Підготувала викладач ДВНЗ «ХКТД» Міхєєва Л.С.

Метою методичних вказівок – надати допомогу студентам денної та заочної форми навчання в самостійній роботі з навчальною літературою, в оволодінні науково – технічними та практичними навичками, раціонально використовувати час при вивченні теми «Особливості конструювання виробів з натурального хутра» дисципліни «Конструюваннявиробів з різних матеріалів». Ознайомитись з асортиментом хутряних виробів. Фактори, що впливають на вибір конструктивного рішення хутряних виробів. Характеристика шкіряної тканини та волосяного покрову. Топографія, форма й розміри шкурок. Підготовка шкірок до розкрою. Способи видалення пороків на шкірці. Прості та складні способи розкрою хутряних шкірок. Зшивання шкірок і деталей скроїв.

Підготувала викладач ДВНЗ «ХКТД» Міхєєва Л.С.

Дисципліна: «Конструюваннявиробів з різних матеріалів»

Спеціальність: «Моделювання та конструювання промислових виробів»

Тема: «Особливості конструювання виробів з натурального хутра»

- навчальна — а) формування знань про особливості конструювання виробів з натурального хутра;

- розвивальна — розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті та уяви, естетичного смаку;

- виховна — виховання естетичного ставлення до навколишнього світу, прагнення до особистої творчості.

ТЕМА 1: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

2. Фактори, що впливають на вибір конструктивного рішення хутряних виробів.

В хутряної промисловості розрізняють виделенні та фарбовання шкурки (шкури), які називають хутряними шкурками, та сировинатобто не обробленні в сировинно –фарбовочному виробництві.

Ділення пушно- хутряного півфабрикату на класи проводять в залежності від виду шкурок та їх цінності. Фактори, що впливають на вибір конструктивного рішення хутряних виробів пушно-хутряні й овчинні шкурки (шкіри) мають велике

розмаїтність товарних властивостей волосяного покриву (висота, густота, м'якість, прушність, міцність, блиск, природне фарбування), шкіряної тканини (товщина й пластичність) і шкурки в цілому (площа, маса). Ці властивості визначають товарну цінність кожного виду шкурки.

При конструюванні хутряних виробів у першу чергу необхідно враховувати такі властивості, як:

Спосіб розкрою шкірок вибирають з врахуванням моделі виробу, вигляду хутра, його якості, форми і лінійних розмірів шкірок, особливостей волосяного покриву, товщини кожевой тканини. Способи розкрою шкірок всілякі. Їх можна розділити на простих (звичайні типові прийоми, які повторюються при розкроі більшості шкірок) і складних, вживаних спеціально для зміни форми шкірки, стану її волосяного покриву. Простій розкрій шкірок застосовують при виготовленнівиробів як з дорогих, так і менш коштовних видів хутра. До простих способів відносяться наступні:

· раскрій шкірок на частини по лекалах з метою здобуття одного або декількох виробів (наприклад, комірів, обробок, манжет і ін.);

· обкрій цілих шкірок або половинок по шаблонах певної форми для здобуття однакових за розміром пластин (для пальта і ін.);

· обкрій шийних і огузочних частин шкірок (розкрій із застосуванням поперечних з'єднань)

Малюнок 19. Форми шаблонів для крою хутряних шкурок.

Розкрій шкірок по лекалах виробляють з врахуванням поклажі і якості волосяного покриву кожної шкірки, призначеної на даний виріб. Кушнір накладає лекало відповідної деталі на шкіряну тканину так, щоб на виробі був відповідний напрям волосяного покриву. Заздалегідь перевіривши якість цієї частини шкірки, виробляють розкрій.

Крій цілих шкірок або їх половинок по шаблонах використовується для розкрою дрібних і середніх шкірок. Шкірки, підібрані на виріб, мають бути однорідними за якістю волосяного покриву, формою і по розмірах. Для крою шкірок використовуються шаблони у вигляді геометричних фігур. Форми шаблонів, що рекомендуються, представлені на мал. 17.

При використанні шкур крупних розмірів (шкур морських звірів, овчини і т. д.) розкрій виробляють аналогічно розкрою виробів з тканин по лекалах конструкції хутряного одягу відповідно до напряму волосяного покриву і якості шкірки. При використанні у виробі шкірок дрібних і середніх розмірів їх обкроюють по шаблонах певної форми (т.10). При розміщенні таких шкірок у виробі необхідно зв'язати довжину і ширину шаблонів з довжиною і шириною виробу. По ширині виробу повинно укладатися ціле число шкірок, а по довжині – верхній ряд може закінчуватися як цілою шкіркою, так і половинкою. Наприклад, необхідно виготовити пластину розміром 75x45 див. По ширині (45 см) може бути укладене 4,5,6,7,8 шкірок. Тобто ширина шаблону буде рівна, см:

Возможное число рядов: 2,5; 3; 3,5; 4; 4,5; 5; 5,5; 6; 6,5; 7.

Таким образом, шаблоны будут иметь длину, см:

Отже, шаблони, по яких обкроюють шкірки, для даної пластини можуть мати 5 варіантів розмірів ширини і 10-довжини. Необхідний розмір шаблону остаточно встановлюють, виходячи з розміру шкірки. Знаючи довжину і ширину шаблону, здійснюють його побудову. Побудова креслення шаблону овальної форми (мал. 18. а)

Проводять дві взаємно перпендикулярні прямі, пересічні в точці О. На вертикальній лінії вгору і вниз від точки пересічення О відкладають відрізки ОА і ОВ, рівні половині довжини шаблону. На горизонтальній лінії відкладають відрізки ОС і ОД, рівні половині ширини шаблону. Через крапки С і Д проводять прямі, паралельні прямої АВ. Через крапки А і В радіусом r, рівним ширині шаблону (СД), проводять дуги, створюючі малі сторони шаблону.

Побудова шаблону шестикутної форми (мал. 18.б)

Від крапки О, аналогічно викладеному вище, відкладають відрізки ОА і ОВ, ОС і ОД. Потім відкладають відрізки АА1 і ВВ1, рівні 1,5 см. Через крапку А проводять пряму С1Д1, а через точку В1 – пряму С2Д2, паралельні прямою СД. Точку А1 сполучають з точками С1 і Д1, а крапку В – з С2 і Д2. Довжиною шаблонів шестикутної форми прийнято вважати відстань АВ.

Побудова креслення шаблону форми “лопатка” (мал. 20. в) Через крапки С і Д проводять прямі паралельні АВ, а через крапки А і В – прямі, паралельні СД. Далі радіусом, рівним 0,68 ширини шаблону, проводять дуги: через крапку В – дугу С2Д2, а через точку С1 – дугу С1А1 і через точку Д1 – дугу Д1А1. Точка А1 утворюється при пересіченні дуг від точки С1 і від точки Д1. За довжину шаблону форми “лопатка” прийнята відстань АВ.

Рис. 20 Построение чертежей шаблонов овальной (а),
шестиугольной (б) форм и формы “лопатка” (в)

Розміри шаблонів можуть бути збільшені або зменшені, розширені або звужені залежно від розміру шкірок. При визначенні розміру і форми шаблону необхідно дотримувати наступні вимоги:

· форма шаблону повинна наближатися до природної конфігурації шкірки і сприяти здобуттю найбільшої корисної площі;

· довжина і ширина шаблону повинні максимально відповідати розмірам шкірок і виробу, що виготовляється з них;

· загальна кількість шаблонів на один вигляд хутра має бути мінімальною.

Крій за шаблоном виробляється з боку шкіряної тканини. Шаблон накладається на шкірку так, щоб його центральна лінія збігалася з лінією хребта. Потім плавним рухом виробляється крій боків. Далі виконується крейсування малих сторін шаблону, після чого кроять шийну і огузочну частину шкірки. Крій половинок шкірок по шаблонах здійснюється після розрізання шкірки на дві половинки точно по лінії хребта. При розташуванні шкірок (або половинок) у виробі в напрямах: поперечному, діагональному, паралелограмі, а також половинок в пайовому напрямі шаблони розраховують відповідно до креслення лекала

Крій шийних і огузочних частин шкірок (розкрій із застосуванням поперечних з'єднань). Довжина шкірок, як завжди, менше довжини виробу, тому для виготовлення деталей кроїв потрібної довжини використовують поперечне з'єднання шкірок - спайки. При цьому крій шийних і огузочних частин виробляється по шаблонах, малі сторони яких мають різну форму: пряму, хвилясту, пилкоподібну і ін.

При вживанні шаблонів для крою цілих шкірок необхідна ретельна підбірка однорідного по розмірах і конфігурації напівфабрикату. Крій виконують після огляду шкірки з боку волосяного покриву для встановлення центральної лінії хребта і ліній зрізу боків. Шаблони накладають так, щоб їх центральні лінії збігалися з центральними лініями хребтів шкірок. Крою половинок шкірок по шаблонах здійснюють після розрізання шкірки на дві половинки (уздовж шкірки) точно по центральній лінії хребта. Крій шийних і огузочних частин виробляється для здобуття непомітних швів при поперечному з'єднанні шкірок. Поперечне з'єднання в окремих випадках відбувається по прямій лінії. Найчастіше лінії поперечного з'єднання мають різну форму: пилкоподібну, дугоподібну, хвилеподібну, конусоподібну і ін. (мал. 19).

Мал.21 Форми ліній поперечного з'єднання хутряних шкірок

Найбільш поширеними є: овальне з'єднання, рівне ширині шаблону (мал. 21 а), і з'єднання у вигляді пили (мал. 21,б). Існують наступні різновиди пилкоподібної спайки:

· мала конусна пила (висота зубця 1 см, його підстава 2 см, кут нахилу 45);

· велика конусна пила (висота зубця 1,5 см, підстава зубця 2 см, кут нахилу 56);

· прямокутна пила – коса (висота зубця 1,5 см, підстава зубця 2 см; кути нахилу

Мал. 22. Найбільш поширені з'єднання хутряних шкірок: а) овальне з'єднання; б) різновиди пилкоподібної спайки.

З'єднання пилою забезпечує здобуття сполучних швів, майже непомітних з боку волосяного покриву. Чим більше кут нахилу і менше підстава зубця, тим менш помітний шов. Зменшення підстави зубця при тій же висоті збільшує кут нахилу і покращує якість з'єднання, оскільки наближає шов до пайового напряму, що вважається найкращим (по напряму волосяного покриву). Пила нарізається на шкурках по лекалу, контури якого відзначають крейдяною лінією. На огузку зазвичай роблять парну кількість зубців, на шийці – непарне, щоб зубці огузка при з'єднанні входили в зубці шийки.

Очевидно, що з'єднання шкірок по прямій є найгіршим, оскільки воно не забезпечує здобуття невидимих з боку волосяного покриву з'єднань - при перегині шкірок в місцях з'єднання волосяний покрив "розколюється", тобто утворює як би тріщину, в глибині якої видно шов. Щоб зробити шов менш помітним, необхідно надати з'єднанню таку форму, при якій протяжність поперечного шва була б найменшою. Для цього застосовуються з'єднання у вигляді пил, сходинок, хвилястих і напівкруглих ліній, по овалу (мал 22). Розміри пил, сходинок, хвилястих і напівкруглих ліній різні і залежать від вигляду шкірок, їх призначення і вирішення кушніра. Найбільш поширеними є: ·овальное з'єднання, рівне ширині шаблону; ·соединение у вигляді пили. Пилкоподібна спайка забезпечує здобуття сполучних швів, майже непомітних з боку волосяного покриву. Причому, чим більше кут нахилу і менше підстава зубця, тим менш помітний шов. Зменшення підстави зубця при тій же висоті збільшує кут нахилу і покращує якість з'єднання, оскільки наближає шов до пайового напряму, що вважається найкращим (по напряму волосяного покриву). Пила нарезаєтся на шкірках по лекалу, контури якого відзначають крейдяною лінією. При цьому на огузку зазвичай роблять парну кількість зубців, на шийці - непарне, щоб зубці огузка при з'єднанні входили в зубці шийки. Шкірки сполучені правильно, якщо з боку волосяного покриву створюється зорове сприйняття готових деталей ськроя як деякого моноліту. Таке з'єднання шкірок між собою є одним з найважливіших показників якостей а готового виробу.

Підготувала викладач ДВНЗ «ХКТД» Міхєєва Л.С.

Дисципліна: «Конструюваннявиробів з різних матеріалів»

Спеціальність: «Моделювання та конструювання промислових виробів»

Тема: «Особливості конструювання виробів з натурального хутра»

- навчальна — а) формування знань про особливості конструювання виробів з натурального хутра;

- розвивальна — розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті та уяви, естетичного смаку;

- виховна — виховання естетичного ставлення до навколишнього світу, прагнення до особистої творчості.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: