Невичерпні джерела - відстійні та всмоктувальні камери

9.4.1 Якщо вода у всмоктувальний або інший трубопровід надходить від відстійної або всмоктувальної камер, які живляться від невичерпного джерела, то необхідно застосовувати конструкцію та розміри, вказані на рисунку 5, де D - діаметр всмоктувального трубопроводу, d - діаметр впускної труби, а d¹ - товщина шару води на переливі. Трубопроводи, водоводи та дно відкритих водотоків повинні мати рівномірний ухил у напрямку відстійної або всмоктувальної камер не менше ніж 1:125. Діаметр підвідних трубопроводів та водоводу не повинен бути меншим за значення, вказане у таблиці 13. Розміри всмоктувальної камери повинні відповідати значенням, вказаним у 9.3.5.

У разі проточної води кут між напрямом потоку та віссю водозабірного пристрою (у напрямку потоку) не повинен перевищувати 60°.

Таблиця 13 - Номінальні діаметри підвідних трубопроводів або водоводів до відстійних і всмоктувальних камер

9.4.2 Вхідний отвір трубопроводу або водоводу повинен бути занурений не менше ніж на один номінальний діаметр трубопроводу нижче мінімального відомого рівня води. Загальна товщина шару води у відкритих каналах і водозливах повинна відповідати максимальному відомому рівню води у вододжерелі.

1 - фільтри; 2 - мінімальний відомий рівень води х; 3 - відстійна камера; 4 - всмоктувальні камери; 5 - водопостачання з переливом; 6 - водопостачання з відкритого каналу; 7 - водопостачання з водоводів або трубопроводів

Рисунок 5 - Відстійні та всмоктувальні камери

Розміри всмоктувальної камери та розміщення всмоктувальних трубопроводів відносно стін камери, глибина занурення відносно мінімального відомого рівня води (з урахуванням необхідних допусків на глибину промерзання) та відстань від дна повинні відповідати значенням, вказаним у 9.3.5 і на рисунках 4 і 5.

Ширина та глибина відстійної камери повинні відповідати аналогічним розмірам всмоктувальної камери, а довжина відстійної камери повинна становити не менше ніж 10× d, де d - мінімальний внутрішній діаметр трубопроводу або водоводу, і бути не меншою за 1,5 м.

Систему необхідно проектувати так, щоб середня швидкість руху води не перевищувала 0,2 м/с у будь-якій точці між впускним отвором відстійної камери та всмоктувальним патрубком насоса.

9.4.3 Конструкція відстійної камери, включаючи усі екрани, повинна бути такою, яка перешкоджає потраплянню сміття, що переноситься вітром, а також сонячного світла.

9.4.4 Перед надходженням до відстійної камери вода повинна спочатку проходити крізь знімний екран у вигляді дротової сітки або перфорованої металевої пластини, загальна площа пропускного перерізу якого під водою повинна становити 150 мм² на кожен літр на хвилину номінальної продуктивності насоса (для приміщень класів небезпеки LH і ОН) або максимальної розрахункової продуктивності насоса (для приміщень класів небезпеки ННР і ННS).

Екран повинен мати достатній запас міцності, щоб витримувати вагу води у разі його закупорювання, а розмір чарунки не повинен перевищувати 12,5 мм. Необхідно передбачувати два екрани, щоб під час використання одного з них інший знаходився у піднятому положенні у стані готовності до заміни першого екрана, коли виникне необхідність його очищення.

9.4.5 Вхідний отвір трубопроводу або каналу, який живить відстійну камеру або приймальний резервуар, необхідно обладнувати фільтром, загальна площа пропускного перерізу якого повинна щонайменше у п'ять разів перевищувати площу поперечного перерізу трубопроводу або водоводу. Окремі отвори у фільтрі повинні бути такого розміру, щоб перешкоджати проходженню сферичних предметів діаметром 25 мм.

9.4.6 Якщо вода до вхідного отвору всмоктувального трубопроводу надходить від відгородженої стінкою ділянки русла річки, каналу, озера тощо, то саму стінку над поверхнею води необхідно продовжити обладнаним отворами екраном. Замість цього допускається встановлювати екран між верхом стінки та поверхнею води. Екрани повинні відповідати вимогам, вказаним у 9.4.4.

9.4.7 Не рекомендовано проводити роботи з виймання ґрунту з дна озер та інших водойм з метою створення необхідної глибини занурення всмоктувального трубопроводу насоса. Якщо без проведення таких робіт неможливо обійтись, то простір, який оточує вхідний отвір трубопроводу, необхідно огородити екраном максимально можливої площі, але у будь-якому разі з достатньою площею пропускного перерізу згідно з вимогами 9.4.4.

9.4.8 Взаєморезервовані водоживильники необхідно обладнувати окремими всмоктувальними та відстійними камерами.

Пневмобак повинен використовуватися з метою живлення спринклерної та/або дренчерної систем.

Пневмобак повинен бути доступним для проведення зовнішнього та внутрішнього огляду. Антикорозійний захист повинен бути передбачений як всередині, так і ззовні пневмобака.

Випускний трубопровід повинен бути розміщений на відстані щонайменше 0,05 м за вертикаллю від дна бака.

Пневмобак необхідно розміщувати в одному з таких легкодоступних місць:

a) у будівлі, захищеній спринклерною системою;

b) в окремій захищеній спринклерною системою будівлі, конструкція якої відповідає класу "Euroclass А1" або "Euroclass А2", або еквівалентному класу згідно з національною системою класифікації, що використовується для розміщення водоживильників системи пожежогасіння і обладнання;

с) у незахищеній будівлі у протипожежному відсіку з межею вогнестійкості 60 хв, яка не містить горючих матеріалів.

У разі розміщення пневмобака у будівлі, захищеній спринклерною системою, відсік, у якому він знаходиться, повинен мати межу вогнестійкості не менше ніж 30 хв.

Температура усередині пневмобака та у приміщенні, де він знаходиться, не повинна бути нижчою за 4 °С.

Мінімальний запас води у пневмобаку для водопостачання одному споживачу повинен становити 15 м³ для секцій, які захищають приміщення класу LH, і 23 м³ для секцій, які захищають приміщення класу ОН1.

Мінімальний запас води у пневмобаку взаєморезервованих водоживильників повинен становити 15 м³ для секцій, які захищають приміщення класів LН і ОН (усіх груп).

Об'єм, який займає повітря, повинен становити щонайменше одну третину об'єму пневмобака.

Тиск повітря та витрати води з баку повинні бути достатніми для забезпечення потреб спринклерної секції аж до моменту повного вичерпання запасу води.

Тиск повітря у барах, який необхідно підтримувати у баку, потрібно розраховувати за формулою:

р₂ - мінімальне значення тиску, яке повинне бути забезпечене на вході спринклера, розміщеного на максимальній висоті, у момент повного вичерпання запасу води, бар;

h - висота розташування спринклера, розміщеного на максимальній висоті, або спринклера, розташованого у гідравлічно найбільш віддаленому місці, над дном пневмобака (він має від'ємне значення, якщо спринклер, розміщений на максимальній висоті, знаходиться нижче рівня бака), м;

Для попередньо розраховуваних систем значення необхідно брати з таблиці 6, збільшуючи його на величину втрати тиску на тертя між вузлом керування та пневмобаком або між розрахунковою точкою та пневмобаком.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: