Філософія – це плюралістичне, діалогічне і толерантне мислення. Як ви це розумієте?

3.1. Світогляд – це різношарове духовне утворення, в якому мають місце життєві погляди з їх раціональними та ірраціональними елементами, розсудок і забобони, наукові художні та ін. міркування. Система знань, цінностей, переконань, які регулюють ставлення людини до світу.

3.2. Філософія є наукою про сферу діяльності людського розуму, про теоретичну форму світогляду, його теоретичне ядро. Про самоусвідомлення людиною самою себе, свого місця в світі і його призначення в ньому.

Філософія – це плюралістичне, діалогічне і толерантне мислення. Як ви це розумієте?

На мою думку, філософія є плюралістичною наукою, бо вона визначає множинність субстанцій, які визначають множинність поглядів на світ, істин. Діалогічне, бо вона взаємодіє з багатьма науками, а також це головна взаємодія між філософією і людиною.

Толерантна, бо вона досить логічно, конкретно і доступно розкриває роль і значення філософії.

3.4. Методологічна функція - це функція філософії, яка полягає в тому, що саме філософія на найвищому рівні досліджує методи наукового (раціонального) пізнання, визначає теоретичні основи і межі працездатності тих чи інших методів. Філософське знання методологічне за своєю природою. Ті чи інші філософські концепції з самого початку задають вихідні принципи розуміння світу або в цілому, або його окремих явищ. Матеріалістичні філософські концепції з самого початку спираються на визнання первинності природи і вторинності духу, свідомості. Філософські вчення, що визнають пізнаванність світу, обумовлюють одні принципи і методи його пізнання, агностичні вчення — інші. Визнання наявності розвитку у світі зумовлює необхідність діалектики як методу пізнання і т. ін.

3.5. Гуманістичний зміст філософії полягає в системі світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, її високе призначення та право на вільну самореалізацію. Гуманістична філософія визначає вивільнення можливостей людини, її благо критеріям оцінки соціальних інститутів, а людяність нормою стосунків між індивідами, соціальними групами, державами.

3.1.Матеріалізм — напрям в історичному розвитку філософії, який вважає матерію першоосновою всього сущого, намагається пояснити всі явища і процеси через матеріальні причини. Протистоїть ідеалізму і релігії. Просвітництву XVII— XVIII ст. (Дідро, Ламетрі), Марксу.

3.2.Ідеалізм — напрям у філософії, який первинним вважає ідеальне начало — Бога, дух, розум тощо. Згідно з І. духовна субстанція є творцем світу. Відрізняють об'єктивний (Платон, Гегель) і суб'єктивний (Берклі, Мах) ідеалізми.

3. 3. Представниками матеріалізму у філософії Античної Греції: Демокріт, Левкіп, Сократ, Емпедокл.

3. 4. Особливості філософії Платона: Платон відкрив і почав досліджувати теоретичне мислення – сферу всезагальних ідей. Вони започаткували аналіз ідей, категорій, законів логіки.Він поділяв суще на світ вічних нерухомих, неділимих, тотожних собі ідей (щодо цього очевидний вплив елеатів) і на світ мінливих, подільних чуттєвих речей. Процес пізнання речей він зводить до пригадування. Людська душа, на його думку, є безсмертною. У людині Платон розрізняє смертне тіло і безсмертну душу, яка є керманичем тіла й одночасно його полонянкою. В ідеальній державі Платон виокремлював три соціальні стани — правителів, воїнів («стражів» держави) і людей фізичної праці — селян і ремісників. Філософія Платона мала величезний вплив на подальший розвиток європейської філософської думки.

3. 5. Своєрідність філософської думки Давнього Риму.

Новим кроком вперед у розвитку філософії є вчення Тиша Лукреція Кара (99 — 55 рр. до н.е.) — римського поета і філософа. Цим кроком є насамперед етика Лукреція, розуміння ним людини. За Лукрецієм, людина — це дитя живої і творчої природи, згусток сил і здібностей.

Лукрецій як поет захоплюється красою природи, гармонійної будови світу. Багатоманітність явищ світу постає перед ним як єдине ціле, до кінця зрозуміле у своїх закономірностях. У гармонії будови світу Лукрецій бачить фізичну основу для своїх етичних повчань. У III —VI ст. у Римській імперії поширилося вчення неоплатонізму.

Основне філософське джерело неоплатонізму — вчення Платона, яке було витлумачене неоплатоніками в дусі містицизму. Все існуюче вони вважали різними щаблями еманації (випромінювання) Бога.Відволікаючи філософію від вивчення об'єктивного світу і орієнтуючи її на містичне осягнення надчуттєвого світу, неоплатоніки стверджували, що найвищим благом є безпосереднє злиття людини і Бога. Вчення неоплатоніків - це золотий фонд європейської і світової культури, це пам'ятники свого часу і прогнозування майбутнього.

3.1. Пантеїзм – це вчення за яким Бог ототожнюється з природою.

3.3. Дуалізм – це вчення, яке визнає дві основи (першоначала) світу – ідеальне й матеріальне (дух і матерію).

3.5. Схоластика – це середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обґрунтувати релігійний світогляд. Їй властива умоглядність, догматизм, звернення до Біблії, як до найвищого критерію істини.

1. Ідеалістична трактовка буття характерна для:

2. Думка про те, що буття є нескінченною кількістю «семян речей» належить:

3. Ідея, що в світі панує «любов» і «ворожнеча», належить:

4. Ідея про те, що світ складається з атомів і пустоти, належить:

6. Вислів «людина є мірою всіх речей» належить:

10. Істинне знання за Платоном людина може отримати:

3.1. Діалектика – це спосіб філософствування, оснований на всезагальних принципах зв'язку та розвитку, теорія і метод філософської рефлексії, які дають змогу суб'єкту філософії розглядати і пояснювати універсальні зв'язки світу, людського мислення, суспільного існування та культури через взаємозв'язок, взаємодію, боротьбу і єдність протилежних начал, аспектів, сторін буття, що саморозвивається.

3.2. Сенсуалізм – це (від лат. почуття,) напрямок в теорії пізнання, який визнає відчуття, сприйняття єдиним джерелом пізнання.

3.3. Індукція – це (від лат. Induction - наведення) форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези.

3.4. Емпіризм – це напрям у теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід.

3.5. Метафізика – це філософське вчення про надчуттєві принципи та першооснови буття.

Або: Термін «метафізика» має два значення: 1) метафізика — це філософська «наука» про «понадчуттєві принципи буття», «розумоосяжне знання», це власне філософія. В цьому значенні термін «метафізика» має штучне походження. 2)метафізика, або метафізичний спосіб мислення — це протилежний діалектиці філософський метод, який заперечує саморозвиток. На ґрунті механістичного природознавства XVII ст. метафізика як «перша філософія» була переосмислена як загальний антидіалектичний метод.

1. Ким стане людина, якщо у неї буде переважати розсудлива частина душі, з точки зору Платона:

4.В питанні будови Всесвіту Аристотель є прихильником концепції:

5. Виділити положення, які виражають сутність суб’єктивного ідеалізму:

6. Кому з філософів належить думка: «Душа людини є чистим листком паперу (tabula rasa), на якому досвід (завдяки чуттєвому пізнанню) пише свої письмена»:

7. Головною проблемою філософії Просвітництва є:

а) проблема особи і суспільства, їх взаємозв’язки і взаємодія

8. Виділіть один, найбільш правильний вислів про сутність філософської течії матеріалізму:

в) Матеріалізм – це такий погляд на світ, який стверджує первинність природи, буття і вторинність свідомості

3.1. Дедукція- ( — виводжу) — метод пізнання, в основі якого рух думки від загального до одиничного.

3.2. Субєктивний ідеалізм- напрям у філософії, згідно з яким свідомість людини є творцем об'єктивного світу. Існує сенсуалістичний суб'єктивний ідеалізм (Берклі, Юм, Мах), який розглядає відчуття як суто суб'єктивне переживання, заперечуючи його об'єктивні джерела, і трансцендентальний суб'єктивний ідеалізм (Кант, Фіхте, неокантіанці, феноменологи, екзистенціалісти), згідно з яким категоріальна (чи інша) структура свідомості є схемою конструювання світу.

2. Давньогрецькі мислителі Фалес, Анаксімандр, Анасімен були представниками

3. Середньовічні схоласти які вважали що загальні поняття це тільки звуки людського голосу, називається

4. Проблему про можливість адекватного пізнання вірішує така галузь філософії як

5. Визначення людини як «суспільної тварини»належить

6. Яке з наведених положень є діалектико-матеріалістичними

3.1. Антропологічний матеріалізм – характерна риса домарксовського матеріалізму, розуміння людини як висшого продукту природи, пояснення всіх особливостей і рис людини тільки їх природним походженням. Підкреслення єдності людини і природи було направлено проти ідеалістичного розуміння людини і проти дуалістичного розриву душі і тіла.

3.2. «Сродна праця»- Це праця до якої душа лежить, яка вибрана точно, без сумніву і та праця, яка приносить задоволення (Г. Сковорода)

3.3. Екзистенціоналізм -провідний напрям філософської думки ХХст., який осмислює проблему людини, її сутності й існування, буття у світі, можливостей і перспектив свободи та відповідальності; суб'єктивістське вчення, в якому вихідні значення сущого (що таке річ, просторовість, часовість, інша людина та ін.) виводяться з існування (екзистенції) людини.

3.4. Волюнтаризм – (лат. — залежність від волі) — течія в метафізиці (і психології), яка в основу світових процесів (і психологічного життя людини) ставить волю як ірраціональне, тобто несвідоме начало. Найвідоміші представники — Шопенгауер, Ніцше, які проголосили основою всіх явищ світу і людського життя волю.

3.5. Матерія – це філософська категорія д. позначення об’єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини але існує незалежно від них..

7. Як називають два періоди творчості І.Канта

9. «Речі-в-собі» з точки зору І. Канта можуть бути пізнані

Рух – це спосіб існування матерії.Вічний атрибут матерії.

Гіпотеза –це наукове припущення про причину яких небудь явищ істинність яких за сучасного стану пізнання стану пізнання і виробництва не може бути перевірина і доведена.

Сублімація –це заміна заборонених потягів соціально прийнятими діями.

Діалектичні заперечення -це критичний метод освоєння розвитку всього нагромадженого людством досвіду.

Догматизм –це методологічна позиція суб’єкта, який послідовно дотримується в пізнанні, переконаннях та спосіб життя застарілих поглядів, незважаючи на зміни ситуації, нові умови буття чи критики своєї позиції.

1. Раціональні докази буття Бога були запропоновані: (а}Августином Блаженним:

2. Основними проблемами філософії Нового часу є:

Еклектика це поверхневе безпринципне механічне поєднання в одній концепції різних позицій без виділення головного визначального.

Принципами діалектики є принцип розвитку і принцип взаємозв’язку.

Принцип взаємозв’язку вказує на те що все в світі перебуває в постійному взаємозв’язку.А принцип розвитку вказує на те що матерія існує і рухається в просторі і часі, але й змінюється в певному порядку.

Філософська антропологія - це вчення про пироду (сутність) людини.

Особистість –це продукт і суб’єкт суспільно – історичного розвитку

Людина –це суб’єкт діяльності і спілкування,пізнання,естетичного сприйняття і освоєння дійсності істота творча моральна, відповідальна за свої вчинки.

1., Який закон діалектики характеризує висловлювання Плутарха "Базіка хоче змусити себе любити і викликає ненависть, прагне прислужитися і стає нав'язливим, прагне викликати здивування і стає смішним":

3. Філософія дає змогу людині осмислити проблеми сенсу
функцію вона при цьому виконує:

4. Філософські системи, які заперечують єдине начало у світі і будують концепцію на базі двох начал, стоять на
принципах:

5. "Сократівський переворот" у філософії полягав у:

(а)зверненні філософських міркувань з проблем першооснови світу до теми людини;

?6. Якому філософу епохи Нового часу належить твердження: "Бог створив людський розум, подібний дзеркалу,
здатному відобразити Всесвіт":

?7. Чому ідеалізм ще називають лінією Платона у філософії?

а) тому що він був творцем першої послідовної системи ідеалізму; (б)утому, що він створив модель ідеальної держави;

в) тому, що він вважав, можливим створення ідеального суспільства;

8. Виберіть правильне визначення категоричного імперативу: І.Канта:

б| «Роби так, щоб максима твоєї поведінки на основі твоєї волі могли стати загальним природним законом»

9. Що називали представники Мілетської школи першоосновою світу:

?ІО.Кому з філософів належить думка: «Основою світу є розумний, об'єктивний дух, який ще не пізнав самого себе»:

3.1 Людина, по Фройду, це особистість, яка розглядається як машина, що приводиться в рух енергією лібідо - тілесною енергією, статевим бажанням, і поступово розвивається через зовнішню заборону прямого виявлення лібідо, у переносі його на соціально схвалювані чи корисні для людини види діяльності. Фрейдизм засвідчував вагомий вплив несвідомого на свідомість та поведінку людини.

3.2 Людина в філософській концепції екзистенціалізму це: (За Сартром) – таке буття, через посередництво якого у світ приходить ніщо; поза людиною, в природі, одне буття завжди переходить в інше, а для людини існує як буття, так і небуття. Це значить, що людина не живе лише наявним та наданим, а це, у в свою чергу, значить, що вихідною властивістю людини є свобода. В основі філософії внутрішнє відчуття людини свого життя.

3.3 Відображення – всезагальна властивість матерії (атрибут), реалізація та результат взаємодії будь-якої речі або явища, процесу з іншими речами, явищами, процесами, яке проявляється у формі зміни стану, структури діючих об’єктів у формі відбитку, сліду, який містить інформацію про річ, яка взаємодіє.

3.4 Свідомість – це найвища, притаманна тільки людям і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності.

3.5 Творче мислення – це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях.

1. Чи висловлюють позицію діалектичного заперечення слідуючі слова поета:

Разрушим музей, растопчем искусства цветы»:

? 2. За Гегелем, абсолютний дух проявляється в: д)мистецтві, є) релігії, ж) філософії

3. Хто з філософів свої філософські роздуми починає з критики релігії: вважає союз філософії і релігії безплідним; викриває зв'язок релігії з філософією ідеалізму; аналізує коріння релігії: природні (неможливість пояснити сили природи), і психологічні (страх, безсилля, схильність о фантазії): в) Фейрбах

4. Філософію якого вченого можна охарактеризувати як метафізичну: г) Бекона

5. Хто з філософів розглядає людину як «психічну, природну істоту, що відчуває, має волю, розум, вміє любити і прагне до щастя»: г) Фейрбах

6. Ідею активності суб’єкта в процесі пізнання вперше відстоював в своїй теорії пізнання : б) Кант

Суб’єктом пізнання є реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у таких її проявах як мислення, чуття, розум, воля, яка засвоїла історично вироблені людством форми та методи пізнавальної діяльності.

До рушійних сил відносять: продуктивні сили; спосіб виробництва та обміну, тривалість дії великих мас людей, класів, народів, класову боротьбу, революції, потреби, ідеальні мотиви. Під рушійними силами, розуміється діяльність людей з їх спонукальними мотивами. Спонукальними мотивами є потреби та інтереси.

Фаталізм - теорія, згідно якої доля людини визначена і не залежить від неї; визначає споконвічно весь хід життя людини і його вчинків, пояснюючи цією це долею, чи волею Бога, чи детермінізмом замкнутої системи, де кожне наступна подія твердо пов'язана з попередніми. Тут по суті справи не залишається місця для вільного вибору, тому що немає альтернатив.

Свобода індивідуальності і причетністьЇЇ до суспільства, Всесвіту –

3.5 Головні питання філософії: людина, природа, суспільство.

1. Бог повністю переселяється в природу, яка є богом в речах, у філософії:

2. Розподіл філософів на реалістів і номіналістів в середньов. Філософ. відб. По пит-ню

6. Хто замінив принцип верифікації на фальсифікацію:

8. Що таке волюнтаризм в історичному процесі:

9. Як філософія економіки характеризує людину у системі економічної сфери суспільства:

10. В чому розбіжність між філософією і релігією:

3.1. Основні функції філософії: світоглядна, методологічна, культурологічна +(ідеологічна, гносеологічна, практично-діяльна).

3.2. Суттю атомістичного вчення Демокріта є: найглибше і всебічне матеріалістичне пояснення явищ природи та суспільного життя, філософське обґрунтування вільнодумства тією мірою, якою це було можливо в античну епоху. Його вчення про атоми, розвиваючись і збагачуючись, пройшло червоною ниткою крізь усю історію природознавства, починаючи з давніх-давен і до наших днів.

3.3. Філософське відкриття Сократа: зміст людського життя не зводиться до отримання натуральних благ”. Він зробив“ відкриття ”, яке визначило хід філософської думки на багато століть уперед: “ відкриття ” духовного світу як самостійної реальності і проголосив необхідність його глибокогопізнання з метою самовдосконалення людини.

3.4. Номіналізм - напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням.

3.5. Основна риса і особл-ть філософ. Мислення епохи Відродження: гуманізм, геліоцентризм, критика схоластики, відродження античної діалектики, пантеїзм, повернення до матеріалізму.

1. Представники емпіріокритицизму: А) Мах; Г) Авенаріус.

4. Яка основна цінність виникає на основі естетичного освоєння дійсності:

5. Які фундаментальні проблеми ставить і вирішує філософія суспільства:

6. Що є головним у філософії екзистенціалізму:

7. Головне досягнення Гегеля: 4) вчення про діалектику розвитку.

9. Основне у середньовічних філософ. Вченнях:

10. Яке визначення недостатньо повне: г) інтегральне духовне утворення.

3.1. Автором праці „Сутність християнства” є Л. Фейєрбах

3.2.Чиї філософські погляди здійснили найбільший вплив на формування марксистської філософії Ф. Бекон, р. Декарт, Ф.Вольтер, Ж-Ж. Руссо, І. Кант, Г.Гегель, Л. Фейєрбах

3.1. Відчуження— це фундаментальна метаморфоза людської діяльності, наслідки якої (як і сам процес) стають непідвладними її суб'єктові.

3.2. Сцієнтизм –це світоглядна позиція, що ґрунтується на тезі про наукове знання й наукову істину як найвищу культурну цінність.

3.3. Проблематикою позитивізму є „позитивне” знання, яке можна одержати лише як результат окремих спеціальних наук та їх синтетичного поєднання.

3.4. Екзистенціальні ідеї розвивали К'єркегор, Гайдегер, Сартр, Камю, Ясперс і Марсель

3.5. Ноосфера-це такий стан світу людини, коли науковий розум і практична діяльність стають планетарною силою, сумірною з силами природи.

1. Яка з наведених філософських течій є основним напрямом сучасної західної релігійної філософії 3) Неотомізм

2. Кому з українських філософів належить вчення про "сродну" працю?

3.2. революція в суспільстві,підчас якої відбуваються докорінні зміни в соціальній структурі.

3.3. це підхід сутністю якого є положення про спосіб виробництва,який формується об'єктивно,тобто незалежно від волі і свідомості людей.

3.4. це вчення,яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію(матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм).

3.1. Це сутність зв'язків,що об'єднують людей в єдине ціле,вбачає в комплексі ти чи інших ідей вірувань і міфів.

3.3. Інтуіція -безпосереднє охоплення сутності предмета. В основі І. вроджена здатність (талановитість), тривалий досвід, які допомагають осягнути сутність явища, опускаючи опосередковані ланки.

3.5. Відчуження — стан напруги, ворожості щодо суб'єктивного і об'єктивного, духовного і матеріального, розумного і стихійного, особистого і суспільного. У загальному значенні — це відношення між творцем і творінням, яке збунтувалось і живе власним життям, нав'язуючи свою логіку творцю; термін широко вживався в німецькій класичній філософії (Фіхте, Гегель, Фейєрбах) і марксизмі.

Ренесанс(Відродження) – епоха в філософсько-культурному житті Європи,якій характерні орієнтація на природно0тілесне бачення світу увага до людськог тіла, інтерес до гуманітарного знання, естетичне розуміння дійсності.

Представниками ідеалістичної філософії Стародавньої Греції є Платон, Сократ,Арістотель.

Процес пізнання по Платону – пригадування душею ідей які вона споглядала в попередньому житті.

Буття для елеатів – це філософська категорія субстанції, що є вічне, не виникає і не знищується, залишаючись тотожним і завжди рівним самому собі.

3.1. Характерними рисами раціоналізму є підхід до пізнання з декартівським дедуктивним методом.

3.2. Концепція нової науки Ф.Бекона полягає у дослідному шляху пізання у науці, закликав до спирання ра факти, на експеримент.

3.3. Особливостями німецької класичної філософії є відродження діалектичної традиції, перехід від суб'єктивного ідеалізму до об'єктивного на основі діалектичної методології, критика традиційної метафізики і прагнення родати філософію як систему наукового знання, звернення до історії як філософської науки і застосування Гегелем діалектичного методу в дослідженні філософії.

3.4. Сутністю категоричного імперативу І.Канта є детальне обгрунтування відмінності філософських категорій розсудку ірозуму як 2 рівнів діяльності мислення. Розсудок завжди має скінченний, обмежений характер, а розуму притаманне прагнення до виходу за межі цієї скінченності, пошуку основ, не обмежених рамками остаточного досвіду.

3.5. Біологічний фактор в людській сутності – це здатність до розумового осмислення подій оточуючого середовища, тобто наявність мозку і закономірності розумової діяльності.

3.1. Антропоцентризм – розуміння людини як центру і найвищої мети Всесвіту.

3.2. Верифікація – висунутий неопозитиістами принцип, за яким висловлювання вважається осмисленим лише тоді, коли його істинність або хибність підтверджують дані відчуттів.

3.3. Різновид критерію істини вбачався також в умовній згоді тобто конвенціоналізмі (від лат. convention – угода, договір), у тому, в що люди сильно вірять, що відповідає думці авторитетів тощо.

3.4. Піфагореїзм. ПІФАГОРІЙЦІ - послідовники древньогрецького філософа Піфагора з о. Самсона (біля 580-500 до н. е.). П. абсолютизували абстракцію кількості і відірвали її від матеріальних речей, тим самим прийшовши до ідеалістичної філософії, згідно з якою кількісні відносини є сутністю речей. Так, відкривши, що кількісно певний інтервал полягає у основі музикальних тонів і гармонії, П. абсолютизували це відкриття у своєму вченні про космічну "гармонію сфер". На цій основі виросли піфагорійський математичний символізм і повна марновірства містика чисел, яка поєднувалась з вірою Піфагора у переселення душ.

3.5. Судження – це форма думки, в якій відображається наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв’язків.

в) вчення про чуттєвість як головну форму отримання достовірного знання;

3.1. Умовивід – це така форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища.

9. Представниками сучасних некласичних соиіально-філософських шкіл є:

3.1. Епікуреїзм - це одна із найбільш впливових шкіл елліністичної філософії.

3.2. Основними функціями філософії є світоглядна; іносеологічна; методологічна; логічна; критична; практично-перетворювальна

3.3. Критеріями істини є логічний, прогматичний, еститичний, утілітарний, етичний, конвенциальний, екзистенціальний, інтуітивний та інші критерії.

3.4. Методами емпіричного дослідження є класифікаційно-типологічні методи, методи так званої наукової індукції, статистичної обробки даних.

3.5. Глобальні проблеми ХХІ ст. Це проблема насильства, війни і миру, продовольча проблема.

3. Це неправильно, що філософія виконує функцію:

4. Виявіть серед наведених суджень правильне:

5. До кожного поняття з графи А підберіть відповідне положення з графи Б.

7. До основних законів діалектики в графі А підберіть поняття, за допомогою яких вони можуть бути пояснені:

10. Це неправильно, що до базових цінностнй відносяться:

3.2. Протиріччя між філософськими поглядами І.Франка і марксизмом полягають в тому, що філософія Франка породжує досить важливу і актуальну ідею: людина носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, а тому в сфері духу панує найдо-рожча різноманітність, яка робить людей несхожими, цікавими і дає людям основу для єдності, братерства і любові. Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненність у пізнанні навколишнього світу. Згідно с марксизмом він надавав великого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійної сили історії.

3.3. Засновником філософії Нового часу вважається І. Кант

3.4. Теза Я мислю, отже я існую є важливою вихідною тезою (кого) Д. Локка

3.5. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою

1. Неокласичний період в історії філософської думки в Україні включає:

5. До головних методологічних принципів соціальної філософії належать:

6. Найбільш важливі варіанти глобальної стратегії пропонуються:

8. Що є головним у філософії екзистенціалізму?

3. 1. Поняття екзистенціального відчаю відігравало велику роль у філософії (кого) – Сартра

3. 2. Неофройдизм в особах К.-Г. Юнга та Адлера, прийнявши ідею несвідомого, дали йому принципово інше тлумачення – поняття лібідо і психічних розпадів

3. 3. Вихідну позицію неотомізму можна охарактеризувати як – представлення реального багатовікового конфлікту між прихильниками науки та релігії лише як трагічного непорозуміння.

3. 4. Професійна філософія вперше на Україні виникає в – 16 ст.

3. 5. Хто з літераторів України мав знання доктора філософії –?

1. Сформулюйте аргументи і контраргументи до позиції А. Камю “Мислять лише образами. Хочеш бути філософом – пиши роман.”?

3. 1. Вчення про ноосферу та загальні..........(ким) Вернадським

3. 2. Д. Донцов, один з яскравих теоретиків укр. Націоналізму.....(кого) Ма

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: