|
Класифікація ринків. Класифікація товарів.
Ринки можуть класифікуватися за різними ознаками. Загально визнана — класифікація, яка наведена у таблиці 1.5. В основу класифікації ринків покладені наступні ознаки.
Таблиця 1.5. Класифікація ринків
| Ознака класифікації
| Види ринків
| |
|
| | 1. Галузева приналежність
| Товарні ринки. Вони охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, пов'язаних між собою певними ознаками виробничого
| | товару як об'єкта обміну.
| характеру чи таких, що слугують задоволенню однієї і тієї ж потреби (наприклад, ринок взуття, ринок чорних металів, ринок автомобілів, ринки сировинних товарів).
| | 2. Об'єкт обміну і межі його охоплення
| Товарні ринки країн та регіональні товарні ринки. В основі підрозділу лежить приналежність до країн чи регіональна галузева приналежність об'єктів обміну. Ці ринки охоплюють ринок конкретного товару, групи товарів чи товарів певної галузі однієї країни чи регіону (наприклад, ринок взуття Туреччини, ринок побутової електротехніки України, ринок автомобілів ЄС).
| | 3. Сфера міжнародного товарного обміну і галузева приналежність об'єктів обміну.
| Світові товарні ринки - це сукупність національних ринків. В основі економічних відносин між їхніми учасниками лежить міжнародний поділ праці (наприклад, світовий ринок зерна, світовий ринок гумовотехнічної продукції). Об'єктами світового товарного ринку є конкретні товари чи групи товарів. Основні риси світового ринку полягають у тому, що він: * є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні кордони; * проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не лише внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції; •*• оптимізує використання чинників виробництва, підказуючи зиробникові, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно; •J» виконує санаційну роль, прибираючи з міжнародного обміну товари і часто навіть їх виробників, котрі не спроможні забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентними цінами. Відмітні особливості світового ринку полягають у тому, що: •5* на світовий ринок впливають міждержавні кордони і зовнішньоекономічна політика окремих країн; •J* на світовому ринку діє система світових цін; •£• світовий ринок товарів доповнюється ринком послуг; * структура і напрям торгівлі окремих країн на світовому ринку визначаються зміною конкурентоспроможності їх товарів і послуг; •»• світовій торгівлі притаманна нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу; •> розвиток міждержавних форм регулювання світового ринку: міжнародні торгівельні організації (зокрема COT) і регіональні інтеграційні економічні організації (Бенілюкс, ЄС, ЄАВТ, Латиноамериканська асоціація інтеграції,
| |
| Асоціація країн Південно-Східноі Азії та ін.).
| | \. Відношення
ДО
національних кордонів сфери обміну
| внутрішній (місцевий) і зовнішній (іноземний ринок). Внутрішній ринок - це |юрма господарського спілкування, при якій усе, що призначено для продажу, збувається самим виробником усередині країни. Зовнішній ринок -жоплює всю сферу товарного обігу, що виходить за національні кордони <онкретної країни. Міжнародний ринок, ринки країн, світові товарні ринки є зовнішніми (іноземними) тільки для однієї конкретної країни. Економічні відносини між учасниками товарного обміну припускають, що учасники мають різну національну приналежність і об'єкт обміну перетинає національні митні кордони відповідних країн.
| |
|
| | 5. Характер об'єкта товарного обміну.
| Ринок товарів, ринок послуг, ринки технологій, ринки капіталів, робочої сили, цінних паперів.
| | 6. Характер і рівень попиту та пропозиції на ринку.
| Ринок продавця, на якому попит перевищує пропозицію. Ринок покупця, на якому пропозиція перевищує попит. Для ринку продавця характерна обмеженість товарного асортименту і кількісної пропозиції товару, а також наявність дефіциту, що спонукає покупця здобувати те, що пропонує продавець, не пред'являючи особливих вимог до якості і техніко-економічних характеристик товару. Ринок покупця характеризується наявністю різноманітного асортименту товарів, що випускаються різними виробниками. Це породжує конкуренцію між продавцями виробів, які задовольняють ті ж самі чи аналогічні потреби покупців.
| | 7. Характер взаємин між продавцем і покупцем
| Ринки вільні, замкнуті, регульовані. На вільних ринках немає обмежень для укладання комерційних угод між контрагентами. У торгівлі різними товарами частка вільних ринків різна (наприклад, на світовому нафтовому ринку - 70%, на ринку цукру - 30%). Під замкнутими (закритими) ринками зазвичай мають на увазі внутрікорпоративні постачання ТНК, що складають в цілому близько 40% міжнародного товарообігу. До регульованого відносяться ринки, що підпадають під дію міжнародних товарних угод, спрямованих на їх стабілізацію
| | | | |
В основу класифікації товарів можуть бути покладені різні ознаки: міжнародна мобільність, призначення, терміни використання, рівень попиту і ціна, характер споживання і ступінь обробки, спосіб виготовлення.
Міжнародна мобільність. Для визнання торгівлі міжнародною, продажі товару — експортом, а купівлі — імпортом необхідно, щоб товар перетнув кордон держави і даний факт був зареєстрований у відповідній звітності. При цьому немає значення, змінює товар власника чи ні. Виходячи з міжнародної мобільності, товари поділяються на «ринкові», тобто, на такі, що торгуються (РТ) і на «неринкові», такі, що не торгуються (НТ).
«Ринкові товари» — товари, котрі можуть пересуватися між різними країнами.
«Неринкові товари» — товари, котрі споживаються в тій самій країні, де і виробляються, і не переміщуються між країнами.
Головні відмінності між «ринковими» товарами і «неринковими» товарами показані в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6. Відмінності між РТта НТ за основними ознаками
| Ознака
| «Ринкові» товари
| «Неринкові» товари
| | Ціни
| Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку і знаходяться під впливом попиту і пропозиції на них як всередині країни, так і за рубежем.
| Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на національному ринку. Коливання цін на такі товари в інших країнах не мають значення.
| | Підтримання внутрішнього балансу попиту і пропозиції.
| Підтримання балансу не особливо істотне, оскільки недостатність внутрішнього попиту можна компенсувати збільшенням попиту за кордоном, а нестачу внутрішнього споживання - збільшенням поставок іноземних товарів.
| Підтримання балансу дуже важливо. 3 його порушенням можливі соціально-економічні диспропорції
| | Внутрішні ціни
| їх динаміка та рівень слідують за nx^_ динамікою і рівнем цін в інших країнах.
| Вони можуть істотно відрізнятись від цін інших країн, а їх зміна може не призводити до зміни зарубіжних цін на такі товари.
| Призначення. За цією ознакою товари поділяються на: <* товари споживчого попиту, що призначені для особистого споживання, індивідуального використання і відрізняються широкою номенклатурою та асортиментом (телевізори, холодильники, пральні машини, відеомагнітофони, автомобілі і т.д.);
•»• товари виробничого призначення, що використовуються в процесі виробництва інших товарів та визначають специфіку конкретної галузі виробництва (технологічне устаткування) чи мають загальне призначення (мотори, крани). До них також відносяться транспортні засоби і пристрої, застосовувані у виробничому процесі.
Термін використання. Товари поділяються на товари короткострокового і тривалого використання.
Рівень попиту і ціна. За даною ознакою товари класифікуються на: *> товари повсякденного попиту, що придбаваються систематично,
орієнтуючись на певні якісні характеристики;
<«товари вибіркового попиту, що придбаваються після порівняння з аналогічними товарами відносно ступеня задоволення потреб, рівня якості, ціни і т.п.; <» престижні товари, що мають унікальні властивості, які визначаються
модою, підвищеною комфортабельністю;
*J* предмети розкоші, що задовольняють індивідуальні потреби людей з великими коштами, які значно перевищують їх повсякденні потреби. Характер споживання і ступінь обробки. Це — сировина, напівфабрикати, готові вироби, комплектуючі вироби, деталі.
Спосіб виготовлення. Продукція поділяється на стандартну (випускається для невідомого кінцевого споживача) і унікальну (виробляється на основі попередніх замовлень покупця і виготовляється з урахуванням погоджених заздалегідь між постачальником і покупцем техніко-еко-номічних параметрів).
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
