Хто з античних філософів вважав, що буття – це світ надчуттєвих, незмінних та вічних ідей?

- Демокрит; - Піфагор;

- Сократ; - Платон.

Що, за Г.Гегелем, стоїть між буттям та небуттям?

- пустота; - розвиток;

- взаємозв’язок; - становлення.

Як трактується у філософії екзистенціалізму категорія “буття“?

- як природне буття; - як об’єктивна реальність;

- як буття у світі; - як буття штучної природи;

- як емоційно-вольове буття людини; - як інтелектуально-раціональне буття.

Хто з філософів розглядав буття як перший безпосередній ступінь у сходженні духу до самого себе, як етап розвитку мислення, яке виявляє свою тотожність з буттям?

- Д.Юм; - Парменід;

- І.Кант; - К.Гельвецій;

- К.Ясперс; - Г.Гегель;

- Р.Декарт.

Які із запропонованих суджень виражають позицію матеріалізму?

- Свідомість є властивість високоорганізованої матерії.

- Свідомість матеріальна.

- Свідомість людини — це прояв світового духу.

- Свідомість нерозривно пов'язана з матерією.

- Свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

Які із запропонованих суджень виражають позицію ідеалізму?

- Свідомість є властивість високоорганізованої матерії.

- Свідомість матеріальна.

- Свідомість людини — це прояв світового духу.

- Свідомість нерозривно пов'язана з матерією.

- Свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

Які з перерахованих нижче явищ є матеріальними?

- виробничі відносини; - сузір’я;

- інформація; - галюцинації;

- абсолютний вакуум; - релігійне вчення;

- ідеологія; - каяття;

- час.

Які з даних визначень матерії є філософськими?

- Матерія - це все, що має масу та енергію.

- Матерія – це інобуття абсолютної ідеї.

- Матерія – це все, що складається з атомів.

- Матерія – це сукупність відчуттів.

- Матерія – це поняття для означення об’єктивно-реального буття світу в часі, просторі, русі.

Які характеристики складають основу розвитку?

- зміни взагалі;

- зміни, які виключають можливість повернення до минулої якості;

- спрямовані зміни;

- випадкові зміни.

10.Укажіть правильне визначення поняття “розвиток”:

- розвиток – це кількісні зміни об’єкта;

- розвиток – це будь-який рух;

- розвиток – це прогресивна зміна;

- розвиток – це незворотна якісна зміна системи;

- розвиток – рух від менш досконалого до більш досконалого.

Які з вказаних процесів можна віднести до розвитку?

- гойдання маятника; - старіння людини;

- броунівський рух; - кругообіг води в природі;

- тренування спортсмена; - руйнування природного середовища

Яка сучасна загальнонаукова концепція характеризується такими поняттями як “біфуркація”, “нестійкість”, “аттрактор”, “нелінійність”?

- кібернетика; - теорія систем;

- синергетика.

Що таке закон з точки зору матеріалістичної концепції?

- ті досягнення, що привнесені в реальний світ природи та суспільства розумом людини;

- прояв об’єктивного (світового) розуму, втіленого в природі та суспільстві;

- схеми, принципи, які запропоновані людьми для спільної соціальної діяльності;

- необхідні, стійкі, об’єктивні, повторювані зв’язки суспільного та природного буття.

14.Який із діалектичних законів характеризує механізм розвитку:

- закон заперечення заперечення;

- закон переходу кількісних змін в якісні;

- закон єдності та боротьби протилежностей.

Через які категорії розкривається зміст закону єдності та боротьби протилежностей?

- тотожність та різниця; - кількість та якість;

- протилежність; - стрибок;

- єдність протилежностей; - заперечення;

- міра; - протиріччя.

Через які категорії розкривається зміст закону заперечення заперечення?

- тотожність та різниця; - кількість та якість;

- протилежність; - міра;

- стрибок; - єдність протилежностей;

- заперечення; - протиріччя;

- наступність.

Які із названих категорій слід віднести до категорій визначеності буття?

- одиничне, особливе, загальне; - простір, час;

- причина-наслідок; - елемент – структура –система;

- явище - сутність; - форма – зміст;

- можливість-дійсність; - необхідність-випадковість.

Які із названих категорій слід віднести до категорій обумовленості буття?

- явище-сутність; - матерія-дух;

- форма-зміст; - причина - наслідок;

- частина-ціле; - можливість - дійсність;

- необхідність-випадковість; - елемент-система.

Хто з філософів характеризував якість як “тотожну з буттям визначеність”?

- Аристотель; - Гегель;

- Кант; - Платон.

На яких принципах ґрунтується концепція детермінізму?

- причинності та закономірності; - гармонії;

- відповідності; - структурності.

21.Визначте, які з положень відповідають індетермінізму:

- причинні пояснення в науці не можуть бути об’єктивними;

- в суспільному розвитку відсутня будь-яка необхідність та причинність;

- існують такі стани та події, для яких причина або не існує, або її не можна визначити;

- все, що має свою причину, не обов’язково має і наслідок.

Які з наведених суджень можуть належати тільки матеріалісту?

- закони природи створюються мисленням людини;

- світ існує поза свідомістю людини;

- тіла складаються з атомів;

- свідомість - це продукт, властивість матерії;

- основою світу є світовий розум;

- буття визначає свідомість.

Першоджерела до вивчення теми

Ф.Энгельс. Старое предисловие к анти-дюрингу.

О диалектике

…Теоретическое мышление каждой эпохи, а значит и нашей эпохи, это — исторический продукт, принимающий в различные времена очень различные формы и вместе с тем очень различное содержание. Следовательно, наука о мышлении, как и всякая дру­гая наука, есть историческая наука, наука об историческом разви­тии человеческого мышления. А это имеет важное значение также и для практического применения мышления к эмпирическим обла­стям. …

Нельзя теперь взять в руки почти ни одной теоретической книги по естествознанию, не получив из чтения ее такого впечатления, что сами естествоиспытатели чувствуют, как сильно над ними господ­ствует … разброд и эта путаница, и что имеющая ныне хождение, с позволения сказать, философия не дает абсолютно никакого выхода. И здесь действительно нет никакого другого выхода, ника­кой другой возможности добиться ясности, кроме возврата в той или иной форме от метафизического мышления к диалектическому.

Этот возврат может совершиться различным образом. Он может проложить себе путь стихийно, просто благодаря напору самих естественнонаучных открытий, не умещающихся больше в старом метафизическом прокрустовом ложе. Но это — длительный и труд­ный процесс, при котором приходится преодолевать бесконечное множество излишних трений… Он может быть сильно сокращен, если представители теоретического естествознания захо­тят поближе познакомиться с диалектической философией в ее исторически данных формах. Среди этих форм особенно плодотвор­ными для современного естествознания могут стать две.

Первая — это греческая философия. Здесь диалектическое мыш­ление выступает еще в первобытной простоте, не нарушаемой теми …препятствиями, которые сама себе создала мета­физика XVII и XVIII веков …. — и которыми она заградила себе путь от понимания отдельного к пониманию целого, к постижению всеобщей связи вещей. У греков — именно потому, что они еще не дошли до рас­членения, до анализа природы,— природа еще рассматривается в общем, как одно целое. Всеобщая связь явлений природы не до­казывается в подробностях: она является для греков результатом непосредственного созерцания. В этом недостаток греческой фило­софии, из-за которого она должна была впоследствии уступить место другим воззрениям. Но в этом же заключается и ее превосход­ство над всеми ее позднейшими метафизическими противниками. Если метафизика права по отношению к грекам в подробностях, то в целом греки правы по отношению к метафизике. Это одна из причин, заставляющих нас все снова и снова возвращаться в фило­софии, как во многих других областях, к достижениям того малень­кого народа, универсальная одаренность и деятельность которого обеспечили ему в истории развития человечества место, на какое не может претендовать ни один другой народ. Другой же причиной является то, что в многообразных формах греческой философии уже имеются в зародыше, в процессе возникновения, почти все позднейшие типы мировоззрений. Поэтому и теоретическое есте­ствознание, если оно хочет проследить историю возникновения и развития своих теперешних общих положений, вынуждено воз­вращаться к грекам…

Второй формой диалектики, особенно близкой как раз немецким естествоиспытателям, является классическая немецкая философия от Канта до Гегеля…С тех пор как открыли, что Кант является творцом двух гениальных гипотез, без которых нынешнее теоретическое естествознание не может ступить и шага,— а именно приписывавшейся прежде Лапласу теории возникновения солнеч­ной системы и теории замедления вращения Земли благодаря приливам,— с тех пор Кант снова оказался в должном почете у естествоиспытателей. Но учиться диалектике у Канта было бы без нужды утомительной и неблагодарной работой, с тех пор как в про­изведениях Гегеля мы имеем обширный компендий диалектики, хотя и развитый из совершенно ложного исходного пункта.

…Заслугой Маркса является то, что он впервые извлек снова на свет… забы­тый диалектический метод, указал на его связь с гегелевской диалектикой, а также и на его отличие от последней и в то же время дал в «Капитале» применение этого метода к фактам определенной эмпирической науки, политической экономии….

…Как замечает Маркс, «мистификация, которую претерпела диалектика в руках Гегеля, отнюдь не помешала тому, что именно Гегель первый дал всеобъемлющее и сознательное изображение ее всеобщих форм движения. У Гегеля диалектика стоит на голове. Надо ее поставить на ноги, чтобы вскрыть под мистической оболочкой рациональное зерно…

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: