Природні загрози та тип їхніх виявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.

Характеристика і наслідки дії природних загроз.

Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля.

За всю історію існування людство постійно потерпає від природних катаклізмів (стихійних лих): виверження вулканів, землетрусів, повеней, буревіїв, смерчів, посух тощо. Природні стихійні лиха пов'язані з надзвичайно динамічними природними процесами, однією з характерних ознак яких є невизначеність сили й часу їхнього прояву та неоднозначність наслідків. Найчастіше небезпечні природні процеси проявляються на межах розділу різних природних середовищ - атмосфери і гідросфери, гідросфери та літосфери, атмосфери й літосфери.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується все більшим суперечностями між людиною і природним середовищем. У результаті економічного розвитку рівень впливу стихійних лих наблизився до критичного і загрожує незворотними наслідками для світової цивілізації. За однакової потенційної небезпеки природних процесів, розміри стихійних лих визначають такі чинники, як геологічне розміщення, геологічна будова району, можлива послідовність чи взаємозалежність стихійних процесів та їхнього поєднання, тип поширення, тривалість прояву і сила дії, історичні та соціальні умови й рівень економічного розвитку території, умови землекористування тощо.

Уникнення та мінімізація негативних наслідків стихійних лих, значно залежить від рівня організації економіки, прогнозування, інформаційного забезпечення, системи управління та забезпечення готовності до природних загроз.

Класифікація небезпечних природних процесів і явищ

Україна вирізняється дуже різними природними умовами, що спричиняє можливе виникнення на її територія багатьох небезпечних природних процесів і явищ та певні просторові закономірності їхнього прояву в різних географічних зонах і районах.

Серед небезпечних природних процесів і явищ в Україні найчастіше трапляються:

Геологічно-небезпечні явища: землетруси, карсти, зсуви, обвали та осипи, просідання земної поверхні різного походження, ерозія грунту;

метеорологічні небезпечні явища: сильні вітри, урагани, смерчі, шквали, зливи, сильні снігопади, спека, мороз, сильний град, ожеледь;

гідрологічно-небезпечні явища: повені, підвищення рівня ґрунтових вод, підтоплення, вітрові нагони;

природні пожежі: лісова, степова, ландшафтна, торф'яна;

масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Стихійні явища, як правило, виникають у комплексі, що значною мірою посилює їхній негативний вплив. їх можна поділити на прості (сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, з кількома одночасними процесами однієї групи або кількох груп, наприклад негативних атмосферних та гідросферних процесів у поєднанні з техногенними. Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи.

Загрози природного середовища (довкілля) можна поділити на дві групи:

- загрози природного походження (стихійні лиха);

- загрози від техногенного забруднення довкілля.

Природне середовище, як і техногенне (створене людиною) та соціальне (сфера людських стосунків) є джерелом небезпек для здоров'я та життя людини. Найвищий ступінь небезпеки складається під час виникнення надзвичайної ситуації (НС).

Надзвичайними ситуаціями природного характеру є небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Виникнення природних НС здебільшого відбувається через об'єктивні неконтрольовані природні процеси й антропогенні фактори, які посилюють ризики ураження й загибелі. До них належать:

- збільшення техногенного впливу на природне середовище;

- аномальні зміни деяких параметрів природного середовища;

- нераціональне розміщення об'єктів життєдіяльності у зонах потенційної природної небезпеки;

- неефективність чи відсутність систем моніторингу компонентів природного середовища;

- низька достовірність прогнозування небезпечних природних явищ;

- відсутність чи поганий стан захисних споруд;

- невідповідність споруд вимогам територій;

- згортання розроблення і впровадження заходів щодо запобігання деяким небезпечним природним явищам.

Причинами виникнення НС медико-біологічного характеру є порушення технології виготовлення, термінів зберігання та реалізації харчової продукції, недотримання санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних норм, невідповідність якості питної води нормативним вимогам, низький рівень санітарно-просвітницької роботи, що відображає негативний сучасний екологічний та соціально-економічний стан суспільства.

В Україні щороку виникають сотні тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.

З усіх НС природного характеру, які сталися в Україні протягом 2010 року найбільша кількість припадає на метеорологічні - 35 %; масові отруєння населення - 30 %; інфекційні захворювання людей - 14 %; геологічні - 11 %; пожежі в природних екосистемах - 6 %; гідрологічні - 3 %; інфекційні захворювання с/г тварин - 1 %. За масштабами НС природного характеру зараховані до: місцевого (47), об'єктового (33), регіонального (6), державного (2). У результаті цього загинуло 68 осіб і постраждало - 384 особи. За попередніми даними було завдано збитків на суму близько 649 млн. гривень. Найбільших збитків (94,7 %), через НС природного характеру, завдано метеорологічними та гідрологічними процесами. З усіх загиблих і постраждалих 91,2 і 94,8 % відповідно це наслідок НС медико-біологічного характеру.

Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської обл.:

- землетруси - 5-6 балів за 12-бальною шкалою М5К.-64;

- зливи (кількість опадів до 30 мм за 12 год. і менше);

- снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год. і менше);

- сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм за 12 год і менше);

Характеристика і наслідки дії природних загроз

Землетруси - це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності.

Наслідком землетрусу є сейсмічні хвилі. Ділянку землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану над нею ділянку на поверхні землі - епіцентром землетрусу. Відстань від центру землетрусу до епіцентру, називають глибиною осередку.

Для визначення сили підземного поштовху американський сейсмолог Ч.Ріхтер запропонував умовну величину, яка характеризує загальну енергію пружних коливань "шкалу магнітуд землетрусу", яку називають шкалою Ріхтера з діапазоном від 0 до 9. Згідно з його визначенням, "магнітуда будь-якого поштовху визначається як десятковий логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру".

Для оцінювання інтенсивності (сила) землетрусу в нашій країні з 1964 року використовується 12-бальна шкала Медведева-Спонхсвєра-Карніка М8К-64. Інтенсивність землетрусу - характеризує ступінь руйнування і не може оцінюватись магнітудою, бо не має в основі інструментальних вимірів, а ґрунтується на багаторічних спостереженнях за наслідками багатьох землетрусів на різних територіях.

Шкала М8К-64 (в балах) складена стосовно будівель і споруд, що не мають сейсмостійкого підсилення конструкцій, а бал землетрусу характеризує інтенсивність струсу в точці спостереження.

1 бал. Невідчутний землетрус. Інтенсивність коливань лежить нижче межі чутливості, струси грунту виявляють і реєструють тільки сейсмографи.

З бали. Слабкий землетрус. Відчувають люди, що знаходяться всередині приміщень, просто неба - тільки за сприятливих умов. Коливання подібні до струсів, що створює проїзд легкої вантажівки. Уважні спостерігачі помічають невелике розгойдування висячих предметів.

5 балів. Відчувають майже всі люди, коливається і частково розплескується вода в посуді, можуть перекинутися легкі предмети, розбитися посуд. Будівлі не ушкоджуються.

7 балів. Коливання заважають стояти на ногах. Рухаються і можуть впасти меблі. В усіх будівлях - тріщини в перегородках. Тріщини в тиньку, тонкі тріщини в стінах, тріщини в швах між блоками і в перегородках, нерідко тонкі тріщини в блоках.

9 балів. Тріщини в ґрунті. На схилах - обвали ґрунту. В усіх будівлях - обвалення перегородок. Руйнування частини несучих стін, пошкодження і зсув деяких панелей. Дерев'яні будинки з колод і бруса, як правило, без руйнувань переносять 9-бальні поштовхи.

10-12 балів. Все, що створено людиною, руйнується, змінюються ландшафти, річки змінюють свої русла.

На відміну від шкали Ріхтера, шкала М5К-64 враховує не тільки енергію землетрусу, але й особливості руйнувань. У табл. 2.1 подано співвідношення магнітуд землетрусів та їхньої інтенсивності.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: