|
|
Проблема гуманізації економічної освіти ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7 Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: «Людина є міра всім речам». У зв’язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті. Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в людині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особистість і її потенції. Трансформація людської істоти повинна базуватись на принципах «нового гуманізму», який складається з таких компонентів: 1)почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи; 2) любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства; 3)боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, що сьогодні є основним злом, яке слід перемогти. На основі принципів «нового гуманізму» А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з «зовнішніми межами» планети, «внутрішніми межами» самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною «виробничою системою», реорганізація якої конче необхідна. Перша ціль випливає з необхідності визнання «зовнішніх меж» розвитку людства; друга ціль пов’язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції «розумного розміщення національного суверенітету» (мабуть, і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття національного суверенітету України); п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п’ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства. Величезні можливості людства, його продуктивних сил, науки і техніки пов’язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природи. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч. Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства — технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобічність представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму. За роки, що пройшли з часу появи книги Ч. Сноу «Дві культури», з’явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів «перебудови мислення людства», «гуманістичної переорієнтації технічного прогресу», «духовної революції», «духовного відродження нації» і т. п. Вони стали невід’ємною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу. Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути «добрими» чи «злими». Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура «гуманізованої» техніки та економіки повинні виходити з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину немає необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М. Мойсєєв вважає, що кантівську «максиму» («поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою») слід доповнити екологічним імперативом (поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою). Почуття глобальності у студентів економічних вузів має формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань. Питання для самоконтролю 1. Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування. 2. Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях. 3. Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методам творчості. 4. Експериментально-досліджувані методи, можливості пошуку творчих результатів. 5. Метод сходження від абстрактного до конкретного. 6. Метод поєднання логічного з історичним. 7. Метод аналогії (в тому числі історичних подій) у творчому дослідженні. 8. Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дослідження. 9. Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату. 10. Методи формалізації (математизації) як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми. 11. Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми. 12. Методи соціально-економічного прогнозування. 13. У чому полягає принципова різниця ставлення до підприємництва православ’я, католицизму, протестантизму, ісламської та буддистської релігій? 14. Яка релігійна аскеза сприяла формуванню підприємницьких відносин? Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.
3. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні», пояснення чому). 1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? 2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? 3. Чи є агностики серед матеріалістів? 4. Чи є серед ідеалістів моністи? 5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? 6. Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? 7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? 8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? 9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? 10. Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми? 11. Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»? 12. Чи існує у мірі суб’єктивна компонента? 13. Чи є загальне в одиничному? 14. Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»? 15. Чи може необхідне водночас бути випадковим? 16. Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»? 17. Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»? 18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії? 19. Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»? 20. Чи є в істині релятивне? 21. Чи є в істині абсолютне? 22. Чи може свобода бути абсолютна? 23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? 24.Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? 25.Чи визнає апологетика античну філософію? 26.Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? 27.Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? 28.Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття? 29.Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? 30.Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання? ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну відповідь і обґрунтувати її. 31. Особистістю народжуються чи стають? 32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою чи світоглядом? 33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості? 34. Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне? 35. Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»? 36. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму чи представником суб’єктивного ідеалізму? 37. Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод? 38. Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософського відображення світу? 39. Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу? 40. Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське відображення світу? 41. Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії? 42. Схоластична філософія була теоцентричною чи космоцентричною? 43. Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною? 44. Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною? 45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами? 46. Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу? 47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи причинності? 48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи причинності? 49. Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики? 50. Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат? 51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків? 52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм чи геліоцентризм? 53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок чи законів? 54. Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль? 55. Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій? 56. Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук? 57. Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом знищення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей? 58. Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: розум чи серце? 59. Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка? 60. Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем? ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за його визначенням (дефінієнсом) 61. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях? 62. Що у філософії визначається як єдність сутності та існування? 63. Що у філософії визначається як теорія пізнання? 64. Що у філософії визначається як вчення про світ? 65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів? 66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття? 67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії? 68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами? 69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів? 70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших? 71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій? 72. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій? 73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості? 74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними? 75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів? 76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що перебувають у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність? 77. Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання? 78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності? 79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту? 80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкта й об’єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта? 81. Що у філософії визначають як міру людського у людині? 82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності? 83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам? 84. Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності? 85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку? 86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? 87. Що у філософії визначається як джерело розвитку? 88. Що у філософії визначають як здійснену можливість? 89. Яка філософська категорія відображає відносність істини? 90. Що у філософії визначаєтьсяяк перехід у протилежну нову якість? IV. Тест «Філософські категорії»
Закінчення
V. Тест «Доповнення» 121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний; 2) _____________, 3) _____________, 4) _____________; 122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний; 2) _____________, 3) _____________; 123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика; 2) _____________; 3) _____________; 124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм; 2) _____________; 3) _____________; 125. Доповнити етапи розвитку української філософської думки: 1) докласична доба; 2) _____________; 3) _____________; 126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження; 2) _____________; 3) _____________; 127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція: 2) _____________; 3) _____________; 128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття; 2) _____________;. 3) _____________; 130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття; 2) _____________; 3) _____________; 131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія; 2) _____________;. 3) _____________; 132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвіністська); 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби; 2) _____________;. 3) _____________; 136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення матеріальних потреб; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 137. Доповнити основні суб’єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи; 2) _____________;. 3) _____________; 138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 139. Доповнити структуру психіки людини, за Фрейдом: 1) воно: 2) _____________; 3) _____________; 140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 5) _____________; 6) _____________; 143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________; 146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї, за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором; 2) _____________; 3) _____________; 147. Доповнити ступені заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза; 2) _____________; 3) _____________; 148. Доповнити елементи системи натурального права,за Локком: 1) право на життя; 2) _____________; 3) _____________; 149. Доповнити можливі шляхи пізнання,за Беконом: 1) шлях павука; 2) _____________; 3) _____________; 150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів; 2) _____________; 3) _____________; 4) _____________. VI. Тест «Філософські школи»
Закінчення
VII. Тест «Хто є хто» (Перша версія)
Закінчення
VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
Продовження
Продовження
Продовження
Продовження
Продовження
Продовження
IX. Тест «Вибір правильної відповіді» (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено) 241. Августін визначав основою світу: а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею. 242. Для ренесансного світогляду був характерний: a) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм. 243. За Кантом, процес пізнання характеризується: а) пасивністю суб’єкта; б) активністю суб’єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів). 244. Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у: а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»). 245. За Демокрітом, основою буття є: а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма. 246. Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах: а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини. 247. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є: а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія. 248. До основних принципів діалектики належать: а) об’єктивності; б) розвитку; в) зв’язку, г) матеріальності. 249. До історичних типів відтворення населення належать: а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний). 250. До сфер суспільного життя відносяться: а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична. 251. До форм наукового пізнання належать: а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія. 252. До раціональних філософських систем належать: а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика. 253. До ірраціональних філософських систем належать: а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм. 254. До основних законів діалектики належать: а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. ((__lxGc__=window.__lxGc__||{'s':{},'b':0})['s']['_228467']=__lxGc__['s']['_228467']||{'b':{}})['b']['_699615']={'i':__lxGc__.b++};   Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
