Міжнародні принципи та стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards - IFRS) – це правила, що встановлюють вимоги до визнання, оцінки і розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі. Стандарти забезпечують порівнянність бухгалтерської документації між компаніями у всесвітньому масштабі і є умовою доступності інформації для зовнішніх користувачів.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Standards - IAS) являють собою документи, які і пропонують варіанти обліку окремих засобів або операцій. В стандартах не вказуються, які рахунки необхідно використовувати в обліку, які первинні документи потрібні, яку форму фінансових звітів використовувати, не зазначається про всі відомі фінансовому обліку методи оцінки. В МСБО розглядаються тільки ті методи обліку, які дозволяються стандартами використовувати при складанні фінансової звітності, вибір певного методу базується на загальноприйнятих міжнародних принципах обліку, на основі яких складаються фінансові звіти. Особливістю МСБО є те, що в них передбачається два підходи до відображення одних і тих операцій або подій, один підхід є базовим, другий альтернативним.

Таким чином між МСБО і МСФЗ існує взаємозв’язок.

Міжнародні стандарти фінансової звітності носять рекомендаційний характер, тобто не є обов'язковими для прийняття у країнах. На їх основі в національних облікових системах можуть бути розроблені національні стандарти з більше деталізованою регламентацією обліку певних об'єктів. Але саме МСБО є міжнародне визнаними для використання. На даний час існує кілька форм використання МСБО і МСФЗ у різних країнах:

- застосування міжнародних стандартів у якості національних стандартів (Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан);

- використання міжнародних стандартів у якості національних стандартів за умов, що питання, не розкриті у міжнародних стандартах, розробляються країною самостійно (Малайзія);

- використання міжнародних стандартів з їх деякої модифікацією або деталізацією окремих положень відповідно до національних особливостей (Польща, Литва, Франція, Норвегія, Швейцарія);

- національні стандарти основані на міжнародних, але супроводжуються додатковими роз’ясненнями у вигляді національних методичних рекомендацій (Китай, Туніс, Словенія);

Чим українські національні П(С)БО відрізняються МСБО та МСФЗ? Одним з принципів, обов'язковим до використання у системі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, але не завжди вживаному в українській практиці, є пріоритет змісту над формою надання фінансової інформації. Відповідно до міжнародних стандартів зміст операцій або інших подій не завжди відповідає тому, яким воно представлено на підставі їх юридичній або відображеної в обліку формі. Відповідно до української практики операції обліковуються суворо відповідно до їх юридичної форми. У МСБО бухгалтерські проводки відбиваються виходячи, насамперед, з економічної суті операції, що суттєво знижує ризики викривлення фінансової звітності.

Прикладом, коли в українському обліку форма переважає над змістом, є випадок крадіжки автомобіля. За національним законодавством підприємство не може списати автомобіль до того часу, поки не поступлять документи з міліції про крадіжку і не пройде термін позовної давності. За МСБО (IAS) 16 «Основні засоби» такий автомобіль, згідно з професійною думкою бухгалтера, буде списаний на збитки негайно по факту зникнення.

Іншим відмінністю є дотримання на практиці принципу відповідності. За МСБО, згідно з принципом відповідності, витрати відображуються в періоді отримання доходу задля якого вони понесені. Тоді як в українському обліку витрати відбиваються тільки після виконання встановлених вимог стосовно документації. Необхідність наявності необхідної документації часто не дозволяє українським підприємствам врахувати усі операції, що за фактом здійснення відносяться до періоду. А це викривляє фінансову звітність. Є і інші відмінності ПСБО та МСБО, що будуть приведені в інших главах.

Облікові системи формувалися в зарубіжних країнах під впливом національних особливостей їхнього економічного і політичного розвитку, історично формувалися і принципи бухгалтерського обліку.

Принципи бухгалтерського обліку відрізняють одну модель обліку від іншої та становлять найбільшу складність при узгодженні різних національних систем обліку. Виходячи з цих обставин, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Найважливішими з них можна назвати такі:

Принцип автономності підприємства. Він означає, що кожне підприємство розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємства мають бути відокремлені від рахунків його власників, незалежно від організаційно-правової форми. Цей принцип ще називають принципом одиниці обліку тому, що облік повинен вестися по кожному окремому об’єкту обліку.

Принцип безперервності діяльності. Ця концепція бухгалтерського обліку базується на тому положенні, що підприємство постійно функціонує і продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмежений період часу, Власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. Уразі, коли є ознаки, що підприємство припинить свою діяльність, використовуються інші правила бухгалтерського обліку. В разі ліквідації підприємства його активи (майно) оцінюються за ліквідаційною (ринковою) вартістю.

Принцип достовірності – полягає в тому, що засоби підприємства відображаються у двох напрямках: з одного боку – за їх речовим складом (гроші, складські запаси, основні засоби і ін.), а з іншого – за джерелами їх формування. Джерела формування у свою чергу можуть бути залучені (зобов’язання) та власні. Тому принцип достовірності може бути виражений формулою:

Господарські засоби = Зобов’язання + Власний капітал

Права сторона рівняння визначає права власності на майно (засоби). Воно може бути об’єктом позову кредиторів та інвесторів (власників). Безперервна господарська діяльність змінює абсолютну величину складових частин, але не змінює рівності, з одного боку, засобів, а з іншого - суми зобов’язань та власного капіталу.

Принцип грошового вимірювання -означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосовуватись й інші вимірники господарських засобів (натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.

Принцип собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість (первісна, історична тощо) засобів, а не їхня ринкова вартість. Тобто, в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або виробництво.

Відображення в обліку та звітності господарських засобів за їхньою собівартістю пояснюється двома причинами. По-перше, оцінка засобів за ринковою вартістю супроводжується великими труднощами її визначення. Крім того, ринкова оцінка (вартість) в будь-якому разі носить елемент суб’єктивності, тоді як собівартість є об’єктивною. По-друге, виходячи з принципу безперервності діяльності, підприємство використовує засоби для забезпечення своєї поточної діяльності. А тому нема потреби постійно знати ринкову вартість засобів, що знаходяться на підприємстві і використовуються ним.

Принцип нарахування – Цей принцип регулює собою момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, незалежно від того, коли фактично отримано чи сплачено гроші. Альтернативним методом є касовий метод, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати – з моменту сплати грошей.

Принцип реалізації -тісно пов’язаний з принципом нарахування. За цим принципом доходи від реалізації продукції, робіт, послуг обліковують, коли виконано договірні зобов’язання та надіслано рахунок клієнтові. Моментом реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу права власності на неї від постачальника до клієнта.

Принцип обачливості (консерватизму, обережності). За цим принципом доходи обліковуються коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображатися, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. В основу цієї концепції покладено принцип оцінки об’єктів обліку, який дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов’язань і витрат. Згідно з принципом обачливості, передбачені потенційні збитки (сумнівна заборгованість клієнтів) мають бути відображені в результатах звітного періоду.

Принцип матеріальності або суттєвості означає, що в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські операції. Водночас незначні, несуттєві події та факти не повинні відображатися в обліку та звітності.

Принцип відповідності -це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за даний звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації. Витрати даного звітного періоду – це ті витрати, що пов’язані з господарською діяльністю, яка зумовила отримання доходів у даному періоді. Цей принцип має велике значення для правильного визначення фінансових результатів звітного періоду.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом встановленого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обґрунтовані і докладно описані в Опису облікової політики. Це стосується методів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, створення резервів, методів обліку витрат виробництва, оцінки майна тощо.

Принцип періодичності (або облікового періоду) визначає можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності і визначення результатів діяльності. Проміжними обліковими періодами є поквартальні періоди, за які теж складається звітність і визначаються фінансові результати діяльності.

1. Пояснить поняття «концепція бухгалтерського обліку».

2. Назвіть елементи та зміст концептуальної основи обліку відповідно до МСБО.

3. Чим розрізняються загальні та окремі концепції обліку?

4. Пояснить поняття «стандарт бухгалтерського обліку» та «стандарт фінансової звітності».

5. Яку інформацію в обліку та звітності визначають як «суттєву»

6. Які міжнародні органи регулюють розробку та впровадження МСБО і МСФЗ?

7. Які є форми використання МСБО і МСФЗ у різних країнах?

8. Які існують міжнародні принципи бухгалтерського обліку?

9. Які існують відмінності щодо визначення та змісту принципів бухгалтерського обліку відповідно до МСБО та чинного законодавства України?

10. Яка форма використання МСБО та МСФЗ існує на даний час в Україні?

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: