Грошовий обіг та його закони.

Рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві називається грошовим обігом.

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів.

Залежність кількості грошей в обігу від кількості товарів, їх цін і швидкості обігу грошей і є загальним законом грошового обігу.

Загальний закон грошового обігу – сталий зв’язок між кількістю грошей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць.

Сутність загального закону грошового обігу виражає така формула:

КГ=(СЦ-К+П-В)/О, де

КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ – сума цін товарів, які знаходяться у обігу;

К – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – платежі, строк який наступив;

В – платежі, які взаємно гасяться;

О – середня кількість обертів грошової одиниці.

Загальний закон обігу грошей виражає також і модель, запропонована американським економістом І. Фішером:

М*V = P*Q, де

М – масса грошей в обігу (готівкові гроші та поточні рахунки);

V – середня швидкість обігу грошей;

P – середня ціна товарів і послуг;

Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

Отже сутність загального закону грошового обігу полягає в тому, що кількість грошей, необхідна для обігу, прямо пропорційна кількості товарів і рівню їхніх цін та обернено пропорційна швидкості обігу грошей.

Процес руху грошей в умовах ринку зумовлює інфляцію.

Інфляція – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві і порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари та послуги.

Економічними наслідками інфляції є:

- посилення диспропорції в економіці, бо капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються або витікають за кордон у пошуках надійного прибутку;

- порушення нормального функціонування кредитно-грошової системи (невигідно надавати довгострокові кредити, розширюється прямий продуктообмін);

- підрив конкурентоспроможності і експорту вітчизняних товарів.

Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

ВИСНОВКИ

1. Форма суспільного виробництва – це певний спісіб організації господарської діяльності. Історії відомі дві різні за своєю сутністю і змістом форми зв ‘язку між людьми у процесі виробництва: безпосередньо суспільна та речова, тобто опосередковано суспільна. Безпосередньо суспільна форма зв‘язку притамання натуральному, речова – товарному виробництву.

2. Натуральне виробництво – виробництво благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробників, їх споживання в господарстві.

3. Основою перетворення натурального виробництва на товарне стало виникнення суспільного поділу праці та приватна власність на засоби виробництва і продукти праці. Суспільний поділ праці – спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями. Для того, щоб товарне виробництво стало регулярним, оформилося в певну сферу життєдіяльності суспільства необхідно, щоб суспільний поділ праці був доповнений правом індивідуального привласнення результатів праці та розпорядження ними.

4. Основною категорією товарної форми виробництва є товар – продукт праці, призначений для продажу. Властивість товару задовольняти будь-яку потребу людини називається споживною вартістю. Ставши товаром, продукт повинен мати і другу властивість – спроможність обмінюватися на інші товари, бо інакше не відбудеться акт його продажу-купівлі. Ця властивість товару обмінюватися на інші товари отримала назву мінової вартості. Мінова вартість – це кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на інший.

5. Будь-яка праця відбувається в часі, тому величина вартості товару вимірюється кількістю робочого часу, затраченого на його виготовлення. Величину вартості товарів визначають не індивідуальний, фактичний, а суспільно необхідний робочий час.

6. В умовах розвинутої товарної (ринкової) економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші являють собою загальну форму, в якій виражаються вартості всіх товарів. Гроші не є результатом суб’єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об’єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості – мінової вартості. Історичному процесу розвитку товарного виробництва і обміну притаманні проста (випадкова), повна (розгорнута), загальна та грошова форми власності, які змінювали одна одну на основі поглиблення суспільного поділу праці.

7. Грошова форма вартості означає появу загального еквівалента, який замінив усі інші товари – еквіваленти на гроші як благородні метали (золото і срібло). Таким чином, гроші – це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента. Сутність грошей виявляється в їх функціях: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу, світових грошей.

8. Рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві називається грошовим обігом. Загальний закон грошового обігу – сталий зв’язок між кількістю грошей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць. Процес руху грошей в умовах ринку зумовлює інфляцію – знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві і порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари та послуги.

Вивичення матеріалу, поданого в темі 5, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Гроші як економічна категорія;

грошовий обіг;

економічне відокремлення виробників;

закон грошового обігу;

інфляція;

мінова вартість;

натуральне господарство;

номінальна цінність грошей;

просте товарне виробництво;

реальна цінність грошей;

розвинуте товарне виробництво;

споживна вартість;

суспільний поділ праці;

суспільно необхідна праця;

суспільно необхідний час;

товар;

товарне господарство;

функція засобу нагромадження;

функція засобу обігу;

функція засобу платежу;

функція міри вартості;

функція світових грошей.

ВПРАВИ

Вправа 1. Для кожного наведеного положення підберіть доречний відповідник з-поміж запропонованих нижче термінів або понять:

1. Тип організації господарства, за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).

2. Економічне благо, що має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

3. Форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання їх виробниками, а спеціально для обміну чи продажу на ринку.

4. Уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

5. Здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

6. Певне кількісне співвідношення (пропорція), в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

7. Дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників та селян, які працюють на ринок.

8. Вищий ступінь товарної організації господарства, що базується на великій приватній власності, найманій праці та машинній індустрії.

9. Поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності.

10. Відокремленість виробників, яка робить їх економічно самостійними товаровласниками. Вони самі, на свій страх і ризик вирішують, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким і на яких умовах здійснювати обмін.

11. Праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва.

12. Час, потрібний для виготовлення споживної вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці.

13. Вимір кількості суспільно необхідних витрат абстрактної праці.

14. Особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми щодо виробництва та обміну.

15. Рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварних платежів у господарстві.

16. Стійкі внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу та масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

17. Знецінення грошей, спричинене диспропорцією в суспільному виробництві та порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

18. Цифрове значення на грошах.

19. Обслуговування грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

20. Здатність грошей виходити з обігу, тимчасово припиняти свій рух, нагромаджуватися і перетворюватися на скарб.

21. Кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

22. Здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

23. Здатність грошей бути посередником в обміні товарів та забезпеченні їх обігу.

24. Здатність грошей обслуговувати міждержавні економічні відносини, пов’язані з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, надання кредитів та з іншими угодами.

Терміни і поняття

а) вартість;

б) величина вартості;

в) економічне відокремлення виробників;

г) мінова вартість;

д) натуральне господарство;

е) просте товарне виробництво;

ж) розвинуте товарне виробництво;

и) споживна вартість;

к) суспільний поділ праці;

л) суспільно необхідна праця;

м) суспільно необхідний час;

н) товар;

о) товарне господарство;

а) функція світових грошей;

б) функція міри вартості;

в) інфляція;

г) функція засобу платежу;

д) функція засобу обігу;

е) функція засобу нагромадження;

ж) закон грошового обігу;

и) грошовий обіг;

к) гроші як економічна категорія;

л) номінальна цінність грошей;

м) реальна цінність грошей.

Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь:

1. Величина вартості товару являє собою

а) фактичну кількість праці, втіленої в товарі;

б) кількість праці, витраченої на виробництво товару індивідуальним виробником;

в) кількість суспільно необхідної праці, втіленої в товарі;

г) правильно – пп.а, б.

2. Те, що в процесі виробництва товару виробник своєю працею одночасно закладає в нього протилежні властивості, пояснюється:

а) наявністю у виробника декількох сполучених професій;

б) подвійним характером праці, втіленої в товарі;

в) участю в створенні товару не тільки праці виробника, а й природи (речовини природи);

г) усим перерахованим.

3. Поділ праці – це:

а) історично сформована практика торгівлі визначеними товарами у визначених місцях;

б) значною мірою застаріла традиція, коли здійснюється натуральний обмін результатами праці;

в) стійке виконання окремих видів господарської діяльності визначеними економічними суб'єктами;

г) правильна відповідь відсутня.

4. Що з перерахованого не може бути визнано товаром?

а) вирощена на дачі картопля, використана для особистого споживання;

б) оброк, що збирає феодал;

в) десятина врожаю, що віддається селянином монастирю;

г) усе перераховане.

5. Із зазначених рис виділіть характерну лише для товарного виробництва:

а) обмін діяльністю між людьми;

б) виробництво продуктів для обміну;

в) використання засобів виробництва;

г) правильно – пп.а, б.

6. Індивідуальні витрати на виробництво товару становить у чотирьох виробників відповідно 1, 2, 3 і 4 години відповідно, кількість продукції, що випускається, – 10, 10, 40, 30 одиниць. Визначіть вартість товару.

а) 2 години;

б) 3 години;

в) 1,5 години;

г) 2,5 години.

7. Товар – це:

а) річ, що має споживну вартість;

б) річ, що є продуктом людської праці;

в) річ, обмінювана на іншу річ чи гроші;

г) благо, що не є продуктом праці, але корисне для людини.

8. У переважно натуральному господарстві діє поділ праці:

а) суспільний;

б) природний;

в) і суспільний, і природний;

г) в умовах натурального господарства не існує поділу праці.

9. До недоліків натурального виробництва не належить:

а) обмеженість масштабів виробництва;

б) неможливість використовувати переваги суспільного поділу праці;

в) вузькоспеціалізована діяльність працівника;

г) не забезпечується задоволення всієї розмаїтості потреб, що збільшується.

10. Вартість товару створюється:

а) конкретною працею;

б) приватною працею;

в) абстрактною працею;

г) конкретною і абстрактною працею.

11. До якої форми можна віднести господарство, що характеризується такими рисами: виробництво благ для внутрішньогосподарського користування, власна праця виробників?

а) товарне;

б) дрібнотоварне;

в) натуральне;

г) правильна відповідь відсутня.

12. Причина виникнення товарного виробництва:

а) поява грошей;

б) обмеженість ресурсів виробництва;

в) суспільний поділ праці;

г) підвищення інтенсивності праці.

13. Формою прояву вартості товару є:

а) споживна вартість;

б) мінова вартість;

в) суспільна праця, втілена в товарі;

г) вартість не може мати прояву.

14. Споживна вартість товару – це

а) сукупність його корисних властивостей;

б) пропорція, в якій один товар обмінюється на інший;

в) втілена у ньому праця;

г) правильна відповідь відсутня.

15. Як зміниться величина вартості товару при підвищенні продуктивності праці вдвічі?

а) вартість одиниці товару не зміниться;

б) вартість одиниці товару збільшиться вдвічі;

в) вартість одиниці товару зменшиться вдвічі;

г) вартість одиниці товару може як збільшитися, так і зменшитися вдвічі.

16. Величина суспільно необхідного робочого часу визначається витратами робочого часу:

а) на виготовлення одиниці товару в середніх суспільно-нормальних умовах;

б) на виготовлення одиниці товару при середній кваліфікації виробника;

в) при виробництві одиниці товару при середньому рівні інтенсивності праці;

г) при виробництві одиниці товару при середньому рівні продуктивності праці.

17. Економічна відокремленість виробника виявляється у таких ознаках:

а) зосередженні на визначеній території окремого майнового виробничого комплексу;

б) переході від простого до розширеного відтворення;

в) самостійному веденні господарства, привласненні створеного продукту, забезпеченні умов відтворення і майнової відповідальності за неефективне господарювання;

г) усе вищевикладене.

18. Згідно еволюційній концепції поява грошей обумовлена тим, що:

а) люди домовилися про їхню необхідність;

б) цього вимагали умови обміну товарами;

в) краще користуватися грошима, аніж їх сурогатами;

г) гроші додають обміну регулярний характер.

19. Сутність грошей як економічної категорії – це:

а) грошові квитки і розмінна монета в обігу;

б) загальний еквівалент обміну товарів;

в) золоті і срібні монети;

г) найбільш цінні товари.

20. Функція грошей, найуразливіша для інфляції:

а) засіб обігу;

б) міра вартості;

в) засіб нагромадження;

г) світові гроші.

21. Виражаючи вартість товару у формі ціни, гроші виконують функцію:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу;

г) засобу нагромадження.

22. У загальній грошовій масі розвинутих краін готівка становить частку:

а) більшу;

б) меншу;

в) приблизно половину;

г) залежно від політики країни більшу або меншу.

23. Якщо в умовах золотомонетного обігу різко скоротяться обсяги виробництва, це призведе до таких наслідків:

а) знецінення монет;

б) осідання частки монет у вигляді скарбу;

в) інфляції;

г) правильно – пп. а, б, в.

24. Сферу товарного обігу обслуговують паперові гроші. Що відбудеться з цінами товарів, якщо в обігу з'явиться більша кількість грошей, чим вимагає цього закон грошового обігу:

а) ціни підвищаться;

б) ціни не зміняться;

в) ціни понизяться;

г) правильна відповідь відсутня.

25. При купівлі хліба гроші виконують функцію:

а) засобу обігу;

б) засобу нагромадження;

в) засобу платежу;

г) міри вартості;

26. Функції грошей можуть виконувати:

а) будь-який товар, що приймається на сплату за всі інші товари та послуги;

б) особливі паперові та металеві товари, що випускає держава як гроші;

в) особливі паперові та металеві товари, прийняті у тій чи іншій країні та у визначений час як загальний засіб обміну;

г) усі відповіді правильні.

27. Гроші виконують функцію засобу обігу, коли слугують:

а) посередником в обміні товарів;

б) знаряддям погашення боргового зобов'язання;

в) для виявлення цінності інших товарів;

г) гроші не мають функції засобу обігу.

28. Гроші виконують функцію засобу платежу, коли слугують:

а) посередником в обміні товарів;

б) знаряддям погашення боргового зобов'язання;

в) для виявлення цінності інших товарів;

г) у сучасних умовах гроші не виконують цієї функції.

29. За умови продажу товарів у кредит гроші виступають у функції:

а) засобу платежу;

б) засобу обігу;

в) міри вартості;

г) засобу нагромадження.

30. При безпосередній оплаті сировини виробниками гроші виконують функцію:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу;

г) засобу нагромадження.

31. Більшу ліквідність мають:

а) продукти харчування;

б) товари тривалого користування;

в) золоті прикраси;

г) готівка.

32. Яка форма вартості виражена формулою 1 вівця = 40 кг зерна або дорівнює 20 м полотна, або 2 сокири:

а) проста;

б) повна;

в) загальна;

г) грошова.

33. Натуральний обмін – це:

а) обмін результатами праці між натуральними господарствами;

б) прямий обмін продуктами праці;

в) обмін, здійснюваний за формулою Т–Г–Т;

г) правильно – пп. а, б, в.

34. Інфляція викликає:

а) спад реальної цінності грошей;

б) зростання реальної цінності грошей;

в) не впливає на реальну цінність грошей;

г) правильна відповідь відсутня.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове:

1. Натуральне виробництво – це повністю вичерпаний спосіб організації виробництва.

2. Усяка річ, здатна задовольнити ту чи іншу людську потребу – товар.

3. Суспільний поділ праці – це поділ праці за статтю та віком.

4. Економічна відокремленість виробників породжує диференціацію виробників на виготовленні певних товарів.

5. На відміну від розвинутого товарного виробництва просте товарне виробництво – це виробництво продуктів для самостійного вживання.

6. Між поняттями “продукт” і “товар” немає різниці.

7. Мінова вартість – це певне кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

8. Вартість товару може існувати без споживної вартості.

9. Абстрактна праця властива лише товарному виробництву.

10. Суспільно необхідний робочий час і зумовлена ним суспільна величина вартості встановлюються державою.

11. Конкретна та абстрактна праці може бути відокремлена одна від одної і в просторі, і в часі.

12. Товар – це будь-який продукт людської праці.

13. Поглиблення поділу праці призводить до посилення залежності між економічними суб’єктами.

14. Природно-кліматичні умови не впливають на поділ праці.

15. Основу сучасної економіки складає натуральне господарство.

16. Поділ праці не впливає на підвищення її продуктивності.

17. У країні не будуть обертатися паперові гроші, якщо відсутній золотий запас.

18. Сталість грошей супроводжується ефективним виконанням їх основних функцій.

19. Проста форма вартості – це коли окремий особливий товар у межах певного регіону виконує роль еквівалента, тобто вимірює вартість певної групи товарів.

20. При грошовій формі вартості роль загального еквівалента виконують поперемінно різні товари.

21. Функцію засобу обігу можуть виконувати будь-які види грошей.

22. Закон обігу паперових грошей полягає в тому, що їх випуск повинен дорівнювати кількості, необхідній для забезпечення нормального товарного обігу.

23. Визначення кількості грошей, необхідної для обігу: V=(P*Q)/M.

24. Грошова маса – це грошові засоби у готівковій формі, які забезпечують реалізацію товарів.

25. Структура грошової маси відображає структуру та рівень розвитку економіки країни.

26. Якщо рівень цін на товари і послуги скоротиться на 50%, то цінність грошей подвоїться.

27. Бартер використовувати незручно через необхідність одночасного збігу потреб сторін, що обмінюються.

28. Закони грошового обігу відображають зв’язок між розмірами грошової маси в економіці країни та загальним рівнем цін.

29. Номінальна цінність грошей визначається кількістю товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

30. Бартер – окремий випадок грошового обміну.

31. Натуральний обмін завжди ефективніший за грошовий.

32. Зростання реальної цінності грошей свідчить про інфляцію.

33. Під час виплати заробітної плати гроші виконують функцію засобу обігу.

Вправа 4. Виконайте завдання:

1. Товар А обмінюється на 5 одиниць товару В. Як зміниться мінове відношення, якщо вартість товару В збільшиться вдвічі?

2. Пару чобіт обмінюють на 100 кг зерна. Як зміниться мінова вартість, якщо продуктивність праці шевця зросте вдвічі?

3. Індивідуальні витрати на виробництво одиниці товару однакової споживної вартості в І групі підприємств дорівнюють одній годині, в ІІ – двом, у ІІІ – трьом. Перша (І) група виробляє 10 млн одиниць товару, ІІ – 160, а ІІІ група – 30. Визначіть суспільно необхідний робочий час для виробництва одиниці товару.

4. Протягом 8 годин робочого часу робітник виготовляє два вироби. За умови, що година його робочого дня дорівнює годині суспільно необхідного часу, визначіть, яка буде вартість одного виробу, якщо продуктивність праці цього робітника підвищиться в два рази.

5. Як зміниться мінова вартість товарів 18 олівців = 50 зошитів, якщо: а) вартість олівців зросте вдвічі; б) якщо вартість зошитів зменшиться вдвічі?

6. Як зміниться мінова вартість товарів 18 олівців = 50 зошитів, якщо: а) вартість олівців зменшиться вдвічі, а вартість зошитів зросте вдвічі; б) вартість олівців зросте вдвічі, а вартість зошитів зменшиться вдвічі?

7. За 8 годин робітник виробляє 8 виробів. Як зміниться величина вартості одного виробу та всіх виробів, якщо: а) продуктивність праці зросте у два рази; б) продуктивність праці зросте у 1,5 раза?

8. На виробництво 1тонни зерна витрачено 19,6 люд.-год, згодом витрати праці скоротилися до 9,8 год. У скільки разів, за інших рівних умов, знизилася вартість тонни зерна? Яка залежність між величиною вартості одиниці продукції та продуктивністю праці?

9. Товаровиробник виготовляє 40 виробів за місяць, витрачаючи на кожен виріб 5 годин. Припустимо, інтенсивність праці зросла вдвічі. Як це вплине на вартість одиниці виробу та обсяг виробництва?

10. На основі даних таблиці розрахуйте суспільно необхідний час на виготовлення товару. Розкрийте зміст цієї категорії.

11. Яка кількість грошей необхідна для обігу, якщо річний обсяг продаж дорівнює 3 млрд грн, а гривня обслуговує 10 товарних продаж на рік?

12. Сума цін реалізованих за рік товарів – 900 млрд дол, з яких на 200 млрд продано в кредит з відстрочкою платежів до наступного року. Платежі, за якими настав термін оплати по раніше здійснюваних операціях, становлять 150 млрд дол, а які взаємно гасяться, – 50 млрд дол. Гроші здійснюють у середньому 8 обертів на рік. Обчисліть загальну суму грошей, необхідних для обігу.

13. За допомогою рівняння Фішера розрахуйте швидкість оберту грошей в Україні 1998 р., якщо обсяг виробництва товарів становив 103869 млн грн, а грошова маса дорівнювала в обігу 10331 млн грн.

14. За допомогою рівняння Фішера розрахуйте грошову масу, необхідну для нормального функціонування економіки країни, якщо створений за рік суспільний продукт, дорівнює 1000 млрд грн, а швидкість оберту грошей – 6 разів на рік.

15. Обчисліть швидкість оберту грошей якщо сума цін товарів дорівнює 10000 од, сума цін товарів проданих у кредит товарів – 3000 од, сума платежів, за якими настав термін оплати, – 2000 од, сума платежів, що взаємно гасяться, – 3000 од, сума необхідних для обігу грошей, – 1500 од.

16. Ціна одиниці товару 100 грамів золота. Продуктивність праці під час його виробництва зросла вдвічі, а продуктивність праці в золотовидобувній промисловості – утричі. Якою буде ціна одиниці даного товару після цих змін?

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: