Концепція проектного аналізу

Проектний аналіз базується на порівнянні вигід і витрат, пов'язаних з реалізацією проекту, оцінка яких здійснюється в грошовому вираженні.

Концепція проектного аналізу є набором методичних принципів, які визначають послідовність збору та способи аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту.Одним з головних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів та негативних наслідків. За такою оцінкою проекту виникають ускладнення, пов'язані, по-перше, з різним часом отримання вигід та здійснення витрат, по-друге, кількісним та якісним вимірами реальних результатів проекту. Проектний аналіз надає можливість перегляду значущості різних аспектів та їх впливу на результати проекту. Тому роль аналітика досить часто виходить за межі аналізу проекту і його зусилля спрямовуються на розкриття економічних, екологічних та соціальних проблем, наявних у суспільстві на певному етапі.Отже, концепція проектного аналізу ґрунтується на з'ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовища, в якому здійснюватиметься проект. Подібні методики спрямовані на те, щоб розроблений проект був доцільним з економічного та технічного поглядів, з урахуванням не тільки технологічних або суто технічних аспектів проекту, а й системи управління фінансуванням, а також загальну тривалість результатів проекту. Концепція проектного аналізу дає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для реалізації, а також механізм управління їх життєвим циклом. Тобто проектний аналіз розглядається як складова управління проектом. Управління проектом містить такі складові: 1) розробка проекту – збір і аналіз даних стосовно проекту та вибір проекту на визначений момент; 2) формулювання проекту – визначення та ранжування за пріоритетністю відповідних потреб із чіткою постановкою мети і визначенням результатів; 3) експертиза проекту – проведення експертизи за всіма аспектами, прийняття рішення про доцільність реалізації проекту; 4) моніторинг проекту після його впровадження та порівняння отриманих результатів з початковим завданням;

5) здійснення проекту – аналіз відхилень за ресурсами, часом, якістю.

4. Принципи проектного аналізу. Принцип альтернативності стосується як різноманітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнення проектних цілей та вибору найкращих варіантів проектних рішень.

Принцип обумовленості дає оцінку проекту, в основу якої покладено економічні цінності, тобто розмежування вигід і витрат, зумовлених рішенням про реалізацію проекту чи відмову від нього. Проектний аналіз концентрує увагу на тих перетвореннях, значення яких змінилося внаслідок прийняття проекту чи відмови від нього. Тому при розрахунках оцінка проекту базується на тих потоках грошових коштів, значення яких безпосередньо пов'язане з реалізацією проекту.

Принцип маржинальності (або прирісної природи) вимагає, щоб в аналізі проекту використовувалися значення не середньої чи загальної величини, а приріст змінної, зумовлений реалізацією проекту.

Принцип "з проектом" і "без проекту" вимагає розглядати ситуацію, за якої зміни відбуваються з часом у приватному бізнесі або в конкретному регіоні під час реалізації проекту, і як ситуація розвиватиметься у випадку відмови від проекту. Тобто принцип враховує очікувані з часом зміни у потоках вигід і витрат для ситуації як з проектом, так і без нього.

Принцип визначення строку початку і завершення проекту нерозривно пов'язаний зі зміною цінності грошей у часі, очікуваних вигід і витрат проекту. Тобто проектний аналіз вимагає встановити часовий горизонт проекту та його тривалість. Скорочення чи продовження тривалості проекту впливає на його доходи та витрати. Тривалість проекту – час його існування, який не залежить від періоду привабливості чи непривабливості проекту.

5. Проект – одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямований на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів за встановленого матеріального (ресурсного) забезпечення з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

1. Кількісна вимірюваність (усі витрати та вигоди визначаються кількісно, тобто аналітик оцінює проект, спираючись на цифри).

2. Часовий горизонт (кожний проект обмежується у часі).

3. Цільова спрямованість (проект завжди спрямований на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення певної потреби).

4. Життєвий цикл (кожний проект проходить у своєму розвитку форми від задуму до реалізації).

5. Існування в певному зовнішньому середовищі.

6. Системне функціонування проекту, елементний склад.

6. Основні ознаки проекту. Проект – одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямований на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів за встановленого матеріального (ресурсного) забезпечення з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

2. Часовий горизонт (кожний проект обмежується у часі).

4. Життєвий цикл (кожний проект проходить у своєму розвитку форми від задуму до реалізації).

5. Існування в певному зовнішньому середовищі.

6. Системне функціонування проекту, елементний склад.

Проект реалізується зазвичай у конкретному середовищі, проте варто враховувати й зовнішні фактори, в яких він реалізується, зокрема такі:

• політичні (політична стабільність, підтримка проекту урядом, участь у союзах країн);• економічні (структура національного господарства; види відповідальності та майнові права, в тому числі на землю; тарифи та податки; страхові гарантії; рівень інфляції та стабільність валюти; розвиненість банківської системи; • соціальні (умови та рівень життя; рівень освіти; свобода переміщення у межах країни і за кордон; адекватність трудового законодавства суспільним змінам; заборона страйків; охорона здоров'я та медицина; умови відпочинку; громадські організації; засоби масової інформації; ставлення місцевого населення до проекту);• правові (права людини; права підприємництва; права власності; закони та нормативні акти про надання гарантій і пільг);• науково-технічні (рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних технологій та комп'ютеризації, промислових і виробничих технологій; стан енергетичних і транспортних систем; зв'язок; комунікації);• культурологічні (рівень освіченості; історія; культурні традиції; релігія; культурні потреби життєзабезпечення; праця; відпочинок; спорт; рівень вимог до якості результатів та умов праці);

• природні та екологічні (природнокліматичні умови: температура, опади, вологість, вітри, висота над рівнем моря, ландшафт і топографія; природні ресурси; розташування та зв'язок з транспортними мережами; стандарти з якості повітряного простору, водних джерел та ґрунтового покриття; санітарні вимоги до навколишнього середовища; законодавство із захисту довкілля; характеристика тенденцій та стану екологічних систем: повітря, води, ґрунту);• інфраструктурі (засоби транспорту, зв'язку та комунікацій, перевезення вантажів; мережі ЕОМ та інформаційні системи; енергозабезпечення; комунальні служби; сировина та послуги; збутова мережа; логістика; матеріально-технічне постачання; промислова інфраструктура; обслуговуючі системи та ін.).Внутрішнє середовище проекту має першорядне значення для його успішної реалізації, оскільки саме внутрішні фактори сприяють чи навпаки заважають досягненню поставлених цілей проекту. Розглянемо найбільш значущі з них:• економічні (пов'язані з кошторисом і бюджетом проекту, цінами, податками та тарифами, ризиком і страхуванням, стимулами, пільгами та іншими економічними факторами, що діють всередині проекту та визначають його основні вартісні характеристики);

• соціальні (характеризуються забезпеченням стандартних умов життя для учасників проекту, рівнем заробітної плати, наявністю комунальних послуг, наданням соціальних умов (школи, дитячі садки, медобслуговування, умови для відпочинку та ін.); умови праці і техніки безпеки, страхування та соціальне забезпечення тощо);• стиль керівництва проекту (визначає психологічний клімат та атмосферу в команді проекту, впливає на її творчу активність і працездатність);• організація проекту (визначає співвідношення між основними учасниками проекту, розподіл прав, відповідальності та обов'язків, а також впливає на успіх здійснення задуму. Команда проекту є "мозковим центром", двигуном та виконавчим органом, від якого залежать його прогрес та успіх);

• методи та засоби комунікації (визначають повноту, вірогідність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту.

Ініціатор – сторона, яка є автором ідеї проекту, попереднього обґрунтування та пропозицій щодо його здійснення. Ініціатором може бути практично кожний учасник проекту, але в кінцевому підсумку ділова ініціатива щодо здійснення проекту має виходити від його замовника.

Замовник – головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів.

Команда проекту – специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період його здійснення. Завдання команди – виконання функцій управління проектом для ефективного досягнення цілей проекту.

Постачальники – субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі (матеріали, устаткування, транспортні засоби та ін.).

Ліцензори – організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих видів робіт і послуг та ін.Органи влади – сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні й державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту.Виробник кінцевої продукції – сторона, яка, експлуатуючи створені основні фонди, виробляє кінцеву продукцію. Головна мета – отримання прибутку від продажу готової продукції споживачам. Споживачі кінцевої продукції – юридичні та фізичні особи – покупці й користувачі кінцевої продукції, що встановлюють вимоги до виробленої продукції та наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект і формується прибуток усіх учасників проекту.

Інші учасники проекту. На здійснення проекту впливають й інші сторони з оточення проекту, які, по суті, також можуть належати до учасників проекту. Це, зокрема, конкуренти основних учасників проекту; громадські групи та населення, чиї економічні і позаекономічні інтереси зачіпає реалізація проекту; спонсори проекту; різні консалтингові, інжинірингові, юридичні організації, залучені до процесу здійснення проекту, та ін.

Поняття явних і неявних вигід і затрат. Одним з основних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається як різниця між позитивними (вигодами) та негативними результатами (затратами).Досить часто аналітики до затрат відносять те, що знижує можливість досягнення цілей проекту, а до вигід – те, що сприяє їх досягненню. Однак такий спрощений підхід зумовлює появу проблеми визначення цілей для кожного учасника проекту. Для приватних компаній або державних корпорацій основною метою є максимізація прибутку, але разом з тим вони мають й інші важливі цілі. Наприклад, вони можуть бути зацікавлені у диверсифікації своєї діяльності, що дасть змогу знизити власний ризик. Для суспільства в цілому основною метою є підвищення суспільного добробуту, але воно дбає і про розподіл доходу, збільшення кількості робочих місць, посилення регіональної інтеграції або забезпечення національної безпеки.

Для більшості країн підвищення доходу є найважливішим завданням будь-якої ініціативи в економічній галузі, а примноження національного доходу – метою національної економічної політики. Отже, у такій системі економічного аналізу все, що знижує національний дохід, вважається затратами, а все, що його підвищує, – вигодами.У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.Явними називають матеріальні вигоди (затрати), зумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дає змогу досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигід і затрат з урахуванням ринкових цін.До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов'язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов'язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат з погляду економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.Методика оцінки неявних вигід і затрат передбачає застосування таких прийомів:

5) здійснення проекту – аналіз відхилень за ресурсами, часом, якістю.

2. Часовий горизонт (кожний проект обмежується у часі).

4. Життєвий цикл (кожний проект проходить у своєму розвитку форми від задуму до реалізації).

5. Існування в певному зовнішньому середовищі.

6. Системне функціонування проекту, елементний склад.

2. Часовий горизонт (кожний проект обмежується у часі).

4. Життєвий цикл (кожний проект проходить у своєму розвитку форми від задуму до реалізації).

5. Існування в певному зовнішньому середовищі.

6. Системне функціонування проекту, елементний склад.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: