Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Оформлення результатів перевірок (ст. 86)





Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 податкового Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).



У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 податкового Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 статті 86.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 податкового Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 податкового Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі якщо грошове зобов’язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника.

 

Тема 5. Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

 

1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ.

2. Документальна перевірка ПДВ.

3. Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету.

 

1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ

 

Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі ІV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як визначено Податковим кодексом України, камеральна перевірка проводиться податковим інспектором виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою декларації, змістом її рядків та додатків, визначених Податковим кодексом України.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 податкового кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п.48.5. ПКУ Податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

- фізичною особою - платником податків або його законним представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

При перевірці треба звернути увагу на своєчасність подання декларації.

Відповідно до ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для всіх платників ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, — календарний квартал.

Квартальний податковий період на період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. можуть вибрати платники податку, які відповідно до пп. «б» п. 154.6 ст. 154 Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток. Заява про вибір квартального податкового періоду подається до податкового органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року, тобто грудня 2011 р. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року (з 1 кварталу 2012 р.).

З 1 січня 2011 р. до внесення змін до розділу XIV Кодексу оподаткування суб'єктів малого підприємництва здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Указом усім платникам єдиного податку, в тому числі й тим, які одночасно є платниками ПДВ, установлено квартальний податковий період подання звітності, в тому числі й з ПДВ. При цьому не передбачено такого податкового періоду, як місяць.

Враховуючи норми цього Указу, платники ПДВ, які є суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та платниками єдиного податку за ставкою 6 %, подають податкові декларації щокварталу.

Заява про застосування квартального податкового періоду такими платниками не подається; з моменту переходу на загальну систему оподаткування застосовується місячний податковий період.

Для ново зареєстрованих платників податку, незалежно від того, добровільною чи обов'язковою була їх реєстрація, можливості застосування квартального податкового періоду Кодексом не передбачено.

Таким чином, у 2011 р. право на щоквартальне подання податкової звітності з ПДВ зберігається лише за платниками єдиного податку, які сплачують єдиний податок за ставкою 6% і є зареєстрованими платниками ПДВ. Усі інші платники ПДВ подають податкову звітність з ПДВ щомісяця.

Декларація з ПДВ складається із вступної частини та 4-х розділів, з них платником заповнюються вступна частина та перші три розділи. Четвертий розділ заповнюється інспектором лише на екземплярі декларації, що залишається у ДПІ.

У вступній частині вказуються реквізити платника ПДВ, назва ДПІ, в якій він зареєстрований та перед якою звітує.

У першому розділі декларації вказуються податкові зобов'язання. При перевірці слід звернути увагу на те, щоб в окремих рядках були вказані операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів; операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; операції, що не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу 5 кодексу); операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України; операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори, (угоди). В рядку 7 повинні бути відображені послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України. В рядку 8 відображаються корегування податкових зобов’язань, зокрема в рядку 8.1 відображено коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов’язань (додаток 1). В рядку 8.1.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість та відповідати додатку 1 . В рядку 8.2 відображається коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди).

Необхідно звернути увагу на суми коригування податкових зобов'язань та їх відповідність даним, наведеним в додатку № 1 до декларації, в якому відображається розшифровка операцій, що призвели до коригування податкових зобов'язань. Наявність коригувань обумовлена внесенням змін у бази оподаткування ПДВ (їх збільшенням або зменшенням) стосовно операцій з продажу товарів за попередні податкові періоди. Наприклад:

- збільшення бази оподаткування у зв'язку з операціями, які були задекларовані як такі, що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, але було продано за звичайною ставкою (продаж на території України товарів, які передбачалося експортувати, але не було експортовано);

- зменшення податкових зобов'язань платника у разі зменшення бази оподаткування стосовно операцій, які оподатковуються за ставкою 20%, і які вже були зазначені в деклараціях попередніх звітних періодів (продані товари повернуто постачальнику, оскільки вони були низької якості, а постачальник уже задекларував ПДВ в декларації попереднього звітного періоду; або поставлені товари не було оплачено покупцем, а борг визнано безнадійним).

У другому розділі «Податковий кредит» зазначаються суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), основних фондах та нематеріальних активах. При цьому відображається не загальний обсяг придбаних товарів, а проводиться їх розподіл за наступними ознаками:

- підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою;

- не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України);

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

- підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою;

- не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України);

- не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України);

Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою:

- обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам;

- погашені податкові векселі (для підприємств суднобудування)

Уважно слід перевірити рядок, у якому вказується сума коригування податкового кредиту. Коригування податкового кредиту може відбуватися в випадках, коли його повністю або частково не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) у попередніх періодах, або, навпаки, було задекларовано більшу суму. Розшифровка та розрахунок коригувань податкового кредиту надається платником також у додатку № 1 та №7 до декларації з ПДВ.

У третьому розділі декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період» вказується чиста сума зобов'язань з ПДВ, яка визначається як різниця податкових зобов'язань (результат по розділу І) і податкового кредиту (результат по розділу II). Якщо різниця позитивна, то платник повинен сплатити цю суму до бюджету. Якщо ж різниця є меншою 0, то платник має право на відшкодування з бюджету, і достовірність цієї суми слід дуже ретельно перевірити. Методика перевірки залежить від положень чинного законодавства, часті зміни якого можуть зумовлювати певні особливості нарахування та сплати ПДВ.

Якщо під час перевірки виявлено арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, то податковий інспектор самостійно визначає суму податкового зобов'язання, належного до сплати чи відшкодуванню з бюджету. Якщо платником у поданій декларації допущені арифметичні або методологічні помилки, що призвели до зниження суми податку, належної до сплати, то податковий інспектор самостійно здійснює перерахунок суми податку, нараховує штрафні санкції у встановленому порядку і повідомляє платника про суму донарахувань та штрафів, належних до сплати. В четвертому розділі податкової декларації з ПДВ за результатами камеральної перевірки робляться позначки (потрібне зазначити):

- порушень помилок) не виявлено (дата);

- складено акт (номер, дата) камеральної перевірки:

- надано висновок (номер, дата) до підрозділу податкового контролю.

 

Документальна перевірка ПДВ

 

При проведенні документальної перевірки правильності нарахування ПДВ, насамперед, необхідно встановити повноту податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

- здійснити контроль оборотів із відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, реєстр продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені договори купівлі-продажу, міни, поставок. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в реєстрі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відповідної операції в реєстрі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства.

Уразі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайну ціни;

- особливу увагу слід звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ.

- якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається, виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним;

- якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв'язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. В суму податкового кредиту такий ПДВ має бути включений у наступному податковому періоді;

- якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір в базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що включаються до ціни продукції.

Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:

- упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах — вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені в реєстрі придбання товарів (робіт, послуг);

- перевірити правильність відображення сум ПДВ по придбаних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

- встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, при перевірці слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткування. Ця норма не відноситься до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В такому випадку вся сума ПДВ відноситься до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Обов'язковою складовою документальної перевірки правильності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на їх застосування.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.