Особливості калькулювання при комплексній переробці сировини

Далеко не завжди виробництво кожного окремого продукту відбувається в рамках відособленого процесу. Найчастіше в загальному єдиному технологічному процесі (а іноді й в одному агрегаті) одночасно виготовляються кілька різних продуктів. Причому такі продукти можуть бути розраховані на різних покупців, мати різні властивості, параметрами й мати різні ціни.

Згідно п. 351 Методичних рекомендацій під комплексним варто розуміти таке виробництво, у якому з одного виду сировини й у результаті єдиного технологічного процесу одержують два або кілька різнорідних продуктів.

При комплексному використанні сировини практично неможливо визначити витрати на кожний окремий продукт. Тому калькулювання в таких випадках має свої особливості.

Можна виділити три методи, що застосовуються для обчислення виробничої собівартості продукції в комплексному виробництві: метод виключення витрат (п.п.352-353 Методичних рекомендацій), метод розподілу витрат (п.354) і комбінований метод (п.355). Розглянемо докладніше кожний з методів.

Метод виключення витрат застосовується, коли у ході виробничого процесу одержують основну й попутну продукцію. При цьому важливо, щоб була можливість проведення такого розподілу. Тому попутна продукція повинна мати невелику питому вагу в загальному випуску, а основна – повинна бути чітко виражена.

Суть методу полягає у тому, що спочатку визначається виробнича собівартість всієї випущеної продукції, а потім з неї віднімається собівартість попутної продукції. Отримане значення є вартістю основного продукту.

Основна проблема – це визначення виробничої собівартості попутної продукції. Якщо на підприємстві таку продукцію випускають окремо, то проблема вирішується просто: для попутної продукції приймається така ж собівартість, як собівартість продукції в окремому виробництві.

Але найчастіше такої можливості у підприємства немає. Для таких випадків Методичні рекомендації пропонують визначення попутної продукції за її виробничою собівартістю, що врахована в розрахунках ціни підприємства.

Метод розподілу витрат застосовується для тих виробництв, де відсутня попутна продукція, тобто всі продукти, що виготовляються, є основними.

Метод полягає в тому, що визначаються виробничі витрати для всього процесу, а потім їх розподіляють між отриманими продуктами пропорційно економічно обґрунтованим коефіцієнтам.

Відповідно до Методичних рекомендацій (п.345) такі коефіцієнти можуть бути розраховані на основі одного з таких параметрів:

- норми виходу окремих продуктів з одиниці сировини;

- сукупних споживчих властивостей отриманих продуктів;

- собівартості таких же або аналогічних продуктів, отриманих в окремих виробництвах, тобто з некомплексної сировини, і т.п.

Як вибирати параметри для розрахунку коефіцієнта в кожному конкретному випадку?

Це залежить від того, за яким параметром продукція, що випускається, найбільше відрізняється.

Параметр „розподіл витрат за нормами виходу окремих продуктів” доцільно застосовувати в тих випадках, коли склад, властивості й інші якісні показники продуктів, що випускаються, подібні. Головна ж відмінність таких продуктів полягає в обробці, що проходить вихідна сировина (послідовність етапів, технологічні параметри і т.п.).

При розподілі витрат загальний принцип повинен бути такий: чим більше частка продукту в загальному випуску, тим більше витратне навантаження повинен нести цей продукт. Із цією метою й розраховують економічно обґрунтовані коефіцієнти.

Розглянемо розрахунок собівартості окремих продуктів за допомогою розподілу за нормою виходу.

а)обсяг випуску кожного виду продукції за даний період, у натуральних одиницях;

б) величина виробничої собівартості всього випуску за цей період.

Розрахунок виробничої собівартості продукції проводиться у такій послідовності:

1) розраховується частка кожного виду продукту в загальному випуску (Д_і) за формулою:

де Q_і — обсяг випуску i-ro виду продукції, у натуральних одиницях;

n - кількість продуктів, вироблених у комплексному виробництві.

Відповідно до цих часток будуть розподілятися витрати за кожним видом продукції. Таким чином, показники Д_і відіграють роль коефіцієнтів розподілу;

2) визначається умовний показник обсягу випуску (Q_умов..) за формулою:

У результаті цієї дії різнорідні види виробів (булки, булочки та ін.) приводяться до умовного однорідного продукту;

3) обчислюємо собівартість умовної одиниці продукції (С_умов.):

де С_заг. — виробнича собівартість усього випуску;

4) визначається виробнича собівартість i -ой одиниці продукції:

5) розрахунок виробничої собівартості випуску і-ой продукції.

У результаті будуть отримані значення виробничої собівартості за окремими видами продуктів. Сума цих значень повинна збігтися з величиною виробничої собівартості всього процесу (відхилення можуть виникати через округлення при розрахунках).

Хлібопекарський цех у ході єдиного виробничого процесу випускає такі види продуктів: хліб формовий (вагою 1,0 кг), батон (0,7 кг), булочка (0,1 кг) і бублик (0,05 кг). Кожний з цих продуктів вважається основним. За тиждень цех виготовляє 1 400 шт. хліба, 3 500 шт. батонів, 3500 шт. булочок і 5 600 шт. бубликів. Сумарна собівартість усього тижневого випуску становить 5000 грн. Як визначити виробничу собівартість кожного продукту?

Основне навантаження розподілене дійсно відповідно до виходу продукції: батони, що становлять більше половини всього випуску (див. гр.4), несуть найбільше витратне навантаження, розраховане на 1 кг ваги (див. гр.6).

Змінилася й структура виробничої собівартості одиниці виробу: у ціну батона, що має меншу вагу в порівнянні із хлібом, тепер закладено більше виробничих витрат.

Це логічно й має сенс з двох причинах. По-перше, загальновиробничі витрати зв'язані більшою мірою з тим продуктом, частка якого в обсязі виробництва вище. По-друге, продукт, що становить основу випуску, може«витримати» деяке зниження рентабельності. Такий продукт буде забезпечувати дохід за рахунок обсягу продажів.

А от продукти, що займають невелику частку у випуску (у прикладі - булочки й бублики), мають мінімальне витратне навантаження. Це дозволяє або підвищити рентабельність, або знизити ціну.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: