Форми боротьби у війнах та військових конфліктах новітнього часу.

за засобами збройної боротьби, що застосовувались:

у трьох конфліктах -операція "Буря в пустелі", "Лис в пустелі" і "Союзницька сила", застосовувались з боку США і НАТО найсучасніші види озброєнь, перш за все, високоточна зброя (ВТЗ), стратегічний бомбардувальник В-2А, літаки тактичної авіації F-117А, крилаті ракети морського базування (КРМБ) "Томагавк", крилаті ракети повітряного базування (КРПБ), протирадіолокаційні ракети (ПРР) ALARM, багатоцільові некеровані ракети (НКР) з касетною бойовою частиною (БЧ), керовані авіаційні бомби з лазерним наведенням, бомби і боєзапаси зі збідненим ураном, бетонобійні і спеціальні бомби для виводу з ладу злітно-посадкових смуг (ЗПС) аеродромів і систем енергозабезпечення. Високу ефективність показав зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) "Патріот", а також космічні системи розвідки, наведення і зв'язку, сили і засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), АСУ військами і зброєю, таке інше. В інших конфліктах (60 %) застосовувалась в основномустрілецька зброя, легке ракетно-артилерійське озброєння, бронетанкова (БТ) техніка і вертольоти, як правило, старого зразка колишнього СРСР.

Аналіз воєнних конфліктів останнього десятиріччя дозволяє стверджувати про зміни ролі і задач в них видів ЗС.

Головною особливістю початкового періоду сучасних і майбутніх воєнних конфліктів і воєн є те, що ведучою роллю, яка колись належала СВ і починалась їх наземним вторгненням після завершення стратегічного розгортання, є зміна головної ролі ВПС і ВМС (Сил Повітряно-Морського нападу). Всі конфлікти за участю ЗС США і НАТО починались проведенням повітряних наступальних операцій (кампаній), які мали різний строк дії (3 доби в операції "Лис в пустелі", 43 доби в операції "Буря в пустелі" і 79 діб у Косовському конфлікті). Причому в операції "Лис в пустелі" і "Союзницька сила" наземний компонент - угруповання СВ, не застосовувався. Отже, основні функції по відбиттю нападу здійснювались силами і засобами ППО і ВПС Іраку і Югославії. Тому можна стверджувати, що роль військ ППО і ВПС в війнах і воєнних конфліктах зростає, вони першими починають збройну боротьбу і захищають від ударів життєво важливі державні і воєнні об'єкти, інфраструктуру і комунікації, забезпечують їх життєдіяльність і функціонування.

Зміни ролі видів ЗС в воєнних конфліктах обумовили характер завдань, які ними виконуються.

Однією з актуальних задач ЗС у миротворчих операціях, як показує досвід, є розмінування шляхів, місцевості і об'єктів, недопущення диверсійно-терористичних актів і забезпечення безпеки повернення біженців.

Досвід розмінування місцевості показує, що на території 65 країн світу було встановлено 110 млн. різного роду мін. За даними ООН у 1993 році в районі конфліктів у Югославії було встановлено 2,5 млн. мін, а пізніше ця цифра зросла до 8 млн. мін, а площа мінування склала ~ 3,8 тис. кв. км.

відповідно, задача розмінування та забезпечення безпеки руху військ і техніки в районах і створення умов для їх нормальної життєдіяльності стає першочерговою при врегулюванні конфлікту.

При виконанні основних задач в операції "Союзницька сила" (в Косово) за 79 діб угруповання ВПС і палубна авіація НАТО, що нараховували більше як 680 літаків, зробили 31 тис. бойових вильотів. Було випущено більше як 23 тис. бомб та ракет, у тому числі 820 КРМБ і 115 КРПБ. Внаслідок цього система ППО Югославії була повністю знищена, зруйновано 2/3 її воєнної промисловості, порушена система енергозабезпечення і життєзабезпечення (35 % об'єктів зруйновано), нанесені втрати інфраструктурі країни (70 % мостів через Дунай зруйновані), нанесені втрати в бойових засобах 1, 2, 3 армій ЗС Югославії - відповідно 35, 20 і 60 % кожній. Сумарні втрати за попередніми даними Югославії склали ~ 100 млрд. доларів, а втрати ВПС НАТО - два літаки (за даними НАТО). Тому, Мілошевич був змушений прийняти ультиматум США і НАТО на вивід військ з Косово і введення миротворчого контингенту військ НАТО.

Як свідчить досвід конфліктів, у 50 % з них війська ППО не застосовувались, а в інших 50 % - війська не виконали своїх задач і дозволили противнику мати повну перевагу в повітрі. Причин для цього багато і, перш за все - застарілі ЗРК і засоби радіолокаційної розвідки, низька їх захищеність від перешкод і низька живучість, нові засоби ураження (ПРР, КР, ВТЗ), засобів РЕБ і засоби їх застосування з боку противника і інше. Внаслідок цього втрати авіації багатонаціональних сил в операції "Буря в пустелі" склали - 41 літак, а в операції "Союзницька сила" за даними НАТО - 2 літаки, тобто в 100 разів менше ніж в операції "Буря в пустелі" (по кількості вильотів авіації).

ВМС США і НАТО найбільш масштабно застосовувались в 4-х операціях останнього десятиріччя: при проведенні повітряно-морської наступальної кампанії (операції) в Косовському і Боснійському конфліктах, в операціях "Лис в пустелі" та "Буря в пустелі". В останній операції угруповання ВМС складали до 150 кораблів, в т.ч. 6 авіаносців разом з морською піхотою, чисельність якої склала більше ніж 135 тис. чол.

В Косовському конфлікті приймали участь більше як 20 бойових кораблів з 334 пусковими установками (ПУ) КРМБ "Томахок".

Для виконання вказаних вище задач до дій у воєнних конфліктах залучалися різні сили і засоби - від окремих невеликих формувань до значних угруповань військ (сил) оперативного і оперативно-стратегічного масштабу чисельністю від 500 чол. - у Придністровському конфлікті до 700 тис. чол. - в операції "Буря в пустелі". В Чеченському конфлікті для виконання поставлених задач створювалось оперативно-тактичне угруповання військ, яке включало в себе обмежений контингент ЗС, з'єднання і частини МВС і ФСБ РФ. Найбільш велике угруповання військ (сил) оперативно-стратегічного масштабу було створене в операції "Буря в пустелі", основу якого складали багатонаціональні сили 30 країн світу: СВ - АК-3, дивізій - 13, окремих бригад - 4, окремих полків - 2, танків більше як 3 тис., більше 2 тис. артилерійських гармат і реактивних систем залпового вогню. Їх підтримувала повітряна армія, в якій було більш як 1800 бойових літаків і близько 1700 вертольотів, а також три багатоцільових авіаносних групи (БАГ): авіаносців - 6, ракетно-ударна і амфібійно-десантна група у складі 150 кораблів, у тому числі з'єднані частини морської піхоти. Практично в цій операції застосовувались всі види ЗС, роди військ, з'єднання і частини спеціальних військ, у тому числі сили космічного командування США.

В ході конфліктів, в залежності від їх масштабів, застосовувались різні види озброєння і військової техніки (ОВТ) - від стрілецької зброї, легкого артилерійського озброєння, БТ і вертольотів старих зразків до самої сучасної ВТЗ, КРМБ, КРПБ, найновіші стратегічні бомбардувальники В-2А, літаки F-117A, керовані з лазерним наведенням авіаційні бомби, касетні бомби і боєприпаси зі збідненим ураном, спеціальні бомби для виводу з ладу ЗПС аеродромів (бетонобійні) і об'єктів системи енергозабезпечення.

Широке застосування у воєнних конфліктах за участю США і НАТО знайшли засоби РЕБ (літак РЕБ ЕА-6В і інші), космічні засоби розвідки, наведення і зв'язку, АСУ військами і зброєю, на базі яких створювались ракетно-ударні комплекси (РУК). Застосування нової зброї впливало на хід та закінчення конфлікту, що часто було причиною екологічних і гуманітарних катастроф.

Форми і способи застосування угруповань військ (сил) у воєнних конфліктах були різноманітні - від класичних операцій (бойових дій) до нестандартних і нетипових. Основними способами застосування угруповань військ (сил) у воєнних конфліктах були операції, бойові дії і удари. Операції проводились як самостійними, так і сумісними з військами (силами) інших військових формувань МВС, ФСБ РФ (в Чечні) - наступальні, оборонні, повітряно-наземні наступальні операції, спеціальні (аеромобільні, пошуково-рятувальні та інші), а також миротворчі. Вони, як правило, обмежувались оперативно-тактичними і оперативними масштабами.

Бойові дії і удари мали переважно тактичний масштаб і характер, що притаманно для дій з'єднань і частин партизанської боротьби.

Необхідно зазначити те, що особливостями окремих операцій (кампаній) були: не застосовувались СВ, а тільки ВПС і ВМС ("Лис в пустелі", "Союзницька сила"), з'єднання і частини СВ вводились на заключних етапах конфлікту або після політичного врегулювання конфлікту (як миротворчі сили).

Враховуючи це, у воєнних конфліктах все більш широкий розмах приймають диверсійно-терористичні дії, основною формою застосування військ (сил) стають сумісні операції (бойові дії) обмеженого контингенту ЗС, частин і підрозділів МВС і ФСБ.

Досвід конфліктів підтверджує, що особливу роль у них відіграють мобільні сили, повітряні і повітряно-морські десанти, протидесантні, десантно-штурмові (аеромобільні), рейдові сили та війська (сили), що стримують, блокують і забезпечують дії військ (сил). Мобільні сили від ЗС, сумісно з військами МВС, можуть виконувати миротворчі, блокуючі, комендантські, охоронні, евакорятувальні, гуманітарні та інші функції. Застосування у воєнних конфліктах сучасної і перспективної зброї у великій кількості дозволяють мати становлення і розвиток нових форм дій, таких як масований удар ВТЗ, радіоелектронний вогневий удар, рейдові дії аеромобільних частин тощо.

Основну увагу у воєнних конфліктах слід приділяти подальшому розвитку форм і способів боротьби з незаконними військовими формуваннями, антитерористичним і антидиверсійним діям, діям по припиненню захвату заручників і їх визволенню, забезпеченню безпеки повернення біженців.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: