Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Окоп для стрільби з автомата стоячи.





ЗАНЯТТЯ №1

Підготовка та ведення бою

 

Перше навчальне питання:Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби, розчищення сектору обстрілу та маскування окопу.

 

“Вибір місця для влаштування одиночних, парних окопів для стрільби”

Фортифікаційне обладнання займаних військами позицій і районів організується командирами підрозділів, які визначають накреслення траншей і ходів сполучення, місця посадки споруджень на позиціях і районах у відповідності з бойовою задачею, задумом бою і з урахуванням захисних і маскуючих властивостей місцевості, уточняють характер, черговість і строки фортифікаційного обладнання.

Після зайняття призначеного йому місця підрозділ негайно приступає до підготовки до бою і обладнання вогневих позицій.

Вогневі позиції повинні бути приховано розташовані та ретельно замасковані.

Інженерне обладнання місцевості, яку займає підрозділ, містить заходи щодо улаштування споруд:

- для ведення вогню – окопи та позиції;

- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, окопи, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;

- для захисту транспортних машин – окопи, сховища та укриття.

Вогневі позиції повинні забезпечувати:

- достатній огляд, обстріл на максимальні відстані і в різних напрямках;

- мати укриття від вогню противника;

- забезпечувати можливість прихованого пересування на запасну позицію;

- ведення вогню вночі та зручність керування вогнем.

При обладнанні позицій підрозділів найбільш важливою задачею інженерного забезпечення є влаштування різноманітних фортифікаційних споруджень, які створюються з метою ведення вогню, спостереження і захисту від різних засобів ураження.



Розташування окопів на місцевості залежить від отриманого завдання і від місцевих умов, які значно впливають на вибір місць для розташування окопів. Окопи необхідно розміщувати так, щоб забезпечувався добрий огляд і обстріл місцевості у призначеному підрозділу секторові на відстані не менш ніж 400 м від позиції. Окопи розміщуються на передніх і зворотних схилах висот.

Найбільш придатним місцем для розташування вогневої позиції механізованого відділення є бойовий гребінь, тому що розміщення позиції біля підошви схилу зменшує дальність огляду та обстрілу і ускладнює сполучення підрозділу з тилом, а його розташування на топографічному гребні зменшує скритність, заважає спостереженню і обстрілу найближчих підходів із-за великої кількості “мертвих” зон.

При розміщенні окопів (траншей) на зворотних схилах вони повинні знаходитись не менш ніж на 300-400 м від топографічного гребеня.

Одержавши задачу переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, солдат перш за все повинен відшукати на місцевості невелике природне укриття або воронку від бомби (снаряда), швидко сховатися від вогню противника і виготовитися до бою. Головне тут полягає в тому, щоб якнайшвидше вибрати таке місце, з якого зручно вражати противника, бачити його, а самому залишатися непоміченим. Якщо немає поблизу ніякого укриття, то необхідно швидко окопатися. Перш ніж приступити до окопування з положення лежачи, проводиться коротке вивчення місцевості. При цьому особлива увага звертається на такі місця, як невеликі складки, низини, канави, борозни на ріллі і інші укриття, які можуть використовуватися противником для скритого наближення до позиції.

Якщо противник активно впливає вогнем на особовий склад, який проводить самоокопування, то риття стрілецького окопу проводиться у такої послідовності:

- солдат, лежачи на обраному місці, кладе праворуч від себе свій автомат дульною частиною в бік противника;

- перегорнувшись на лівий бік, правою рукою виймає піхотну лопатку із чохла, охоплює черешок двома руками і ударами від себе (на себе ) підрізає дерн або верхній шар землі, позначаючи спереду та з боків межі окопу;

- перехопивши лопату, він ударами від себе відвертає дерн, кладе його попереду себе і поступово викопує окоп;

- під час риття окопу, лопату слід встромляти в землю під кутом, тонке коріння перерубувати гострим краєм лопати; для формування брустверу дерн і землю кидати перед собою, в бік противника. Між краєм виїмки і бруствером залишати невеличку смугу (берму) шириною 30-40 см.

- коли в передній частині окопу буде досягнута потрібна глибина, солдат, посунувшись трохи назад, продовжує його риття до потрібної глибини (по довжині окопу), поки тіло і ноги не будуть повністю вкриті;

- після закінчення копання окопу бруствер розрівнюють лопатою. При цьому він робиться таким, щоб був як найширшим і не дуже високим, для того щоб бути менш помітним для противника. Бруствер ущільнюється ударами лопати і маскується під фон навколишньої місцевості підручними матеріалами: дерном, травою, землею або гіллям;

- за наявності часу для забезпечення зручності ведення вогню одинарний окоп для стрільби з автомата або кулемета поглиблюється для стрільби стоячи (до 110 см);

- під час риття окопів грунт кидають вперед і в сторони, влаштовуючи бруствер, який захищає стрільця від фронтального і флангового вогню, а також і осколків. Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більш 600. У боковій крутості окопу обладнують нішу для боєприпасів. Окоп для двох стрільців влаштовують з двома секторами обстрілу і з двома нішами для боєприпасів;

- для захисту особового складу від проникаючої радіації в окопах влаштовуються ніші з перекриттям із жердин, дощок та інших матеріалів, і засипаних шаром ґрунту товщиною не менш 60 см.

 




Мал. Послідовність відривки одиночного окопу для стрільби лежачи

Якщо самоокопування проводиться поза впливом вогню противника, одиночні окопи викопуються одразу до повного профілю.

В обороні механізоване відділення або окремий танк займають позицію (взвод обороняє опорний пункт). Підготовка позиції відділення починається з улаштування окопів для усіх вогневих засобів тобто автоматників, кулеметника, гранатометника, а також для БМП. Залежно від кількості вогневих засобів, які розміщуються в них, окопи розподіляються на одиночні (для стрільби лежачи, з коліна та стоячи), парні (групові) або на відділення (стрілецькі, кулеметні та інші).

Кожен солдат під час підготовки до бою повинен вміло проводити самоокопування і підготувати для себе одиночний окоп. Одиночний окоп для стрільби лежачи являє собою невеличку виїмку, попереду якої насипається виритий грунт, з якого створюється бруствер. Глибина виїмки робиться рівною довжині лотка піхотної лопати (біля 20 см). Такої ж висоти влаштовується і бруствер.

Основні розміри одиночних окопів:

- для стрільби лежачи: глибина –30 см, довжина –170 см, ширина – 60 см

висота брустверу –30 см

Окоп для стрільби із автомата лежачи Об’єм вийнятого грунта 0,3 м3. На обладнання окопу піхотною лопаткою потрібно 0.5 люд/год. Примітка. Вогонь для ведення флангового вогню повинен мати бруствер висотою 30 см з боку противника на всю довжину окопу.

 

Для зручності стрільби в передній частині виїмки залишається поріжок шириною 25-30 см на 10 см вище дна окопу, який забезпечує опору для ліктів. На влаштування окопу за допомогою піхотної лопати потрібно 0.5 люд/год.

Час на влаштування окопу, хв.(піхотною лопатою/саперною лопатою):

відмінно – 25/12

добре – 27/20

задовільно – 32/24

- для стрільби з коліна:

В одиночному окопі для стрільби з коліна глибина відривання збільшується до 60 см, ширина по дну –70 см, висота бруствера в секторі обстрілу до 30 см, а з боків до 40-50 см, довжина 170 см.

Окоп для стрільби із автомата з коліна Об’єм вийнятого грунта 0,8 м3. На обладнання окопу піхотною лопаткою потрібно 1.2 люд/год.

Час на влаштування окопу, хв.(піхотною лопатою/саперною лопатою):

відмінно - 55/40

добре - 1год/45

задовільно –1год 10/55

- для стрільби стоячи:

Дозволяє вести вогонь в любому напрямку, краще забезпечує захист солдата від настильного автоматно-кулеметного вогню противника, від осколків, вибухової хвилі і від наїзду танками. Він в 1.5 рази знижує радіус зони ураження при дії ядерної зброї в порівнянні з розміщенням солдата на відкритій місцевості. Крім того вказаний окоп зручний для кидання гранат. В одиночному окопі для стрільби стоячи глибина відривання досягає 110 см, ширина по дну –50 см, ширина по верху – 90-100 см, висота бруствера 50-60 см. Сектор для стрільби 30 см.

Час на влаштування окопу піхотною лопатою, год.:

відмінно –1.30/1.05

добре –1.40/1.10

задовільно-2.00/1.25

Окоп для танка.

Влаштування окопів для танків, створює кращі умови для ведення вогню і значно підвищує захист екіпажів від ураження вогнем противника.

Окоп для танка складається з прямокутного котловану, апарелі та бруствера. Дну окопу надається загальний схил у бік апарелі, де викопується водозбірний колодязь.

Окоп для танка звичайно має розміри:

- котлован 4 х 5 метрів, глибиною - 1 метр;

- апарель довжиною 1,7 – 2,5 метра;

- бруствер висотою - 0,5 метра.

Траншеї і ходи сполучення.

Траншея представляє собою рів глибиною 110-150 см, шириною по дну 40-50 см, обладнаний чарунками для стрільців і гранатометників, площадки для кулеметів та інших вогневих засобів, укриттями для особового складу і нішами для боєприпасів.

Для скритого сполучення з тилом відривається і обладнується хід сполучення.

Обладнуючи позиції, застосовуються наступні профілі траншей і ходів сполучення:

* основний профіль з глибиною рову 110 см; на обладнання 1м вручну необхідно 0.8 люд/год, даний профіль забезпечує ведення вогню із стрілецької зброї стоячи на дні рову і пересування зігнувшись;

* Повний профіль з глибиною 150 см; на обладнання 1 пог. м необхідно 1,2 люд./год. Такий профіль забезпечує пересування в повний зріст.

 

ЗАНЯТТЯ №1

Підготовка та ведення бою

 

Перше навчальне питання:Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби, розчищення сектору обстрілу та маскування окопу.

 

“Вибір місця для влаштування одиночних, парних окопів для стрільби”

Фортифікаційне обладнання займаних військами позицій і районів організується командирами підрозділів, які визначають накреслення траншей і ходів сполучення, місця посадки споруджень на позиціях і районах у відповідності з бойовою задачею, задумом бою і з урахуванням захисних і маскуючих властивостей місцевості, уточняють характер, черговість і строки фортифікаційного обладнання.

Після зайняття призначеного йому місця підрозділ негайно приступає до підготовки до бою і обладнання вогневих позицій.

Вогневі позиції повинні бути приховано розташовані та ретельно замасковані.

Інженерне обладнання місцевості, яку займає підрозділ, містить заходи щодо улаштування споруд:

- для ведення вогню – окопи та позиції;

- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, окопи, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;

- для захисту транспортних машин – окопи, сховища та укриття.

Вогневі позиції повинні забезпечувати:

- достатній огляд, обстріл на максимальні відстані і в різних напрямках;

- мати укриття від вогню противника;

- забезпечувати можливість прихованого пересування на запасну позицію;

- ведення вогню вночі та зручність керування вогнем.

При обладнанні позицій підрозділів найбільш важливою задачею інженерного забезпечення є влаштування різноманітних фортифікаційних споруджень, які створюються з метою ведення вогню, спостереження і захисту від різних засобів ураження.

Розташування окопів на місцевості залежить від отриманого завдання і від місцевих умов, які значно впливають на вибір місць для розташування окопів. Окопи необхідно розміщувати так, щоб забезпечувався добрий огляд і обстріл місцевості у призначеному підрозділу секторові на відстані не менш ніж 400 м від позиції. Окопи розміщуються на передніх і зворотних схилах висот.

Найбільш придатним місцем для розташування вогневої позиції механізованого відділення є бойовий гребінь, тому що розміщення позиції біля підошви схилу зменшує дальність огляду та обстрілу і ускладнює сполучення підрозділу з тилом, а його розташування на топографічному гребні зменшує скритність, заважає спостереженню і обстрілу найближчих підходів із-за великої кількості “мертвих” зон.

При розміщенні окопів (траншей) на зворотних схилах вони повинні знаходитись не менш ніж на 300-400 м від топографічного гребеня.

Одержавши задачу переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, солдат перш за все повинен відшукати на місцевості невелике природне укриття або воронку від бомби (снаряда), швидко сховатися від вогню противника і виготовитися до бою. Головне тут полягає в тому, щоб якнайшвидше вибрати таке місце, з якого зручно вражати противника, бачити його, а самому залишатися непоміченим. Якщо немає поблизу ніякого укриття, то необхідно швидко окопатися. Перш ніж приступити до окопування з положення лежачи, проводиться коротке вивчення місцевості. При цьому особлива увага звертається на такі місця, як невеликі складки, низини, канави, борозни на ріллі і інші укриття, які можуть використовуватися противником для скритого наближення до позиції.

Якщо противник активно впливає вогнем на особовий склад, який проводить самоокопування, то риття стрілецького окопу проводиться у такої послідовності:

- солдат, лежачи на обраному місці, кладе праворуч від себе свій автомат дульною частиною в бік противника;

- перегорнувшись на лівий бік, правою рукою виймає піхотну лопатку із чохла, охоплює черешок двома руками і ударами від себе (на себе ) підрізає дерн або верхній шар землі, позначаючи спереду та з боків межі окопу;

- перехопивши лопату, він ударами від себе відвертає дерн, кладе його попереду себе і поступово викопує окоп;

- під час риття окопу, лопату слід встромляти в землю під кутом, тонке коріння перерубувати гострим краєм лопати; для формування брустверу дерн і землю кидати перед собою, в бік противника. Між краєм виїмки і бруствером залишати невеличку смугу (берму) шириною 30-40 см.

- коли в передній частині окопу буде досягнута потрібна глибина, солдат, посунувшись трохи назад, продовжує його риття до потрібної глибини (по довжині окопу), поки тіло і ноги не будуть повністю вкриті;

- після закінчення копання окопу бруствер розрівнюють лопатою. При цьому він робиться таким, щоб був як найширшим і не дуже високим, для того щоб бути менш помітним для противника. Бруствер ущільнюється ударами лопати і маскується під фон навколишньої місцевості підручними матеріалами: дерном, травою, землею або гіллям;

- за наявності часу для забезпечення зручності ведення вогню одинарний окоп для стрільби з автомата або кулемета поглиблюється для стрільби стоячи (до 110 см);

- під час риття окопів грунт кидають вперед і в сторони, влаштовуючи бруствер, який захищає стрільця від фронтального і флангового вогню, а також і осколків. Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більш 600. У боковій крутості окопу обладнують нішу для боєприпасів. Окоп для двох стрільців влаштовують з двома секторами обстрілу і з двома нішами для боєприпасів;

- для захисту особового складу від проникаючої радіації в окопах влаштовуються ніші з перекриттям із жердин, дощок та інших матеріалів, і засипаних шаром ґрунту товщиною не менш 60 см.

 




Мал. Послідовність відривки одиночного окопу для стрільби лежачи

Якщо самоокопування проводиться поза впливом вогню противника, одиночні окопи викопуються одразу до повного профілю.

В обороні механізоване відділення або окремий танк займають позицію (взвод обороняє опорний пункт). Підготовка позиції відділення починається з улаштування окопів для усіх вогневих засобів тобто автоматників, кулеметника, гранатометника, а також для БМП. Залежно від кількості вогневих засобів, які розміщуються в них, окопи розподіляються на одиночні (для стрільби лежачи, з коліна та стоячи), парні (групові) або на відділення (стрілецькі, кулеметні та інші).

Кожен солдат під час підготовки до бою повинен вміло проводити самоокопування і підготувати для себе одиночний окоп. Одиночний окоп для стрільби лежачи являє собою невеличку виїмку, попереду якої насипається виритий грунт, з якого створюється бруствер. Глибина виїмки робиться рівною довжині лотка піхотної лопати (біля 20 см). Такої ж висоти влаштовується і бруствер.

Основні розміри одиночних окопів:

- для стрільби лежачи: глибина –30 см, довжина –170 см, ширина – 60 см

висота брустверу –30 см

Окоп для стрільби із автомата лежачи Об’єм вийнятого грунта 0,3 м3. На обладнання окопу піхотною лопаткою потрібно 0.5 люд/год. Примітка. Вогонь для ведення флангового вогню повинен мати бруствер висотою 30 см з боку противника на всю довжину окопу.

 

Для зручності стрільби в передній частині виїмки залишається поріжок шириною 25-30 см на 10 см вище дна окопу, який забезпечує опору для ліктів. На влаштування окопу за допомогою піхотної лопати потрібно 0.5 люд/год.

Час на влаштування окопу, хв.(піхотною лопатою/саперною лопатою):

відмінно – 25/12

добре – 27/20

задовільно – 32/24

- для стрільби з коліна:

В одиночному окопі для стрільби з коліна глибина відривання збільшується до 60 см, ширина по дну –70 см, висота бруствера в секторі обстрілу до 30 см, а з боків до 40-50 см, довжина 170 см.

Окоп для стрільби із автомата з коліна Об’єм вийнятого грунта 0,8 м3. На обладнання окопу піхотною лопаткою потрібно 1.2 люд/год.

Час на влаштування окопу, хв.(піхотною лопатою/саперною лопатою):

відмінно - 55/40

добре - 1год/45

задовільно –1год 10/55

- для стрільби стоячи:

Дозволяє вести вогонь в любому напрямку, краще забезпечує захист солдата від настильного автоматно-кулеметного вогню противника, від осколків, вибухової хвилі і від наїзду танками. Він в 1.5 рази знижує радіус зони ураження при дії ядерної зброї в порівнянні з розміщенням солдата на відкритій місцевості. Крім того вказаний окоп зручний для кидання гранат. В одиночному окопі для стрільби стоячи глибина відривання досягає 110 см, ширина по дну –50 см, ширина по верху – 90-100 см, висота бруствера 50-60 см. Сектор для стрільби 30 см.

Час на влаштування окопу піхотною лопатою, год.:

відмінно –1.30/1.05

добре –1.40/1.10

задовільно-2.00/1.25

Окоп для стрільби з автомата стоячи.

На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 чол.-год., саперною лопатою – 1,5 чол.-год.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.