Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є неглас­ною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних за­собів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в резуль­таті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу прово­диться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, перед­баченому статтями 246,24&-250 цього Кодексу.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначе­ні ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до по- становлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі поста­нови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною пер­шою статті 250 цього Кодексу.

1. Частина 1 ст. 268 КПК надає можливість проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, спрямованої на встановлення місцезнаходженні радіоелек­тронного засобу (мобільного терміналу систем зв'язку та інших радіо випромінювальних вальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобіль­ного) зв'язку, тобто мобільного телефону, GSМ.UМТS,WSiMAX, HSDPA,LTE модемів, що забезпечують бездротовий доступ до мережі Інтериет, та інших радіовидромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторі» рухомо­го (мобільного) зв'язку тощо), без розкриття змісту повідомлень, що переда­ються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, що мають значення для кримінального провадження, а саме: 1) місцезнаходжен­ня у певний час або проміжок часу до, під час або після вчинення злочину в конкретному місці радіоелектронних засобів та інших радювипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать та (або) були у користуванні у цей час у осіб, котрі мо­жуть бути причетними до вчинення злочину, свідків, потерпілого; 2) теперішнє місцезнаходження радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать та (або) знаходяться у користуванні в осіб, котрі можуть бути при­четними до вчинення злочину.

Отже, проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії дозволяв виріши­ти розшукове завдання із встановлення факту знаходження у певному місці та часі конкретної особи, якій належить та (або) знаходиться у користуванні ра­діоелектронний засіб та інший радіовипромінювальний пристрій, активований у мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку. Встановлення цього факту забезпечують положення ч. З ст. 34, п. 7 ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», згідно з якими оператори телекомунікацій зобов'язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позо­вної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані теле­комунікаційні послуги в порядку, встановленому законом, а також за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженим органами оперативно-розшукових за­ходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та не­допущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

2. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

а) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 4 ст. 268 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбачено­го розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особли­вої частини Кримінального кодексу України, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слід­чого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора.

У іншому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої меласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дошиту на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукної) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 253 КПК. У випадках, якщо слідчий самостійно приймає рішення про про­ведення встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, він згідно з вимогами ст.ст 110 та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором;

б) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1-3 ст. 268 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про місцезнаходження конкретного радіоелектронного засобу в певному місці та у певний час, складає клопотання про дозвіл на проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знахо­диться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором, або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додаєть­ся витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального про­вадження, у рамках якого подається клопотання.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які до­зволять унікально ідентифікувати абонента спостереження (його абонентський номер (сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі), транспортну телекомуніка­ційну мережу (назву оператора телекомунікацій, який має право на технічне об­слуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі, якій належить номер абонента спостереження), кінцеве обладнання (його ідентифікатор для розпіз­нання в телекомунікаційній мережі, який надав цьому кінцевому обладнанню виробник, наприклад, код ІМЕІ мобільного телефону, USB-модему тощо).

4. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутріш­ніх справ, якій було доручено проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описуються результати проведення цієї слідчої дії, а у необхідних випадках до нього долучаються до­датки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї ДІЇ передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманихпід час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 269. Спостереження за особою, річчю або місцем

1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно до­ступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначени­ми об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого до­лучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті про­водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, пе­редбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. Спостереження за особою до постановлений ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у ви­падку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1. Частина 1 ст. 269 КПК передбачає проведення негласного безпосеред­нього або опосередкованого за допомогою технічних засобів відеозапису, фо­тографування, спеціальних технічних засобів візуального спостереження за особою, річчю або місцем для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або за певною річчю чи місцем у публічно доступних місцях.

2. З урахуванням положень ч. 2 та 3 ст. 267 КПК публічно доступне місце можна визначити як місце, до якого можна увійти або в якому можна перебува­ти на законних підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. Приміщення, які спеціально призначені для утри­мання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусо­вого утримання осіб у зв'язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних при проведенні в них негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

1) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 3 ст. 269 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, спостереження за особою, річчю або місцем може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішен­ням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадкупрокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (роз­шукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судці. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припи­нене. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. У випадках, коли слідчий самостійно приймає рішення про проведення спостереження за осо­бою, річчю або місцем, він згідно з вимогами ст. 110 та 251 КПК виносить від­повідну постанову та узгоджує її з прокурором;

2) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1, 2 ст. 269 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях, складає клопотання про дозвіл на проведення спостереження за особою, річчю або місцем до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого зна­ходиться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про спостереження за особою, річчю або місцем або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додається витяг з Єдиного реє­стру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об'єкта спостереження (конкретної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слід­чий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, якій було доручено спостереження за особою, річчю або місцем на під­ставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описується встановлені в результаті спостереження об­ставини. В разі необхідності до протоколу долучаються додатки (фотографії та (або) відеозапис). Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з відповідними додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з момен­ту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК). ^

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: