Дисципліна «Моделювання процесів і систем»

1. Томашевський В.М. Моделювання систем. —К.; Видавнича група BHV, 2005,- 352c.

2. Томашевський В.М., Жданова О.Г. Вирішення практичних завдань методами комп’ютерного моделювання; Навчальний посібник. – К.; “ Корнійчук “, 2001, – 268с.

3. Боев В. Моделирование систем. Инструментальные средства GPSS World. – CПб.; “ БХВ – Петербург “, 2004, – 368с.

4. Колесов Ю.Б., Сениченков Ю.Б. Моделирование систем. Динамические и гибридные системы. Учебное пособие. – СПб.; БХВ – Петербург, 2006. – 224с.

5. Колесов Ю.Б., Сениченков Ю.Б. Моделирование систем. Динамические и гибридные системы. Учебное пособие. – СПб.; БХВ – Петербург, 2006. – 224с.

6. Колесов Ю.Б., Сениченков Ю.Б. Моделирование систем. Практикум по компьютерному моделированию. Учебное пособие. – СПб.; БХВ – Петербург, 2007. – 352с.

‎ Дисципліна «Цифрові системи управління»

1. Стеклов В.К. Проектування систем автоматичного керування. – К.: Вища школа, 1995.

2. Уидроу Б., Стирыз С. Адаптивная обработка сигналов. – М.: Радио и связь, 1989.

3. Шрюфер Э. Обработка сигналов: цифровая обработка дискретизированных сигналов. Под ред. В.П.Бабака. – К.:Либідь,1995.

4. Лебедько Е.Г., Порфирьев Л.Ф., Хайтун Ф.И. Теория и расчет импульсных и цифровых оптико-электронных систем. – Л.: Машиностроение, 1984.

5. Игнатов В.А., Стеклов В.К., Уваров Р.В. Коррекция нелинейных автоматических систем. – К.: Техніка, 1993.

6. Цифровые фильтры и устройства обработки сигналов на интегральных микросхемах. Под ред. Б.Ф. Высоцкого. – М.: Радио и связь, 1984.

7. Домрачев В.Г., Матвеевский В.Р., Смирнов Ю.С. Схемотехника цифровых преобразователей перемещений. – М.: Энергоатомиздат, 1987.

8. Наладка автоматических систем и устройств управления технологическими процессами. Под ред. А.С. Клюева. – М.: Энергия, 1977.

9. Проектирование следящих систем с помощью ЭВМ. Под ред. В.С. Медведева. – М.: Машиностроение, 1979.

10. Изерман Р. Цифровые системы управления. – М.: Мир, 1984.

11. Иванов В.А., Ющенко А.С. Теория дискретных систем автоматического управления. – М.: Наука, 1983.

12. Романенко В.Д. Методи автоматизації прогресивних технологій. – К.: Вища школа, 1995.

13. Таланчук П.М., Скрипник Ю.О., Дубровний В.О. Засоби вимірювання в автоматичних інформаційних та керуючих системах. – К.: Райдуга, 1994.

14. Стеклов В.К. Проектування систем автоматичного керування. – К.: Вища школа, 1995.

15. Уидроу Б., Стирыз С. Адаптивная обработка сигналов. – М.: Радио и связь, 1989.

16. Шрюфер Э. Обработка сигналов: цифровая обработка дискретизированных сигналов. Под ред. В.П.Бабака. – К.:Либідь,1995.

17. Лебедько Е.Г., Порфирьев Л.Ф., Хайтун Ф.И. Теория и расчет импульсных и цифровых оптико-электронных систем. – Л.: Машиностроение, 1984.

18. Игнатов В.А., Стеклов В.К., Уваров Р.В. Коррекция нелинейных автоматических систем. – К.: Техніка, 1993.

19. Цифровые фильтры и устройства обработки сигналов на интегральных микросхемах. Под ред. Б.Ф. Высоцкого. – М.: Радио и связь, 1984.

20. Домрачев В.Г., Матвеевский В.Р., Смирнов Ю.С. Схемотехника цифровых преобразователей перемещений. – М.: Энергоатомиздат, 1987.

21. Наладка автоматических систем и устройств управления технологическими процессами. Под ред. А.С. Клюева. – М.: Энергия, 1977.

22. Проектирование следящих систем с помощью ЭВМ. Под ред. В.С. Медведева. – М.: Машиностроение, 1979.

23. Изерман Р. Цифровые системы управления. – М.: Мир, 1984.

24. Иванов В.А., Ющенко А.С. Теория дискретных систем автоматического управления. – М.: Наука, 1983.

25. Романенко В.Д. Методи автоматизації прогресивних технологій. – К.: Вища школа, 1995.

26. Таланчук П.М., Скрипник Ю.О., Дубровний В.О. Засоби вимірювання в автоматичних інформаційних та керуючих системах. – К.: Райдуга, 1994.

Дисципліна «Комп’ютерно-інтегровані системи управління»

1. Клир Жд. Системология. Автоматизация решения системных задач. — М.: Радио и связь, 1990. — 544 с.

2. Анашкин А.С., Кадыров Э.Д., Харазов В.Г. Техническое и программное обеспечение распределенных систем управления. Под ред. В.Г. Харазова. — СПб: Р-2, 2004. — 367 с.

3. Руководство по технологии объединенных сетей. 3-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильяме», 2002. — 1040 с.

4. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Основы сетей передачи данных. — М.: ИНТУ-ИТ.РУ, 2003 — 248 с.

5. Таненбаум Э. Компьютерные сети. 4-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 992 с

6. Эрглис К.Э. Интерфейсы открытых систем. — М.: Горячая линия — Телеком, 2000. — 256

7. Корнеев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. 3-е изд. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 448 с.

8. Петров И.В. Программируемые контроллеры. Стандартные языки и приемы прикладного проектирования / Под ред. В.П. Дьяконова. — М.: СОЛОН Пресс, 2004. — 256 с.

9. Сергиенко А.Б. Цифровая обработка сигналов. — СПб.: Питер, 2002. — 608 с.

10. Следящие проводы: В 3-т. 2-е изд. / Под ред. Б. К. Чемоданова. Т. 1: Теория и проектирования следящих приводов. — М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1999. — 904 с.

11. Цилюрик О., Горошко Е. Операционная система реального времени QNX Neutrino 6.3. Системная архитектура. — СПб.: БХВ-Петербург, 2006. — 336 с.

12. SCADA-системы: взгляд изнутри / Андреев Е.Б., Куцевич Н.А., Синенко О.В. – М.: Издательство «РТСофт», 2004. – 176 с.: ил.

13. Скуратов Е.Г., Воронцов И.Г. Разработка систем управления с применением микропроцессорных контроллеров Ремиконт-ТМ в системе TRASE MODE: Учебное пособие. Днепропетровск: ГИПОмет, 2003.– 88с.

14. Trace Mode 6. Руководство пользователя. Ч.1. –М.:AdAstra Research Group, Ltd., 2004. –409 с.

15. Денисенко В.В. Компьютерное управление технологическим процессом, экспериментом, оборудованием. —М.: Горячая линия-Телеком ДЗЗ, 2009. — 608с, ил. ISBN 978-5-9912-0060-8.

Фахове вступне випробування проводиться в письмовій формі. Тривалість тестування – 3 години (180 хвилин). Кожний абітурієнт отримує індивідуальний варіант завдання, лист – чернетку та особовий номер для кодування. Перед початком вступного випробування, представники приймальної комісії проводять інструктаж щодо правил виконання завдання.

Зважаючи на складну структуру завдань, оцінку їх виконання студентами слід базувати на системі взаємоузгоджених критеріїв.

В зв'язку з тим, що конкурентоспроможність фахівців на ринку праці ґрунтується на вмінні використовувати набуті теоретичні знання у практичній діяльності, головну увагу слід приділити відповіді студента на практичну частину завдань, тобто оцінка по практичній частині завдань повинна бути пріоритетною.

Індивідуальний варіант завдання складається з 10 завдань та оцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів):

Закрита форма тесту – застосування матеріалу за відомими стандартними алгоритмами та зразками, тобто надаються завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох варіантів відповідей, одна з яких – правильна. Кожне завдання оцінюється 4 балами (максимальна кількість за 1 рівень – 20 балів).

Відкрита форма тесту – застосування програмного матеріалу у змінених та ускладнених ситуаціях, тобто надаються завдання з вимогою короткої відповіді. Кожне завдання оцінюється 10 балами (максимальна кількість за ІІ рівень – 30 балів).

Виконання практичної частини (задача). Показує високий рівень навчальних досягнень абітурієнтів. Містить завдання відкритої форми з розгорнутим розв’язанням і розгорнутою відповіддю. Завдання вважається виконаним правильно, якщо крім правильної відповіді в чернетці та чистовику дано повне розв’язання, що свідчить про самостійне отримання результату. Кожне завдання оцінюється 25 балами (максимальна кількість за ІІІ рівень – 50 балів).

Результати відповіді вступника оцінюються за шкалою від 100 до 200 балів.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: