Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сутність та значення перегляду судових постанов у касаційному порядку.





КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Поряд із оскарженням судових рішень у апеляційному порядку цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість оскарження рішень та ухвал суду першої та апеляційної інстанцій до суду касаційної інстанції.

Уперше інститут касаційного перегляду судових рішень у його сучасному вигляді у судочинство України введений Законом від 21 червня 2001 р. ≪Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України≫. З того часу втратили чинність норми процесуального законодавства, що регламентували наглядове провадження. Подальшого

реформування і розвитку касаційне провадження набуло в новому ЦПК України, який набрав чинності 1 вересня 2005 р1. Останніх змін касаційне провадження цивільного судочинства набуло в редакції Закону України ≪Про судоустрій і статус суддів≫. Судом касаційної інстанції по цивільних справах, відповідно до ст. 323 ЦПК, є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, котрий почав функціонувати з 1 жовтня 2010 р.

За сучасних умов з урахуванням прийняття Закону України ≪Про судоустрій і статус суддів≫ та ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення термінів ≪найвищий судовий орган≫, ≪вищий судовий орган≫, ≪касаційне оскарження≫, що містяться у статтях 125, 129 Конституції України, створення вищих спеціалізованих судів як судів касаційної інстанції уявляється необхідним та обґрунтованим виходячи з такого. У процесуальній літературі основні ознаки касаційного провадження зводяться до таких:

1. Перегляд у касаційному порядку — це один з інститутів цивільного процесуального права. Норми цивільного процесуального права регулюють суспільні відносини між касаційним судом та іншими учасниками процесуальної діяльності при касаційному перегляді судових рішень.



2. Перегляд у касаційному порядку — це один із видів проваджень у цивільному процесі.

3. Касаційний перегляд справи — це виключний вид провадження,оскільки перегляд справи в суді касаційної інстанції можливий лише при неправильному застосуванні судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вивчення динаміки розгляду цивільних справ у касаційному порядку Верховним Судом України свідчило про постійне збільшення кількості скарг, що подавались до Верховного Суду України як до суду касаційної інстанції. Однак реалізація наданих законом повноважень Верховним Судом України була неефективною через перевантаженість.

Як наслідок, вказаний судовий орган не міг протягом розумного строку розглянути велику кількість справ. Тому вважаємо, що функціонування вищих спеціалізованих судів як судів касаційної інстанції буде сприяти посиленню оперативності цивільного процесу з позиції

об'єктивного скорочення строків перегляду судових рішень вищим спеціалізованим судом як судом касаційної інстанції.

Уявляється справедливим, що переглядом цивільної справи в апеляційному порядку в принципі повинен закінчуватися розгляд справи, оскільки апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції з позиції законності та обґрунтованості останнього. Касаційний же перегляд рішень, що набрали законної сили, є виключним видом перегляду, оскільки його об'єктом є перевірка актів правосуддя лише з позиції належного дотримання законності. Однак таке ≪дроблення≫ касаційних судів за юрисдикційними критеріями породжує проблему єдності судової практики, оскільки різними касаційними судами порізному можуть застосовуватися норми матеріального або процесуального права.

Непоодинокість позицій щодо закріпленого в Законі України ≪Про судоустрій і статус суддів≫ статусу суду касаційної інстанції та, як наслідок, зміни процесуально-правового становища Верховного Суду України в механізмі перегляду судових рішень підкріплюється висновком міжнародної Венеціанської комісії. Такі зміни, на думку секретаря комісії Томаса Маркерта, відбирає практично всі повноваження у Верховного Суду та знижує статус останнього до такого рівня, що він вже не може функціонувати нормально, як має функціонувати Верховний Суд. І до такого положення національного законодавства Венеціанська комісія ставиться дуже критично. Проте, не нехтуючи думкою європейських експертів, її не слід сприймати як догму. Існують і інші експертні оцінки закону про судоустрій, наприклад фахівців США, котрі грунтуються на стандартах ООН. Робота з дослідження закону була ініційована агентством США з міжнародного розвитку (ІІ8АЮ) в рамках проекту ≪Україна: верховенство права≫.

Таким чином, вивчення динаміки розгляду цивільних справ у касаційномупорядку свідчить про постійне зростання кількості скарг, що подаються до касаційного суду. Однак на сьогодні, з урахуванням вищевказаних змін до вітчизняного судоустрою, існують сподівання відносно покращення діяльності суду касаційної інстанції насамперед із позиції найбільш оперативного розгляду касаційних скарг.

Перегляд судових рішень у порядку касації як одна із самостійних стадій цивільного процесу має за мету усунення помилок, що містяться у судових рішеннях та ухвалах, які набрали законної сили. Крім того, метою діяльності суду касаційної інстанції є забезпечення єдності судової практики у точній відповідності із вимогами законності.

Перегляд судових постанов у апеляційному та касаційному порядку — дві самостійні стадії цивільного процесу. Виходячи з цього їм притаманні як спільні, так і відмінні риси. Спільним у зазначених стадіях є те, що при розгляді цивільних справ у судах апеляційної та касаційної інстанцій перевіряються законність (в апеляційному порядку — ще й обґрунтованість) судових рішень та усуваються судові помилки. Крім того, рішення апеляційного та касаційного суду набирають законної сили негайно після їх проголошення.

Відмінності полягають у такому:

1. Передусім в апеляційному порядку перевіряються законність та обґрунтованість судових рішень, що не набрали законної сили, а предметом перегляду рішень у порядку касації можуть бути лише судові акти, які набрали законної сили. Неможливо розглядати справу касаційним судом, якщо винесена по справі постанова не набрала законної сили.

2. Об'єктом апеляційного оскарження можуть бути тільки рішення й ухвали суду першої інстанції. Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об'єктах оскарження. Законодавець у ч. 1 ст. 324 ЦПК як об'єкти касаційного оскарження закріпив:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пп. 1, 3, 4, 13-18, 20,

24-29 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) рішення апеляційного суду, винесені за результатами апеляційного розгляду;

4) ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного суду;

5) ухвали суду апеляційної інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таке нормативне закріплення об'єктів касаційного оскарження відбулося з причини законодавчого встановлення процесуальних ≪фільтрів ≫ доступу до касації, про які йшла мова вище. Слід вказати і на те, що процесуальне законодавство обмежує реалізацію касаційного оскарження судових рішень. Це обумовлюється тим, що ст. 324 ЦПК передбачає можливість оскарження ухвал та рішень суду першої інстанції лише за умови, якщо останні переглядались апеляційним судом.

3. Територіальна юрисдикція апеляційного суду поширюється на область (місто) чи декілька районів міста (області). Юрисдикція ж Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ як суду касаційної інстанції поширюється на всю територію

держави.

4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Під час же розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення Суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд також досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними

причинами.

5. Подати апеляційну скаргу на рішення (ухвалу) місцевого суду можна упродовж десяти днів (для ухвали — п'яти днів). Касаційна ж скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.