Визначення пропускної спроможності дільниці, дільничної швидкості, кількості зупинок та розмірів руху вантажних поїздів

Пропускна спроможність N на дільниці визначається в залежності від виду графіка руху поїздів.

На двоколійних лініях пропускну спроможність перегонів визначають окремо за кожним напрямком.

Для двоколійних дільниць, які обладнані пристроями НАБ, пропускна спроможність у потягах визначається як:

, (1.1)

дільничний мікропроцесорний перевезення вантажний

де t_П =12 хв. - станційний інтервал попутного прямування;

Т_доб. - тривалість доби у хвилинах. Т_доб.=1440 хв;_X - час руху поїзда на обмежувальному перегоні, хв; визначається за формулами (1.2 та 1.3).

, (1.2)

де l - довжина обмежувального перегону, км;

V_х - середня ходова швидкість руху потяга на дільниці, км/год. Визначається в залежності від серії локомотива, згідно з варіантом завдання V_х=61 км/год.

Довжина обмежувального перегону визначається як відношення експлуатаційної довжини дільниці L_ек. до кількості перегонів m_пер.

(1.3)

км,

хв.

Розрахуємо пропускну спроможність для двоколійних дільниць, які обладнані пристроями НАБ за формулою (1.1):

пари.

Для двоколійних дільниць, які обладнані пристроями АБ, пропускна спроможність визначається як:

, (1.4)

де І - розрахунковий міжпоїздний інтервал, приймаємо I=8 хв.

пар.

Основний вид графіка руху поїздів непаралельний, тобто передбачає обертання поїздів різних категорій та швидкостей.

За цим графіком пропускна спроможність визначається за формулою:

- - ( -1) - ( -1) , (1.6)

де N^наб - пропускна спроможність дільниці по перегонах за паралельним графіком, визначається при напівавтоблокуванні;

- кількість пар пасажирських поїздів. Приймаємо 4 пари;

- кількість пар прискорених поїздів. Приймаємо одну пару;

- кількість пар збірних поїздів. Приймаємо одну пару;

, , - коефіцієнти зняття вантажних поїздів пасажирськими, прискореними та збірними поїздами. Приймаємо e_ПС=1,5; =2; =2.

Отже, 62-4*1,5 - (2-1)*1 - (2-1)*1=54 пари.

У техніко-економічних розрахунках із достатньою для практичних цілей точністю дільничну швидкість V_Д. можна знайти за допомогою коефіцієнта дільничної швидкості b_Д за формулою:

, (1.7)

де b_Д - коефіцієнт дільничної швидкості.

На двоколійних лініях b_Д визначається за формулою:

, (1.8)

де N_ПС=4 - кількість пар пасажирських поїздів;_СХ, t_ОБ - відповідно середні зупинки вантажних поїздів під схрещенням та обгоном, які допустимо прийняти:

· при НАБ: t_СХ =20 хв, t_ОБ = 40 хв,

· при АБ: t_СХ =16 хв, t_ОБ=25 хв.

D - відношення ходової швидкості вантажного поїзда до швидкості пасажирського. ПриймаємоD=0,6.

Отже, коефіцієнт дільничної швидкості для НАБ:

Коефіцієнт дільничної швидкості для АБ:

Розрахуємо дільничну швидкість V_Д для НАБ за формулою (1.7):

км/год.

Розрахуємо дільничну швидкість V_Д для АБ:

км/год

Середня кількість зупинок на одну пару вантажних поїздів визначається за формулою:

(1.9)

де А1 та А2 - коефіцієнти, що враховують кількості числа зупинок вантажних поїздів у порівнянні з кількістю перехрещень їх ниток на графіку. При НАБ А1 та А2 дорівнюють 1, при АБ А1=0,5; А2=1;_зуп.=15 хв - середній час зупинки поїзда.

Отже, середня кількість зупинок на одну пару вантажних поїздів при НАБ дорівнює:

Середня кількість зупинок на одну пару вантажних поїздів при АБ:

До об'ємних показників, що характеризують роботу вантажних поїздів та локомотивів на дільниці, відносять: поїздо-кілометри (SNS), локомотиво-кілометри одиночного пробігу (SMS_ОД), поїздо-години (SNH), вантажообіг у

тонно-кілометрах (SРl).

Перелічені показники визначаються у такому порядку:

, (1.10)

де N_B - кількість вантажних поїздів у навантаженому напрямку. Дорівнює числу поїздів, знайденому за формулою (1.6);_ПОР - кількість вантажних поїздів у порожньому напрямку. Треба прийняти на 10-15% менше від кількості вантажних поїздів у навантаженому напрямку, тобто N_{ПОР =}54-0,54=48,6;- коефіцієнт, який враховує використання пропускної спроможності дільниці, приймаємо k = 0,4.

Отже, за формулою (1.10) розраховуємо:

поїздо-км

Визначаємо локомотиво-кілометри одиночного пробігу:

, (1.11)

локомотиво-км

Поїздо-години визначаються окремо при НАБ та АБ у залежності від зміни дільничної швидкості:

, (1.12)

Отже, при НАБ:

поїздо-год

При АБ:

поїздо-год

Економія в поїздо-годинах для систем СЦБ становить:

(1.13)

Річний вантажообіг у тонно-км нетто на дільниці визначається за формулою:

(1.14)

де m_СР - середній склад потяга у вагонах.

, (1.15)

де Q_бр=3000 - середня вага потяга брутто, т;

Р_В=48 - середнє навантаження на вантажний вагон, т/ваг;_т=22 - вага тари вагона, т;

Отже,

вагонів

Річний вантажообіг у тонно-км нетто на дільниці:

тонно-км.

дільничний мікропроцесорний перевезення вантажний

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: