Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Типи порошкових вогнегасників





Порошкові вогнегасники можна розділити на закачнi й газогенераторнi.

[ред.] Закачнi

Заряджені вогнегасним порошком й iнертним газом під тиском до 16 атм. Це може бути азот, вуглекислота або повітря. Даним типом вогнегасника можливе гасіння пожеж класу А, В, З або ВР залежно від виду застосовуваного порошку. У конструкцію даного вогнегасника входить запірний пристрій, що дозволяє відкривати й закривати його простим рухом руки, не прикладаючи особливих зусиль. Перевагою даного типу вогнегасника є манометр, установлений на голівці вогнегасника якiй показуе ступінь його працездатності (на відміну від газогенераторного вогнегасника).

[ред.] Газогенераторні

Принцип дії полягає у використанні енергії генерованого газу для аерування викиду вогнегасноi речовини.

Призначені для комплектації легкових автомобілів. Даний вид вогнегасника також може застосовуватися в побутових умовах з метою первинного засобу гасіння пожеж класу А, В, З, а також електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 У, це вже залежить від марки вогнегасного порошку. Клас А - гасіння твердих речовин, В - горючих рідин або твердих тіл, що плавляться, З - горючих газів.

Гасіння може проводитися як на відкритому повітрі, так й у приміщеннях.

[ред.] Особливості застосування порошкових вогнегасників

  • Відсутність при гасінні охолоджуючого ефекту, що може привести до повторного запалення вже погашеного пального від нагрітих елементів будівельних конструкцій або устаткування;
  • Значне забруднення порошком об'єкта, не дозволяє використати порошкові вогнегасники для захисту обчислювальних залів, електронного устаткування, електричного устаткування з обертовими елементами, музейних експонатів і т.п..
  • У результаті утворення порошкової хмари при гасінні утвориться багато пилу і різко знижується видимість (особливо в приміщеннях невеликого розміру);
  • Маючи високу дисперсність, вогнегасні порошки при зберіганні проявляють схильність до комкання й злежування, що може призвести до втрати вогнегасної здатності. Тому при використанні порошків у вогнегасниках необхідно суворо дотримуватися рекомендованого режиму зберігання.

[ред.] Вогнегасники газові

До їхнього числа відносятья вуглекислотні, у яких у якості вогнегасної речовини застосовують зріджений диоксид вуглецю (вуглекислоту), а також аерозольні й вуглекислотно-брометиловi, зарядом у яких слугує галойодованi вуглеводні, при подачі яких у зону горіння гасіння наступає при відносно високій концентрації кисню (14-18 %).

Вуглекислотні вогнегасники випускаються як ручні, так і пересувні. Ручні вогнегасники однакові по пристрої й складаються зі сталевого високоміцного балона, у горловину якого вкручене запірно-пусковий пристрій вентильного або пістолетного типу, сифонної трубки, що служить для подачі вуглекислоти з балона до запірно-пускового пристрою, і раструба. Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника необхідно направити раструб на вогнище пожежі й відвернути до відмови маховичок або натиснути на важіль запірно-пускового пристрою. При переході вуглекислоти з рідкого стану в газоподібне відбувається збільшення її обсягу в 400-500 разів, супроводжуване різким охолодженням до температури -72 °C і частковою кристалізацією; щоб уникнути обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба. Ефект пламегашения досягається подвійно: зниженням температури вогнища загоряння нижче крапки запалення, і витисненням кисню із зони горіння негорючим вуглекислим газом.

 

58. Обов’язки власника в галузі ОП

Власник зобов’язаний створити в кожному стру­к­­турному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відпо­відність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устат­куванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та інди­відуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

Організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.

В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забез­печення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов’язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов’язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

 

 

59. організація служби ОП на в-ві

Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику.

 

Обов’язки служби ОП

2.1. В разі відсутності впровадженої системи якості
відповідно до ISO 9001 опрацювання ефективної системи управління
охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню
діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і
кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень
роботодавця з цих питань.

2.2. Організація проведення профілактичних заходів,
спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих
факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві,
професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або
здоров'ю працівників.

2.3. Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво
досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій,
сучасних засобів колективного та індивідуального захисту
працівників.

2.4. Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та
інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі
наявності) галузевої угоди, розділу "Охорона праці" колективного
договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

2.5. Інформування та надання роз'яснень працівникам
підприємства з питань охорони праці.

3. Функції служби охорони праці

3.1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства
комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та
підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм
поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму,
професійним захворюванням, надання організаційно-методичної
допомоги у виконанні запланованих заходів.

3.2. Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і
внесення їх на розгляд роботодавцю.

3.3. Проведення спільно з представниками інших структурних
підрозділів і за участю представників професійної спілки
підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими
працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання
працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3.4. Складання звітності з охорони праці за встановленими
формами.

3.5. Проведення з працівниками вступного інструктажу з
охорони праці.

3.6. Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого
травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними
шкоди.

3.7. Забезпечення належного оформлення і зберігання
документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі
її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим
порядком.

3.8. Складання за участю керівників підрозділів підприємства
переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути
розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах
підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

3.9. Інформування працівників про основні вимоги законів,
інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють
в межах підприємства.

3.10. Розгляд: питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої
ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання
дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі
необхідності); листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються
питань додержання законодавства про охорону праці.

3.11. Організація: забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та
актами з охорони праці, що діють в межах підприємства,
посібниками, навчальними матеріалами з цих питань; роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних
стендів, кутків з охорони праці тощо; нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці; пропаганди з питань охорони праці з використанням
інформаційних засобів.

3.12. Участь у: розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та
аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та
ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25 серпня 2004 року N 1112 (1112-2004-п); складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць
працівників, які проходять обстеження щодо наявності
профзахворювань; проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації
робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони
праці; роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених
будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів
виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого
або модернізованого устатковання в частині дотримання вимог
охорони (безпеки) праці; розробленні положень, інструкцій, розділу "Охорона праці"
колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у
межах підприємства; складанні переліків професій і посад, згідно з якими
працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні
медичні огляди; організації навчання з питань охорони праці; роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

3.13. Забезпечення організаційної підтримки (в разі
наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.

3.14. Контроль за: виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо
поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,
колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин
нещасних випадків та професійних захворювань; проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки; наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з
переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в
них змін; своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних
оглядів устатковання; станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем; своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх
видів інструктажу з охорони праці; забезпеченням працівників відповідно до законодавства
спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та
колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами; організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння,
знепилювання і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та
інших засобів індивідуального захисту; санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами
працівників згідно з нормативно-правовими актами; своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і
компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх
лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними
йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням
оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо
відповідно до вимог законодавства та колективного договору; дотриманням у належному безпечному стані території
підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок; організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових
актів з охорони праці; використанням цільових коштів, виділених для виконання
комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та
підвищення існуючого рівня охорони праці; застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18
років, відповідно до законодавства; виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду
за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці; проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і
періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів
працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи
небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному
доборі, щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до
21 року.

 

 

Права служби ОП

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства
обов'язкові для виконання приписи (за формою згідно з додатком)
щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні
відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис
спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Припис складається в 2 примірниках, один з яких видається
керівникові робіт, об'єкта, цеху, другий залишається та
реєструється у службі охорони праці, і зберігається протягом 5
років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства
відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст з
охорони праці надсилає відповідне подання на ім'я особи, якій
адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або
роботодавцю;

зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів,
устатковання у разі порушень, які створюють загрозу життю або
здоров'ю працівників;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли
передбачених законодавством медичного огляду, навчання,
інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних
робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони
праці;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до
відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують
вимоги щодо охорони праці;

за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про
заохочення працівників за активну працю;

залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками
підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення
перевірок стану охорони праці.

 

 

62.Характеристика інструктажів з ОП

4.1. Види інструктажів
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
4.1.1. Вступний інструктаж
Проводиться:
з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
у разі екскурсії на підприємство;
з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.
4.1.2. Первинний інструктаж
Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;
який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
який буде виконувати нову для нього роботу;

на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО;
перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.
4.1.3. Повторний інструктаж
Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:
на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
4.1.4. Позаплановий інструктаж
Проводиться:
З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.
З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
4.1.5. Цільовий інструктаж
Проводиться з працівниками:
при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;
при ліквідації аварії, стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск,
розпорядження або інші документи.
Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі
організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи
тощо).
4.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
4.2.1. Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
4.2.2. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу (додаток 7), який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
4.2.3. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
4.2.4. Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
4.2.5. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і
зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
4.2.6. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.
4.2.7. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).
4.2.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
4.2.9. Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.
4.2.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 9). При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.
4.2.11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці.
До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.
4.3. Порядок проведення інструктажів для вихованців,
учнів, студентів
4.3.1. Вступний інструктаж проводиться на початку занять.
Інструктаж проводить працівник служби охорони праці, а за відсутності такого - особа, на яку наказом керівника ЗО покладені ці обов'язки.
Програма вступного інструктажу розробляється службою охорони
праці ЗО або призначеною керівником особою. Програма та тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником закладу освіти.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.
4.3.2. Первинний інструктаж проводиться з групою вихованців ПЗО, учнів СЗО, ПТЗО чи студентів ВЗО. Тематика інструктажу та
порядок його проведення визначаються відповідними положеннями Міністерства освіти України.
4.3.3. Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами.
4.3.4. Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначається в залежності від виду масових заходів.
Облік проведення цільових інструктажів здійснюється у відповідності з чинними положеннями Міністерства освіти в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.
4.3.5. Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять відповідні вчителі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) тощо за відповідними інструкціями чи програмами.
4.3.6. Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 10).
5. Стажування (дублювання) та допуск працівників до
роботи
5.1. Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.
5.2. Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких являє загрозу для працівників та навколишнього середовища), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим суміщенням з проти аварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.
5.3. Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та прізвище
відповідального працівника.
5.4. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування
(дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.
5.5. Керівнику підприємства надається право своїм наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.
5.6. Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).
5.7. Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників.
5.8. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях в нормальних і аварійних умовах;
засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.
5.9. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу (начальник виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів (додаток 9).
5.10. Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим розпорядженням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін.
5.11. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.

 







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.