Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення.

На кожного хворого спеціалізованими лікувальними закла­дами складається повідомлення за формою П-3 і протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення над­силається:

□ власнику підприємства;

□ відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство;

□ відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одер­жання повідомлення.

Комісія із розслідування профзахворювання складається з представників:

□ відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

□ лікувально-профілактичного закладу;

□ підприємства;

□ профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

□ відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов'язана:

□ скласти програму розслідування причин профзахворювання;

□ розподілити функції між членами комісії;

□ розглянути питання про необхідність залучення до її ро­боти експертів;

□ провести розслідування обставин та причин профзахворю­вання;

□ скласти акт розслідування за формою П-4 у шести при­мірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування. Власник надсилає акти:

□ хворому;

□ лікувально-профілактичному закладу;

□ робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

□ профспілковій організації;

□ державній санітарно-епідеміологічній службі.

Один примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберігається на ньому впродовж 45 років.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закін­чення розслідування причин профзахворювання видати наказ про заходи щодо запобігання подібним профзахворюванням та про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм.

Контроль за розслідуванням профзахворювань, їх оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють:

□ установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ Фонд соціального страхування;

□ профспілки (або уповноважені трудового колективу). Далі в Положенні розглядаються розслідування випадків профзахворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства, розслідування випадків профзахворювань у непра­цюючих пенсіонерів, а також у працівників, які змінили місце роботи та проживання, порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться в спеціальному журналі:

□ на підприємстві;

□ у відповідному робочому органі дирекції Фонду;

□ в установах державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ в лікувально-профілактичних закладах.

До журналу вносяться відомості також про працездатність кож­ного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків профзахворювань склада­ють картки обліку профзахворювань за формою П-5, які зберіга­ються в МОЗ та закладах санітарно-епідеміологічної служби 45 років. Картки обліку профзахворювань до 1 лютого і 1 серпня надсилаються МОЗ.

Розслідування та облік аварій Власник розроблює та затверджує:

- план попередження надзвичайних ситуацій;

- план ліквідації аварій.

Аварії поділяються на дві категорії.

Перша категорія аварій:

□ загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

□ стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небез­печних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

□ збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

□ зруйновано будівлі, споруди, що загрожує життю та здо­ров'ю значної кількості працівників підприємства чи населення.

Друга категорія аварій:

□ загинуло 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

□ зруйновано будівлі, споруди, що загрожує життю та здо­ров'ю працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосеред­нього керівника робіт, який, в свою чергу, зобов'язаний повідо­мити власника.

Власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії:

□ вжити першочергові заходи щодо рятування потерпілих;

□ надати потерпілим медичну допомогу;

□ вжити заходи щодо запобігання поширенню аварії;

□ встановити межі небезпечної зони та обмежити доступ до неї людей;

□ негайно повідомити про аварію територіальний орган Держнаглядохоронпраці;

□ орган, до сфери управління якого належить підприємство (місцеву адміністрацію);

□ штаб цивільної оборони; ~

□ прокуратуру;

□ профспілковий орган.

Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно з пунктами 1-51 цього Положення.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями, що утворюються:

□ у разі аварії І категорії - наказом центрального органу ви­конавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації;

□ у разі аварії II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпоряд­женням районної держадміністрації.

Головою комісії призначається представник органу, до сфе­ри управління якого належить підприємство.

Комісія протягом 10 робочих днів розслідує аварію, складає акти за формою Н-5.

За результатами розслідування аварії власник видає наказ, в якому визначаються заходи щодо запобігання подібним аварі­ям і притягуються до відповідальності працівники, які поруши­ли законодавство про охорону праці.

До матеріалів розслідування аварій належать:

□ копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів державного нагляду за охороною праці;

□ акт розслідування аварії;

□ протокол огляду місця аварії;

□ припис посадової особи органу державного нагляду за охо­роною праці;

□ копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого;

□ висновок експертизи (технічної, медичної), якщо вона про­водилась;

□ медичний висновок про причини смерті або характер травми;

□ висновок лікувально-профілактичного закладу про розслі­дування випадків виявлення гострих професійних захворювань, отруєнь;

□ протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпі­лих, свідків;

□ копії документів про проходження потерпілими навчан­ня та інструктажів з охорони праці;

□ копії приписів, виданих власнику до настання аварії;

□ витяги з нормативних та законодавчих актів про охорону праці, вимоги яких були порушені;

□ довідка про матеріальну шкоду, завдану аварією;

□ копія наказу власника.

Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, яке в п'ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Власник повинен проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання подібним аваріям, надіслати проектним організаціям (або заводу-виготовлювачу) обґрунтовані рекламації.

Облік аварій І і II категорій ведуть підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду з реєстрацією їх у журналі.

Власник подає письмову інформацію організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні, про здійснення заходів, запропонованих комісією.

Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, оформленням аварій та обліком, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.

Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру:

1. Загальні положення. Механізм розслідування та ведення обліку нещасних ви­падків невиробничого, характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України визначає «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, у тому числі травми, отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утеплення/ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Відповідно до Порядку розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

□ прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадсько­му, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі організації) і не ви­користовувався в інтересах цієї організації;

□ переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім, водним, автомобільним транспортом, в електротран­спорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

□ виконання громадських обов'язків (рятування людей, за­хист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до служ­бових обов'язків);

□ виконання донорських функцій;

□ участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

□ участі у культурно масових заходах, спортивних змаганнях;

□ проведення культурних, спортивних та оздоровчих за­ходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчаль­них закладах;

□ використання газу у побуті;

□ вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

□ користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

□ виконання робіт у домашньому господарстві, використан­ня побутової техніки;

□ стихійного лиха;

□ перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоров­чого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях. Суттєвим моментом Порядку є те, що нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Засвідчує і встановлює факт нещасного випадку лікувально-профілактичний заклад, який видає потерпілому листок непрацездатності чи довідку про ушкодження здоров'я.

2. Повідомлення про нещасні випадки неви­робничого характеру, їх розслідування та облік.

Обов'язок щодо реєстрації та повідомлення про нещасні випадки покладено на лікувально-профілактичні заклади, які протягом доби надсилають письмове повідомлення у відповідні організації:

□ до виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі районної держадміністрації) - про нещасний випадок із смертельним наслідком, а також про груповий нещасний випадок;

□ до органу внутрішніх справ - якщо нещасний випадок стався внаслідок: заподіяних тілесних ушкоджень іншою осо­бою; контакту із зброєю, боєприпасами та вибухівкою;

□ дорожньо-транспортної пригоди.

Ці ж органи проводять розслідування вказаних нещасних випадків.

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним на­слідком надсилаються також до органів прокуратури.

Право щодо прийняття рішення з розслідування нещасного випадку без смертельного наслідку надано районній держадміні­страції. Рішення приймається протягом доби з часу надходжен­ня від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок. Розслідування проводиться комісією, до складу якої можуть залучатися, представники:

□ організації, де працює чи навчається потерпілий;

□ організації, на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок;

□ органів охорони здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії;

□ відповідного профспілкового органу, або уповноважені трудового колективу - якщо нещасний випадок стався під час прямування на роботу чи з роботи. Нещасні випадки (за винят­ком групових), які сталися з працюючими особами розслідують­ся комісією, яку утворює організація, в якій працює потерпілий на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

Склад комісії:

- голова - посадова особа, визначена керівником організації;

- члени комісії - керівник відповідного структурного підрозділу; представник профспілкової організації. Потерпілий (чи особа, яка представляє його інтереси) може звернутися до районної держадміністрації з приводу нещасного випадку (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок). Районна держадміністрація приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та на­правляє її керівнику копію рішення. Керівник організації про­тягом доби з часу отримання рішення від районної держадміністрації, призначає комісію у складі не менше трьох осіб.

Якщо організація відмовляється провести розслідування, то потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звер­нутися до районної держадміністрації.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів, складається необхідна кількість примірників актів за формою НТ (невиробничий травматизм), та затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

Акт за формою НТ надсилається:

□ потерпілому (особі, яка представляє його інтереси);

□ районній держадміністрації;

□ організації, де працює (навчається) потерпілий;

□ організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок;

О іншим організаціям на їх вимогу.

Акти за формою НТ складаються на кожного потерпілого і зберігаються в організації протягом 45 років (для працюючих осіб), а для непрацюючих осіб протягом трьох років в архіві районної держадміністрації.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: