Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Вихідні дані ТА послідовність розрахунків показників для оцінки доцільності капітальних вкладень





Показник Рік Усього
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
1.Початкові інвестиції, тис. грош. од. ´ ´ ´ ´ ´  
2.Здогадні грошові потоки, тис. грош. од.            
3.Фактор еквівалента певності, частка одиниці 0,95 0,80 0,70 0,60 0,40 ´
4.Безпечні грошові потоки, тис. грош. од. (п. 2 ´ п.3)            
5.Дисконтна ставка, % ´ ´ ´ ´ ´ 12; 14
6. Щорічна інфляція, % ´ ´ ´ ´ ´  
7.Реальна ставка дисконту (п.5 — п.6) ´ ´ ´ ´ ´ 7; 9
8. Процентний чинник теперішньої вартості (у частках одиниці) за реальної ставки дисконту а) 7%. 0,935 0,873 0,8ї6 0,763 0,713 ´
б) 9% 0,917 0,840 0,769 0,709 0,649 ´
9.Теперішня вартість грошових потоків, тис. грош. од.            
а) п.4 ´ п.8, а           1595І
б) п.4 ´ п.8, б            
10.Чиста теперішня вартість, тис.грош.од. (п.9а — п.1) ´ ´ ´ ´ ´  
11.Гранична ставка доходу, % ´ ´ ´ ´ ´  
12.Розрахункова внутрішня ставка доходу, % ´ ´ ´ ´ ´  

 

 

У процесі оцінки ефективності застосування цінних паперів у вітчизняній системі господарювання зазвичай треба враховувати: поточні (операційні) витрати, зв’язані з організацією випуску, розміщення та обігу цінних паперів; номінальну і ринкові вартість одиниці певного виду цінних паперів; загальний обсяг емітування цінних паперів та їхню частку в загальній величині фінансових ресурсів підприємства (організації) та інших суб’єктів господарювання; абсолютний (відносний) дохід емітентів і власників тих чи тих видів цінних паперів. Саме з урахуванням названих показників визначаються особливості оцінки ефективності випуску, розміщення й обігу цінних паперів на вітчизняному та міжнародному фондовому ринках.

У загальному обсязі цінних паперів за кількістю й вартістю найбільшу частку в Україні становлять різноманітні акції підприємств (організацій). Тому правильній оцінці ефективності саме цього виду цінних паперів приділяється найбільша увага з боку емітентів і власників. Загальноприйняту систему основних показників ефективності випуску та використання акцій, яка відображає певні особливості їхньої аналітичної оцінки, зображено на рис. 8.4.

 

 

Рис. 8.4. Основні показники оцінки ефективності випуску
та обігу акцій в Україні.

 

Капіталізована вартість акційва) визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства, тобто

Ква = Q · Ар, (8.3)

де Q — кількість емітованих акцій;

Ар — ринкова вартість однієї акції.

Балансова вартість однієї акціїб) є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства. Вона обчислюється за допомогою формули

Аб = (Ка + Р)/ Q, (8.4)

де Ка — балансова вартість акціонерного капіталу;

Р — розмір страхового (резервного) фонду.

Співвідношення ринкової і балансової вартості акційа) — це узагальнюючий індикатор, що свідчить про успіх (невдачу) акціонерного товариства, тобто

Са = Арб. (8.5)

Прибуток на акціюа) уможливлює оцінку величини доходів, що спрямовуються на споживання й нагромадження і припадають на одну акцію. Для цього використовується формула

Па = (Пч – Впк) / Q, (8.6)

де Пч — сума чистого прибутку;

Впк — абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами.

Дивідендна віддача акціїа) характеризує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, тобто виплату дивідендів у розрахунку на одну акцію за ринковою вартістю:

Да = d / Ар, (8.7)

де d — розмір нарахованого дивіденду в національній валюті.

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акційз) дає змогу оцінити забезпеченість привілейованих акцій чистими активами емітента, а відтак — розрахувати ступінь захищеності капіталу інвестора. Його величину обчислюють за формулою

Кз = Чак / Q пр, (8.8)

де Чак — вартість чистих активів емітента (акціонерного товариства);

Q пр — кількість емітованих привілейованих акцій.

Коефіцієнт ліквідності акційл) характеризує реальну можливість продажу (розміщення) акцій того чи того емітента (акціонерного товариства). Його розраховують як співвідношення загального обсягу пропонування акцій (V проп) і реального обсягу продажу акцій (V прод), тобто

Кл = V проп / V прод. (8.9)

Коефіцієнт «пропонування-попиту»п.п) — це співвідношення цін пропонування і попиту стосовно акцій; обчислюється за формулою

Кп.п. = Цпроп / Цпоп, (8.10)

де Цпроп, Цпоп — відповідно ціна пропонування акцій і попиту на акції.

Коефіцієнт обігу акційоб) дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показника ліквідності. Його можна розрахувати за формулою

К об = V прод / К ва. (8.11)

Крім названих показників, економічну ефективність використання акцій, випущених емітентом, опосередковано можуть характеризувати відносні обсяги зростання продажу продукції, що виготовляється та отриманого чистого прибутку стосовно операційних витрат на випуск і розміщення всіх видів акцій за певний проміжок часу. До того ж емітовані і придбані акції для їхніх власників служать добрим спонукальним мотивом до ліпшої праці, оскільки розмір періодично нараховуваних дивідендів на акції прямо залежить від загальної суми отриманого чистого прибутку.

Кілька показників характеризують ефективність випуску і придбання облігацій підприємств та інших суб’єктів господарювання. Основні з них такі: 1) прямий дохід на облігацію; 2) конверсійна премія; 3) коефіцієнт конверсії.

Прямий дохід на облігаціюо) визначає залежність відносної величини доходу на облігацію від норми відсотка та ринкової вартості облігації. Цей показник обчислюється за формулою

, (8.12)

де Нпр — норма відсотка прямого доходу на облігацію;

Он, Оп —відповідно номінальна й ринкова вартість облігації.

Конверсійна преміяк) характеризує величину вигод (збитків) інвестора від конвертації облігацій в акції та обчислюється відповідно за формулою

Пк = Арк – Ок, (8.13)

де Арк — ринкова вартість акції на момент випуску конвертованих облігацій;

Ок — ціна конверсії, тобто ціна, за яку облігація може бути конвертованою в акцію.

Коефіцієнт конверсіїкон) показує кількість акцій, що їх можна одержати в обмін на конвертовану облігацію. Для його обчислення використовується формула

Ккон = Онк / Ок, (8.14)

де Онк — номінальна вартість конвертованої облігації.

За визначення ефективності випуску (реалізації) і використання у системі господарювання інших видів цінних паперів (казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів, векселів, приватизаційних майнових сертифікатів) застосовуються подібні методичні засади, тобто зіставляються операційні витрати (ціни) та результати (економічні наслідки) для емітентів і власників. Основним показником рівня ефективності таких цінних паперів служить фінансовий дохід їхніх власників у вигляді певного річного відсотка від загальної суми внесених (депонованих) власних грошових коштів або матеріальних цінностей згідно з чинним законодавством України. Приватизаційні майнові сертифікати, отримані дорослим населенням в установах Ощадного банку України, мають забезпечити відповідний дохід їхнім власникам лише у майбутньому (внаслідок обміну їх на акції підприємств, котрі перетворюються на відкриті акціонерні товариства).

 

 

8.5. Чинники підвищення ефективності використання
капітальних вкладень і фінансових інвестицій

 

На рівень ефективності використання капітальних вкладень, їхню результативність (віддачу) впливає велика сукупність різноманітних організаційно-економічних чинників. Без ретельного врахування таких у практиці сучасного господарювання неможливо досягти максимальної прибутковості інвестування виробництва та інших сфер діяльності підприємств, Найбільш істотний вплив на ефективність капітальних вкладень справляють групи чинників, що визначають структуру і тривалість інвестиційно-відтворювальних процесів, ефектоутворюючу спроможність економічних методів управління ними з боку відповідних суб’єктів господарювання (рис. 8.5).

 

 

Рис. 8.5. Основні організаційно-економічні чинники підвищення
ефективності використання капітальних вкладень.

Високий рівень ефективності виробничих інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень. Це зумовлює необхідність ретельного економічного обгрунтування частки капітальних витрат на придбання виробничо-технологічного устаткування для кожного проекту (варіанта) інвестування діючого або споруджуваного підприємства. Особливо активними та цілеспрямованими мають бути дії для оптимізації відтворюваної структури капітальних вкладень. Практичне здійснення таких дій зв’язане з вирішенням двох головних завдань: 1) збільшення відносного обсягу інвестицій у відшкодування (просте відтворення) вартомті машин та устаткування всієї суми накопиченого амортизаційного (реноваційного) фонду; 2) встановлення раціональних пропорцій чистих капітальних вкладень у різні форми розширеного відтворення основних фондів і формування необхідних виробничих потужностей підприємств.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності використання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому високої економічної ефективності проектних рішень. Саме у процесі розробки проектів розширення та реконструкції діючих і спорудження нових виробничих об’єктів (підприємств) має бути: використано найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних та організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просто­рового розміщення будівель (споруд); обгрунтовано і прийнято для розрахунків зменшені проти минулого періоду та інших аналогічних об’єктів питомі капітальні вкладення; визначено реальну кошторисна вартість усього обсягу робіт за відповідною формою відтворення основних фондів.

Великим і досі маловикористовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень є істотне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу — від проектування до освоєння введених в дію виробничих об’єктів та об’єктів соціальної інфраструктури. Як свідчить аналіз фактичного стану справ на під­приємствах багатьох галузей народного господарства України, тривалість реконструкції (розширення) діючих і спорудження нових виробничих об’єктів перевищує існуючі нормативи в середньому у два рази, а проектування та освоєння — приблизно в півтора раза. До цього варто додати, що чинні в Україні нормативи тривалості окремих стадій інвестиційного циклу вже й так є істотно більшими, ніж у багатьох зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою.

Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової одиниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому. При цьому варто наголосити, що: ці методи не застосовуються ізольовано (самостійно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загального механізму ринкових відносин між усіма суб’єктами господарювання; першочергового вдосконалення потребують методи визначення необхідного обсягу та оцінки економічної доцільності капітальних вкладень, прогнозування реальної тривалості інвестиційного процесу для функціонально однакових виробничих об’єктів, система мотивації інтенсивного інвестування виробництва.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.