Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Заїкання - одна з найтяжчих вад





Заїкання – це переривання мови, повторенням окремих звуків, складів або цілих фраз, неприродне розтягуванням звуків. Супроводжується воно напругою, тривогою і страхом мовлення. При цьому можливі неприродні рухи, гримаси або нервові тики, за допомогою яких людина, що заїкається, намагається подолати цю ваду. Заїкаються приблизно 2,5% дітей дошкільного віку. І близько 5% людей заїкалися коли-небудь в дитинстві. Серед дорослих на це страждає близько 1% людей. З них 80% — чоловіки, і 20% — жінки. Серед відомих мали таку ваду поет Вергілій та пророк Мойсей.

Без втручання лікарів подолати заїкання важко. Логопеди зазвичай радять повільно говорити, якщо щось не виходить – не нервувати, обдумувати наперед, що має бути сказано. Головне - спокій!!! Також добре допомагає звичайний спів. Співаючи заїка розслабляється і не переживає, бо текст пісні вже знає. Спілкуючись з особою з таким дефектом, варто зробити вигляд, що ви його не помічаєте, щоб заїка не нервував ще більше

 

3) В останні роки відмічається явна тенденція до зміни патоморфозу, а відповідно до клініки, перебігу неспецифічних захворювань органів дихання як гострих, так і хронічних. Це зумовлено зміною реактивностості дитячого організму (ростом випадків первинних часткових та вторинних імунодефіцітних станів), появою нових збудників, мутацією уже відомих, впливом складних соціальних та екологічних факторів. В сукупності це привело до росту частоти та тяжкості захворювань органів дихання у дітей за рахунок швидкого прогресування пневмофіброзу та гнійних ускладнень. В результаті має місце зростання частоти затяжного перебігу гострої пневмонії та її хронізації, що визначає соціальну дезадаптацію дітей і відповідно ранню їх інвалідність.

В структурі неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ) найбільшу долю займають рецидивуючий та хронічний бронхіт.

Згідно класифікації бронхолегеневих захворювань у дітей.
Бронхіт – запальне захворювання бронхів вірусної або вірусно-бактеріальної етіології. Бронхіти за механізмом розвитку поділяються на первинні і вторинні.

.При первинному бронхіті запальний процес локалізується у інтактних бронхах, при вторинному – він є ускладненням інших захворювань (муковісцидоз, синдром циліарної дискінезії, бронхіальна астма, аномалії розвитку бронхолегеневої системи, дефіцит альфа-1-антитрипсину, спадкові захворювання легень, ін.).

За характером запального процесу слизової трахеобронхіального дерева бронхіти (ендобронхіти) поділяємо на: катаральні, катарально-гнійні, гнійні, атрофічні.

Патологічний процес слизової одночасно може локалізуватись на слизовій глотки, гортані, трахеї, бронхів при низхідному поширенні запального процесу чи розвиватись одночасно.

Форми бронхіту: гострий, рецидивуючий, хронічний.

^ Рецидивуючий бронхіт (РБ) – повторення епізодів бронхіту два і більше разів на рік протягом 1-2 років без клінічних проявів обструкції, відсутністю незворотніх морфологічних змін та довготривалістю проявів (два тижні і більше).

Фази патологічного процесу: загострення, ремісія.

Хронічний бронхіт – хронічне поширене запальне ураження бронхів з перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах слизової бронхів.

Фази процесу: загострення, ремісія.

^ Хронічний облітеруючий бронхіт – хронічне запальне захворювання бронхів вірусної або імунопатологічної природи, яке розвивається у результаті облітерації бронхіол, артеріол однієї або кількох ділянок легень, що призводить до порушення легеневого кровообігу та розвитку емфіземи.

Фаза: загострення, ремісія.

^ Рецидивуючий бронхіт.

В структурі хронічних неспецифічних захворювань легень РБ займає найбільшу долю (22-50%). Частота РБ неоднакова у різних регіонах і зростає досить швидко у промислових регіонах. Серед промислових викидів в атмосферу для розвитку патології органів дихання найбільше значення мають окиси азоту і сірки.

В патогенезі повторних епізодів бронхіту у дітей мають значення: ендогенно-конституційні, вік, коли вперше захворіла дитини, що дало поштовх наступним рецидивам захворювання; супутні захворювання, зокрема патологія верхніх дихальних шляхів, інфікування паличкою туберкульозу, імунологічна реактивність дитини, генетичні фактори, екзогенні фактори (клімат, забруднення атмосфери промисловими викидами), соціальні фактори, які визначають домашній мікроклімат (пасивне куріння, відвідування дитячих колективів, житлові умови, ін.).

Серед дітей з РБ переважають діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Вивченя генеалогічного анамнезу констатує наявність різних хронічних захворювань органів дихання у 3-4 поколіннях у 40-45% випадків, алергічні захворювання у 13-15% випадків. Важливо відмітити, що майже у половини матерів хворих дітей були гестози вагітності, соматична патологія. У 25% випадків діти народились з пренатальною гіпотрофією. У 70% випадків виявлено аномалії конституції, серед яких майже половину складають ексудативно-катаральний та лімфатичний діатез.

Майже у всіх дітей першим епізодом є вірусна респіраторна інфекція, яка у половини ускладнилась гострою пневмонією. Значеея вірусної інфекції зростає при повторних епізодах захворювання, так як це супроводжується значним зниженням імунологічної реактивності, зокрема системи місцевого захисту. Помимо цього, персистенція вірусів, уражаючи ядерні стуктури клітин, зумовлює їх метаплазію, дає поштовх до аутоімунних реакцій. Стабільне зниження показників усіх ланок імунітету виявляємо у 8-20% випадків, частота їх зростає з віком. Дітям з РБ більш властиве зниження показників місцевого імунітету.

Діагностується у цієї категорії хворих порушення в системі протеази-інгібітори протеаз у сироватці крові, бронхіальному секреті.

Про можливу генетичну детермінованість цієї ферментопатії свідчать виявлення маркерів патологічних генів недостатності α1-АТ. Поглиблене вивчення цієї групи хворих виявило у частини із них стійкі запальні зміни усіх шарів стінки бронха, які зберігаються в періоді клінічної ремісії.

Неоднозначні результати отримано при бронхологічному обстеженні, в періоді загострення в усіх має місце ендобронхіт, в т.ч. гнійний, навіть атрофічний.

Клініка загострень РБ характеризується бронхітичним синдромом, інтоксикацією, дихальною недостатністю (ДН). Часто загострення мають схильність до затяжного перебігу. Це спостерігається, як правило, при гнійному, атрофічному ендобронхіті. При атрофічних змінах слизової характерні середньо-дрібнопухирцеві хрипи з двох сторін, ніжні, незвучні, особливо у верхніх відділах легень, хоч вони визначаються у середніх та нижніх зонах. Катаральні симптоми зберігаються і у періоді відносної клінічної ремісії. Як правило, при РБ діти виділяють небагато мокротиння, а дошкільнята переважжно її ковтають. В періоді ремісії зберігаються симптоми загальної інтоксикації. З віком при кожному наступному періоді загострення зростають порушення в системі зовнішнього дихання, які поєднюють зміни вентиляції, бронхіальної прохідності та зниження регіонарної вентиляції і кровотоку, які виявляються значно раніше, ніж при рентгено-бронхологічному дослідженні. В класичному варіанті ознак пневмосклерозу, емфіземи легень не повинно бути.

Перебіг РБ у класичному варіанті є сприятливим, без незворотніх морфологічних і функціональних змін в бронхолегеневій системі у періоді клінічної ремісії, можливий сприятливий перебіг і повне виздоровлення. При умові правильного лікування можлива стабілізація запальних функціональних і початкових морфологічних порушень, а також і зворотній їх розвиток в результаті високих репаративних можливостей дитячого організму.

^ Діагностика. Диференційна діагностика.

 


  • Анамнез. Особливості перебігу загострень (клініка, порушення в системі зовнішнього дихання, результати бронхоскопії, рентгенологічного обстеження).

  • Стан дитини в періоді клінічної ремісії (клініка, функція зовнішнього дихання – ФЗД).

  • Імунограма в періоді загострення та ремісії, вивчення системи місцевого захисту.

  • Рівень α1-АТ в динаміці.

  • Хлориди поту в динаміці (особливо при відставанні у фізичному розвитку, поєднанні із патологією органів травлення).

  • Реакція Манту.

  • При частих загостреннях із схильністю до затяжного перебігу необхідно виключити гіпоплазію легень, аномалії поділу бронхів, синдром циліарної дискінезії.


^ Принципи лікування.

Загострення.

- АТБ з урахуванням посіву мокротиння чи бронхіального секрету. В даний час перевагу надаємо пеніцилінам 4-5 покоління, макролідам нових поколінь, фторхінолонам. Широкий спектр дії властивий антибіотику рослинного походження – умкалору.

 


  • Фаготерапія (особливо ефективна при високій резистентності флори).

  • Еубіотики.

  • Антиоксиданти: токоферол, аскорбінова кислота, теком.

  • Покращення мікроциркуляції: курантил, ксантінол нікотинат, трентал, предуктал.

  • Протизапальна терапія: тіосульфат натрію 30% -1 мл/рік життя в/в, гумізоль, ФІБС, скловидне тіло. Ці препарати мають і розсмоктуючу дію.

  • Відхаркуючі. Муколітики: ацетилцистеїн, лазолван. Останній також стимулює синтез сурфактанту, очищає ДБ, потенціює АБТ, знижує гіперреактивність бронхів.

  • Позиційний дренаж, масаж грудної клітки у дренажному положенні, дихальна гімнастика.

 

1) Існує й поняття травного каналу, де відбувається механічна обробка їжі — її подрібнення, перемішування, розчинення; він є транспортною системою, якою просуваються харчові маси. Тут їжа також зазнає хімічної обробки травними соками, що містять необхідні ферменти. У травному каналі відбуваєтьсявсмоктування низькомолекулярних органічних речовин — продуктів реакцій розчеплення; травний канал виводить неперетравлені залишки їжі з органіму. Травний канал складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка,тонкого і товстого кишечника, що закінчується прямою кишкою з анальним отвором.

 

 

2) Ротова порожнина – є початковим відділом травного тракту, де здійснюється: подрібнення та змочування їжі слиною, аналіз смакових влас­тивостей речовин і розподіл їх на харчові та ті, що відкидаються; захист травного тракту від попадання неякісних харчових речовин і екзогенної мікрофлори; початковий гідроліз вуглеводів та формування харчової грудки; под­разнення механо-, хемо-, терморецепторів, що викликають збудження діяль­ності не тільки власних, але й травних залоз шлунка, підшлункової залози, печінки, дванадцятипалої кишки, всмоктування деяких речовин. Крім того, вона виконує роль зовнішнього бар’єру в захисті організму від патогенної мікрофлори, завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (муромідаза), антивірусній дії нуклеази слини, здатності імуноглобуліну A слини зв’язувати екзотоксини, фагоцитозу лейкоцитів (4000 в 1 см3 слини), пригніченню патогенної мікрофлори власною сапрофітною мікрофлорою ротової порожнини.

Слинними залозами виробляються гормоноподібні речовини, які приймають участь в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в кістках і зубах, в регенерації епітелію слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлун­ка, регенерації симпатичних волокон при їх пошкодженні.

Їжа знаходиться в ротовій порожнині 16-18 секунд і за цей час слина, що виділяється в ротову порожнину розчиняє розчинні і обволікає тверді, змочує сухі речовини, нейтралізує подразнюючі рідини чи зменшує їх концентра­цію, полегшує видалення неїстивних речовин, що відкидаються шляхом змивання їх з слизової оболонки порожнини рота.

У порожнину рота відкриваються вивідні протоки трьох пар великих слинних залоз: привушних, підщелепних та під’язикових, окрім них в слизовій оболонці рота є численні дрібні залози, які за розміщенням називаються: губними, щічними, піднебінними та язиковими. B ділянці язика розташовані: передня слинна залоза на нижній поверхні кінчика язика, на корені язика – залози, протоки яких впадають у проміжки між листовидними та жолобовидними пипками. Вивідні протоки губних, щічних залоз відкриваються у присінок рота, а підщелепних, під’язикових, піднебінних та язикових –у власне ротову порожнину. За характером секрету залози поділяються на білкові, слизові та змішані.

Слина – це суміш секретів трьох великих і множини малих слинних залоз. До секрету, що виділяється в ротовій порожнині, домішуються епітеліальні клітини, частинки їжі, слинні тільця (нейтрофільні лейкоцити, лімфоцити, слиз, мікроорганізми).

До складу секрету слинних залоз входить 98-99% води, а все інше – твердий залишок, в який входять мінеральні аніони хлоридів, фосфатів, бікарбонатів, йодидів, бромідів, фторидів, сульфатів. У слині є катіони натрію, калію, кальцію, магнію і мікроелементи – залізо, мідь, нікель, літій та інші. Концентрація таких речовин, як йод, калій, стронцій набагато більше, ніж у крові. Органічні речовини представлені головним чином білками (альбуміни, глобуліни, ферменти), але крім них в слині ще є азотовмісні компоненти (сечовина, аміак, креатинин, вільні амінокислоти, гамма-аміноглютамінат, таурин, фосфоетаноламін, оксіпролін, вітаміни). Частина цих речовин переходить в слину з плазми крові без змін, а частина (амілаза, глікопротеїни) синтезується в слинних залозах.

Великі та малі слинні залози виділяють у нормі різний за складом і кількістю секрет. Привушні залози секретують рідку слину з вмістом великої кількості хлоридів калію і натрію, ферменти – каталазу(здійснює гідроліз перекису водню до води і кисню) і амілазу. Остання в своєму складі має кальцій, без якого вона не діє. Для виконання своїх функцій амілазі необхідні йони хлору. Лужної фосфотази в цьому секреті немає, але активність кислої фосфотази дуже висока. Підщелепні залози секретують продукт, який містить велику кількість органічних речовин (муцин, амілаза) і невелику кількість роданістого калію. 3 мінеральних речовин переважають солі: хлориди натрію, хлориди кальцію, фосфат кальцію, фосфат магнію. Амілази значно менше, ніж у секреті привушної залози.

Під’язикові залози виділяють слину, багату на муцин і мають сильну лужну реакцію. Активність лужної і кислої фосфотаз в цій слині дуже висока. Консистенція слини в’язка та клейка.

У порожнині рота слина виконує травну функцію, а крім того захисну і трофічну функції для емалі зуба.

Травна функція полягає в підготовці порції їжі до ковтання і травлення. Прижуванні їжа змішується з слиною, яка становить 10-12% від її кількості. Муцин сприяє формуванню харчової грудочки і ковтанню, це найважливіший органічний компонент слини.

У порожнині рота слина виконує функцію травного соку. До її складу входить близько 50 ферментів, які відносяться до гідролаз, оксиредуктаз, трансфераз,

Захисна функція слини полягає в тому, що вона захищає слизову оболонку і зуби від висихання, фізичних та хімічних пошкоджень їжею, вирівнює температуру їжі, зв’язує як амфотерний буфер кислоти та основи, відмиває наліт з зубів, сприяє самоочищенню порожнини рота і зубів; наявність лізоциму – ферментоподібного білку, який має бактеріоцидні властивості, надають їй можливості приймати участь у захисних реакціях організму та в процесах регенерації епітелія при пошкодженнях слизової оболонки рота.

 

 

3) здоровье ротовой полости – достаточно актуальный вопрос в любом возрасте и для человека любого пола и любой профессии. Сейчас появилось большое количество средств гигиены рта, а разнообразие зубных паст и щеток, порошков и профилактических ополаскивателей пугает. Реклама по телевидению только больше запутывает, ведь как нас учит опыт: «нельзя полностью доверять тому, что показывают по телевизору, тем более в рекламном ролике». Поэтому давайте затронем некоторые, самые волнующие моменты в области средств ухода за полостью рта.

Начнем с разницы между производителями зубных паст. Какие лучше: отечественные или зарубежные? Как правило, зубная паста имеет стандартный состав, включающий в себя воду, активные вещества, мельчайшие частицы, служащие для удаления загрязнения и некоторые другие. Поэтому существенного отличия между производителями нет. Кроме, возможно, происхождения абразивов: русские производители добавляют естественные компоненты. Однако на эффективность действия зубной пасты это никак не влияет.

В связи с динамикой современной жизни и популяризацией полезных свойств жевательной резинки, многие начинаются задумываться о замене классической чистки зубов употребление жевательной резинки после еды и перед сном. Подобная «находчивость» противопоказана! Помните, в жевательной резинке нет тем самых частиц, позволяющих удалить зубной налет. Жевательная резинка и дезодорирующие средства для рта лишь уничтожают запахи после еды и способны удалить пищу из легкодоступных мест. Поэтому, чистка зубов желательна, по возможности, после каждого приема пищи, и необходима два раза в день с утра и перед сном.

Еще один вопрос, интересующий потребителей: «чем семейная паста отличается от других»? Исходя из названия, следует, что семейная паста подходит всем членам семьи. Однако такое грубое обобщение может грозить серьезными проблемами. Зубную пасту следует подбирать индивидуально, учитывая состояние ротовой полости и возраст человека. Лучше взять несколько специальных паст небольшого объема, чем одну большую, семейную.

Отдельно стоит коснуться отбеливающих продуктов. В таком типе паст очищающие частицы намного тверже, что позволяет лучше удалять зубной налет. Однако при длительном пользовании эмаль зубов утончается, а это может привести к повышению чувствительности эмали и даже кариесу. Поэтому, не стоит использовать отбеливающие средства чаще, чем пару раз в неделю. Тем более, мифы о белоснежной улыбке, не подтверждаются обычными потребителями. Девушка со сверкающими белизной зубами из рекламы либо никогда не пила кофе, либо чистит зубы по пять раз на дню, либо обращалась за профессиональным отбеливанием к стоматологу. Не стоит гнаться за красотой. Берегите свое здоровье.

Раз мы затронули типы продукции, логичен следующий вопрос: какое же средство самое лучшее? Такого просто не существует. Для того чтобы выбрать именно для себя наилучшее средство, необходимо проконсультироваться со стоматологом. Тогда будет намного проще сориентироваться во всем многообразии предлагаемого сегодня товара.

Теперь пришло время «огласить» еще один, пожалуй, самый главный факт: если зуб уже поражен кариесом, фтор, содержащийся в зубной пасте, только ухудшает положение. Это означает, что очищающее средство против кариеса, при заболевании зубов не «лечит», а только «калечит». Именно поэтому стоматологи и производители особенно сильно акцентируют внимание на том, что подобного рода средства необходимы для профилактики кариеса, но уж никак не для его излечивания или приостановки дальнейшего прогрессирования. Немного похожая ситуация с зубным камнем. Средство гигиены ротовой полости обладает лишь профилактическим свойством и уже имеющиеся отложения не уничтожает. В данном случае необходима помощь врача и профессиональная чистка зубного камня.

Еще одна распространенная проблема – кровоточивость десен. В данном случае можно посоветовать средства, в состав которых входят такие травы, как ромашка, зверобой или гвоздика. Они «успокаивают» десна и благотворно влияют на всю полость рта. Полезным будет и полоскание соответствующими отварами. Однако не стоит забывать, что запущенные кровоточащие десны могут привести к пародонтиту и потере зубов. Своевременно обратитесь в клинику.

Отдельно отметим, что для здоровья ротовой полости важно не только верно подобрать очищающее средство, но и зубную щетку. Они бывают трех степеней жесткости. Слишком жесткая щетка может поранить десны, а мягкая может быть недостаточно эффективной для удаления налета и остатков пищи в труднодоступных местах. Кроме того, многое зависит от техники чистки, чем дольше и тщательнее вы будете чистить ротовую полость, тем больше пользы принесет паста. Зубную щетку необходимо менять приблизительно четыре раза в год. В противном случае произойдет адаптация микрофлоры рта.

 

Травний канал

В середньому довжина травного каналу дорослого чоловіка становить 7,5 метрів, в ньому виділяються такі відділи:

· Ротова порожнина із зубами, язиком і слинними залозами.

· Глотка.

· Стравохід.

· Шлунок.

· Тонка кишка, включаючи підвідділи:

· дванадцятипала кишка

· порожня кишка

· клубова кишка;

· Товста кишка, включаючи підвідділи:

· сліпа кишка з червоподібним відростком

· ободова кишка зі своїми підвідділами:

· висхідна ободова кишка

· поперечна ободова кишка

· спадна ободова кишка

· сигмоподібна кишка

· пряма кишка з широкою частиною — ампулою прямої кишки, і дистальною, нижньою частиною — задньопрохідним каналом ізанальним отвором.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.