Психодіагностика професійних інтересів особистості

Мета: визначення провідних професійних інтересів особистості як її вибіркової спрямованості на професію як на соціально-психологічну роль.

Оснащення: анкета інтересів А.Е. Голомштока бланки для відповідей (Додаток Ж).

7 .3.2. Схема складання програми профорієнтаційної бесіди

Програма профорієнтаційної бесіди має містити такі структурні компоненти:

2) необхідні матеріали та обладнання (наочність, технічні засоби,тощо);

3) зміст (способи встановлення контакту з особою; з’ясування області її минулих занять, захоплень; обговорення можливих варіантів вибору тощо);

Текст бесіди має бути розрахований на 30-40 хвилин.

У тексті бесіди мають бути враховані такі аспекти, як огляд типології професій у цілому або всебічна характеристика обраної особистістю професії за систематикою Климова Є.О., а також окреслення професійно важливих якостей та можливостей їх самовиховання у шкільному віці або удосконалення.

Підсумок бесіди має містити окрім загальних висновків також і рекомендації досліджуваному щодо розвитку та самовдосконалення професійно важливих особистісних якостей.

1. Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия. – М.: Просвещение, 1986. – 126 с.

2. Ендальцев В.С. Выбор профессии. Социальные, экономические и педагогичекие факторы. – К.: Вища школа, 1982. – 150 с.

3. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1988. – 272 с.

4. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. – М.: МГУ, 1987. – 298 с.

5. Калугин Н.И., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся. – М.: Просвещение, 1983. – 191 с.

6. Климов Е.А. Как выбирать профессию. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

7. Климов Е.А. Путь в профессию – Л.: Лениздат, 1974. – 190 с.

8. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология в системах “Человек - Техника’’. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

9. Матусевич В.А., Оссовский В.Л. Социальная микросреда и выбор профессии. – К.: Наукова думка, 1982. – 140 с.

10. Нойман Й., Тимпе К. – П. Организация труда. Психофизиологические проблемы контроля и управления. – М.: Экономика, 1975 – 104 с.

11. Павлютенков Е.М. Формирование мотивов выбора профессии. – К.: Рад.школа, 1980. – 144 с.

12. Подготовка школьников к труду в сфере материального производства/Под ред П.Р.Атутова. – М.: Педагогика, 1988. – 176 с.

13. Поляков В.А. Технология карьеры. – М.: ЛДТ, 1995. – 128 с.

14. Профессиональная ориентация школьников / Под ред.Н.П.Воронина. – Ярославль: Изд-во ЯГПИ,1987. – 212 с.

15. Профессиональное самоопределение и трудовой путь молодежи / Под ред. В.Л. Оссовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 304 с.

16. Профконсультационная работа со старшеклассниками /Под ред. Б.А. Федоришина. – К.: Рад.школа, 1980. – 160 с.

17. Психологические основы трудового воспитания школьников/ Под ред.Э.А. Фарапоновой. – М.: Педагогика, 1988. – 168 с.

18. Сахаров В.Ф., Сазонов А.Д. Профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.

19. Система профинформационной работы со старшеклассниками / Под ред. Б.А.Федоришина. – К.: Рад.школа, 1988. – 176 с.

20. Трудовое становление школьной молодежи/ Под ред. Н.И. Зарецкой. – М.: Педагогика, 1984. – 104 с.

21. Человек и мир профессий /Под ред. М.Н.Сулейманова. – Свердловск, Изд – во Уральского ун – та, 1990. – 192 с.

22. Школа и выбор профессии/ Под ред.В.А.Полякова, С.Н.Чистяковой, Г.Г.Агаповой. – М.: Педагогика, 1987. – 176 с.

23. Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. – К.: Рад.школа, 1983. – 112 с.

Основними вимогами до звітніх матеріалів виробничої психологічної діагностико-корекційної практики є такі:

- методична підготовленість до виконання практичних завдань;

- рівень володіння теоретичними знаннями з теми та розуміння проявів досліджуваних психологічних феноменів відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей особистості досліджуваного;

- навички застосування психодіагностичних методик при виконанні дослідницької роботи з вивчення особистості; обробки емпіричних даних, їх інтерпретації та викладу узагальнених висновків;

- правильність оформлення протоколів дослідження відповідно до встановлених вимог;

- уміння систематизувати психологічну інформацію, отриману під час психодіагностичної роботи, і подавати її у формі розгорнутої психолого-педагогічної характеристики особистості досліджуваного;

- уміння складати програму психокорекційної (розвивальної, консультативної) роботи на основі отриманих психодіагностичних даних;

- самостійність при здійсненні діагностико-психокорекційної роботи та оформленні звітної документації;

- систематичність, творчість, активність, організованість і відповідальність у роботі, зацікавлене ставлення до змісту практики;

- охайність в оформленні звітної документації та вчасність її подання для перевірки;

- характеристика психолога (керівника) бази практики.

На момент закінчення практики студенти здають груповим керівникам таку звітну документацію:

- протоколи психодіагностичних обстежень особистості конкретного досліджуваного із кількісною обробкою та якісним аналізом отриманих даних;

- психологічну характеристику особистості досліджуваного, яку складено на основі узагальнення результатів комплексної психодіагностики;

- розгорнуту програму (із прикладами конкретних технік) психокорекційної (розвивальної, консультативної) роботи, укладену з урахуванням виявлених під час діагностики “проблемних зон”, “зон розвитку”, вікових та індивідуально-психологічних особливостей конкретної особистості;

- розгорнутий план профорієнтаційної бесіди, складений із урахуванням результатів вивчення професійних інтересів особистості.

Також рекомендується підготувати виставку звітної документації, стенди, стінгазети, мультимедійні презентації, в яких відображено результати практики.

Захист результатів практики відбувається кожним студентом усно в присутності групових керівників практики.

Оцінювання результатів практики здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

Схема розподілу балів при оцінюванні результатів практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ECTS):

1. Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики виявляється методом тестування. Кожний варіант тесту містить 30 запитань (по 10 запитань із кожного модулю). За правильну відповідь нараховується 1 бали, за неправильну – 0. балів. Відповідно загальна кількість балів може становити від 0 до 30 балів, яка за наведеною нижче таблицею переводиться в оцінку за шкалою ECTS та в національну шкалу оцінювання:

2. Якість виконання практичних завдань за програмою практики з психодіагностики оцінюється за наведеною нижче шкалою

Оцінка “5 балів” передбачає систематизовані та глибокі знання студентом основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, уміння застосовувати набуті знання на практиці; точність формулювань та логічність викладення результатів психодіагностичної роботи із посиланням на першоджерела, теоретичні концепції; самостійність мислення та творче ставлення до діагностичних завдань, сформованість психодіагностичної культури.

Оцінка “4 бали” виставляється студентові, який продемонстрував знання основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, здатність аргументовано, чітко та логічно викладати результати психодіагностичного обстеження, сформованість умінь та навичок практичної психодіагностики, належний рівень психодіагностичної культури. При цьому допускаються несуттєві помилки у психологічному аналізі набутих фактів та інтерпретації отриманих результатів.

Оцінка “3 бали” означає, що студент засвоїв на задовільному рівні основні положення об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, припускався значних помилок при організації та проведенні діагностичної роботи; продемонстрував репродуктивне діагностичне мислення під час аналізу, інтерпретації та узагальненні даних з нечіткістю формулювань і припущенням значних помилок, низький рівень психодіагностичної культури.

Оцінка “2 бали” ставиться у тому випадку, коли студент не впорався зі значної частиною діагностичного завдання; не міг самостійно здійснити аналіз, інтерпретацію та узагальнення діагностичних даних.

Оцінка “ 1 бал” ставиться у випадку невиконання студентом діагностичного завдання, припущенні принципових помилок; нездатності пов’язувати теорію із практикою.

Таким чином, кожен з 8 протоколів, психологічна характеристика (психодіагностичного модулю), корекційна програма складена на основі отриманої інформації із попереднього модулю (психокорекційний модуль) та завдання з професійної діагностики й профорієнтаційна бесіда (психологія праці) оцінюється в межах від 0 до 5 балів. Отримані студентом оцінки додаються та діляться на 10, внаслідок чого отримується системний бал. За наведеною нижче шкалою системна оцінка переводиться в 40 рейтингових балів:

3. Критерії оцінювання рівня відповідності звітної документації вимогам програми та захист результатів практики наведені нижче:

За невідповідність рівня професійної сформованості особистості студента-практиканта (культура поведінки, дотримання норм професійної етики, виробничої і навчальної дисципліни) освітньо-кваліфікаційних вимогам груповий або факультетський керівник мають право із загальної суми балів студента за результатами практики зняти до 5 балів.

Підсумковий бал за виконання студентом програми практики розраховується як середньозважена оцінка з-поміж балів за окремі змістовні модулі.

ТЕСТ ДИВЕРГЕНТНОГО (ТВОРЧОГО) МИСЛЕННЯ ВІЛЬЯМСА (САР) ^{^[1]}

Інструкція досліджуваному. “Це завдання допоможе дізнатись, наскільки Ви здатні до творчого самовираження за допомогою малюнків. Пропонується 12 рисунків. Працюйте швидко. Постарайтесь намалювати настільки незвичну картинку, яку не зможе придумати ніхто інший. Вам буде надано 20 хвилин для того, щоб намалювати Ваші рисунки. Працюйте у квадратиках послідовно, не перестрибуйте безладно з одного на інший. Створюючи картинку, використовуйте лінію або фігуру всередині кожного квадратика, зробіть її частиною Вашої картинки. Ви можете малювати у будь-якому місці всередині квадратика, залежно від того, що Ви хочете зобразити. Можна використовувати різні кольори, щоб рисунки були цікавими та незвичними. Після завершення роботи над кожним малюнком подумайте над цікавою назвою та запишіть її під картинкою. Не хвилюйтесь стосовно правильності написання. створення оригінальної назви є важливішим, ніж почерк та орфографія. Ваша назва має розповісти про те, що зображено на малюнку, розкрити її сенс”.

Обробка результатів. Оцінюються показники швидкості (продуктивності), гнучкості, розробленості, оригінальності та особливості назви рисунку.

Швидкість (продуктивність) визначається шляхом підрахунку загальної кількості виконаних малюнків. Максимальна кількість балів – 12 (1 бал за кожний малюнок).

Гнучкість характеризується кількістю змін категорій, починаючи від першого рисунку. Максимальна кількість балів – 11 (1 бал за кожну зміну категорії).

- живе (Ж) – людина, будь-яка тварина або рослина;

- механічне, предметне (М) – човен, космічний корабель, велосипед, машина, інструмент, іграшка, обладнання, меблі, предмети побуту тощо;

- символічне (С) – літера, цифра, назва, герб, прапор, символічне позначення тощо;

- видове, жанрове (В) – місто, шосе, будинок, парк, космос, гори тощо.

Розробленість характеризується тим, де додаткові деталі створюють асиметрію зображення:

- симетрія всередині та ззовні рисунку (0 балів);

- асиметрія поза замкнутого стимульного контуру (1 бал);

- асиметрія всередині замкнутого стимульного контуру (2 бали);

- асиметрія всередині та ззовні стимульної фігури (3 бали).

Оригінальність пов’язана із розташуванням рисунку всередині або ззовні стимульної фігури:

- усередині та ззовні стимульної фігури (3 бали);

У назві відображається багатство словникового запасу (кількість слів, використаних у назві) та здатність до образної передачі сенсу зображуваного. Відповідно, 0 балів нараховується в разі відсутності назви; 1 бал нараховується, якщо назва складається з одного слова; 2 бали, – якщо назва є словосполученням, яке відображає те, що намальовано; 3 бали – при образній назва, котра передає більше, ніж намальовано.

Приклади нарахування балів за факторами, котрі оцінюють креативність (подано зліва поряд із першою літерою назви фактора)

СКОРОЧЕНИЙ ВАРІАНТ ТЕСТУ СТАНДАРТНИХ ПРОГРЕСИВНИХ МАТРИЦЬ РАВЕНА ^{^[2]}

Інструкція досліджуваному. “Наше дослідження проводиться виключно із науковою метою, тому від Вас вимагається сумлінність, глибоке розмірковування, щирість та точність у відповідях. Даний тест призначений для уточнення логічності вашого мислення”. Після цього психодіагност бере таблицю та демонструє першу сторінку: “На рисунку однієї фігури не вистачає. Справа зображено 6-8 пронумерованих фігур, одна з яких є шуканою. Необхідно визначити закономірність, яка пов’язує між собою фігури на рисунку, та вказати номер відповідної фігури. Час виконання тесту – 30 хвилин”. Відповіді досліджуваний фіксує у наведеному нижче бланку. Під час виконання завдань тесту необхідно контролювати, щоб респонденти не списували один в одного. По закінченню 30 хвилин необхідно подати команду: “Закрити таблиці!” та зібрати бланки.

Прізвище, ім’я, по-батькові___________________________________________

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: