Як уявляв собі Ф.Ніцше надлюдину?

Надлюдина — концепція, сформульована в творчості німецького філософа Фрідріха Ніцше, як мета, до якої повинно прагнути людина в своєму розвитку. Єдиного розуміння точного значення терміну не існує. Ніцше говорить про надлюдину вперше у «Веселій науці», тема надлюдини є однією з цетральних у філософській повісті «Так казав Заратустра». Провісником Надлюдини у творчості Ніцше виступає Заратустра. Його «надлюдина» - це гармонійна людина, в якій органічно поєднуються фізична досконалість, високі моральні та інтелектуальні якості. «Надлюдина» - це «нова людина», «для якої немає авторитетів, Бога, це «людина майбутнього».Пошуки релігії та Бога є характерними для «посередньої» людини, якій потрібен абсолют для того, щоб йому підкоритися. Усе це не властиве «надлюдині». Тому Ніцше побоювався демократії, оскільки вона передбачає мораль рівності, що, на його думку, підтримує «маленьких людей», тих, яких «занадто багато».

Вимоги яким відповідає надлюдина:• єдиною безумовною цінністю є «цінність життя»;• існує природна нерівність людей, пов'язана з життєвими силами та «волею до влади»;• сильна людина вільна від моральних обов'язків і не зв'язана ніякими моральними обіцянками.

Для Ніцше дуже важливою є заповідь: «Не створи собі кумира» як заклик більше вчитися у життя, ніж чекати, доки воно вчитиме; більше сумніватися, ніж бездумно дотримуватися традиції. Для Ніцше не існує поняття вчителів і учнів. Він вважає, що кожен повинен іти своєю дорогою, інакше він не створить свого єдиного життя. Вчення Ніцше про надлюдину грунтується на таких положеннях:

1) цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем “волі до влади”;2) існує природна нерівність людей (“аристократичні” та “сіра маса”)3) сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами (Мораль та християнство – мораль рабів). Тобто Надлюдина робе те, що вона хоче робити, а не те, що вона повинна.

Негативні сторони:Якщо Надлюди будуть робити те, що вони хочуть, то постає питання— як регулюватимуться взаємини між ними? Якщо кожен з них творитиме свій моральний закон, то може статися повернення до первісного стану «війни всіх проти всіх». І тоді знову постане питання про об'єктивні регулятиви (Бог, мораль, право). Все це людство вже проходило, тобто за Ніцше дикун і є якоюсь мірою надлюдиною.

1.) 1) Класичні концепції прогресу належать

3) Згідно з марксизмом, рушійною силою суспільного розвитку є:

2.) До якої течії чи епохи належать наступні філософи:

Чому наукова революція відбулася саме у добу раннього модерну?

Для багатьох країн Західної Європи XV століття було переломним у їх розвитку. Наступала нова епоха – епоха краху феодальної системи і виникнення буржуазних суспільних відносин, котрі руйнували феодальну замкненість господарських стосунків, їхню обмеженість і вимагали простору для подальшого розвитку продуктивних сил. Тільки тепер, власне, закладались основи пізнішого розвитку крупного виробництва. Диктатура церкви була зламана. Тому відбувається небачений розквіт мистецтва, літератури, математики, механіки, астрономії, медицини. 1. Відмежування наукового знання від релігії та філософських вчень минулого. Релігія, стверджує один з творців нової науки

2. Піднесення досвіду до рангу експерименту. Першим почав регулярно вдаватися до експерименту Галілей. На відміну від простого спостереження експеримент є активним втручанням у природу, яке можуть повторювати безліч разів різні люди.

4. Виокремлення проблеми методу в самостійну сферу знання, що свідчить про зрілість науки. Вчені почали цікавитися не тільки знанням про природу, але й знанням про саме знання. Формування науки як самостійної сфери логічно доказового і емпірично підтверджуваного знання мало вирішальний вплив на подальший розвиток філософії. Почала втрачати позиції філософія, яка вибудовувалась на правдоподібності, ґрунтувалась на буденному досвіді, а то й релігійних догмах. Філософія стала наслідувати науку, чиї ідеї сягають за горизонт буденного досвіду.

Сформулюйте закон єдності та боротьби протилежностей. Наведіть приклади його дії в соціально-економічній сфері.

Закон єдності та боротьби протилежностей відображає дуже важливу, фундаментальну особливість об'єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають в стані єдності й боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують. Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише взаємозумовлюють, а й взаємовиключають одна одну, і,взаємодіючи, стикаються між собою, вступають в взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм. Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностій, яка є переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо інше, нове.

Між старим укладом життя і елементами нового: Мобільний зв'язок і стаціонарний зв'язок, електронна пошта і звичайна.

Між груповими, корпоративними інтересами, за якими стоять певні владні структури, і суспільством у цілому. Наприклад будівництво екологічно небезпечних підприємств.

Між економічними процесами: інфляцією і дефіцитом бюджету, соціальними виплатами.

5.) Чому людина не зможе задовольнятися виключно позитивістським світоглядом?

Позитивізм (франц. positivisme — умовний, позитивний, побудований на думці) — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.

Людина не може задовольнятися виключно позитивістським світоглядом тому, що:

- неможливо провести чіткої межі між філософським і науковим знанням;

- модель науки як суто логічного конструкта виявилась хибною, вона розвивається шляхом вдосконалення;

- принципи, критерії науковості виявились залежними і від соціальних факторів, і від практичної доцільності.

б) «Потрібне не важке, а важке не потрібне» Сковорода

в) «Якщо б Бога не було, його слід було б вигадати» Вольтер

2.) Знайдіть поняття, що мають однакове значення:

4 - епістемологія 4 - теорія наукового пізнання

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: