Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Категорії і закони політичної економії.





 

Досліджуючи предмет вивчення, політекономія робить відповідні висновки, узагальнення, класифікації тощо. У результаті цього формується великий понятійний апарат.

У системі понять важливе значення мають такі: економічна категорія, економічний закон.

Економічні категорії — це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів. У курсі політичної економії широко використовуються такі категорії: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит. заробітна плата, робоча сила та ін.

Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ.

Економічні закони, як і закони природи, мають об ‘єктивний характер, тобто існують і діють незалежно від свідомості, бажань та волі людей. Проте закони природи і економічні закони суттєво різняться між собою. Закони природи є дією сил природи незалежно від людини та поза її діяльністю, хоча люди використовують їх у своїй діяльності. Економічні закони виникають, функціонують, розвиваються у сфері економічної діяльності людей, тобто економічні закони, існуючи незалежно від свідомості, волі та бажання людей, не є незалежними від їх виробничої діяльності.

Закони природи вічні, оскільки вічна матерія та її рух. Економічні закони, навпаки, історичні, минущі. Як закони діяльності людей, вони не могли виникнути раніше за людське суспільство.

Економічні закони функціонують у царині виробничої діяльності людей. Проте дії людей можуть як відповідати, так і не відповідати економічним законам. Тому економічні закони реалізуються не так чітко як закони природи, а виступають як панівні тенденції економічного розвитку суспільства, як основний напрям цього розвитку.

 

Функції політекономії.

 

У процесі становлення і розвитку політичної економії як науки були сформовані її основні функції.

1. Пізнавальна функція безпосередньо пов ‘язана з предметом політекономії і полягає у з ‘ясуванні сутності, форм організації та вияву виробничих відносин певного суспільного способу виробництва, обгрунтуванні властивих йому економічних законів, з ‘ясуванні механізмів їх дії та суперечностей. Всебічна реалізація цієї функції є теоретичним підгрунтям практичної функції політекономії.

2. Практична функція полягає у використанні здобутих знань щодо закономірностей функціонування та розвитку економічної системи у практичній діяльності людей, суспільства. Вона слугує, насамперед, виробленню економічної політики держави щодо вирішення конкретних тактичних і стратегічних завдань, які є актуальними для суспільства на конкретному етапі його розвитку.

Економічна політика — це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона мас визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

3. Методологічна функція полягає у виробленні наукових підходів, методів і засобів дослідження як певного теоретичного інструментарію. Сукупність наукових знань як результат пізнання свого предмета дає підгрунтя політекономії виступати методологічною основою всіх інших економічних наук: галузевих (економіки промисловості, економіки сільского господарства, економіки будівництва тощо), функціональних (економіки праці, економіки фінансів, економічної статистики та ін.), а також наук, що перебувають на межі різних галузей знань (економічної географії, демографії, теорії управління тощо).

4. Прогностична функція економічної теорії ииявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів та можливих кінцевих результатів.

5. Виховна функція — полягає у формуванні наукового економічного мислення, відповідної психології людей. Реалізується вона на основі вивчення чинників, які визначають економічну поведінку людей. Важлива роль серед них належить економічномі мисленню.

Економічне мислення — це сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку.

Отже, з ‘ясування функцій політекономії переконує, що працівникові будь-якого фаху необхідно економічно грамотно мислити, а знання цієї науки є складовою гуманітарної культури людини, інтелектуального здарав ‘я суспільства, прогресу цивілізації.

 

ВИСНОВКИ

 

1. При використанні обмежених ресурсів для задоволення своїх потреб люди вступають між собою в економічні відносини. Виробничі відносини постійно змінюються із розвитком факторів виробництва та потреб.

2. Предметом політичної економії є відносини між людьми, які склалися в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ в їх єдності і взаємодії з політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.

3. Досліджуючи свій предмет, кожна наука використовує певні методи. Метод політекономії – система теоретичних підходів, способів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони та механізми їх дії, тобто пізнають те, що утворює предмет цієї науки.

4. У системі понять важливе значення мають такі: економічна категорія, економічний закон. Економічні категорії — це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів. Економічні закони відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ.

5. У процесі становлення і розвитку політичної економії як науки були сформовані її основні функції: пізнавальна, практична, методологічна, прогностична, виховна.

 

Вивичення матеріалу, поданого в темі 1, передбачає засвоєння таких термінів і понять:


Аналіз;

дедукція;

економічна категорія;

економічна політика;

економічне моделювання;

економічний закон;

індукція;

метод політекономії;

наукова абстракція;

предмет політекономії;

синтез.


 

ВПРАВИ

 

Вправа 1. Для кожного наведеного положення підберіть доречний відповідник з-поміж запропонованих нижче термінів або понять:

 

1. Наука про відносини між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

2. Сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

3. Метод політекономії, який полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного явища, очищених від усього випадкового, неістотного.

4. Формалізований опис економічних процесів і явищ, структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя.

5. Штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою їх вивчення за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження.

6. Абстрактне, логічне, теоретичне поняття, яке в узагальненому вигляді виражає суттєві властивості економічних явищ і процесів.

7. Найсуттєвіші, стійкі, постійно повторювані, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів та явищ.

8. Цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства.

9. Метод пізнання від окремого до загального.

10. Метод політекономії, який досліджує економічні процеси в їх логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись від історичних випадковостей.

11. Метод пізнання від загального до одиничного.

12. Метод політекономії, який вивчає економічні процеси в історичній послідовності їх виникнення.

13. Метод дослідження, за якого об’єкт дослідження розкладається на складові, кожну з яких вивчають окремо.

14. Метод дослідження, при якому відбувається об’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними.

 

Терміни і поняття

 


а) аналіз;

б) дедукція;

в) економічна категорія;

г) економічна політика;

д) економічне моделювання;

е) економічний експеримент;

ж) економічний закон;

и) індукція;

к) історичний метод;

л) логічний метод;

м) метод політекономії;

н) наукова абстракція;

п) предмет політекономії;

р) синтез.


 

Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь:

 

1. До методу політекономії не входить:

 

а) індукція;

б) наукове абстрагування;

в) дедукція;

г) правильна відповідь відсутня.

 

2. Сукупність прийомів, засобів та принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем:

 

а) економічний закон;

б) метод політекономії;

в) економічне моделювання;

г) правильно пп. а, б.

 

3. Штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою їх вивчення та подальшого практичного впровадження:

 

а) економічний експеримент;

б) економічний закон;

в) наукова абстракція;

г) правильна відповідь відсутня.

 

4. До функцій політекономії не належить:

 

а) пізнавальна;

б) методологічна;

в) практична;

г) правильна відповідь відсутня.

 

5. Найточніше визначення суті індуктивного методу:

 

а) рух від окремих фактів до загальних висновків;

б) пропонування гіпотез та подальша їх перевірка фактами;

в) проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами;

г) правильна відповідь відсутня.

 

6. Найточніше визначення суті дедуктивного методу:

 

а) пропонування гіпотез та подальша їх перевірка фактами;

б) вимушене спрощення досліджуваного об’єкта для глибокого вивчення його окремих сторін;

в) проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами;

г) правильна відповідь відсутня.

 

7. Економічна категорія – це:

 

а) поняття, що відбиває сутнісний бік економічного явища;

б) слово іноземного походження, яке характеризує відповідний стан економіки;

в) поняття, включене до економічної енциклопедії;

г) слово, використовуване в економічній науці.

 

8. Правильно визначені економічні закони:

 

а) відбивають лише приблизний хід економічних подій;

б) відбивають найбільш ймовірний хід економічних подій;

в) відбивають єдино можливий хід економічних подій;

г) не відбивають можливого розвитку економічних подій.

 

9. До особливостей економічних законів (порівняно із законами природи) не належить:

 

а) менша строгість і точність;

б) встановлення найбільш імовірного характеру зв’язків;

в) більша історична рухомість (змінюваність);

г) нетиповість установлюваного зв’язку.

 

10. Економічні закони відрізняються від законів природи:

 

а) об’єктивністю;

б) суб’єктивність;

в) функціонуванням тільки в людському суспільстві;

г) відсутністю формалізованого вираження.

 

11. Економічна політика – це:

 

а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;

б) конкуренція різних економічних ідей;

в) здатність управляти економічними процесами;

г) здатність приймати ефективні господарські рішення.

 

12. Політекономія – це наука про:

 

а) відносини між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг;

б) загальні закони розвитку людського суспільства;

в) економічні аспекти політичної боротьби;

г) правильна відповідь відсутня.

 

13. За визначенням економічний закон – це:

 

а) об’єктивно існуючі виробничі відносини;

б) постійно повторювані стійкі зв’язки між економічними процесами та явищами;

в) теоретичний вираз реальних виробничих відносин;

г) правильна відповідь відсутня.

 

14. На відміну від законів природи економічні закони:

 

а) мають об'єктивний характер;

б) мають історичний характер;

в) пізнаються та використовуються людьми у тій чи іншій діяльності;

г) правильно – пп. а, б.

 

15. Яке з визначень передає суть методу абстрагування?

 

а) висування попередніх формулювань економічних законів та їх подальша перевірка;

б) навмисне спрощення досліджуваного об'єкта для глибшого вивчення його окремих сторін;

в) рух від окремих фактів до загальних висновків та узагальнень;

г) це проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами.

 

16. Фізіократи – це:

 

а) представники наукової школи політичної економії, сформованої в середині ХVІІІ ст. у Франції, які вважали природу єдиним джерелом багатства, а єдиною галуззю, де створюється чистий продукт, – сільське господарство;

б) сучасний напрямок економічної теорії, що досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів суспільства;

в) економічне вчення, що виникло наприкінці ХІХ ст., про відносини між індивідами у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг;

г) економічна теорія, що виникла в період становлення капіталістичного способу виробництва і досліджувала внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва.

 

17. Меркантилізм – це:

 

а) економічна теорія, що виникла в період становлення капіталістичного способу виробництва і досліджувала внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва;

б) економічне вчення епохи первісного нагромадження капіталу, відповідно до якого вирішальну роль в економічному житті суспільства відіграє торгівля, а гроші – єдиний вираз багатства;

в) наукова школа політичної економії, що досліджує економічні закони функціонування сфери виробництва;

г) економічне вчення, що виникло наприкінці ХІХ ст., про відносини між індивідами у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

 

18. Єдність економічних законів і законів природи полягає:

 

а) в об'єктивному характері;

б) в історичному характері

в) в незмінності їх дії;

г) правильна відповідь відсутня.

 

19. Обмеженість економічних ресурсів означає, що:

 

а) у суспільстві вони в недостатній кількості для виробництва необхідних товарів та послуг;

б) з їх допомогою можливе одночасне і повне задоволення всіх наявних потреб;

в) ресурсів вистачає тільки на виробництво предметів споживання;

г) правильна відповідь відсутня.

 

20. Вичерпне визначення економічних ресурсів – це:

 

а) природно-кліматичні ресурси;

б) фінансові засоби;

в) усе, що використовується або може бути використане для процесу виробництва;

г) правильна відповідь відсутня.

 

21. Об'єктивність економічних законів означає, що вони:

 

а) завжди виступають як закони суспільного прогресу;

б) з розвитком суспільства не тільки не сходять з історичної арени, не тільки зберігаються, а й відіграють зростаючу роль;

в) виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей;

г) приймаються абсолютною більшістю голосів.

 

22. Економічне вчення, яке відстоює абсолютно достатні можливості ринку для ефективного регулювання економічних процесів:

 

а) меркантилізм;

б) класична економічна теорія;

в) кейнсіанство;

г) правильна відповідь відсутня.

 

23. Представники якого напрямку в економічній науці вважали торгівлю джерелом багатства суспільства?

 

а) фізіократія;

в) класична політекономія;

б) меркантилізм;

г) теорія соціального ринкового господарства.

 

24. Хто першим ввів до наукового вжитку термін “Політична економія”?

 

а) Ф. Кене;

б) А.де Монкретьєн;

в) Арістотель;

г) А. Сміт.

 

25. Представником класичної політекономії є:

 

а) Арістотель;

б) А.де Монкретьєн;

в) А. Сміт;

г) Д. Кейнс.

 

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове:

 

1. Політекономія – це наука, яка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому.

2. При аналізі об’єкт дослідження розкладають на складові, кожну з яких вивчають окремо.

3. Дедукція – це метод пізнання від загального до одиничного.

4. Метод наукової абстракції – це абстрактне, логічне, теоретичне поняття, яке в узагальненому вигляді передає суттєві властивості економічних явищ і процесів.

5. Економічний експеримент – це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства.

6. Економічний закон – це причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів та явищ.

7. Між економічними законами та законами природи немає ніяких відмінностей.

8. Економічні закони і закони природи мають спільні риси.

9. Виховна функція політекономії не сприяє формуванню життєвих принципів громадян.

10.Економічний закон – позаісторична категорія.

11.Економічна політика, яка здійснюється в одних умовах, може бути помилковою в інших.

12.Якщо гіпотеза підтверджена практично, то використані в ній теоретичні судження завжди правильні.

13.Економічні закони на відміну від законів природи залежать від свідомості людей та їх діяльності.

14.Дедукція – метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого.

15.Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності цих двох складових.

16.Економічні закони, як і закони природи, мають об’єктивний характер.

17.Властивості ресурсів: обмеженість, взаємозамінність та історичність.

 








Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.