Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Лекція « Предмет і зміст судової медицини »





Лекція « Предмет і зміст судової медицини »

 

Судова медицина є медичною наукою, яка має відношення до двох галузей знань – медицини та правознавства.

Виникнення судової медицини історично пов'язане з потребами правової науки, судочинства і державного управління : -останні наклали відбиток не лише на зміст судової медицини, але навіть і на її назву.

Уперше термін «судова медицина» ввів в 1690г. BONN, який написав «Specimen medicine forensic».

У Англії отримала широке поширення назва «Медичне правознавство».

У нашій країні в різні роки вона називалася по-різному:

«медично-судная наука»

«лікарське правознавство»

«медична криміналістика».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСНОВИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Практичне застосування даних судової медицини і інших медичних дисциплін в слідчій і судовій практиці складає зміст судово-медичної експертизи.

Судово-медична експертиза служить цілям правосуддя і здійснюється на основі і з дотриманням діючого на Україні

- кримінального і цивільного законодавства,

- кримінально-процесуального і цивільного процесуального законодавства,

- постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів,

- а також положень, правил, наказів і інструкцій Міністерства охорони здоров'я України.

В той же час, судово-медична експертиза в межах своїх функцій, прав і обов'язків сприяє охороні здоров'я в поліпшенні якості лікувальної допомоги населенню, а також в зниженні захворюваності і смертності.

Згідно кримінально-процесуального законодавства України, питання про призначення експертизи в кожному випадку вирішують органи слідства або суду.

Визначення поняття «експертиза» дано в статті 69 КПК України



Судово-медична експертиза, як і інші види експертиз (судово-психіатрична, судово-бухгалтерська, криміналістична, судово-технічна та ін.), робиться тільки

- по письмовій постанові слідчих органів

- ухвалі суду

При цьому закон передбачає статтею 242 КПK України обов'язкове проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи у випадках:

1) встановлення причин смерті і характеру тілесних ушкоджень;

2) для визначення психічного стану підозрюваного або звинувачуваного в тих випадках, коли виникає сумнів з приводу їх осудності;

3) для визначення психічного і фізичного стану свідка або потерпілого;

4) для встановлення віку обвинуваченого, підозрюваного і потерпілого в тих випадках, коли це має значення для справи, а документи про вік відсутні ;

Для встановлення статевої зрілості потерпілою в справах, передбачених ст. 155 КК України.

Види судово-медичної експертизи

Державна (посадова) судово-медична експертиза - це експертиза, яка робиться судово-медичними експертами, тобто лікарями, що отримали спеціальну підготовку і обіймають посаду судово-медичних експертів.

Вільна експертиза - це експертиза, яка робиться у разі відсутності судово-медичного експерта за дорученням органів слідства або суду будь-яким лікарем, окрім стоматолога, який в таких випадках іменується лікарем-експертом.

По практичному застосуванню розрізняється декілька видів судово-медичної експертизи :

- первинна

- додаткова

- повторна

- комісійна,

- комплексна.

Первинна експертиза передбачає первинне і остаточне дослідження об'єкту з відповідним висновком експерта.

Додаткова експертиза проводиться у разі виникнення додаткових питань у слідства після завершення первинної експертизи.

Повторна експертиза проводиться в тих випадках, коли первинна експертиза була недостатньо повною і кваліфікованою, такою, що не задовільнила органи слідства або суду і що суперечить іншим доказам, які є в справі.

Зазвичай повторна експертиза доручається більш досвідченому експертові або декільком експертам, тобто проводиться комісійно.

Комісійна експертиза проводиться в найбільш складних випадках, а саме у справах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення, при встановленні міри втрати працездатності, при експертизі окремих випадків удаваних і штучних хвороб, самоушкоджень, у складних кримінальних справах, при проведенні повторних експертиз. Мінімум експертів, які беруть участь в експертизі, - 3 експерти.

Комплексна експертиза проводиться у одній справі групою різних фахівців.

СТРУКТУРА СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В УКРАЇНІ.

Районні, міжрайонні, міські відділення СМЕ.

Обласні судово-медичні бюро.

Головне бюро СМЕ МОЗ України.

СТРУКТУРА ОБЛАСНОГО БЮРО

СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Відділ дослідження трупів (морг, танатологічний відділ).

Відділ огляду живих осіб.

Відділ комісійних СМ експертиз.

Відділ чергової експертної служби (виїзд на місце події або місце виявлення трупа).

Відділ організаційно-методичної роботи.

Судово-медичні лабораторії:

- судово-гістологічна

- судово-імунологічна

- медико-криміналістична

- судово-токсикологічна

- судово-цитологічна.

ОБ'ЄКТИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Особа , що померла (труп)

Жива особа (потерпілі, підозрювані і інші особи).

Речові докази.

Матеріали кримінальної справи.

Матеріали кримінальної справи, які досліджуються судово-медичним експертом, включають:

Протоколи допитів, огляду місця події, відтворення обстановки про обставини події, слідчих експериментів, пояснення, історії хвороби, амбулаторні карти, протокол розтину патологоанатомом, протоколи огляду транспорту, довідку про ДТП, схему ДТП, висновків інших експертів, відомчих розслідувань, цивільних справ.

Експертиза за матеріалами справи проводиться:

за матеріалами складних слідчих справ, де є результати первинної судово-медичної експертизи;

у справах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення («лікарські справи»).

Експертиза лікарських справ проводиться завжди комісійно.

ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ

На місце події або місце виявлення трупа виїжджає слідчо-оперативна група: слідчий, судово-медичний експерт і експерт- криміналіст.

Місце події оглядається слідчим за участю лікаря фахівця в області судової медицини.

Першочерговим завданням лікаря-експерта або судово-медичного експерта на місці події, являється встановлення факту смерті або надання медичної допомоги потерпілому, якщо останній виявився живий.

Особливо велике значення судово-медичного експерта або лікаря-експерта при огляді трупа на місці події (чи місці його виявлення) в справах, пов'язаних зі вбивствами, самогубствами, нещасними випадками, а також при раптовій смерті, коли не можна унеможливити стороннє насильство. У таких випадках лікар на підставі своїх спеціальних знань може надати істотну допомогу в розслідуванні злочину.

При огляді місця події є присутніми поняті.

Схема огляду трупа на місці події:

Місце розташування трупа.

Поза трупа.

Загальні дані про труп (стать, вік та ін.).

Опис одягу (зверху вниз і зовні у всередину).

Опис трупних явищ з вказівкою часу (трупні плями, трупне заклякання, трупне охолодження, пізні трупні зміни : гниття, муміфікація, жировіск та ін.).

Опис трупа по областях.

Опис ушкоджень на трупі.

Ложе трупа.

Опис навколишніх предметів.

Згідно КК України експерт несе відповідальність за дачу неправдивих виводів (стаття 384 КК України), за злісне ухилення або відмову від виконання своїх зобов'язань (стаття 385 КК України), за розголошування відомостей попереднього слідства (стаття 387 КК України).

МЕЖІ КОМПЕТЕНЦІЇ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА

При проведенні експертизи судово-медичний експерт повинен відповідати лише на ті питання, які відносяться до галузі його спеціальних судово-медичних знань. Судово-медичний експерт може вирішувати тільки питання медичного або біологічного характеру і не повинен відповідати на юридичні, технічні і інші не медичні питання, оскільки в них він не є фахівцем.

Експерт не може вирішувати питання, що відносяться до винуватості підсудного (наприклад, у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення), питання наміру злочину (наприклад, рід смерті), кваліфікації дії.

У компетенцію судово-медичного експерта не входить вирішення медичних питань, в яких він не є фахівцем. Наприклад, судово-медичний експерт не може встановлювати психічний стан або осудність обвинуваченого, оскільки він зазвичай не має достатніх знань по судовій психіатрії. Ці питання входять в компетенцію судово-психіатричної експертизи.

ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ

Судово-медичному дослідженню підлягають:

1. Трупи осіб, що померли від яких-небудь насильницьких причин (механічні ушкодження, механічна асфіксія, отруєння, утоплення, дія високих і низьких температур, поразка електрикою, кримінальний аборт та ін.);

2. Померлі при підозрі на насильницьку смерть незалежно від роду і місця смерті (у тому числі в лікувальних установах);

3. Трупи осіб, що померли в лікувальних установах при не встановленому діагнозі захворювання, за наявності прийнятих органами скарг на неправильне або незаконне лікування;

4. Трупи осіб, доставлених до лікувальної установи вже мертвими;

5. Трупи осіб, що померли раптово, незалежно від місця смерті, в тих випадках, коли причина смерті лікарем лікувальної установи не встановлена і «Лікарське посвідчення про смерть» не видане;

6. Трупи осіб, особа яких не встановлена;

Одночасно з трупом в морг повинні спрямовуватися постанова слідчого про призначення судово-медичної експертизи ,копія протоколу огляду місця виявлення трупа, історія хвороби, якщо труп поступив з лікувальної установи.

Будь-яке судово-медичне дослідження трупа супроводжується розтином і дослідженням органів трьох порожнин (голова, грудна клітка, живіт), а у випадках потреби інших порожнин (хребетний канал, додаткові пазухи носа), а також розрізом м'язів, розпилюванням кісток і так далі.

Якщо на трупі і одязі виявлені ушкодження, вони мають бути не лише детально описані в «Висновках судово-медичної експертизи», але і сфотографовані з дотриманням правил судової фотографії. Фотознімки додаються до «Висновків».

При судово-медичному розтині трупів у випадках насильницької смерті, що супроводжується зовнішньою кровотечею, необхідно направляти в судово-медичну лабораторію зразки крові з трупа для визначення її групової приналежності.

Тривалість перебування невідомих трупів після розтину в морзі залежить від умов їх зберігання, але не повинна перевищувати 7 днів (за винятком випадків, коли триваліше зберігання трупа обумовлене інтересами слідства).

Вступна частина

Висновки (висновок).

Виникнення наукової судової медицини в Європі відноситься до XVI століття, коли було введено кримінальне укладення Карла V («Кароліна», 1532г.), яке передбачало проведення судово-медичної експертизи в справах, пов'язаних з оглядом трупів у разі дітовбивства, різних поранень, а також при лікарських помилках.

Військовий статут передбачав обов'язкову судово-медичну експертизу трупа у випадках насильницької смерті із складанням письмового укладення. Зважаючи на відсутність достатнього числа лікарів розтин трупів робилися у великих містах при великих госпіталях.

За радянських часів в жовтні 1918г. був організований підвідділ судово-медичної експертизи в Народному комісаріаті охорони здоров'я і була створена струнка система судово-медичної служби, яка існує і нині.

Лекція « Предмет і зміст судової медицини »

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.