Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Вч. А тепер давайте надамо слово нашим географам-українознавцям.





Від автора

Головним є не предмет,

якому навчаєш, а

особистість, яку формуєш.

 

Дотримуючись цього головного правила для вчителя, бачу сучасний урок літератури як такий, що формує творчу особистість. Будуючи такий урок, спрямовую учнів на пошукові види робіт, розв’язання різнопланових творчих завдання, стараюся використовувати різноманітні рольові ігри, словесне малювання, мозковий штурм і т. п.

Головне, щоб до роботи на уроці були залучені всі учні, тому чергую колективні та групові види робіт. Враховуючи вікові особливості школярів, крок за кроком ускладнюю форми роботами.

Діти, які звикли розв’язувати на уроці проблемні питання, без зусиль приймають участь у різноманітних дискусіях, вільно висловлюють свої думки, роблять правильні висновки. Останнім часом полюбилося дітям (особливо семикласникам) презентація (або ж реклама) самостійно прочитаних книг.

Використання різноманітних методів та прийомів на уроці сприяють зацікавленню учнів навчальним предметом, активізують роботу.

Узагальнений в даній методичці досвід роботи може допомогти вчителю-початківцю в організації навчального процесу школярів.

Ярослава Лупа


«Людина прийшла в цей світ

для безмежної свободи,

творчості і щастя»

Саме такого висновку дійшов ще на початку ХХ століття О. І. Купрін. Ці слова вкладати і в зміст тих цілей, які ставлять перед собою вчитель літератури і які він старається реалізувати поступово, так, щоб ні «безмежна свобода», ні «творчість», ні «щастя» не виключали одне одного.

Уроки зарубіжної літератури в школі допомагають учням пізнати світ. Можливості літератури в цьому плані безмежні. Бо ж саме література розкриває красу людських стосунків, примушує задуматись над такими категоріями, як добро і зло, правда і кривда, любов і зрада, вчить людяності, гуманізму. І робить це вона властивими лише їй засобами, впливаючи не лише на розум дитини, а й на емоції.

Методика викладання зарубіжної літератури як порівняно молодого шкільного предмета почала формуватися від практики.

Тож потрібен був час, щоб вчитель відшукав методичні основи для реалізації поставлених завдань.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Великої ваги набирає тут співпраця на уроці вчителя і учня, що будуть свою навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т. п. Особливо цінними є те, що на уроці зарубіжної літератури не просте відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник – учитель – учень. Проте найважливішим завданням вчителя залишається формування в кожному школяреві кваліфікованого читача. А для цього, в першу чергу, треба створити умови для повної реалізації індивідуальних особливостей кожної дитини.

Порівняно недавно в сучасній школі з’явилася нова, спеціальна форма організації пізнавальної діяльності-інтерактивне навчання. Мета цієї форми навчання-створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В ході навчального процесу відбувається активна взаємодія всіх учнів і вчителів.

Досвід показує, що організація інтерактивного навчання дозволяє моделювати життєві ситуації, широко використовувати рольові ігри, спільно вирішувати проблеми на основі аналізу обставин та відповідних ситуацій. В ході таких уроків в учнів формуються певні навички і вміння, виробляються цінності, створюється атмосфера співробітництва, взаємодії. Вся робота спрямовується не лише на «знання», але і на «розуміння». Вчитель зобов’язаний навчити учнів думати, розуміти суть речей, осмислювати певні ідеї, шукати потрібну інформацію і при потребі застосовувати її.

Однак застосовування окремих інтерактивних технологій потребує величезної підготовки як вчителя, так і класу. Тому неможливо перейти на цілковите інтерактивне навчання.

Інтерактивні технології слід запроваджувати поступово, починаючи від найпростішого.

На першому етапі такої роботи ефективною є робота в парах, в малих групах. Досвід показує надзвичайну ефективність такої роботи. В першу чергу, в результаті праці в малих групах діти усвідомлюють, що успіх кожного визначається не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. Успіх прийде тоді, коли товариші по групі теж справляться з завданням. Тому виникає закономірність: справився сам – допоможи товаришу. А це формує у дітей потребу допомагати один одному, підтримувати, заохочувати і радіти успіхам товаришів. В результаті роботи в малих групах слабші учні набувають віри, впевненості в собі, позбуваються комплексу неповноцінності, у сильніших учнів формується почуття відповідальності за успіх товариша, за успішне розв’язання поставленого завдання.

Робота в малих групах допомагає учням бути корисними один одному. Вони вчаться робити свій внесок у виконання завдання.А це готує їх до роботи у більших групах, у колективі, це формує чітку позицію кожного учня.

Щоб ефективно використати кожну хвилину уроку, щоб сформувати із кожного учня творчу особистість, на своїх уроках планую розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу твору. До роботи на уроці залучаю всіх учнів, даючи їм можливість реалізувати себе у групових і колективних формах роботи. В щоденній роботі стараюся поєднувати різноманітні інтерактивні види і форми роботи.

Уроки по засвоєнню нових знань дають можливість ставити перед учнями індивідуальні та групові завдання пошукового характеру.

Особливо ефективними в цьому плані є рольові ігри типу “Заочна екскурсія”, “В гостях у письменника”, ”В літературному салоні” і т.п.

Напередподні уроку-заочної екскурсії до Стародавньої Греції 9-ки були розподілені на динамічні творчі групи: «Екскурсоводи», «Мистецтвознавці», «Біографи», «Автори-митці», «Психологи». Учнями був зібраний багатющий матеріал про стародавню державу Грецію, про розвиток давньогрецької культури(і літератури в тому числі), про найвідоміших поетів тієї доби. Читці прекрасно проілюстрували творчість давньогрецьких поетів. А от статтю підручника про Гомера було опрацьовано з використанням системи “Поміч“. Діти олівцем робили в тексті відповідні позначки:

 

«V» – це я знаю;

«+» – нова інформація;

«–» – суперечить тому, що я знаю;

«?» – інформація дивує мене;

 

На основі опрацьованого тексту прийшлося більш детально прокоментувати суть «гомерівського питання».

 

Можна також запропонувати у3чням в ході уроку по засвоєнню нових знань заповнити таблицю:

 

Це мені було відомо Це мені нове
   

 

Доречно буде використати на уроці також стратегією «Кубування».

До прикладу, напередодні вивчення творчості Кальдерона де ла Барки слід познайомити учнів із чудовою епохою бароко, яка породила митця. Попри складність матеріалу, діти охоче працюватимуть з кубиком, який виокремлює певні грані роботи на уроці у чітку систему.

 

 

І. Бароко. Передумови

виникнення епохи

 

ІІІ. Визначальні риси ІІ. Естетичні

принципи

бароко

 

 

Бароко

 

 

Тема уроку в такому випадку розглядається через призму алгоритму:

1. Опиши це …

2. Порівняй це…

3. Встанови асоціації …

4. Проаналізуй це …

5. Знайди застосування …

6. Запропонуй аргументи «за» і «проти» …

 

 

IV. Різновиди

течії бароко

 

V. Вплив

бароко на

розвиток

культури.

V. Бароко та різні За і проти.

види мистецтва

 

 

До уроків – знайомств з особистістю того чи іншого письменника можуть бути сформовані групи. «Географів», «Істориків», «Біографів», «Дослідників», «Літературознавців». На таких уроках ефективно використовується і стратегія «Гронування».

 

Так, у 8 класі, знайомлячись із творчістю польського поета А. Міцкевича, учні отримали запитання:

– Які асоціації виникають у вас з ім’ям А. Міцкевича?

Відповіддю на це запитання стало асоціативне гроно:

Досить ефективними на уроці є симулятивно-рольові ігри. Опрацювавши необхідний матеріал, діти уявляють себе письменниками і залюбки розповідають «свою» біографію, входять в роль друзів чи родичів митця і відтворюють цікаві факти із його життя. Охоче займаються діти інсценуванням уривків з текстів. Неперевершений ефект справляє на школярів і рольова гра «Будьмо знайомі», в ході якої діти майстерно представляють як самих авторів, так і їх героїв. Великою популярністю користуються і такі симулятивно–рольові ігри як «Візьми інтерв’ю» або «Дай інтерв’ю»…

 

Польща Патріот Сонет Чужина

       
   

Крим

Поет

«Кримські

сонети» Адам Міцкевич

Батьківщина

Україна Вигнанець Мрії

 

 

Для уроку літератури надзвичайно важливим є сам факт прочитання учнями тексту. Адже, чого гріха таїти, наші діти читають все менше і менше, тому перед вчителем стоїть «вічне» завдання: добитися свідомого прочитання тексту. Існує ряд інтерактивних технологій, які спонукають учнів до читання.

Чи не найефективнішою формою роботи в цьому плані є стратегія «Порушена послідовність». Вчитель на окремих картках виписує важливі фрагменти тексту. Кількість карток залежить від обсягу матеріалу та кількості учнів в класі. Дітям, які отримали картки, пропонується відтворити текст ближче до авторського варіанту. Аналогічно можна організувати роботу і з набором ілюстрацій чи малюнків до тексту.

Спонукатиме учнів до прочитання тексту також завдання дослідницького характеру типу «Змоделюй ситуацію». Так от напередодні вивчення твору Гофмана «Малюк Цахес» восьмикласники отримають завдання:

–– Подумайте, як вплинули золоті волосинки на долю Цахеса? Змоделюйте ситуацію «Сходинки злету малюка Цахеса»

Хорошою можливістю перевірити знання тексту є використання “Методики взаємних запитань”. Цей вид діяльності може дати можливість учням бути в ролі вчителя і керувати процесом читання. Також він може дати можливість організувати роботу в парах. Але в обох випадках діти мусять добре орієнтуватися в тексті.

При вивченні ліричних творів варто використовувати стратегію “Вільне письмо”.

Для роботи за стратегією виділяється 5-6 хв. уроку. Учень,не відриваючи ручки від паперу, записує свої думки, емоції щодо визначеної теми. Алгоритм роботи можна видозмінити. Організувавши роботу в парах, слід запропонувати учням написати літературні листи сусідові по парті для обміну інформацією чи думками з приводу прочитаного. Такі записи являють собою процес мислення, тому помилки не враховуються, адже записи-спонтанні.

Любов Кандиди

 

Успіхи в музиці

 

Посада таємного експедитора

у міністерстві закордонних справ

 

Прийом у Моша Терпіна і перший успіх

 

 

Цинобер стає студентом університету

 

 

На вихованні у пастора

 

 

Дарунки феї Рожі–Гожі

 

Потворний малюк

 

 

Проте існують технології, які потребують вдумливого письма, бо породжені вони свідомим розмірковуванням над темою. Тут, в першу чергу,слід назвати “Гронування”, алгоритм якого вже описано вище. Асоціативне гроно може створюватися на різних етапах уроку і базується воно на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Так, десятикласники, працюючи з романом Стендаля «Червоне і чорне», змоделювали гроно за образом Жульєна Сореля.

 

 


Слід зауважити, що найбільш поширеною є стратегія, що називається “Сенкан”. Саме “Сенкан” найбільше спонукає учня до розмірковування над темою. ”Сенкан” являє собою п’ятирядковий неримований вірш, що складається із 11 слів.

У першому рядку записується слово, іменник,який є темою сенкану.

У другому – записуються 2 слова, прикметники, які є означеннями теми.

В третьому – 3 слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою.

В четвертому – записується фраза із 4 слів, якою висловлюється

розуміння теми(чи ставлення до теми).

В п’ятому – записується 1 слово, іменник – синонім (висновок до теми).

Прикладом можуть служити сенкани, складені учнями на уроці по вивченню оповідання Г. Гарсіа-Маркіса “Старичан з крилами”.

 


І варіант

Ангел

Святий, чистий.

Охороняє, застерігає, направляє.

Призначений для захисту людини.

Світло

ІІ варіант

Ангел

Немічний, брудний.

З’являється, хворіє, зникає.

Здається маленькою чорною плямою.

Провісник


 

“Сенкан” успішно використовується на будь-яких етапах навчання, навіть на уроках контролю знань.

Хочу також зауважити, що існують такі інноваційні технології, які допомагають узагальнити вивчене, стають предметом закріплення чи навіть перевірки вивченого.Тут,найперше, слід назвати стратегію “Кола Вена”.

Дітям пропонується 2 (і більше) площини зі спільною площею. Інформація, що стосується кожної проблеми, заноситься в окреме коло.В спільну частину слід занести інформацію, що стосується обох проблем.

Так, на заключному етапі уроку по вивченню ”Різдвяної пісні в прозі” Діккенса учням пропонується порівняти, яким був Скрудж до переродження і яким став після подорожей з Духами Часу. Зробити це вони мають, скориставшись стратегією “Кола Вена”

А от на етапі закріплення вивченого найефективнішою є стратегія «Карусель». Учні об’єднуються у групи. За їхньою кількістю вчитель заготовлює аркуші паперу із запитаннями. Група, обговоривши питання, записує відповіді, складає аркуш гармошкою, щоб відповідь була схована, а питання залишалося відкритим. Групи обмінюються аркушами і процес триває доти, доки аркуш не повернеться до першої групи. Після цього відповіді оприлюднюються, аналізуються.

На підсумковому етапі уроку з успіхом використовується і стратегія «Мікрофон». Взявши в руки уявний мікрофон, кожен учень має можливість висловити свої думки, погляди, свою позицію з приводу обговорюваної проблеми.

 

 

 

скупий

щедрий працьовитий людяний

жорстокий багатий добрий

жадібний здатний щирий

бездушність до аналізу радісний

злий вимогливий

 

 

Висновки в кінці уроку можна робити за методом «Прес», скориставшись для цього таким структурним планом:

1. Я вважаю, що …

2. … тому, що …

3. … наприклад, …

4. Отже, я вважаю …

Враженнями від уроку школярів охоче діляться через прийом «Незакінчене речення»:

 

–– На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було …

–– Озвучена інформація спонукала до висновку, що …

–– Мої сподівання щодо уроку справдилися, бо …

 

Останнє підсумкове слово завжди належить вчителеві, який, до речі, і вирішує доцільність використання тих чи інших інтерактивних технологій.

Застосування інноваційних технологій у навчанні-вимога сучасності. Проте я вважаю, що не варто відкидати і надбання класичної методики (їй майже 200 років!). Рівень її досить високий, якщо брати до уваги наукові розробки, теоретичні підвалини. А от практика… Повальне захоплення інтерактивними технологіям не завжди оправдує себе. Я сама опрацьовую їх, практикую, але лише тоді, коли вони підходять до певного етапу уроку. Вважаю, що ефективні ці прийоми здебільшого під час підсумкових занять.

Пряме призначення вчителя зарубіжної літератури бачу в підготовці свідомого читача, а це можливо лише тоді коли вивчати літературу як мистецтво слова, а не як засіб для проведення виховних заходів чи розваг. На уроках літератури треба все-таки займатися літературою!


Урок додаткового читання

Тема: Вічна мудрість байок.

Мета: поглибити знання учнів про видатних байкарів світу;

показати актуальність байки для сьогодення;

удосконалювати навички виразного читання, інсценізації;

виховувати у школярів високі моральні якості.

Обладнання: портрети відомих байкарів; виставка їхніх творів, виставка ілюстрацій та дитячих малюнків.

Епіграф: І скільки не беруть живлючої водиці,

Не висиха Езопова криниця.

М. Годованець

Жанр байки існував і існує в багатьох літературах. Чим це пояснити? Людство, мабуть, втомилося від надмірних повчань. А байка вчить ненав’язливо, змушує думати, аналізувати. Байкарі мають надійну зброю, вічну, як саме життя-сміх. З давніх часів до нас дійшов вислів «Сміючись, говорити правду».

Таку правду нам несуть байки.

– Давайте згадаємо, що ми називаємо байкою?

– З чого складається байка?

– Що таке мораль?

– Хто є героями байки?

– Який прийом називаємо алегорією?

– В чому незвичайність героїв? (Розмовляють).

– Але якщо звірі, речі розмовляють, що, може, байка схожа на казку?

/Таких ситуацій, як у байці, серед звірів не буває. Це життєві ситуацій людей/

З байкою ми вже працювали на попередніх уроках. Але нинішній урок – незвичайний. Це – урок додаткового читання. Я пропонувала вам вдома, поділившись на групи, познайомитися з байкою «Вовк і ягня» різних авторів. Справилися з завданням?

На уроці працює 5 груп.

1.Езопівці

2.Федрівці

3.Бабрівці

4.Криловці

5.Глібовці

 

Будьте уважні:

– Байка виникла давно і її батьком, творцем був російський поет І.А.Крилов.

/ Діти не погоджуйтеся, бо пальма першості належить Езопу./

– Використаний прийом називався какографією. Він має активізувати вашу увагу, тому надалі будьте пильні, щоб не пропустити ще одного такого прийому какографія.

А батьком байки таки дійсно був Езоп. Що ви про нього знаєте?

 

Висновки: Езоп – перший байкар. Його байки написані у прозовій формі. А ці невеликі оповідання – колодязь мудрості. Через роки він не змілів. А по життєдайне слово ідуть до нього майстри слова. Думаю, ви переконалися в цьому, готуючись до уроку.

Однією з найкращих байок є «Вовк і ягня». Байки з таким заголовком писали, крім Езопа, і Федр, і Бабрій, і Крилов, і навіть українець Глібов.

Давайте порівняємо байки різних авторів:

– Хто є героями байки?

– Де відбувається зустріч Ягняти і Вовка?

– Чи є в байках портрет героїв і пейзаж?

– Якими зображені герої?

 

/ Учням пропонується скласти «Сенкан»/

 

Зразок


Ягня

полохливе беззахисне

тремтить оправдовується гине

злий вовк з’їв ягня

жертва

Вовк

голодний злий

звинувачує ненавидить поїдає

в темний ліс поволік

тиран


 

– Як закінчується подія?

– Де в байці знаходиться мораль? Зачитати.

 

/ У Езопа, у Федра – в кінці; у Бабрія – відсутня,

у Крилова – на початку, у Глібова – і на початку, і в кінці/

– А як ви ставитеся до героїв байки?

– Давайте спробуємо передати це, влаштувавши рольову гру.

3 учні читають байку за особами, використовуючи прийом какографія.

– Чи згідні ви з таким озвученням?

/Байкар не такими бачив своїх героїв. /

Інша група правильно озвучує байку.

 

Сюжети байок Езопа оживали і в українській літературі.

 

– Глібовці виразно читають байку Л.Глібова.

 

Висновки: Байка Глібова «Вовк і ягня» не схожа на інші байки, у неї український колорит.

Сюжети байок оживали і в живописі.

Я пропонувала вам схопити мить байки «Вовк і ягня» і перенести її на папір.

(Переглядаються і аналізуються ілюстрації)

А тепер гляньте на ілюстрацію російського художника. Яка роль відводиться костюмам героїв?

(Співзвучність часові, допомога зрозуміти алегорію, підтекст)

– Чого ж вчить нас байка сьогодні?

/ Байка вчить нас добру, справедливості, чемності. /

 

Я впевнена, що відтепер ви будете мудрими, лагідними, і що нашою мовою будуть милуватися.

Сподіваюся, що і надалі «не висохне Езопова криниця». Знаходьте час і сили черпати з неї життєву мудрість, бо вона вічна.


Урок-вибір

Тема: Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби – Остапа й Андрія. Порівняльна характеристика героїв.

 

Мета: вчити учнів виділяти в художньому творі епізоди, важливі для характеристики героїв;розвивати вміння порівнювати двох героїв повісті;виховувати вірність обов’язку, почуття патріотизму.

 

Епіграф:

Людству потрібні герої, які б вели людей за собою, показуючи приклад мужності шляхетності.

Ф.Шіппер

 

Людина завжди обирає свій шлях у житті,обдумує,що вчинити в тій чи іншій ситуації. Як ріка-з джерел, так і наша доля складається з безліч вчинків. Важливо зрозуміти, що саме в юності-витоки наших перемог чи поразок,нашої величі чи падіння. Саме у вашому віці треба визначити для себе моральні принципи,якими ви будете керуватися у житті.

Сьогодні на уроці в нас працюють 2 групи, які представлятимуть своїх героїв:1–Андрія,2–Остапа. Також ми спробуємо глянути на цих героїв із позиції автора та художника Є. Кібрика, яких представлятимуть учні класу. Оцінку героям спробує дати і їхній батько-старий Тарас Бульба.

Всі учні класу отримали до уроку випереджаюче завдання:ще раз пройтися життєвими шляхами Остапа та Андрія.

 

I. Почергово кожен герой представляється з позиції автора, художника і з точки зору членів групи.

 

Цей етап уроку проходить у формі «Мозкового штурму»:

–– Що нам відомо про навчання Остапа і Андрія? Що відрізняло братів?

–– Яку вдачу мали хлопці?

–– Як ставиться батько та матір до синів?

–– Про що думали юнаки по дорозі на Січ?

Підсумок роботи на даному етапі є складання в групах синканів на теми «Остап» та «Андрій».

 

ІI. Наступний етап роботи – творче завдання.

 

Групам пропонується намалювати словесні портрети синів Тараса Бульби так, щоб крізь їхню зовнішність проступали внутрішні риси.

Учень - «художник Є. Кібрик» демонструє ілюстрації до повісті М.Гоголя.

Учням пропонується висловитися, наскільки близькі ілюстрації до гоголівських образів Остапа та Андрія.

 

Користуючись стратегією «Мікрофон»,учні дають відповідь на запитання:

–– Чи такими ви уявляли героїв,читаючи повість?

 

III. Далі організовується дослідницько-пошукова робота в групах.

 

I група – «Зрада і трагічна смерть Андрія»

II група – Бій під Дубно. Геройська смерть Остапа.

 

Підсумок цього етапу уроку робиться,вдавшись до стратегії «Карусель»

 

Запитання для груп:

–– Які почуття викликає у вас загибель Андрія?

–– Що дало Остапові сили знести катування і героїчно померти?

 

IV. На заключному етапі уроку групи отримують наступні завдання

 

 

 

I група – створити асоціативне гроно образів Остапа та Андрія.

 

II група – скориставшись стратегією «Кола Вена», узагальнити результати порівняльної характеристики Остапа та Андрія.

 

 

Андрій

Вчився з обов’зку молодість Остап

Вмів уникати Краса вчився охоче

Романтична закоханість Сила зносив кару

Став отаманом Спритність мужньо

Прийняв героїчну Добре ім’я серед суворий до спокус

смерть козаків став зрадником

прагнення подвигу покараний батьком

за зраду

V. Звернення до епіграфу уроку,записаного на дошці.

 

VI. Підсумок:

На прикладі Остапа та Андрія автор переконує читача,що немає почуття прекраснішого,ніж любов до батьківщини,а зраду не можна виправдати,це найстрашніший злочин.

 

 

VII. Д/з Написати твір-мініатюру на одну із тем:

 

1.Що переживає Тарас,втрачаючи синів?

2.Чи міг Андрій не зрадити своїх бойових товаришів-козаків?

3.Опишіть власні почуття під час читання повісті М.Гоголя «Тарас Бульба».


Урок – презентація проекту

 

Тема: Україна та її історія очима австрійського письменника Райнер Марії Рільке

 

Епіграф: «Пригорнись душею

до Вкраїни…»

Р. М. Рільке

Ключове питання проекту:

 

Яку роль відіграла Україна та її історичне минуле в житті і творчості Рільке?

 

Тематичні запитання:

― Біографія письменника

― Рільке в оцінці сучасників

― Мандрівка Україною

― Фрагменти української дійсності

― Київ соборний

― Кобзарське мистецтво

― Україна в творчості Рільке

 

Обладнання: карта України з маршрутом Рільке, висловлювання сучасників про Рільке, слайд-шоу «Київські храми» та «Ікони київських храмів», альбоми «Україна очима Рільке», «Кобзарське мистецтво», матеріал про кобзаря Остапа Вересая, грамзапис «Кобзарські думи», учнівські малюнки, текст оповідання «Пісня про Правду»

В нас зараз почнеться цікавий урок,

Про це повідомив веселий дзвінок.

Сказав з переривом на ноті високій:

«Вітаю вас, друзі, з початком уроку!»

 

Цього зимового ранку до нас завітали гості. Привітайте наших гостей, усміхніться. В цих промінчиках добра, що засяяли на ваших обличчях, ми і розпочнемо урок.

Урок зарубіжної літератури завжди незвичайний. Де тільки не бували ми під час таких уроків. Разом з Робіном Гудом побували в Шервудському лісі, вболівали за Айвенго на лицарському турнірі в Ашбі, блукали вуличками Парижа з Француа Війоном, вивчали закони Запорізької Січі разом з Гоголем. Не покидаючи класу, ми подорожуємо у просторі і часі завдяки художнім творам. З них ми дізнаємося не тільки про історичні події, побут тієї чи іншої країни в той чи інший час, а й про духовний світ людей, їхні мрії, любов і ненависть. Чи потрібно це нам? Звісно, якщо ми хочемо стати освіченими людьми.

Зараз наша увага сконцентрована на розділі «Україна та її історія в літературі». Ми вже знаємо, що життя і творчість М. В. Гоголя тісно пов’язане з Україною –– батьківщиною письменника. Але, виявляється, що історія і культура нашої країни мали велике значення і для розвитку творчості австрійського письменника Райнер Марії Рільке.

Цей факт підштовхнув нас до рішення створити проект «Україна та її історія очима австрійського письменника Райнера Марії Рільке».

Ще в грудні визріло ключове питання проекту:

Яку роль відіграла Україна та її історичне минуле в житті і творчості Рільке?

Обговоривши це питання, ми намітили ряд тематичних запитань, над якими треба було попрацювати, щоб реалізувати наш проект. В класі сформувалися групи, які і займаються пошуком потрібної інформації.

Нинішній урок––презентація учнівського проекту. А це означає, що групи прозвітують про результати своїх пошуків, оприлюднять напрацьовані матеріали, і ми разом узагальнимо результати проекту.

 

Прошу лідерів груп зробити заявки щодо участі в презентації.

 

1. Ми –– шукачі цитат (літературознавці). І збирали ми матеріал до теми: «Рільке в оцінці сучасників». Результат нашої роботи-такий ось цитатник. Сподіваємося, він допоможе бажаючим ближче познайомитися з австрійським письменником.

2. Біографами Рільке випало стати нашій групі. Нам вдалося знайти чимало цікавих фактів, пов’язаних з життям і творчістю письменника. Звіт про свою роботу ми підготували у формі реферату, що супроводжується хронологічною таблицею. Найцікавіше презентуємо сьогодні на уроці.

3. Роль географів – українознавців випала нашій групі. Сьогодні ми спробуємо провести для вас заочну екскурсію Україною маршрутом Рільке, який ми проклали на карті. Знайшли ми і щоденникові записи самого письменника, зроблені у 1899–1900 рр.

4. А нам, художникам, довелося працювати пліч-о-пліч з географами. Ми запропонуємо вашій увазі слайд-шоу. сподіваємося, вам вдасться зрозуміти захват Рільке від побаченого. А ще ми не втримались і самі відтворили окремі фрагменти української дійсності, які вразили австрійця.

5. Наша група об’єднала шанувальників мистецтва. Наше слайд-шоу допоможе вам побачити Київ соборний і продемонструє чудові ікони.

6. Дізнавшись, що на Рільке великий вплив мали українські історичні пісні та думи, ми виявили інтерес до кобзарського мистецтва. Через Інтернет ми роздобули матеріал про кобзаря Остапа Вересая, який став прототипом героя оповідання «Пісня про Правду». Ці матеріали ми узагальнили у рефераті. А ще ми згодом дамо вам можливість послухати справжню думу.

 

Як бачимо, всі добре попрацювали. Перед кожною групою – напрацьований матеріал.

В той же час весь клас отримав завдання прочитати оповідання «Пісня про Правду» і проаналізувати його. Перші враження про цей твір сьогодні на уроці.

Ще хочу зауважити, що у нас працює творча лабораторія. Весь зібраний матеріал адресуємо туди. Згодом він буде систематизований і стане надбанням кабінету зарубіжної літератури.

Тож запускаємо проект.

 

Слово – біографам.

/ На екрані – Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке + хронологічна таблиця /

1. Райнер Марія Рільке (читає повне ім’я) народився 4 грудня 1875 року в Празі.

2. У його батька не склалася кар’єра військового і він працював на залізниці, отримуючи маленьку платню.

3. Мати ж була з купецької родини. Не бажаючи миритися зі злиднями, вона покинула і чоловіка, і сина. Я не розумію, як вона могла так вчинити.

4. В 11 років батько віддав сина до військової школи. Провчився там хлопчик лише 5 років. Через хворобу залишив навчання.

5. Згодом Рільке спробував здобути освіту в різних університетах (Празькому, Мюнхенському, Баварському). Вивчав там юриспруденцію, філософію, літературу і мистецтво.

6. Рільке рано став писати. В 19 років вийшла перша збірка «Життя і пісні» (розказується про невдачу, про творчі пошуки).

Літературознавці. Ми просимо репліку.

1. Ще за життя Рільке став відомим поетом. Сучасники позитивно сприймали його. Пропонуємо вам кілька цитат з цього приводу.

2. А співвітчизник Рільке Стефан Цвейг згадував: «В його присутності ніхто не наважився б сказати непристойне,, брутальне слівце, ні в кого не вистачило б мужності попліткувати чи повідомити кому–небудь бридоту… Він у будь–яке оточення приносив щось заспокійливе, чисте…»

3. Майстерно змалював себе сам поет у вірші «Автопортрет» (с. 145)

4. А російська поетеса Марина Цветаєва захоплено заявила: «Вже саме ваше ім’я – вірші. Райнер Марія…»

5. І ніби підсумовуючи, Стефан Цвейг стверджував: «Ніхто не був для нашого покоління таким необхідним, як ця чиста людина».

Вч. А чим найбільше захоплювався поет? Дізналися про це наші біографи?

Біограф. 7. Улюбленим заняттям Рільке було подорожувати. Він об’їздив всю Європу, побував на Далекому Сході і в Північній Африці. Враження від мандрів лягали в основу нових творів.

Назавжди запам’ятав Рільке подорож до Росії. Вперше він приїхав сюди в 1899 році навесні, якраз перед Великоднем. Йому так сподобалося, що він зі свічкою в руках стояв у церкві.

Репліка літ. 6. До речі, ми натрапили на запис поета: «Це був мій Великдень, і я вірю, що мені вистачить його на все життя».

9. А от до другої такої поїздки Рільке уже готувався заздалегідь: вивчив мову, перечитав силу книжок. До речі, під час цієї мандрівки Рільке відвідав і Україну.

Репліка літературознавців.

Зверніть увагу, у листі до мами Рільке писав:

«Київ – це «місто, близьке до Бога.

Я б хотів тут оселитися назавжди».

Вч. Ми знаємо, що Рільке полюбив українське малярство. Наші мистецвознавці щось можуть зауважити з цього приводу?

Мистецтвознавці. 2. Так, ми дізналися, що письменник був вражений іконами київських монастирів.

/слайди ікон /

Мистецтвознавці 3. Враження від побачених ікон Рільке виражає в оповіданні «Пісня про Правду»:

 

«…старі ікони, немовверстові каменіБога. Ці ікони – ніби опора, ніби певний знак на шляху, і жодний дім не стоїть без них».

 

3. Нам також стало відомо, що Рільке захоплювався картинами відомих художників.

Художники. 2. Нині презентуємо альбом тих полотен, які найбільше вразили поета (можна слайд).

Уч. У Києві Рільке прожив лише 2 тижні. А що ще зв’язувало його з Україною ?

Географи (за картою)5. З Києва Дніпром Рільке вирушив до Кременчука.

По дорозі повернув до Канева, відвідав могилу Шевченка

Художники. 3. Ми попробували глянути на Чернечу гору очима Рільке. Наш малюнок віддаємо теж до творчої лабораторії проекту.

Географи.6. Далі поет поїхав до Полтави. Він був вражений красотою української природи.

Літературознавець 7. Ці враження вилилися у віршах:

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

Географ 7. З Полтави Рільке поїхав по навколишніх селах, щоб людей і природу побачити зблизька, аж до Харкова.

Мистецтвознавець 4. (з слайдом ) Степи вразили його своїм безмежжям. А козацькі могили величчю своєю пробудили інтерес до української історії.

Мистецтвознавець5. В селах часто чув мандрівник народні пісні. Вони зворушували його до глибини душі.

Художник 4. Ми принесли сьогодні на урок портрети кобзарів. Такими їх побачили художники. А цей малюнок створений мною.

Мистецтвознавець 6.А знаєте, на сайті Інтернету я натрапив сам







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.