Які існують форми суспільної свідомості?

1.психологічна;

2.правова;

3.історична;

4.філософська;

5.моральна;

6.естетична;

7.релігійна;

8.політична;

9.ідеологічна.

339. Формами суспільної свідомості не є:

1.політика;

2.історична пам’ять;

3.релігія;

4.філософія;

5.традиція;

6.мистецтво;

7.мораль;

8.атеїзм.

340. Які з наведених тверджень виражають діалектико-матеріалістичну концепцію взаємин мислення і мови:

1.мислення виникло до мови;

2.мислення існує незалежно від мови;

3.виникнення мислення неможливо без існування мови;

4.мислення і мова розвивалися одночасно;

5.мова є необхідна матеріальна основа мислення.

341. Вкажіть, які з тверджень правильно виражають сутність мови:

1.Мова – це матеріальна оболонка думки.

2.Мова – це універсальне середовище, в якому здійснюється розуміння.

3.Мова – це будь-яка знакова система, що слугує для передачі інформації.

4.Мова – це спосіб виразу думок і засіб спілкування.

342. Які з запропонованих суджень виражають позицію матеріалізму, а які - ідеалізму:

1.свідомість є властивість високоорганізованої матерії;

2.свідомість матеріальна;

3.свідомість людини — це прояв світового духу;

4.свідомість нерозривна зв'язано з матерією;

5.свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

ДО Теми 11 (18). Гносеологія. основний зміст

Пізнавальної діяльності

343. Об’єкт пізнання:

1. передує суб’єкту та визначає його;

2. є похідним від суб’єкта;

3. є невід’ємним від суб’єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання;

4. постає частиною суб’єкта пізнання.

На яких принципах та ідеях базується ортодоксальна середньовічна гносеологія?

1. фідеїзму;

2. “божественного одкровення”;

3. пошуку істини через досвід та розум;

4. на переконанні в тому, що раціональне пізнання лише віддаляє від істини, оскільки істини об’єктивної взагалі не існує;

5. пізнання істини з опорою на досвід неможливе, оскільки породжує суб’єктивізм та релятивізм у поглядах на світ;

6. людський інтелект (розум) може бути корисним у пізнанні істини, але лише як другорядний, допоміжний засіб.

Згода з яким судженням означає агностицизм?

1. людство ніколи не буде знати все про все;

2. у науках існують невирішені проблеми;

3. всі наші знання є гіпотези;

4. “річ у собі” принципово не може бути пізнаною.

346. В яких з наведених тверджень проявляється агностицизм І.Канта?

§ -

1. світ “речей для нас” в принципі неможливо пізнати;

2. світ “речей у собі” принципово непізнаваний;

3. неможливо пізнати істину досвідним шляхом;

4. існує прірви між світом “речей для нас” і світом “речей у собі”.

Яку позицію підтримує І.Кант, стверджуючи: “Без чуттєвості жодного предмета не було б нам дано. А без розсудку жоден предмет не можна було б мислити. Думки без змісту пусті, споглядання без понять сліпі”?

1. емпіричного фундаменталізму;

2. раціоналізму;

3. відходу від фундаменталізму;

4. апріорізму;

5. агностицизму.

Що слід віднести до гносеологічного фундаменталізму?

1. уявлення про достовірні та безпомилкові підстави знання;

2. поміркований агностицизм;

3. раціоналізм;

4. сенсуалізм;

5. апріорізм;

6. емпіризм.

349. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

1. найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

2. тим, що воно є єдиним реальним джерелом пізнання;

3. тим, що воно є найпершим джерелом пізнання;

4. чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

5. найбільшим ступенем повноти.

350. У порівнянні чуттєвого пізнання із раціональним (абстрактним мисленням) можна зробити такі висновки:

1. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно засвідчує дійсність будь-чого;

2. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно дозволяє інтенсифікувати пізнання через узагальнення;

3. раціональне пізнання здатне виходити за межі даних відчуттів та фіксувати зв’язки цілих класів предметів;

4. жодний з них не має очевидних переваг у відношенні до іншого.

Які положення відносяться до позиції емпіричного фундаменталізму?

1. людське знання витікає з внутрішнього досвіду;

2. людське знання витікає з зовнішнього досвіду;

3. існують принципи, які формують чуттєвий досвід;

4. душа людини - чиста дошка;

5. знання формується на основі загальних принципів за допомогою чуттєвого сприйняття;

6. без чуттєвого сприйняття не може бути загальних принципів.

Яка теза знімає полеміку між емпіричним та раціоналістичним фундаменталізмом?

1. чуттєве та раціональне “пронизують” одне одного;

2. чуттєве пізнання є початковим етапом як у філогенезі, так і в онтогенезі;

3. зміст відчуттів визначається не лише зовнішніми подразниками, але й мисленням;

4. між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

Яке з тверджень характеризує позицію раціоналізму?

1. єдине джерело пізнання – інтуїція;

2. джерелом пізнання є досвід;

3. джерелом пізнання є розум;

4. джерелом пізнання є відчуття;

5. джерелом пізнання є розум і відчуття.

У якому судженні виражена точка зору емпіризму?

1. теоретичне мислення – головне джерело знань;

2. теоретичне мислення не може виходити за межі досвіду;

3. теоретичне мислення здатне виходити за межі досвіду;

4. теоретичне мислення пов’язане з емпіричним пізнанням.

355. Кому належить цей вислів:“Розсудок нічого не може споглядати, а почуття нічого не можуть мислити. Тільки із поєднанням їх може виникнути знання”:

1. Локк;

2. Бекон;

3. Декарт;

4. Кант.

Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?

1. Ф.Бекон;

2. Б.Спіноза;

3. П.Гольбах;

4. Платон;

5. Аристотель;

6. К.Маркс.

357. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта?

1. неопозитивізм;

2. емпіризм;

3. суб’єктивізм;

4. соліпсизм;

5. ідеалізм;

6. прагматизм.

Які концепції істини виділяються у сучасній філософії?

1. концепція відносності;

2. концепція відповідності;

3. концепція достовірності;

4. концепція когерентності;

5. концепція прагматичності.

Які з наведених суджень правильні?

1. істина – це відповідність знання об’єкту;

2. істина - ті знання, що є корисними для людини;

3. істина – ті знання, які можуть бути перевірені соціально-історичною практикою;

4. істинність – вища цінність пізнання.

360. Хто з філософів образно охарактеризував істину як “доньку часу”:

1. Бекон;

2. Декарт;

3. Маркс;

4. Гегель;

5. Спіноза;

6. Локк.

362. Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:

1. наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;

2. досягнення науки не можуть бути аморальними;

3. наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;

4. все, що об’єктивне і істинне, те моральне;

5. моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: