ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Вступ до вивчення курсу “Соціологія”. Предмет соціології, етапи її розвитку. Методика і техніка соціологічних досліджень

1. Визначення поняття соціології як науки. Соціологія і обществознание.

2. Соціологія і соціологічне знання. Рівні соціологічного знання.

3. Закони, категорії, функції і методи соціології.

Мета і завдання заняття: Сформувати системне бачення соціології, яка наук про суспільство.

Методичні рекомендації: Соціологія (від лати. суспільство і греч. -слово, поняття, учення) наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства, соціальних відносин і соціальних спільностей. В даний час соціологія трактується як одна з складових частин суспільствознавства. Якщо вважати, що соціологія - наука про суспільство, соціальних спільностях і відносинах і механізму їх формування і їх діяльності. Зверніть увагу на зв’язки з іншими науками (політологією, історією, менеджментом і т. д.).

Більшість соціологів розрізняють три рівні соціологічного знання: загальний соціологічна теорія, спеціальні (приватні) соціологічні теорії, електричні соціологічні дослідження.

2. Чим пояснити, що протягом тривалого часу триває дискусія про предмет та об'єкт соціології?

3. Що ви розумієте під соціологічним пізнанням?

4. Назвіть основні риси, що характеризують специфіку терміну «соціальне».

5. Яка відмінність між поняттями "об'єкт" і "предмет" соціології?

6. Визначте основні закони та категорії соціології.

Історичні передумови виникнення соціології.

Е. Дюркгейм про правила соціологічного методу.

Визначте, чому соціологія є мультипарадигмальною дисципліною, які фактори впливають на такий статус науки? Аргументуйте свою думку.

2. Соціологія як інструмент для розв’язання суспільних проблем.

1. Графічно зобразіть співвідношення предмету та об’єкту соціології, взаємозв’язки з іншими науками.

2. Прочитавши уривок із праці російсько-американського соціолога Сорокіна П. (Структурная социология // Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 161–163.), визначте особливості і відмінності об’єкта та предмета соціології у порівнянні з іншими науками:

«У великій групі соціальних і гуманітарних дисциплін, які мають справу з надорганічним світом, соціологія розв’язує своє власне певне завдання й здійснює свої функції способами, які відмінні від інших наук. По-перше, на відміну від історії та інших наук, які індивідуалізують, соціологія є наукою, яка генералізує. Якщо історія концентрує свою увагу на вивченні соціокультурних феноменів, які є унікальними й неповторними у часі й у просторі (Сполучені Штати як певна нація, християнство як унікальна релігія, Авраам Лінкольн як певна людина. Тридцятирічна війна як відмінна від інших війн), то соціологія вивчає властивості надорганіки, які повторюються у часі й у просторі, тобто є спільними для всіх соціокультурних феноменів (загальна соціологія) або для всіх видів конкретного класу соціокультурних явищ — для всіх війн, всіх націй, усіх революцій, усіх релігій тощо (спеціальна соціологія). Завдяки цій генералізуючій якості соціологія докорінно відрізняється від історії та інших гуманітарних дисциплін, що генералізують».

1. Дюргейм Э. Социология и социальные науки // Философская и социологическая мысль. — 1992. — №5.

2. Заславская Т. И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социологические исследования. — 1987. — №2.

3. Комаров М. С. Размышления о предмете социологии // Социологические исследования. — 1990. — №11.

4. К дискусии о предмете // Социс. — 1991. — № 7, 9, 11.

5. Смелзер Нейл. Социология: Пер. с англ. — М., 1994.

6. Современная западная социология: Словарь. — М., 1990.

Тема 2. Етапи розвитку науки про суспільство

а) Становлення статистики (Політична арифметика В. Петті. Університетська статистика А. Конринга і соціальна статистика А. Кетле).

б) Становлення соціології: Соціологія Маркса. Соціологія О. Конта, Г. Спенсера і Е. Дюркгейма.

а) Позитивістська соціологія. Соціологія структурно-функціонального аналізу.

б) Фрейдистська соціологія. "Розуміюча соціологія".

Мета і завдання заняття: сформувати бачення еволюції соціології, особливостей її етапів, факторів, що на неї вплинули.

Вивчити особливості кожного розвитку соціології як науки, звернути увагу на регіональні, цивілізаційні, економічні, наукові фактори, що йому сприяли і, навпаки, гальмували.

1. Періодизація розвитку науки про суспільство.

2. В чому сила та слабкість концепцій О. Конта, М. Вебера, К. Маркса.

3. До яких наслідків призвело розповсюдження вчення Г. Спенсера?

4. Якими проблемами соціології займався Є. Дюркгейм?

1. О. Конт про взаємозв'язок еволюції суспільства і розвитку окремого індивіда.

5. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокина

7. Психоаналітична орієнтація соціальних ідей З. Фрейда.

Порівняйте відомі вам соціологічні концепції. Яку з них ви підтримуєте? Аргументуйте свою думку.

Хто з відомих соціологів зробив найбільш вагомий внесок в розв’язання практичних, суспільних проблем?

Схематично зобразіть ґенезу соціологічного знання.

Змалюйте розвиток соціології в в колишньому СРСР. Чому одні концепції відкидали та таврували як буржуазні, а інші вивчали і схвалювали?

1. Арутюнян Ю. О. О трансформации социальной структуры постсоветских наций //СОЦИС. —1998. — №4.

2. Вебер М. Основные понятия стратификации // СОЦИС. —1994. —№5.

3. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // СОЦИС. — 1992. —№ 9.

4. Голенкова З.Т. и др. Становление гражданского общества и социальная стратификация // СОЦИС. —1995. —№ 6.

5. Кочетов А. Истоки "новой" социальной структуры // Свободная мысль. —1993. — №9.

6. Комаров М. С. Социальная стратификация и социальная структура // СОЦИС. — 1992. — № 7.

7. Кон М., Хмельно В. та ін. Соціальна структура за умов радикальних змін: порівняльний аналіз Польщі та України // Соціологія, теорія, методи, маркетинг. — 1998. —№ 1, 2, 3.

8. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура, — К., 1996.

Тема 3. Соціальна стратифікація, особистість в системі соціальних зв’язків, соціальна поведінка. Соціологія культури

2. Теоретичні основи соціального детермінізму К. Маркса і функціоналізму Г. Спенсера.

3. Концепції виникнення і розвитку суспільства (культурно-історичні типи М. Я. Данилевського і П. А. Сорокіна).

4. Природа і значення нерівності як основи соціальної структури суспільства.

5. Компоненти нерівності за М. Вебером: багатство, престиж і влада.

6. Соціальна структура суспільства: сутність поняття, природа виникнення; причини утворення соціальних спільностей і груп.

7. Механізм відтворення соціальної структури суспільства.

8. Марксистське вчення про класову структуру суспільства.

Мета і завдання заняття: дати студентам інструменти для аналізу суспільства, як цілісного організму, пояснити природу соціальної нерівності та процесів, що відбуваються завдяки соціальній мобільності.

Методичні рекомендації: вивчивши лекційний матеріал, спробуйте визначити можливості для синтезу різних теорії стратифікації, соціального детермінізму, соціальної мобільності. Чи є у них точки збігу? Чим це можна пояснити?

2. Чим пояснювали розвиток суспільства корифеї соціології?

3. Як діє механізм відтворення соціальної структури?

4. На яких «ліфтах» соціальної мобільності можна піднятися вгору?

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: