Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості динаміки економіки розвинутих країн.





Протягом усього часу, що існують розвинуті держави, їх економіка розвивалася нерівномірно. Лідируючі позиції посідали то одна, то інша держави. З середини XVII ст., і особливо в XVII — першій половині

XIX ст. безсумнівне лідерство належало Великій Британії, яка тривалий час вважалася «майстернею світу». З середини XIX ст. на перше місце в світовій економіці вийшли СІЛА, які посідають це місце безперервно й посьогодні. Позиції Великої Британії поступово слабнули. В останній чверті XIX ст. вона пропустила перед собою ще Німеччину, а з 60-х років

XX ст. — Францію, а згодом — Японію.

Сполучені Штати досягли найвищої частки в світовій економіці по закінченні Другої світової війни, наприкінці 40-х та початку 50-х років XX ст. Тоді вони виробляли 51% промислової продукції несощ'алістично-го світу. Така ситуація склалася під впливом багатьох причин. Але одною з основних є те, що на території СІЛА воєнні дії не велися протягом жод­ної з світових війн; американські фірми збагачувалися на військових по­ставках воюючим країнам. Сполучені Штати зосередили значну масу зо­лотого запасу світу. Перехід до золото-девізної валютної системи (згідно з рішеннями спочатку Генуезької, а потім Бреттон-Вудської конфе­ренцій) прирівняв долар до золота в міжнародних валютних відносинах. Це ще більше зміцнило позиції США в світовій економіці.

Проте поступово частка США у світовому виробництві почала знижу­ватися під впливом конкуренції західноєвропейських країн та Японії. Західна Європа відбудувалася після Другої світової війни вже до середи­ни 50-х років. З одного боку, це є наслідком американської допомоги за «Планом Маршала» (надання кредитів та інвестування в економіку євро­пейських держав), а з іншого — ефективної економічної політики держав­них лідерів цих країн. Канцлера ФРН Людвіга Ерхарда називаються бать­ком «німецького дива», яке виявилося в несподіваному ривку країни в 60-х роках на шляху економічного розвитку. Французький прем'єр-міністр Роберт Шуман і голова Комісаріату з планування й адміністрації в уряді Франції Жан Монне розробили і втілили в життя ідею утворення Європейського об'єднання вугілля й сталі (ЄОВС), яке згодом перетво­рилося на Європейський Союз.

Ще більшим «економічним дивом» стали неймовірно високі темпи роз­витку Японії в 70-х роках, що незабаром вивело її на друге місце в світі. Тут також серед чинників швидкого розвитку можна виокремити два: амери­канські інвестиції і внутрішня політика уряду. США «підживлювали» еко­номіку Японії особливо в 50-ті роки, підчас війни в Кореї, коли розміщува­ли військові замовлення на японських підприємствах. Внутрішня політи­ка уряду Японії була досить гнучкою й ефективною. Зокрема, уряд актив­но заохочував купівлю японськими фірмами іноземних ліцензій, «ноу-хау», що дозволило Японії не втратити темпу в технологічному розвитку.

В останні два десятиліття спостерігається певне вирівнювання по­зицій найрозвиненіших держав, зближення їх темпів розвитку. Особливо це характерно для 90-х років.

На динаміку розвитку певний вплив здійснюють економічні цикли, які періодично сприяють підвищенню та падінню темпів економічного зростання. Фаза падіння часто закінчується кризою. Найглибша криза в історії розвинутих країн спостерігалася в 1929-1932 pp., коли їх сукуп­ний ВВП впав на 17,7%, а експорт на 25,3%. Глибокою була криза в 1945-1946 pp., вона обумовлювала падіння ВВП на 11% [41, с. 344]. В повоєнний період економіка розвинутих країн розвивалася більш спо­кійно; кризи, які траплялися, вже не були такими глибокими. Найвідчут-нішою була криза 1974-1975 pp., пов'язана з різким підвищенням цін на нафту внаслідок цілеспрямованої акції країн ОПЕК; тоді промислове ви­робництво індустріальних країн скоротилося на 5%. Напочатку 80-х років (1981-1982 pp.) чергова криза скоротила випуск промислової продукції на 4% [54, с. 129]. Останньою за часом була криза 1997-1998 pp., проте во­на вразила переважно країни Південне- Східної Азії й мало торкнулася розвинутих країн Європи й Південної Америки.

В 90-х роках економіка розвинутих країн розвивалася повільніше, ніж в попередніх десятиліттях. Особливістю цього періоду є впевнена хода економіки США (за винятком 1991 р.) та гальмування темпів економічно­го росту Японії.

Таблиця 1.30. Темп росту ВВП (в % до попереднього року) в 90-ті роки

Країни!'ад" 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000*
Розвинуті країни в цілому 2,9 0,7 1,6 0,8 2.7 2.1 2,4 3,0 2,3 2,8 3,8
США 2,7 -0,5 2,5 3.4 4,1 2,0 2,4 3,9 3,6 4,2 5,0
Японія 4,0 4,0 1,1 0,1 0,5 0,9 1,6 1,4 -2,8 0,8 1,7
ЄС 2.4 1,5 1,0 -0.4 2.9 2,4 1,6 2,7 2,8 2.3 3,3

Відповідними темпами в 90-х роках розвивалося виробництво і зов­нішня торгівля розвинутих країн. Звертає на себе увагу більш високий темп зовнішньої торгівлі порівняльне з промисловим розвитком, що свідчить про поглиблення процесів міжнародного поділу праці й гло­балізації. Наступна таблиця віддзеркалює економічну ситуацію 90-х років; з неї видно також наслідки кризи 1991-1993 pp., яка, проте торкну­лася не всіх країн однаково.

Таблиця 1.31. Темпи росту виробництва й зовнішньої торгівлі в 90-х роках, %

                 
Виробництво                
Розвинуті країни в цілому 2,1 1,4 3,3 2,7 3,2 3,3 2,4 3,1
США 3,1 2,7 4,0 2,7 3,6 4,2 4.3 4,2
Японія 1,0 0,3 0,6 1,5 5,0 1,6 -2,5 0,3
Німеччина 2,2 -1,1 2,3 1,7 0,8 1,5 2,2 1,5
Франція 1,5 -0,9 2,1 1,8 1,1 2,0 3,4 2,7
Італія 0,8 -0,9 2,2 2,9 1,1 1,8 1.5 1,4
В.Британія 0,1 2,3 4,4 2,8 2.6 3,5 2,2 2,0
Канада 0,9 2,3 4,7 2,8 1,7 4,0 3,1 4,2
Зовнішня торгівля (експорт)                
Розвинуті країни в цілому 4,7 1,5 9,6 8,9 6,2 9,1 5,5 7,4

Особливістю економічного циклу 90-х років є його асинхронність, тоб­то невспівпадання в часі по окремим країнам. Висловлюється навіть дум­ка, що циклічний розвиток вже нетиповий для розвинутих країн, і що стабільний розвиток економіки США в 90-ті роки тому є прикладом. Про­те початок нового століття дає привод для сумніву про це; найвищого зна­чення темпів росту економіка США досягла в 2000 р., а в 2001 р. відбулося їх зниження. Трагічні події 11 вересня негативно відбилися на діловій ак­тивності в США, хоча це не єдина причина. Ось які прогнози щодо розвит­ку основних центрів світової економіки наводилися в економічній пресі:

Таблиця 1.32. Основні макроекономічні показники розвинутих країн

 

 
  США Японія Єврозона
1999 p. 2000 p. 2001 p. 1999 p. 2000 p. 2001 p. 1999 p. 2000 p. 2001 p.
ВВП Валові 4,2 9,2 5,0 9,6 1,3 -1,3 0,8 -0,9 1,7 1,3 0,5 -1,9 2,5 5,2 3,4 4,7 2,4 3,6
капіталовкладення                  
промислове виробництво 4.1 5,6 0,2 0,8 5,3 -1,2 1,9 5,5 1,7
експорт 2,9 9,3 4,2 1,4 11,5 3,1 4,7 12,0 5,9

Однією з причин зниження темпів зростання економіки США в 2001 р. вважається її «перекапіталізація» — невідповідність реального інвесту­вання у виробництво й активності на фондових ринках. Так, частка висо­ких технологій в активах нефінансових корпорацій не перевищувала 10%, тоді як в капіталізації фондового ринку США вона складала 36%. «Бум» на ринку високих технологій має спекулятивний характер, що ви­ражається в надмірно високому котируванню акцій компаній, що випус­кають комп'ютерну техніку та іншу продукцію високих технологій. Пере-накопичення капіталу призвело до падіння темпів капіталовкладень в економіку США, особливо в промисловість, вже з другої половини 2000р.

Уповільнення темпів японської економіки пов'язане з падінням росту внутрішніх інвестицій; це, в свою чергу, залежить від повільного зростан­ня споживчих витрат населення країни. В Японії збільшується безробіття, що знижує купівельну спроможність населення (в 1998 р. безробітні скла­дали 4,2% до економічно активного населення, тоді як в 1985-1995 pp. їх частка в середньому становила 2,5%). Після фінансової кризи 1997-1998 pp., яка вразила і Японію, по країні покотилася хвиля бан­крутств. Тільки за 2000 р. кількість банкрутств збільшилася на 24%.

На тлі спаду в економіці Японії та США країни Західної Європи, за прогнозами, мають кращі перспективи, хоч їх темпи росту також уповільняться. Механізм глобалізації діє таким чином, що зниження еко­номічної активності в одному із світових центрів економіки негативно відбивається й на решті. Так, зниження темпів росту ВВП у США на 1% викликає гальмування темпів ВВП в Західній Європі на 0,2-0,4%.

Незважаючи на уповільнення темпів економічного зростання на зламі двох століть, позиції розвинутих країн залишаються досить міцними в світовій економіці, їх розрив по основним економічним показникам з рештою країн дуже великий. Динамічність економіки розвинутих країн обумовлена певними факторами розвитку, серед яких визначальну роль відіграє розширення ринків прямих та портфельних інвестицій, що в свою чергу пов'язано з ростом споживчого й виробничого попиту в цих країнах. Важливе значення має міжнародний рух інвестицій, основна маса яких належить саме розвинутим країнам (в 2000 р. на цю групу країн припада­ло 78% припливу усіх зарубіжних інвестицій), причому частка розвину­тих країн збільшується (в 1988-1993 pp. вона становила 73%). Динаміку припливу ПП відбиває наступна таблиця.

Наприкінці XX ст. спостерігався швидкий розвиток фінансових, в першу чергу, фондових ринків. За два останніх десятиліття минулого століття капіталізація світових ринків акцій збільшилася в 13 разів, тоді як сукупний ВВП зріс тільки в 2,5 рази. В 2000 р. в акції було вкладено в усьому світі 31605 млрд, дол., в тому числі на ринках розвинутих країн — 29394 млрд. дол., тобто 93%. По окремих країнах вони розмістилися таким чином (млрд. дол.): США — 15104, Японія — 3157, Велика Британія — 2577, Франція — 1447, Німеччина — 1270, Італія — 768.

Таблиця 1.33. Щорічний приплив прямих інвестицій, млрд. дол.

  В серед­ньому за 1988-1993 pp.             2000 р. (оцінка)
Розвинуті країни                
Країни, що розвиваются     ПО          
Країни з перехідною економікою                
Світ в цілому                

Особливості динаміки розвитку економіки розвинутих країн в другій по­ловині XX ст., як вже зазначалося, призвели до зниження частки США у світовому виробництві й підвищення частки Японії, а також країн Західної Європи. Проте принципової зміни позицій не сталося. США залишаються провідною державою світу майже за всіма основними абсолютними еконо­мічними показниками. Якщо ж розглядати Європейський Союз як єдиний економічний центр, в чому є сенс, то він випереджає Сполучені Штати за об­сягом зовнішньої торгівлі. Якщо виключити навіть взаємну торгівлю країн ЄС, то й тоді його частка у світовому експорті перевищить експорт США: відповідно 18,8% та 16,4%. Інтеграція західноєвропейських країн в межах Є С додала імпульсу їх економічному розвитку. Скасування митного оподат­кування у взаємній торгівлі, вільний рух капіталу й робочої сили, суттєве по­силення виробничого кооперування, нарешті, політичне згуртування сприя­ли розширенню внутрішнього ринку Західної Європи. Відкритість еко­номіки ЄС вища, ніж в США та Японії. Якщо експортна квота становила (1997 р.) в США 11,9%, Японії - 11,1%, то в країнах єврозони - 16,2%.

США лідирують за розвитком промисловості, їх частка в промислово­му виробництві світу становила в 1997 р. 16,6%, тоді як Японії — 6,9%, Німеччини — 5,4%.

Таким чином, розвинуті країни утворюють три центри світової еко­номіки: США, Західна Європа, Японія. Протягом останніх десятиліть темпи їх розвитку були неоднакові. Підсумовуючи сказане, відзначимо основні тенденції. До середини 50-х років минулого століття панування США в світовій економіці було переважаючим; вони виробляли 37% про­мислової продукції усього світу, мали більшу частину золото-валютних резервів. З кінця 50х років і особливо в 60-х роках спостерігається підне­сення країн Західної Європи і особливо Німеччини. На короткий строк ФРН стає другою за обсягом виробництва країною несоціалістичного світу (після США). З кінця 60-х років розпочинається бурхливе еко­номічне зростання Японії, яка в 70-х роках вже випереджає ФРН, а не­вдовзі й СРСР і стає другою країною світу за рівнем економічного розвит­ку. В 90-х роках темпи росту японської економіки уповільнюються, зате спостерігається прискорення економічного розвитку США. Майже 10 ро­ків, до середини 2000 p., американська економіка була на підйомі — само­му тривалому за післявоєнні роки. Економіка країн Західної Європи ос­танні два десятиліття розвивається усталеними темпами, без суттєвих зльотів і падінь. В 90-х роках уповільнилися темпи розвитку Німеччини й Італії, проте прискорився розвиток Іспанії та Нідерландів.

 







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.