум (гомеопат).

 

 

9. Антигіпоксанти.

Проблема гіпоксій в спорті вищих досягнень стоїть достатньо гостро. Клінічні дані і теоретичні дослідження переконливо свідчать, що найбільш перспективним в боротьбі з гіпоксією є використання формакологічних засобів, поліпшуючих утилізацію організмом циркульуючого в ньому кисню. Ці засоби називають антигіпоксантами.

Умовно антигіпоксанти можуть бути розділенні на дві групи:

1) діючі на транспортну функцію крові;

2) коригуючі метаболізм клітини.

До першої групи відносяться з'єднання, що підвищують кисневу місткість крові, спорідненість гемоглобіну до кисню, а також вазоактивні речовини ендогенної і екзогенної природи. В другу групу входять з'єднання мембранопротекторної дії.

Автовегин – препарат, який проводиться на основі екстракту з сироватки крові телят і містить виключно фізіологічні компоненти, що володіють високою біологічною активністю, - органічні низкомолекулярні сполуки: амінокислоти, нуклеозиди і гликоліпіди, електроліти і ряд важливих мікроелементів.

Оліфен (Гіпоксен) – антигипоксант, поліпшуючий переносимість гіпоксії за рахунок збільшення швидкості споживання кисню митохондриями і підвищення зв'язаності окислювального фосфорування.

10. Анаболізичні препарати.

До цієї групи препаратів можна віднести фармакологічні засоби різної структури і походження, які шляхом дії на різні механізми посилюють біосинтез білка в організмі і тим самим сприяють прискоренню зростання м'язів.

Ключове положення в групі фармакологічних препаратів, які не є допінгами і можуть бути рекомендовані для нарощування м'язової маси і збільшення сили, займають стероїдні препарати рослинного походження.

Екдістен надає тонізуючу і анаболізуючу дію.

Метілураціл – похідне пиримідіна, близьке по структурі і дії до оротату калія. Препарат сприяє синтезу білків і стимулює процес кровотворення. Застосовуються для підвищення витривалості і працездатності при тренувальних навантаженнях великого об'єму, а також при терапії “перенапруг”.

L – картин – природна речовина, родинна вітамінам група В, міститься в серцевому і скелетному м'язах. Бере участь в процесах обміну речовин як переносника жирних кислот через мембрани в митохондрий – ділянка бетаокислення, де вони згоряють з утворенням великої кількості енергії; стимулює метаболізм жирів, стабілізує імунну систему.

У видах спорту з переважним виявом витривалості сприяє прискоренню відновних процесів. В швидкісно – силових видах спорту надає стимулююча дія на зростання м'язів при прийомі 2 г. На 70кг. Ваги тіла (2 чайних ложок 20% розчину) 2 рази на день вранці і вдень за 30мін. До їжі, розбавляючи рідиною. Випускається у вигляді розчину “Ель кар”.

11. Психоенергізатори (ноотропи).

В період інтенсивних тренувальних навантажень або діяльності змагання організм знаходиться в такій напрузі, що може спостерігатися порушення постачання головного мозку кров'ю, тобто порушення його живлення, постачання киснем і нормального функціонування.

Ноотропи підвищують рівень енергетичного обміну кліток мозку, розвивають потенційні нейрофізичні можливості і, як наслідок, приводять до знання стомлення, підвищенню рівня запамятовування, засвоєння інформації, об'єму пам'яті,, концентрації уваги, але при цьому не володіють ні заспокійливою дією, ні збудливим ефектом; вельми низького токсикозу.

В спортивній фапмакології застосовують такі препарати, як аміналон (гаммалон – ГАМК – гамма-амиіномасляная кислота), пірацетам (ноотропіл), пірідитол, енцефабол (пірітинол), нейробутал (оксібутират кальція), оксібутират натрія, вінпооцетін (кавінтон).

Гліатілін (холина альфосцерат) – поліпшує концентрацію уваги, запам'ятовування і відтворення інформації. Поліпшує настрій, сприяє усуненню емоційної нестійкості, дратівливості і апатії. Активізує розумову діяльність. Можливі застосування в процесі освоєння нових елементів “технічних” прийомів в складнокординіційних видах. Можливе застосування в травмонебезпечних видах спорту (бокс, хокей, футбол – гра головою і т.д.) в гострому періоді черепно-мозкової травми.

12. Макроерги (фосфагени).

Універсальним джерелом енергії (у тому числі і мязовій) є вільна енергія макроергічного фосфатного зв'язку аденозинтрифосфата (АФТ), що звільняється при гідролізі (розпаді) АФТ до аденозинди – і аденозинмонофосфата (АДФ і АМФ) і неорганічного фосфату.

АТФ (синоніми: атрифос (Угорщина), міотріфос (Польща), фосфобіон (Румунія)) є препаратом одержуваним з мязової тканини тварин.

Неотон – препарат фосфокреатина (Італія).

Фосфаден (синоні: АМФ, аденил, аденозинмонофосфат) – регулює окислювально-відновні процеси. Володіє судинорозширювальною дією, бере участь в біосинтезі порфиринів.

Всі вказані препарати, сприяючі збільшенню кількості енергонасичених з'єднань в організмі, найбільш ефективні при роботи в анаеробній алактатній зоні потужності, і їх застосування з метою корекції фізичної працездатності під час змагань і на тих етапах учбово-тренувального процесу, де ставиться за мету розвиток швидкісної витривалості і присутній значна частка роботи в анаеробному режимі.

13.Іммуномодулятори.

В період інтенсивних тренувальних навантажень перед змаганнями, в періоді стресу змагання спостерігається падіння активності імунної системи організму, що може приводити до підвищення ризику захворювання простудою (так зване ОРЗ) і іншими інфекційними захворюваннями. З метою запобігання розвитку можливих ускладнень сучасна спортивна фармакологія пропонує профілактичний прийом наступних груп лікувальних препаратів:

1. Полівітамінні комплекси з обов'язковим змістом вітамінів групи В, фоліевої і аскорбіновій кислот. Бажана присутність мінеральних солей. Приклади: глутамевіт, комплівіт, супрадін, оліговіт, биіовітал, центрум і ін.

2. Продукти бджільництва: апілак, апиілактоза, мед пергою, стільниковий мед багаторічної експозиції.

3. Препарати з квіткового пилку: грануований квітковий пилок, политабс, цернилтон.

4. Неспицифічні біогенні стимулятори типу муміє, препарату біоглобін.

5. Ензімотерапія.

6. Лікарські засоби, стимулюючі імунітет: аміксин, віферон, декарис, дибазол, імунофан, інтерлейкин-2, інтерферон, левамізол, лікопід, поліоксидоний, полудан, рибомунід, рідостин, ронкояейкин, тімалін, тімоген, циклоферон і т.д.

14. Регулятори нервово-психічного статусу.

До цієї групи відносять:

- засоби корекції порушень сну (барбитурати, ноксирон, нитрозепам, єуноктин, радедорм);

- антигістамінні препарати (піпольфен, дімедрол, супрастін, тавегіл і т.д.);

- засоби корекції надмірних нервнопсихічних реакцій:

Ø психоседативні засоби (солі брому, валокордин, звіробій, кора білої верби, валеріана, пустирник, пасифлора і т.д.);

Ø транквілізатор (еленіум, седуксен, еуноктин, триоксазин, оксилідин, мепробамат і т.д.);

Ø засоби, гальмуючі залучення в емоції вегетативних центрів (пірроксан, оксібутират натрія, нейробутал).

В більшості своїйперерахованні засоби ефективно нормалізують сон і психоемоційні розлади, але знижують наступного дня швидше і точність рухових реакцій ( окрім валеріани).

15. Гепатопротектори.

Основною функцією гепатопротекторов є запобігання печінкових кліток від ушкодженої дії збільшеної кількості продуктів розпаду, що утворююсься при інтенсивних фізичних навантаженнях спорту вищих досягнень.

Найбільш поширені гепатопротектори: гептрал, метионін, карсіл, ессенціале.

Необхідно знати, що лікарські препарати можуть викликати безпосередню поразку печінки або змінювати метаболізм так, що він стає патогенним для печінки. Найбільш часто спортсменами застосовується наступні препарати, які викликають ці поразки: аспірин, парацетамол, сульфаніламіди, оксациллін, кортікостероїди. Аналогічною дією володіють алкоголь, солі важких металів.

В цілях захист від гепатиту В спортсмен як представник групи ризику повинен бути вакцинований.

16. Актопротектори.

Актопротектори – це новий, невеликий поки клас стимуляторів фізичної працездатності, що впливають на багато які органи і системи організму і перешкоджаючих розвитку стомлення, тобто клас препаратів з поліфункціональним механізмом дії.

Актопротектори перешкоджають розвитку негативних наслідків гіпоксії, наростаючої при інтенсивних фізичних навантаженнях, а також при недостатньому вмісті кисню у повітрі.

Актовегин – сприяє поліпшенню енергетичних процесів на рівні клітини, незалежно від стану організму, за рахунок збільшення надходження і накопичення глюкози і кисню.

Танакан – стантартизований екстракт з листя реліктового дерева гінкго білоба.

17. Стимулятори кровотворення і кровообігу.

Сила м'язів залежить від площі її поперечного перетину. Але чим більше сам м'яз, тим більше живильних речовин вона споживає, отже, вимагає більшого приливу крові. Капіллярізація, тобто збільшення кількості дрібних кровоносних судин, є обов'язковою умовою зростання і розвитку м'язової тканини. Розвиток м'язової капілярної сіті, збільшення кровотоку через капіляри значною мірою стимулюється при навантаженнях великого об'єму аеробів. При атлетичній роботі, коли відбувається зростання м'язової маси і збільшення поперечного перетинумязів, капілярне забезпечення іх роботи відстає від потреб постачання м'язової тканини живильними речовинами, киснем і виведення продуктів розпаду. Таким чином, недостатнє забезпечення тканини кровю затримує процеси відновлення і перешкоджає повноцінній роботі аероба.

Тому в період інтенсивних тренувальних навантажень можна рекомендувати прийом препаратів, сприяючи посиленню капіляризації м'язів, запобіганню порушень капілярного кровотоку, поліпшенню мікро циркуляції. Це такі препарати, як актовегін, солкосеріл, гінкор форт, трентал (агапурин).

До засобів, стимулюючих кровотворення, можна віднести вітамін В12, кобамамід, фоліеву кислоту, препарати заліза.

18. Амінокислоти.

В даний час окремі амінокислоти привертають увагу завдяки своїй лікувальній дії, і це стало новою і вражаючою областю медицини, що використовує лікувальне живлення.

Аргинін – стимулює утворення гормону зростання, сприяє регенерації тканин, усилює сперматогенез, входить в склад кісткових і сухожильних кліток.

Валін – необхідний для нормалізації обміну в м'язах, відновлення тканин і підтримка азотного балансу в організмі. Використовується також для лікування дипресії, оскільки діє як несильного стимулюючого з'єднання.

Ізолейцин – необхідний для нормального утворення гемоглобіну і зростання шкіри. Прискорює процес вироблення енергії, підвищує витривалясть і сприяє відновленню м'язових тканин.

Лейцин – знижує вміст цукру в крові і сприяє якнайшвидшому загоєнню ран і кісток.

Такі амінокислоти, чк аспартат, аргінін, орнітин, гліцин, пролін, серін, тірозін, цитруллін, таурін, цистеін, валін, ізолейцин, лейцин, лізин, триптофан, володіють анаболічною активністю.

Загартування – комплекс методів спрямованих на підвищення функціональних резервів організму та його стійкості до несприятливих фізичних факторів оточуючого середовища (холоду, тепла, зниження атмосферного тиску та ін.) шляхом систематичного дозованого тренування впливом зазначеного фактора.

Загартовування – вагома складова профілоктики захворювань та заходів щодо зміцнення здоров'я.

Загартовування – це адаптація, що досягається систематичним багаторазовим впливом того чи іншого фізичного фактора на організм, що формує перебудову метаболізму та певних фізіологічних функцій, спрямованих на забезпечення галеостазу; вдосконалюється нейро... та обмінні процеси в органах та системах; підвищується неспецифічний імунітет, здатність швидко мобілізувати захисні ресурси під дією несприятливих факторів.

Найбільшого практичного значення набуває загартування до холоду, оскільки переохолодження – чи не найчастіша причина гострих распіраторних захворювань. Загартування забезпечує тренування процесів як фізичної, так і хімічної терморегуляції, вдосконалення та налагоджує їх більш чітку та енергетично більш інтенсивну роботу.

Допінгом називають біологічно активні речовини, способи і методи штучного підвищення спортивної працездатності, які надають побічні ефекти на організм і для яких є спеціальні методи виявлення.

Допінг суперечить як медичній етиці, так і медичній науці. Поняття допінгу полягає в наступному:

Ø Застосування речовин, що відносяться до заборонених класів фармакологічних препаратів, і / або;

Ø Застосування різних заборонених методів.

1. Заборонені класи речовин:

А) Стимулятори;

В) Наркотики;

С) Анаболічні речовини;

D) Діуретики;

E) Пептидні і глікопротенові гормони і їх аналоги.

2. Заборонені методи:

А) Кров'яний допінг;

В) Фармакологічні, хімічні і фізичні маніпуляції.

3. Класи ліків, вживаних з певними обмеженнями:

А) Алкоголь;

В) Маріхуана;

С) Місцеві анестезуючі речовини;

D) Кортікостероїди;

E) Бета-блокатори.

 

Анаболічні стероїди.

Анаболічні стероїди це фармакологічні препарати, які імітують дію чоловічих статевих гормонів - тестостерону і дигідротестостерону. Анаболічні стероїди прискорюють синтез протеїну всередині клітин, що призводить до вираженої гіпертрофії м'язової тканини (в цілому цей процес називається анаболізмом), в результаті чого вони знайшли широке застосування в бодібілдингу. Вони використовується для нарощення м'язової маси та підвищення результатів у різних видах спорту. Таке їх призначення є абсолютно недопустимим як з медичних міркувань, так і з етичної точки зору, суперечить вимогам олімпійських комітетів.

Анаболічні стероїди при тривалому введені спричиняюють серйозні ускладнення, які є наслідком їх андрогенної дії, а саме: затримка Na+ і води в організмі, підвищення згортання крові, порушення психічного стану, утворення жовчних і ниркових конкрементів, порушення статевої функції.

5.4. Матеріали для самоконтролю:

1) Питання для самоконтролю:

1. Яка роль відновлення при виконанні фізичних навантажень?

2. Що є стимулятором процесів відновлення працездатності?

3. Як поділяють засоби відновлення?

4. Як пояснити позитивний вплив активного відпочинку на відновлення арганізму після тренування?

5. Які основні відмінності харчового раціону спортсменів?

6. Які вимоги до білкової складової харчового раціону спортсменів?

7. Яка роль вуглеводів у харчуванні спортсменів?

8. Яка роль вітамінів у процесах відновлення організму?

9. Які групи фармакологічних препаратів відновлюють пластичні процеси в організмі?

10. Які препарати підвищюють стійкість організму до несприятливих
факторів?

11. Які фізіологічні механізми загартовуються?

12. Як пояснюється побічна дія допінгів на організм спортсменів?

 

2) Ситуаційні задачі для самоконтролю:

1. Спортсмен - легкоатлет використовує паузи активного відпочинку для підвищення працездатності. Вкажіть, при якій ЧСС під час тренування доцільно переключитися на роботу мязів які не беруть участь у тренуванні:

1) 110- 120уд./хв.

2) 150-160уд./хв.

3) 170-180уд./хв.

2. Під час тревалої розумової праці паузи активного відпочинку це:

1) Вправи для тренування вестибулярного апарату.

2) Загальнорозвиваючі вправи.

3) Максимально можливі силові навантаження.

3. В харчовому раціоні спортсменів білки тваринного походження повинні
становити таку частку у загальному вмісті білків:

1) 10%-20%.

2) 50%-60%.

3) 80%-90%.

4. В періоді інтенсивних тренувань (змагань) енергетичну цінність їжі
доцільно збільшити на:

1) 7-10%;

2) 30-40%;

3) 60 - 70%.

5. Запаси глікогену в печінці відновлюються:

1) Рослинні жири.

2) Вуглеводи.

3) Білок молока

4) Тести для самоконтролю:









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.