Б) «Декларація ласки Короля Його Милості на пункти прошення Війська Запорозького»

1. Його Королівська Милість лишає своєму Війську Запорозькому всі його давні вольності, згідно з давніми привілеями і на це дає свій привілей, про що нижче.

2. Що до числа війська, бажаючи вдоволити прохання своїх підданних і заохотити їх послуг Речі Посполитій, Й. Кор. Мил. дозволяє мати Війська Запорозького сорок тисяч, а спорядження реєстру довіряє Гетьманові Війська Запорозького, з такою декларацією щоб вважаючи на достойність вписували до Реєстру козаків хто б був до того здатний, в маєтностях шляхетських як і в маєтках Й. Кор. Мил., з таким означенням міст: почавши від Дніпра з сієї сторони в Димері, Горностайполі, Коростишові, Паволочі, Погребищах, Прилуці, Вінниці, Брацлаві, а звідти від Брацдава до Ямполя до Дністра. А також від Дністра до Дніпра розуміється, мають прийматися до Реєстру козацького, а з другої сторони від Дніпра в Острі, Чернігові, Ніжині, Ромні аж до московської границі й Дніпра. А що стосується дальших міст Й. Кор. Мил і шляхетських, поза означеним в цих пунктах виміром, то в них козаків не має бути. Однак тому хто хоче бути в козацтві і буде прийнятий до Реєстру, вільно вийти з усім майном в Україну, без усякого панського гамування. А це спорядження Реєстру Гетьманом Війська Запорозького має бути відправлене найдальше до нового року свята руського Покрови, в такому порядку: Гетьман Війська Запорозького має скласти поіменний Реєстр всіх вписаних в козацтво за підписом руки своєї і військовою печаттю, а то тому, щоб ті що будуть в козацтві лишалися при вольностях козацьких, а всі інші щоб підлягали замкам Й. Кор. Милості, а в маєтках шляхетських своїм панам.

3. Чигирин, так як є в своїх границях, при Булаві Війська Запорозького має бути назавше, і теперішньому старшому Віська Запорозького шляхетному Богданові Хмельницькому надає Й. Кор. Мил., роблячи його вірним слугою своїм і Речі Посполитої.

4. Все, що діялося під час теперішніх замішок з волі Бога, те все повинно бути забуте і жоден пан не має чинити помсти й покарання.

5. Шляхтичі як руської релігії так і римської, які під час теперішніх замішок в будь-який спосіб перебували у Війську Запорозькому, Й. Кор. Мил. з панської своєї ласки вибачає і проступок їх покриває. І якщо хтось що-небудь випросив з маєтків спадкових або інших або когось знеславлено, — з огляду на те, що все те діялося в нинішньому замішанні — має бути скасовано сеймовою конституцією.

6. Військо коронне в тих містах, де будуть козаки з реєстрового спорядження, становищ своїх мати не буде.

7. Жиди не можуть бути державцями, орендарями ані мешканцями в українських містах, де козаки будуть мати свої полки.

8. Відносно знесення Унії в Короні Польській і в Великому Князівстві. Литовському, також відносно цілості маєтків церковних і приналежних до них фундацій, які здавна були, а також всіх прав церковних з Отцем Митрополитом київським і духовенством на найближчому Сеймі будемо говорити і ухвалювати, щоб на вимогу отця митрополита все було повернене, що також і Й. Кор. Милость готовий дотримати, щоб кожний тішився зі своїх прав і вольностей, і місце в сенаті Митрополитові Київському Й. Кор. Мил. дозволяє мати.

9. Сани (дигнітарства), уряди всякі в воєводствах Київськім, Брацлавськім, Чернігівськім Й. Кор. Мил. обіцяє роздавати обивателям стану шляхетського грецької релігії згідно з давніми правами.

10. В місті Києві, тому що там є привілейовані школи руські, отці єзуїти не будуть там фундувати як і в інших українських містах, але перенесуть їх деінде. Натомість всі інші школи, які там існують від давніх часів, мають бути зберегтися в цілості.

11. Горілкою козаки шинкувати не можуть, крім того що зроблять над свою потребу се вільно їм буде продавати гуртом. В шинках мед, пиво й інше, що звичай велить може бути.

Пункти ці повинні бути затверджені в Сеймі, а тепер все повинно бути забуте а згода і любов повинні панувати між обивателями українськими й військом Й. Кор. Мил. і Речі Посполитої Запорозьким².

№ 2 «Договір між турецьким цісарем і Військом Запорозьким та народом Руським про торгівлю на Чорному морі, яким він має бути»

1. Цісар Й. М. Турецький дозволяє Козацькому війську та його державі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів, по Білому морю до всіх своїх держав, островів та інших портів і до портів чужоземних володарів і християнських держав, а також по всіх ріках та містах, з якими мають вести торгівлю, товари, що їх захочуть продавати, купувати і міняти за своєю волею зупинятись у портах, в’їжджати в них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

2. Для підтримки нової торгівлі Запорозького Війська та його держави Цісар Й. М. Турецький звільняє їх купців від всяких мит, оплат і податків, а також їхні товари, які вони схочуть вивозити до його держави, на сто років (якщо не може бути на сто років, то хоч на п’ятдесят або принаймні на тридцять), чого всі уряди мають додержуватися як пройде, дай Боже, сто років, мають бути обтяжені не більшими податками як самі турки.

3. Цісар Й. М. дозволяє Козацькому війську встановлювати і купувати будинки під склади по містах і портах, Цісаря Й. М. Турецького, що знаходяться як над Чорним, так над Білим морем та їх купцям проживати з усякою вольністю, без будь-яких податків до ста згаданих років.

4. Резидент Війська Запорозького і землі його буде проживати в Стамбулі у належній пошані і безпеці. Цей резидент має добиватися справедливості скривдженим козацьким купцям. Військо Запорозьке також приймає резидента Цісаря Й. М. у своєму портовому місті, який має давати паспорти галерам або козацьким кораблям, що захочуть куди-небудь пливти, а за паспорт не повинен брати більше одного червоного золотого. Перед ним старший господар галери або корабля має присягати, що не замишляє зради проти держави Цісаря Й. М. Резидент Цісаря Й. М. також повинен дати кожному це право на письмі, кому воно потрібне буде, яке тепер пишеться турецькою мовою, з підписом своєї руки і печаткою.

5. Щоб затримати свавільних людей, які схочуть на море вибігати, Військо Запорозьке з відома Цісаря Й. М. заснує кілька портових міст нижче порогів, аж до злиття ріки Бугу з Дніпром, звідки і торгівля має іти і безпека на морі від свавільників має бути зміцнена.

6. Якщо якийсь свавільний з Війська Запорозького вибіг би на море, Військо Запорозьке повинне виконати щодо нього справедливу кару при резидентові Й. М.; а з цієї причини козацької торгівлі та його купецтва в державі Цісаря Й. М. ніхто ніде не буде затримувати ані затруднювати.

7. Якщо на Дону яке свавілля сталося б і звідти вийшли б на море для розбою, козацькі галери разом з турецькими мають свавільників ловити та карати і взаємно один одному допомагати, щоб море було чисте і вільне.

8. Якщо козацька галера, боронь боже, порушила б у чому право Цісаря Й. М., щоб був покараний старший тієї галери, а вона сама з товарами і робітниками має бути вільною, як і інші галери, що є в товаристві з нею, мають бути вільними, щоб і невинні не страждали і мир не був нічим порушений.

9. Якби козацька галера, або корабель загинув при березі Цісаря Й. М., щоб речі, які на ній залишилися, було збережено і передано спадкоємцям.

10. За турецькі борги козацьким купцям має бути таке право, як туркам у всій турецькій державі та негайна справедливість.

11. Козацьких галер або кораблів Цісар Й. М. турецький не дозволить обертати ні на послугу, ані їх людей, ані товарів, ані зброї, але обіцяє їм і забезпечує вільний перехід і відхід з усім, коли вони захочуть.

12. Якщо якийсь купець помер би в державі Цісаря Й. М. чи на морі, чи на суходолі все його майно буде належати його спадкоємцям і не може бути ніким затримане, а коли що кому переказав або записав перед смертю, то це не має ніякого значення.

13. Християнських в’язнів у турків, так і турецьких у християн козацьким купцям можна буде вільно викуповувати. А якщо християнський в’язень у державі Цісаря Й. М. утік би до козацької галери або корабля, старший над галерою не буде його затаювати або переховувати, але повинен його видати; але за те не зазнає ніякої шкоди або кривди ані він, ані галера його, ані люди, ані товар його, а якщо також який челядник вільний або невільник утік би з козацької галери, турки повинні видати його козакам³.

№ 3 Переяславсько-Московський договір 1654 року:

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: