|
|
За функціональною класифікацією видатки групуються за1. економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки 2. ознакою головного розпорядника коштів 3. функціями, з виконанням яких пов’язані видатки 4. за функціями, з виконання яких пов’язані видатки
92. Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в 1. + аналітичних і статистичних документах 2. в періодичній пресі 3. балансах підприємств 4. внутрішній документації підприємств
93. Запровадження нової функціональної класифікації видатків дозволяє 1. складати аналітичні документи 2. + проводити порівняльний аналіз використання бюджетних ресурсів в Україні 3. складати статистичні звіти 4. здійснювати фінансування бюджетних установ
94. Відомча класифікація визначає перелік 1. розпорядників коштів 2 рівня 2. розпорядників коштів 3 рівня 3. + головних розпорядників 4. розпорядників коштів нижчого рівня
95. Програмна класифікація застосовується 1. + при формування бюджету за програмно-цільовим методом 2. фінансування бюджетних установ 3. фінансування головних розпорядників 4. фінансуванні розпорядників коштів 3 ступеня
96. Бюджетна програма являє собою 1. + систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети 2. систематизований перелік перспективних заходів 3. перелік заходів по фінансуванню соціальної сфери 4. програму розвитку держави
97. Розробку, аналіз і відбір бюджетних програм на стадії планування та складання проекту проводить 1. розпорядник коштів 2 ступеня 2. + головний розпорядний 3. розпорядник коштів 3 ступеня 4. профільне Міністерство
98. Особливістю нової бюджетної класифікації є 1. чітке розмежування доходів за статтями 2. + чітке розмежування видатків за економічними ознаками 3. відповідність міжнародним вимогам 4. зрозумілість у використанні
99. Економічна сутність поточних видатків пов’язана з 1. інвестуванням в основний капітал та приріст запасів 2. капіталовкладеннями за рахунок бюджету в різні галузі виробництва 3. + забезпеченням юридичних осіб бюджетними коштами на їх утримання та фінансування поточних потреб 4. наданням внутрішніх кредитів
100. Економічна сутність капітальних видатків пов’язана з 1. забезпеченням юридичних осіб бюджетними коштами на їх утримання та фінансування поточних потреб 2. + інвестуванням в основний капітал та приріст запасів 3. капіталовкладеннями за рахунок бюджету в різні галузі виробництва 4. наданням внутрішніх кредитів
101.Бюджетне фінансування являє собою 1. процес перерахування коштів з одного бюджету до іншого 2. процес перерахування коштів з Державного бюджету до місцевого 3. безповоротний відпуск коштів на виконання функцій місцевих бюджетів 4. + безповоротний та безоплатний відпуск коштів на виконання загальнодержавних функцій
102. Розпорядники бюджетних коштів поділяються на 1. головних та другорядних 2. першого, другого, третього та четвертого рівнів 3. + головних та нижчого рівня 4. згідно бюджетної класифікації
103. Головні розпорядники - це: 1. обласні управління 2. + Міністерства 3. районні фінансові управління 4. селищні ради
104.Принципи бюджетного фінансування поділяються на 1. + плановості, цільового спрямування коштів, ефективного використання 2. кошторисне фінансування, бюджетні позики, міжбюджетні трансферти 3. фінансування з єдиного казначейського рахунка, перерахування коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки розпорядників коштів 4. постійного контролю за рухом грошових коштів
105. Форми бюджетного фінансування поділяються на - плановості, цільового спрямування коштів, ефективного використання + кошторисне фінансування, бюджетні позики, міжбюджетні трансферти - фінансування з єдиного казначейського рахунка, перерахування коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки розпорядників коштів - постійного контролю за рухом грошових коштів
106. Методи бюджетного фінансування поділяються на 1. плановості, цільового спрямування коштів, ефективного використання 2. кошторисне фінансування, бюджетні позики, міжбюджетні трансферти 3. + фінансування з єдиного казначейського рахунка, перерахування коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки розпорядників коштів 4. постійного контролю за рухом грошових коштів
107. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня у своїй діяльності підпорядкований 1. Президенту України 2. + головному розпорядникові 3. Кабінету Міністрів 4. Верховній Раді України
108. Особливістю казначейської системи обслуговування бюджетів за видатками є те, що за її допомогою забезпечується 1. реєстрація всіх юридичних зобов’язань бюджетних установ 2. проведення платежів лише при надходженні коштів на реєстраційні рахунки 3. + ефективне і обов’язкове цільове витрачання бюджетних коштів 4. облік касових операцій
109. В основу діяльності казначейства покладено принцип 1. + єдиної каси 2. субсидіарності 3. консолідації 4. єдності
110. Як називається рахунок, на який зараховуються всі доходи бюджету та з, якого розподіляються видатки 1. об’єднаний казначейський рахунок 2. сукупність казначейських рахунків 3. + єдиний казначейський рахунок 4. власний казначейський рахунок
111. Для обліку операцій за видатками розпорядників коштів призначені 1. особові рахунки 2. зведені особові рахунки 3. поточні рахунки 4. + реєстраційні рахунки
112. Об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів – це 1. профіцит бюджету 2. збалансований бюджет 3. + дефіцит бюджету 4. незбалансований бюджет
113. Дефіцит виникає внаслідок 1. великої кількості бюджетних програм 2. недосконалості податкової системи 3. + нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування державних витрат 4. неправильного планування бюджету
114. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється 1. якщо його рівень не перевищує 1% від доходів загального фонду державного бюджету 2. + при наявності обґрунтованих джерел його фінансування 3. якщо його рівень не перевищує 3% від доходів загального фонду державного бюджету 4. якщо його рівень не перевищує 1% від доходів спеціального фонду державного бюджету
115. Перевищення доходів над видатками називається: 1. + бюджетний профіцит 2. бюджетний дефіцит 3. державний борг 4. державний кредит
116. Перевищення видатків над доходами називається: 1. бюджетний профіцит 2. + бюджетний дефіцит 3. державний борг 4. державний кредит
117. Бюджетний дефіцит як економічна категорія має 1. приблизний розмір 2. негативний вплив на економіку 3. + конкретний інтервал дії 4. позитивний вплив на економіку країни
118. Дефіцит бюджету є одним з макроекономічних показників, що характеризують 1. якісний рівень виконання бюджету за доходами 2. якісний рівень виконання бюджету за видатками 3. якість проведення бюджетної політики 4.+ стійкість економічної системи
119. Бюджетний дефіцит 1. призводить до зменшення зовнішніх зобов’язань держави 2. призводить до зменшення внутрішніх зобов’язань держави 3. призводить до залучення міжнародних кредитів за нижчими відсотковими ставками 4. + значно посилює напруження на ринку позичкових капіталів, спричиняє зростання позичкового відсотка
120. Високі процентні ставки зумовлюють 1. позитивний вплив на валютну сферу 2. + зростання цін товарів за кордоном, викликають негативні наслідки на ринку праці 3. не впливають на стан економіки 4. зміцнення національної валюти
121. За формою прояву дефіцит є 1. вимушений і свідомий 2. пасивний та активний 3. + відкритий та прихований 4. структурний та циклічний
122. За причинами виникнення дефіцит поділяється на 1. відкритий та прихований 2. + вимушений і свідомий 3. пасивний та активний 4. структурний та циклічний
123. За напрямом фінансування дефіцит поділяється на 1. відкритий та прихований 2. вимушений і свідомий 3. + пасивний та активний 4. структурний та циклічний
124. Однією з найбільших історичних причин дефіциту бюджету в Україні є 1. + розрив господарсько-економічних зв’язків країн, розпад фінансово-кредитної систем, спад виробництва 2. відсутність необхідної кількості готівкової маси 3. неможливість отримання міжнародних кредитів 4. нераціональна структуру бюджетних витрат
125. Джерелами фінансування дефіциту є: 1. внутрішні позики органів влади АРК 2. внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування 3. позики приватних осіб 4.+ державні зовнішні та внутрішні позики
126. Чи можуть бути емісійні кошти Національного банку України джерелом фінансування дефіциту державного бюджету 1. так 2. можуть, лише за певних умов 3. + ні 4. можуть за рішенням Національного банку
127. У разі фінансування дефіциту за рахунок внутрішніх позик шляхом впуску цінних паперів кількість товарів і послуг у народному господарстві 1. збільшується 2. зменшується 3. залежить від економічної кон’юнктури 4. + не змінюється
128. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає 1. перерозподіл витрат у часі 2. збільшення процентних ставок 3. + можливість здійснення додаткових витрат без обмеження поточного споживання 4. збільшення заборгованості держави
129. Державні цінні папери, емітентом яких виступає МФУ, а уповноваженим з випуску, обслуговування і погашення – НБУ – це 1. акції державного підприємства 2. векселі 3. + облігації внутрішньої державної позики 4. ваучер
130. Заходи монетарної політики, якими законодавчі та виконавчі органи влади намагалися впливати на дефіцит, не дали істотних результатів, оскільки 1. невчасно приймався бюджет країни 2. була нестача міжнародних кредитів 3. + не були пов’язані зі стимулюванням економіки 4. спостерігалася тенденція до спаду виробництва
131. Масштабність бюджетного дефіциту і перехід до його фінансування за рахунок державних цінних паперів зумовлюють 1. + зростання внутрішнього боргу й вартості його обслуговування 2. зростання внутрішнього боргу 3. зменшення зовнішнього боргу 4. спад національного виробництва
132. В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит 1. + негативно впливає на соціально-економічний розвиток держави 2. позитивно впливає на розвиток держави 3. збільшує доходи бюджету 4. зумовлює незалежність держави
133. Реформування податкової системи має базуватися на принципі 1. + фіскальної достатності 2. поступового збільшення ставок податків 3. поступового зменшення ставок податків 4. зменшення податкової бази
134. Для вирішення проблеми дефіцитності бюджету доцільно 1. + поліпшити управління державним майном, здійснювати ефективну податкову політику, зменшити витрати виробництва 2. збільшити податкові ставки, розширити базу оподаткування 3. зменшити ставки оподаткування, скоротити базу оподаткування 4. підвищити роль перспективного планування
135. Держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов’язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, якщо вона виступає: 1. кредитором 2. позичальником 3. продавцем 4. + гарантом
136. Ким виступає держава, коли залучаються вільні фінансові ресурси юридичних чи фізичних осіб, які використовуються для задоволення державних потреб: 1. кредитор 2. гарант 3. посередником 4. + позичальник
137. Чи можуть позичкові кошти вважатися доходами держави і відображатись в дохідній частині бюджету: 1. так 2. + ні 3. так, лише за рішенням Міністерства фінансів України 4. так, лише за рішення Президента України
138. Державний кредит є: 1. валовий та розподілений 2. + внутрішній та зовнішній 3. державний та місцевий 4. місцевий та цільовий
139. Найбільш поширеним видом державних цінних паперів є: 1. акції 2. грошові інструменти 3. + облігації 4. векселі
140. Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, що спрямовується тільки на покриття: 1. + бюджетного дефіциту 2. відсотків кредиту 3. бюджетного профіциту 4. попереднього кредиту
141. Платники податків сплачують податки та збори у: 1. + готівковій та безготівковій формі 2. лише готівкою 3. товарами та послугами 4. іноземній валюті
142. За своєю економічною сутністю державний кредит 1. це категорія, яка відображає грошові відносини між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями всіх форм власності і фізичними особами - з іншого з приводу створення фонду грошових коштів держави 2. централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі з приводу формування доходів та фінансування видатків 3. + являє собою сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади, з одного боку, і фізичними та юридичними особами – з іншого, за яких держава може виступати в якості позичальника, кредитора або гаранта 4. план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду
143. Основною класичною формою державно-кредитних відносин є та, де 1. держава виступає кредитором 2. + держава вступає позичальником коштів 3. держава здійснює емісію цінних паперів 4. інша держава здійснює запозичення
144. Отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись у 1. додаткові витрати на обслуговування боргу 2. додаткові витрати, пов’язані з поверненням боргу 3. + додаткові фінансові ресурси 4. матеріальні блага
145. За правом емісії державні позики поділяються на 1. ринкові та неринкові 2. заставні та без заставні 3. + державні, місцеві 4. короткострокові, середньострокові, довгострокові
146. За характером використання державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. + ринкові та неринкові 3. заставні та без заставні 4. короткострокові, середньострокові, довгострокові
147. За забезпеченістю державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. ринкові та неринкові 3. + заставні та без заставні 4. короткострокові, середньострокові, довгострокові
148. За терміном погашення державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. ринкові та неринкові 3. заставні та без заставні 4. + короткострокові, середньострокові, довгострокові
149. За характером виплати доходу державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. ринкові та неринкові 3. заставні та без заставні 4. + процентні, виграшні, дисконтні
150. За характером погашення заборгованості державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. + одноразова виплата, виплата частинами 3. ринкові та неринкові 4. заставні та без заставні
151. За характером зобов’язань в погашенні боргу державні позики поділяються на 1. державні, місцеві 2. ринкові та неринкові 3. + з правом дострокового погашення, без права дострокового погашення 4. заставні та без заставні
152. Сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта – це 1. + міжнародний державний кредит 2. державний кредит 3. внутрішні позики 4. продаж облігацій на міжнародному ринку
153. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається до 1. + державного боргу країни 2. доходів державного бюджету 3. доходів загального фонду державного бюджету 4. статистичної звітності
154. Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою 1. отримання прибутку від надання кредиту 2.+ сприянню їх економічного потенціалу 3. посилити політичний вплив на отримувача коштів 4. отримання пільг на ведення бізнесу
155. Кошти, отримані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик, спрямовуються виключно до 1. місцевого бюджету 2. + державного бюджету 3. позабюджетних фондів 4. приватних структур
156. Первинне розміщення, обслуговування обігу та погашення облігацій зовнішніх державних позик здійснює 1. Президент України 2. Верховна Раду України 3. + Міністерство фінансів України 4. Державна казначейська служба України
157. Виплата доходів або погашення облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств 1. дозволяється 2. + забороняється 3. дозволяється, лише за рішенням КМУ 4. дозволяється зі згоди Президента України
158. Державний борг поділяється на 1. власний та комунальний 2. + поточний та капітальний 3. місцевого бюджету та державного бюджету 4. терміновий та довгостроковий
159. Сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, та належить до сплати в цей період відсотків за усіма випущеними на даний момент позиками – це 1. капітальний борг 2. + поточний борг 3. терміновий борг 4. довгостроковий борг
160. Загальна сума заборгованості та відсотків, що мають бути сплачені за позиками – це 1. поточний борг 2. + капітальний борг 3. терміновий борг 4. довгостроковий борг
161. Повернення внутрішнього боргу не зменшує фінансового потенціалу держави, в той час, як зовнішній 1. гарантується всім майном, що перебуває у власності держави 2.+ обумовлює відплив капіталу з держави 3. збільшує платоспроможність країни 4. підвищує процентну ставку
162. Державний борг за структурою поділяється на 1. поточний та основний 2. + внутрішній та зовнішній 3. номінальний, реальний 4. поточний та капітальний
163. Залежно від терміну державний борг поділяється на 1. внутрішній та зовнішній 2. + поточний та основний 3. номінальний, реальний 4. поточний та капітальний
164. Залежно від зобов’язань держави перед суб’єктами економіки державний борг поділяється на 1. внутрішній та зовнішній 2. поточний та основний 3. + номінальний, реальний 4. поточний та капітальний
165. Комплекс заходів, що здійснює держава в особі уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави – це 1. бюджетна система 2. + система управління боргом 3. бюджетний устрій 4. бюджетне регулювання
166. Метою управління державним боргом є 1. отримання негативного валютного сальдо 2. + одержання ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів 3. сприяння макроекономічним труднощам 4. підтримання платіжного балансу
167. Принцип безумовності управління державним боргом полягає в 1. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 2. + забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
168. Принцип єдності управління державним боргом полягає в 1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. + урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
169. Принцип зниження ризиків управління державним боргом полягає в 1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. + розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
170. Принцип оптимальної структури управління державним боргом полягає в 1. забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. + підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
171. Процес управління державним боргом включає основні етапи 1. + залучення коштів, розміщення, повернення боргу і виплата відсотків 2. залучення коштів, повернення боргу 3. розміщення, виплата відсотків 4. залучення, зберігання, накопичення
172. Залучені кошти повинні використовуватись для 1. фінансування соціальної сфери 2. + фінансування зростання виробничих потужностей 3. фінансування невиробничої сфери 4. фінансування органів влади
173. Рефінансування державного боргу уявляє собою 1. погашення процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик 2. розміщення нових позик 3. + погашення основної заборгованості та процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик 4. отримання нового кредиту для погашення попереднього
174. Реструктуризація полягає в тому, що на певних умовах 1. отримання нового кредиту, для погашення основного 2. збільшення процентної ставки боргу 3. списуються частка заборгованості 4. + переносять термін сплати частки боргу
175. Фонди грошових коштів, призначені для реалізації завдань і функцій, покладених на органи самоврядування – це 1. державний бюджет 2. + місцеві бюджети 3. Зведений бюджет України 4. обласний бюджет
176. За рахунок фондів грошових коштів місцевих бюджетів забезпечується 1. фінансування загальнодержавних програм та заходів 2. фінансування цільових соціальних проектів 3. + фінансування заходів економічного і соціального розвитку на відповідній території 4. фінансування державного боргу
177. До структури місцевих бюджетів входять 1. + бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, районний бюджет, селищні бюджети 2. бюджет АРК, зведений бюджет України 3. Державний бюджет та обласні бюджети 4. всі бюджети, які затверджуються на території України
178. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до 1. + бюджету розвитку 2. поточного бюджету 3. бюджету розвитку або поточного, залежно від рішення місцевого органу влади 4. комерційних структур
179. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється 1. Указом Президента України 2. Верховною Радою України 3. Міністерством фінансів України 4. + Кабінетом Міністрів України
180. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів щодо його обслуговування, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 1. 4 наступних років 2. + 5 наступних років 3. 3 наступних років 4. 2 наступних років
181. Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають 1. грошові відносини між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями всіх форм власності і фізичними особами - з іншого з приводу створення фонду грошових коштів держави та його використання на розширене відтворення 2. формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду 3. фінансові відносини на території певного регіону 4. + сферу економічних відносин суспільства, яка пов'язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону
182. Доходи місцевих бюджетів затверджуються 1. Конституцією України 2. рішенням місцевого органу самоврядування 3. + Законом України «Про державний бюджет» та Бюджетним кодексом 4. Указом Президента України
183. Гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України – це 1. самоуправність 2. державне управління 3. + місцеве самоврядування 4. державне регулювання
184. Відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України - це 1. міжрайонні відносини 2. + міжбюджетні відносини 3. товариські відносини 4. міжнародні відносини
185. Міжбюджетні відносини виконують функцію 1. підтримки «бідних» територій 2. + розподілу дохідних джерел та видаткових повноважень між ланками бюджетної системи 3. забезпечення бюджетів достатніми ресурсами 4. розмежування повноважень
186. Суб’єктами міжбюджетних відносин є 1. + органи різних рівнів 2. профільні міністерства 3. суб’єкти підприємницької діяльності 4. головні розпорядники бюджетних коштів
187. Перевага централізованої моделі між бюджетних відносин полягає в 1. + централізації державного управління 2. перевантаженні центральних органів влади 3. ігнорування місцевих інтересів 4. незацікавленість місцевих органів влади у розвитку власної фінансової бази
188. Виберіть основні форми між бюджетних відносин 1. основна та додаткова 2. + унітарна, федеральна 3. фіксована та регульована 4. загальнодержавна та місцева
189. Бюджетне субсидіювання між ланками бюджетної системи передбачає 1. передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня 2. + передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня 3. отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів 4. передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків
190. Вилучення коштів між ланками бюджетної системи передбачає 1. передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня 2.+ передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня 3. отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів 4. передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків
191. Бюджетні позички між ланками бюджетної системи передбачають 1. передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня 2. передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня 3. + отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів 4. передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків
192. Взаємні розрахунки бюджетів між ланками бюджетної системи передбачають 1. передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня 2. передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня 3. отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів 4. + передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків
193. Бюджетне субсидіювання включає до свого складу 1. + субсидії, субвенції, дотації 2. міжнародні трансферти 3. цільову допомогу 4. між бюджетний трансферт 194. Складанню проектів бюджетів передує 1. аналіз попередніх років 2. аналіз пропозицій позичкового капіталу 3. + розробка прогнозів соціального і економічного розвитку 4. складання бюджетних запитів
195. Документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період – це 1. паспорт бюджетної програми 2. орієнтовний кошторис 3. + бюджетний запит 4. бюджетний розпис
196. Складання бюджетних запитів загалом починається з 1. доведення форми бюджетного запиту 2. розробки економічної класифікації 3. розробки програмної класифікації 4.+ доведення інструкції з підготовки бюджетних запитів
197. Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає його Кабінету Міністрів України для розгляду на основі 1. штатного розпису 2. бюджетного розпису 3. + бюджетного запиту 4. бюджету за минулий рік
198. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 1. 1 вересня 2. 14 жовтня 3. + 15 вересня 4. 15 грудня
199. Закон України «Про Державний бюджет України» затверджує 1. + Верховна Рада України 2. Президент України 3. Міністр фінансів 4. Прем’єр Міністр України
200. Система виконання державного бюджету за доходами ґрунтується на 1. + комплексі касових операцій, що проводяться Державним казначейством 2. банківській системі 3. законодавчих засадах 4. Конституції України
201. Платники податків перераховують платежі до державного бюджету на доходні рахунки, відкриті 1. в комерційних банках 2. в Ощадбанку 3. в закордонних банках 4.+ в органах казначейства
202. Розмежування доходів бюджетів проводиться 1. 1 раз в тиждень 2. + щоденно 3. 2 рази на тиждень 4. розмежування не проводиться
203. Рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі 1. районних відділеннях Державного казначейства 2. обласних відділень Національного банку України 3. Головного управління Державного казначейства в м. Києві 4. + обласних управлінь Державного казначейства
204. Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснює 1. комерційні банки 2. + Державне казначейство 3. приватні особи 4. головні бухгалтера бюджетних установ
205. Звітність про виконання бюджетів повинна забезпечити 1. порівнянність даних, що містяться в звітності 2. доступність інформації 3. + формування об’єктивної правдивої, повної, якісної інформації про стан та результати виконання бюджетів 4. можливість консолідації даних
206. Звітність поділяється на 1. періодичну та постійну 2. + фінансову та статистичну 3. обов’язкову та добровільну 4. часткову та повну
207. Система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період – це 1. статистична звітність 2. періодична звітність 3. + фінансова звітність 4. повна звітність
208. Фінансова звітність складається на основі 1. + бухгалтерського обліку 2. податкового обліку 3. макроекономічних показників 4. статистичної звітності
209. За призначення фінансова звітність поділяються на 1. первинну, зведену 2. оперативну та місячну 3. просту та зведену 4.+ внутрішню та зовнішню
210. За обсягом показників звітність розрізняють 1. внутрішню та зовнішню 2. + первинну, зведену 3. оперативну та місячну 4. просту та зведену
211. За терміном складання звітність розрізняють 1. внутрішню та зовнішню 2. + місячну, квартальну, річну 3. первинну, зведену 4. просту та зведену
212. Орган, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного бюджету – це 1. банківська установа 2. + бюджетна установа 3. приватна установа 4. орган місцевого самоврядування
213. Бюджетні установи є 1. прибутковими 2. збитковими 3. + неприбутковими 4. прибутковими, за певних обставин
214. Повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету – це 1. бюджетне зобов’язання 2. бюджетний запит 3. + бюджетне асигнування 4. бюджетний розпис
215. Повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування – це 1. бюджетне асигнування 2. бюджетний запит 3. + бюджетне призначення 4. бюджетний розпис
216. Видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу – це 1. між бюджетний трансферт 2. міжнародний трансферт 3. дотація вирівнювання 4. + витрати бюджету
217. Операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету – це 1. + кредитування за вирахуванням погашення 2. кредитування малого бізнесу 3. між бюджетний трансферт 4. міжнародний трансферт
218. Бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету – це 1. + розпорядники бюджетних коштів 2. органи стягнення 3. місцеві бюджети 4. бюджети місцевого самоврядування
219. Проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, що здійснюються органами державної влади – це 1. Закон України «Про державний бюджет» 2   Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|