Односкладні речення з головним членом

Називні — це такі речення, які мають один головний член — підмет. Вони повідомляють про те, що певне явище чи предмет у дійсності є, існує: Ніч. Шумить розштормоване море (О. Гончар).

Крім підмета, в називному реченні можуть бути пояснюючі слова, найчастіше означення: Весна. Хліборобська весна. Перший день оранки (Ю. Збанацький)..

У складі називних речень можуть бути вказівні частки ось, он, от: Ось вулиця, будинок і квартира (М. Рильський).

Називні речення часто вживаються групами, відділяючись одне від одного комою, крапками, крапкою: Пісок, виноградні лози, тоненькі запорошені акації (Журнал); Чебрець... Безсмертник... Деревій... Тужавий вітер-степовій (П. Усенко).

Називні речення можуть бути окличними: Обрій у промінні. Сонце! Світло! (М. Терещенко)

Називні речення не бувають заперечними. Вони не вживаються у значенні минулого або майбутнього часів. Найчастіше називні речення вживаються в художніх описах, у газетних та журнальних статтях. За допомогою їх письменники досить яскраво передають пейзаж, місце або час дії тощо: Тиша, полуденна спека... Тиша... Блакить... Сонце... Солоний вітрець... Зітхає море... (О. Донченко); Тривожних коней храп. Людей тяжкі колони. Снарядні ящики. Бляшанки бомб. Харчі. Могутнє рухання військового огрому (М. Бажан). Для підсилення вияву того, чи іншого явища або при потребі вказати на велику кількість предметів називні речення можуть повторюватися: Покоси. Покоси. Покоси. Ужинок великих трудів (М, Терещенко).

Називні речення вимовляються з розповідною або окличною інтонацією.

Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити:

Шабля ранить тіло, а слово — душу (Народна творчість).

У другій частині складного речення пропущено слово ранить;

Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко).

Коли на місці пропуску у вимові робиться пауза, то на письмі ставиться тире: Дерево міцне корінням, а людина — друзями (Народна творчість).

Односкладні речення не можна вважати неповними на тій підставі, що в них немає другого головного члена речення. Підмет чи присудок у них не пропущено, він просто не потрібний.

1. На переправі коней не міняють (Народна творчість).

2. Підмета немає, присудок не міняють виражений дієсловом у 3-й особі множини теперішнього часу.

3. Розповідне, неокличне, односкладне — неозначено-особове, поширене, повне.

5. Не міняють (кого?) коней (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку); не міняють (де?) на переправі (обставина місця, виражена іменником із прийменником).

6. Зворотний порядок слів, логічний наголос на словах не міняють.

1. Як хто прийде, то ви пропали (Леся Українка). 2. Бажаєте прохолодитись, може? (Леся Українка) 3. Поклянімось — недругам на зло — над Оріллю, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у вічі (М. Луків). 4. Сторожа, судді, війт — не підступити (Л. Костенко). 5. І сам не знаю, — щоб одну кохати, а другу в церкву до вінця вести (Л. Костенко). 6. Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того (Л. Костенко). 7. Можна тільки відчуть з вишини, як до сонця тяжіє земля (В. Степанюк). 8. За що себе корити? (Л. Костенко) 9. Як мені серце примусити знов повернутись в село? (А. Чубинський) 10. Не чуть їй в сні глибокому, як купчаться сніги (Б. Степанюк). 11. На оцих оновлених просторах лиш героям торувати путь (Б. Степанюк). 12. Величезні історичні зміни в нашій дійсності можна і треба показувати через долю людей, через образи (О. Довженко). 13. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на землі (В. Симоненко). 14. До такого стану довести людину! (О. Гончар) 15. Бійцям не можна спать на варті, плекать утому на лиці (М.Бажан). 16. Вас не забуть мені як рідну Третю Роту... (В. Сосюра). 17. Пером не можна написати, не можна і в казках сказати, яких було багацько див! (І. Котляревський) 18. От злізти б тут, побігать по широкому полю або полежать в траві (М. Коцюбинський). 19. Йому хотілось, може, як ніколи, з найвищої своєї вишини — побачить золотим узинське поле, хай навіть як зерня величини (В. Степанюк). 20. Не співати вже малим соловейкам... (О.Довженко).

Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі — розділовими знаками:

Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч).

Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше — тире.

Відокремленими можуть бути означення (також прикладки), обставини і додатки.

Кома вживається для виділення відокремлених означень, виражених:

1. Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника:

Вмирав поет, задивлений у море (П. Осадчук).

Тихенько сплять над Волгою в снігу... (Л. Забашта).

Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі (М. Коцюбинський).

2. Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення:

Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний). Живе життя і силу ще таїть

Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий (М. Вінграновський).

3. Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так ібез них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний відтінок (будучи, бувши...) або відділені від іменника іншими членами речення:

Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного

У червонім намисті, зав'язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький),

4. Дієприкметниками й прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників:

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (І. Котляревський).

Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (О. Гончар).

Дивився [Юрко] на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого (І. Харчук).

5. Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення:

Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікті, з чорними косами, вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (І. Нечуй-Левицький).

До неї наближалась мати... Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (О. Гончар).

Знайдіть відокремлені й невідокремлені узгоджені означення, поставте розділові знаки при них.

I. 1. То був тендітний бліденький підліток мало схожий на сільських хлопчаків (В. Земляк). 2. Він продовжував із Савкою свою розмову образливу і гірку для нас (О. Довженко). 3. Цвіте земля задивлена в свободу (Л. Костенко). 4. Жнива щороку мали свою пору освячену святами, овіяну піснями (У. Самчук).

II. 1. Мирослава обтерла сльози зі своїх очей і повним любові поглядом глянула на Максима (І. Франко). 2. Поливані без перерви схили поволі вкривалися рівним, немов виточеним шаром блискучої слизької криги (Я. Качура). 3. Освітлені сонцем схили світяться смарагдом (В. Шевчук). 4. Обліплений снігом, берест так злився з усім білим навколишшям, що Сашко відразу його не помітив (М. Вінграновський). 5. Втомлений боротьбою зі скелями Дніпро розправляв та гладив тут свої збиті у водоскрутні води й розстилав їх широкою рівною блакитною пеленою (А. Коптілов

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:

Односкладні речення з головним членом — підметом