Обладнання та маскування укрить для техніки

Для захисту технiки вiд засобiв ураження використовуються природнi укриття або обладнуються укриття котлованного типу на одну або двi машини.

Укриття можуть бути тупикового типу (з однією апареллю) i прохiдного типу (з двома апарелями). Вони розташовуються розосерджено з використанням захисних i маскуючих властивостей мiсцевостi.

Довжина котлована по дну має дорiвнювати довжинi машини, ширина по дну має бути на 40 – 50 см бiльше ширини машини, а глибина котлована разом з бруствером – дорiвнювати висотi машини. Для зменшення обсягу земляних робiт висота бруствера укриття приймається 100 – 150 см.

Апарель повинна мати схил для автомобiля 1:3 (20°), для гусеничної технiки 1:2 (30°).

Укриття для технiки в населених пунктах необхiдно розташовувати в таких мiсцях, де вони не можуть бути пошкодженi обломками зруйнованих споруд.

При високому рiвнi ґрунтових вод i каменистих ґрунтах укриття обладнуються насипного типу (без заглиблення в грунт). У цьому випадку насипається бруствер висотою 150 см i бiльше.

Укриття маскуються підручними матерiалами i табельними маскувальними комплектами.

Тактичне маскування організовується та здійснюється з метою підвищення живучості військ і досягнення раптовості їх дій шляхом приховування від противника розміщення елементів бойового порядку, стану бойової готовності та боєздатності сил і засобів, дій підрозділів і тактико-технічних характеристик комплексу озброєння та введення противника в оману щодо істинних намірів, характеру та замислу своїх дій.

Основними завданнями тактичного маскування є забезпечення прихованості діяльності військ і введення противника в оману відносно діяльності з'єднань (частин) і підрозділів.

Прихованість полягає в проведенні комплексу заходів, спрямованих на запобігання або виключення витоку інформації, що становить державну та військову таємницю, усунення або ослаблення демаскуючих ознак усіх видів діяльності з’єднань (частин) повітряних сил за мирного та воєнного часу.

Основні способи забезпечення прихованості: захист державних і військових таємниць; маскування військ і об’єктів; протидія засобам розвідки противника.

Маскування проводиться з урахуванням комплексного застосування противником оптико-електронних, радіо- і радіотехнічних, радіолокаційних, теплових та інших технічних засобів розвідки.

Маскування від оптичних (оптико-електронних) засобів розвідки здійснюється: використанням маскувальних властивостей місцевості, темного часу доби, а також метеорологічних умов, що обмежують можливості цих засобів; проведенням заходів щодо світломаскування: використанням для маскування техніки і позицій табельних та підручних засобів маскування; маскувальним фарбуванням техніки і споруд під фон місцевості; ретельним маскуванням слідів з’їзду техніки з доріг, слідів роботи газотурбінних двигунів, пусків ракет.

Маскування від засобів радіорозвідки забезпечується: дотриманням встановлених режимів роботи радіо-, радіорелейних і тропосферних засобів зв’язку; дотриманням правил прихованого управління військами і розміщенням радіопередавачів середньої та великої потужності за межами районів розташування командних пунктів (пунктів управління).

Маскування від засобів радіотехнічної розвідки забезпечується обмеженням роботи радіолокаційних станцій.

Маскування від засобів радіолокаційної розвідки здійснюється використанням маскувальних властивостей місцевості, масок-екранів, імітацією радіолокаційних та демаскуючих ознак на хибних позиціях.

Маскування від засобів теплової розвідки здійснюється створенням димових та аерозольних завіс, застосуванням екранів та зменшенням теплового випромінювання техніки, потужних хибних теплових цілей, а також використанням маскувальних властивостей місцевості.

Уведення противника в оману досягається комплексом заходів з нав’язування противнику хибної уяви про стан та побудову протиповітряної оборони і способи відбиття його ударів.

Способами введення противника в оману є: дезінформація; демонстративні дії; імітація в поєднанні із застосуванням невідомих противнику способів і форм ведення бойових дій та нових засобів ураження.

Дезінформація – це навмисне розповсюдження і доведення до противника інформації про свої війська, яка не відповідає дійсності.

Демонстративні дії являють собою навмисний показ противнику хибної діяльності військ і об’єктів у визначених районах спеціально виділеними для цього силами і засобами з метою привертання уваги противника до них і відволікання його уваги від дійсних районів та дій військ. Демонстративні дії, як правило, здійснюються обмеженими силами та засобами. Підрозділи можуть і не знати про справжню мету своїх дій. Для них це є бойове завдання.

Імітація – це відтворення правдоподібних демаскуючих ознак, що властиві реальній діяльності військ і об’єктів шляхом обладнання хибних позицій, районів та об’єктів з використанням макетів озброєння та військової техніки, імітаторів та інших засобів, а також улаштуванням хибних фортифікаційних споруд. На хибних позиціях (районах, об’єктах) здійснюється показ їх життєдіяльності.

Поряд з проведенням загальних заходів слід передбачити створення хибних позицій ЗРВ, РТВ, аеродромів, пунктів управління, вузлів зв’язку, інших об’єктів, а також імітацію їх життєдіяльності, деформацію (навмисно викривлену конфігурацію військової техніки та об’єктів, легендування дійсного характеру дій військ і об’єктів, радіолокаційне викривлення та аерозольне маскування місцевості, районів базування винищувальної авіації, позиційних районів з’єднань (частин) ЗРВ, РТВ).

Найважливіше значення має проведення демонстративних і відволікаючих дій, імітація перебазування авіації на інші аеродроми з подальшим прихованим виведенням її на оперативні аеродроми.

Організація тактичного маскування включає в себе: планування заходів щодо маскування; постановку завдань виконавцям; підготовку виділених сил та засобів до виконання поставлених завдань; організацію взаємодії щодо маскування; організацію та здійснення контролю за підготовкою та проведенням заходів щодо маскування.

Весь комплекс дій, які забезпечують виконання завдань маскування, поділяється на організаційні та інженерно-технічні заходи.

До організаційних заходів відносяться: планування маскувальних заходів; оповіщення військ про дії розвідки противника; визначення порядку охорони й оборони позицій, командних пунктів та інших важливих об’єктів; періодична зміна позицій і районів розташування військ; використання маскувальних властивостей місцевості, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; дотримання особовим складом військової таємниці, вимог прихованого управління військами, маскувальної дисципліни; систематичний контроль якості й оцінка ефективності маскувальних заходів.

До інженерно-технічних заходів відносяться: використання інженерно-технічних прийомів маскування; застосування спеціальних табельних засобів маскування та імітації, місцевих матеріалів і виробів промислового виготовлення; застосування інженерної техніки і механізмів.

При проведенні організаційних заходів та використанні інженерно-технічних прийомів необхідно керуватися певними вимогами, які висуваються до маскування. Найбільш важливими з них є: активність, різноманітність, переконливість, безперервність і комплексність.

Активність виражається у наполегливому прагненні нав’язати противнику невірне уявлення щодо угруповання підрозділів і частин, характеру та задуму їх дій, місця розташування та ін.

Різноманітність означає виключення шаблону при впровадженні маскувальних заходів, у виборі прийомів та засобів маскування.

Однакові прийоми приховування реальних або створення хибних об’єктів, які повторюються декілька разів, рано чи пізно будуть виявлені противником. Повторюваність неприпустима як у маскуванні дій військ, так і в маскуванні окремих об’єктів.

Переконливість маскування означає нав’язування противнику уявлення реальності й правдоподібності. Несправжні об’єкти слід створювати у таких місцях, де це обумовлено обстановкою. Вони повинні мати достатню схожість з дійсними об’єктами не тільки за зовнішніми ознаками, але й за ознаками діяльності.

Безперервність маскування передбачає постійне та своєчасне виконання маскувальних заходів у будь-яких обставинах: при підготовці та в ході бою, на марші, при розташуванні на місці. Необхідно постійно оновлювати, освіжати маскувальні матеріали.

Комплексність маскування забезпечується сумісним використанням усіх відомих прийомів та засобів маскування, що обумовлюються засобами та видами розвідки противника.

Маскування військ та об’єктів досягається:

– використанням природних маскувальних властивостей місцевості при виборі районів розташування та позицій;

– використанням технічних прийомів маскування, основаних на застосуванні табельних засобів маскування, виробів і матеріалів промислового виготовлення та підручних матеріалів;

– проведенням заходів щодо радіо- і радіолокаційного маскування;

– показом хибних позицій, районів розташування підрозділів та імітацією їх діяльності;

– використанням ночі, умов обмеженого бачення, поганої погоди для здійснення пересування військ;

– дотриманням особовим складом дисципліни маскування і виконання вимог маскування при роботі на бойовій техніці.

– дотриманням правил маскування, які вимагають обмеження руху людей, бойової техніки й транспорту на ділянках, які проглядаються противником;

– забороною вирубки рослинності, прокладення нових шляхів та стежок, витоптування трави та заготівлі будівельних матеріалів поза спеціально відведеними місцями;

– проведенням інженерних робіт в основному вночі з ретельним маскуванням перед ранком побудованих споруд, будівельних матеріалів та слідів робіт;

– суворим дотриманням у нічний час правил світломаскування;

– забороною накопичення людей і техніки на переправах, біля пунктів управління, водопостачання, у місцях роздачі їжі та на складах;

– забороною стуків, шумів, розмов, гучних команд та сигналів при розташуванні поблизу противника, особливо вночі;

– непохитним виконанням режиму радіообміну.

Маскування проводиться підрозділами, частинами та з’єднаннями у ході підготовки та ведення бойових дій, при виконанні спеціальних завдань, при підготовці та проведенні навчань з військами, а також при несенні бойового чергування частинами та з’єднаннями.

До інженерних заходів з маскування відносяться:

– надання спорудам i об’єктам маскувальних форм;

– маскувальне фарбування озброєння, військової техніки i споруд;

– застосування штучних масок з табельних і підручних засобів маскування;

– застосування засобів радiолокацiйного, теплового маскування та імітації;

– використання рослинності й маскувальна обробка місцевості;

– обладнання (імітація) хибних позицій i об’єктів з побудовою макетів технiки, озброєння i хибних споруд.

Для виконання інженерних заходiв з маскування застосовуються табельнi засоби маскування (маскувальнi комплекти, радiолокацiйнi кутовi вiдбивачi, тепловi iмiтатори, макети технiки) i мiсцевi пiдручнi матерiали.

Надання спорудам і об’єктам маскувальних форм – прийом, який дозволяє усунути (ослабити) демаскуючі ознаки об’єкта, що приховується, і відтворити демаскуючі ознаки об’єкта, який відрізняється по формі від того, що маскується.

Це досягається за рахунок зміни типових форм і розмірів об’єктів, надання їм форм місцевих предметів та маскування групових об’єктів і позицій під об’єкти народно-господарчого призначення або під менш важливі для розвідки противника військові об’єкти.

Маскувальне фарбування застосовують з метою зменшення помітності техніки і споруджень або спотворення їх зовнішнього вигляду, надання їм кольору і малюнку оточуючої місцевості, підвищення правдоподібності макетів техніки та фальшивих споруджень. Основними видами маскувального фарбування є: захисне, деформуюче, імітаційне.

Захисне фарбування – однокольорове фарбування, найбільш близьке за кольором до переважного фону місцевості. Воно застосовується для фарбування рухомих об’єктів, а також споруджень, розташованих на одноманітних за кольором фонах місцевості.

Деформуюче фарбування – це багатокольорове фарбування плямами різної форми та розмірів, схожими за кольором з основними плямами фону місцевості.

Таке фарбування застосовується для маскування рухомих об’єктів (техніки та озброєння) при діях військ на різноманітній за кольором і яскравістю фону місцевості і складається із основного кольору і одного-двох контрастних по відношенню до нього допоміжних кольорів.

Імітаційне фарбування – багатокольорове фарбування, що зображує на пофарбованій поверхні нерухомого об’єкта кольоровий малюнок оточуючого фону місцевості або зруйнованого об’єкта.

Застосування штучних масок із табельних і підручних засобів маскування посідає провідне місце серед інженерних заходів з маскування.

Штучними масками називаються спеціальні інженерні конструкції, призначені для приховування озброєння, техніки й особового складу від засобів розвідки противника.

Штучні маски надходять у війська у вигляді табельних маскувальних комплектів і масок або виготовляються на місці силами військ з місцевих і витратних матеріалів. Штучні маски складаються з маскувального покриття, каркасів або стояків.

Маскувальне покриття може бути суцільне або з просвітами (транспорантне). Як суцільні покриття використовують тканину, плівку, фанеру, картон, толь, мати, лісоматеріали.

Маскувальний комплект тканинний транспортний МКТ-Т виготовлений з маскувальної сітки із заповненням зі смуг і кусків тканини і призначений для маскування на рослинних фонах в безсніжні періоди року. Маскувальний комплект тканинний для маскування на сніжних покривах МКТ-С виготовлений з білої сітчастої тканини.

Маскувальний комплект тканинний пустельний МКТ-П (МКТ-2П) виготовлений з бавовняної сітчастої тканини і призначається для маскування на пустельно-піщаних і пустельно-степних фонах.

Маскувальні комплекти із синтетичних матеріалів МКС-2М (МКС-2) і МКС-2П призначені для приховування об’єктів в умовах тривалої експлуатації.

При маскуванні зброї, техніки і фортифікаційних споруд комплекти можуть застосовуватися цілими або частинами, а при створенні масок великих площ – по декілька комплектів одночасно.

Універсальна безкаркасна маска “Шатер” призначена для маскування пускових установок ракетної техніки та іншої великогабаритної техніки.

Універсальна каркасна маска УМК призначена для маскування військової техніки в окопах, укриттях, на технологічних майданчиках, стоянках, а також для створення масок-макетів будівель і масок великих площин.

Деформуюча маска “Зонт-1” призначена для маскування літаків на польових аеродромах та іншої великогабаритної техніки і споруд заввишки до 4 м шляхом їх часткового приховування, викривлення форми або падаючих тіней.

Радіопрозора маска МРС (рис. ____.) призначена для маскування радіолокаційних станцій на позиціях. До складу маски МРС входять три комплекти МКС-М і деталі каркасу із засобами кріплення.

Для забезпечення приховування об’єктів маскування від різних технічних засобів розвідки табельні маскувальні комплекти мають застосовуватись у поєднанні з тепловими екранами і радіолокаційними масками.

За призначенням, конструкцією і зовнішнім виглядом штучні маски поділяються на вертикальні, горизонтальні, похилі, маски-перекриття, деформуючі та радіолокаційні маски.

Вертикальні маски приховують об’єкти тільки від наземного спостереження. За своїм призначенням вертикальні маски діляться на траншейні, дорожні й маски - паркани.

1 – опорний стояк; 2 – cтояк – підпірка з зонтом; 3 – оголовок;

4 – маскувальне покриття; 5 – розтяжки; 6 – анкери;

7 – несучий тяж; 8 – опорна плита; 9 – макет куща

Траншейні маски призначені для приховування розташування та руху особового складу в траншеях і ходах сполучення.

Дорожні маски (рис. ____.)застосовуються для приховування руху військ і транспорту по дорогах і колонних шляхах. У залежності від місця установки вони діляться на придорожні, які встановлюються збоку від дороги і наддорожні, які ставляться над дорогою для укриття руху по ній від спостереження противника вздовж дороги.

Траншейні вертикальні маски виготовляються одним з таких способів: устромляння гілок в землю чи в сніг; прикріплення щитів, матів і маскувальних килимів до стояків; підвішування сіток, в які вплітають маскувальний матеріал; влаштування стінок із снігу та льоду.

Траншейні вертикальні маски мають висоту 50 – 70 см, їх розташовують на бруствері, і зброя для стрільби просовується через маску, а спостереження за противником ведеться в просвіти між матеріалом маски.

Придорожні вертикальні маски можуть бути з каркасом і без нього. Каркас масок складається із стояків, які забиваються в грунт один від одного через 3 – 5 м, несучих тяжів або прогонів з відстанню між ними 0,5 – 1,5 м і розтяжок.

Полотно каркасних придорожніх вертикальних масок робиться з солом’яних, хворостяних, очеретяних матів, зрубаного гілля і сучків або із сітки з вплетеним в неї підручними маскувальними матеріалами.

Наддорожні вертикальні маски роблять із зрізаної рослинності, матів або сіток з вплетеними в них маскувальним матеріалом. Наддорожні маски установлюють над дорогами, тіснинами, вулицями, просіками. Висоту наддорожньої маски складає висота полотна маски і відстань від дорожнього покриття до нижнього краю полотна.

Маски-паркани застосовуються для прихованого розташування військ, окремих об’єктів, проведення інженерних робіт.

Маски-паркани влаштовуються так, як і придорожні маски. Висота масок-парканів визначається розмірами об’єкта, який приховується, та умовами спостереження противника.

Горизонтальні маски застосовуються для приховування об’єктів тільки від повітряної розвідки. Покриття горизонтальної маски не доходить своїми краями до землі.

Об’єкт розташовують під середньою частиною маски, це забезпечує приховання його не тільки від планового, але і від перспективного повітряного спостереження.

Похилі маски влаштовують так, щоб нижнім краєм вони примикали до землі, утворюючи з нею кут 30 – 60°, а верхнім краєм спиралися на місцеві предмети (будівлі, паркани, відкоси насипів, узлісся), приховуючи розташовані під ними об’єкти від наземного і повітряного спостереження противника, або на стояки за відсутності поблизу місцевих предметів (в основному від наземного спостереження).

Маски-перекриття приховують об’єкти від повітряного і наземного спостереження.

Маски-перекриття роблять плоскими (не виступають над площиною землі), випуклими (підвищенні над землею) і ввігнутими (перекриття поглиблень, котлованів, ярів).

Плоскі маски-перекриття застосовуються для маскування траншей, окопів, об’єктів, розташованих у виїмках.

Випуклі маски-перекриття застосовуються для маскування об’єктів, які підвищуються над поверхнею землі.

Вигнуті маски-перекриття можуть мати різний ступінь провисання.

Для маскування розташованих військових підрозділів, автомобілів, складів, інженерних робіт застосовують маски-перекриття великої площі.

Радіолокаційні маски застосовуються у випадках, коли на місцевості відсутні або є в недостатній кількості природні маски; коли за характером завдань, що виконуються військами, не можуть бути використані для приховування військ маскувальні властивості місцевості.

Маски з підручних матеріалів можуть приховувати об’єкт від радіолокаційної розвідки противника тільки тоді, якщо маскам будуть надані необхідна густина заповнення й відповідна товщина.

Штучні радіолокаційні маски приховують від радіолокаційного спостереження противника переміщення і розташування військ. Самі ж вони можуть виявитися радіолокаційною розвідкою.

За принципом дії радіолокаційні маски поділяються на маски-екрани, маски-перешкоди.

Маски-екрани приховують від наземного радіолокаційного і візуального спостереження, а також від фотографування і спостереження за допомогою приладів нічного бачення.

Маски-екрани виготовляються із підручних матеріалів. Вони мають бути підвищеної густини і товщини.

Маски-перешкоди влаштовуються із кутових відбивачів. Приховування об’єктів проходить тому, що на екрані радіолокатора противника від маски-перешкоди з’являється відмітка.

Війська, що розташовуються біля маски-перешкоди, не змінюють відмітки від самої маски і залишаються невиявленими.

Маски-перешкоди приховують від наземної та повітряної радіолокаційної розвідки. Від візуального спостереження й інших засобів розвідки вони не приховують.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: