Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ





Курсова робота з педагогіки

 

 

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

напрям підготовки 6.010102

«Початкова освіта»

 

Виконала:

Колеснікова

Анастасія Олександрівна

студентка 3-го курсу

денної форми навчання

групи ПОб-2-13-4.0д

___________________

(підпис)

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки та

психології

Венгловська Олена Анатоліївна

__________________

(підпис)

 

Допущено до захисту Робота захищена:

на засіданні кафедри педагогіки та «____»___________

психології з оцінкою_________

Протокол №__ від __________2016 р.

Зав.кафедри Іванюк Г.І .________

Київ - 2016

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1. Сутність базових понять у психологічних та педагогічних джерелах…….5

1.2. Особливості розвитку пізнавальної активності у молодших школярів у процесі навчальної діяльності ………………………………………………..9

1.3. Вивчення стану проблеми у практиці початкових шкіл …………………….15

Висновки до розділу 1………………………………………………………………19

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Зміст, форми, засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності……………………………………………………….20



2.2. Підбірка ігор, вправ та завдань для розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності ……………………………23

Висновки до розділу 2………………………………………………………………30

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………32

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………35

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів набуває все більшої актуальності. Цій проблемі присвячено наукові дослідження в педагогіці і психології. І це закономірно, тому що навчання – провідний вид діяльності школярів, в процесі якого вирішуються головні завдання, поставлені перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі у науково-технічному і соціальному процесі. Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку пізнавальної активності учнів. Науковці здійснюють пошук ефективних методів активізації пізнавальної активності учнів початкових шкіл у процесі навчальної діяльності. Проблемами пізнавальної діяльності учнів займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як: Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.

Проблема пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках актуалізується у низці нормативних документів. Так, у «Концепції початкової освіти» зазначається наступне: «Об’єктами контролю у процесі навчання є: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними та про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе» [24]. «Державний стандарт початкової загальної освіти» побудований з урахуванням пізнавальної активності учнів, що засвідчує наступна цитата: «Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів…» [25].

Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми «Розвиток пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності».

Мета дослідження:з’ясувати особливості розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності; розробити систему роботи вчителя.

Визначена тема курсового дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

- проаналізувати психологічні та педагогічні джерела з досліджуваної проблеми;

- розкрити особливості розвитку пізнавальної активності молодших школярів;

- з’ясувати стан проблеми у практиці початкових шкіл;

- розробити систему роботи вчителя щодо розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Об'єкт дослідження: навчальна діяльність молодших школярів.

Предмет дослідження: зміст, форми, засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

У процесі написання курсової роботи було використано комплекс методів дослідження, адекватних меті та завданням, а саме: аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел і синтез отриманої інформації, виходячи з мети і завдань дослідження, проведення анкетування, бесіда з учителями, аналіз конспектів уроків учителів.

Організація та проведення дослідження.Дослідна робота проводилась на базі загальноосвітнього навчального закладу № 3 м. Сквира, Київської обл.

Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження. Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

 

РОЗДІЛ 1.

ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Особливості розвитку пізнавальної активності у молодших школярі у процесі навчальної діяльності

Формування пізнавальної активності учнів у навчанні може відбуватися за двома основними напрямками, з одного боку сам зміст навчальних предметів містить у собі цю можливість, а з іншого – шляхом певної організації пізнавальної діяльності учнів.

Перше, що є предметом пізнавальної активності для школярів – це нові знання про світ. Ось чому глибоко продуманий відбір змісту навчального матеріалу, показ багатства, укладеного в наукових знаннях, є найважливішою ланкою формування інтересу до навчання.

На сьогоднішній день одним із важливих завдань що постають перед освітою є розвиток пізнавальної активності молодших школярів, що є головним чинником формування розумових здібностей учнів. Пізнавальна активність особистості виявляється в ініціативності, і самостійності, ефективному засвоєні нових знань, формуванні вмінь та навичок учнів. Такі знання та навички виступають головною та невід’ємною частиною навчального процесу [4].

Вчені виділяють наступні компоненти пізнавальної активності, що подано в таблиці 2.1.

 

Таблиця2.1.

Висновки до розділу 1

За результатами теоретичного аналізу педагогічних та психологічних джерел нами було з’ясовано сутність поняття «пізнавальна активність», яке тлумачиться, як: виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до подій, явищ, предметів. у молодшому шкільному віці продовжують розвиватися пізнавальні процеси, а саме увага, уява, пам'ять, сприймання. Усі ці процеси є надзвичайно важливими для всебічного розвитку школярів. Тому вчителі мають приділяти зусилля для розвитку пізнавальної активності учнів.

З’ясовано, що для розвитку пізнавальної активності важливим є наступне:

- застосування пізнавальних завдань на кожному уроці;

- слід в чіткій послідовності, починаючи з найпростішого, формувати пізнавальні вміння. Це має відбуватися не епізодично, а на кожному уроці;

- необхідно мотивувати учня до виконання завдання, учні мають засвоїти зразок дій, виконати тренувальні вправи;

- розвивати прийоми розумової діяльності, що є основою пізнавальних умінь.

Для розвитку пізнавальної активності молодших школярів важлива їх зацікавленість в навчальному процесі. Учитель має будувати свій урок таким чином, щоб в учнів не зникало почуття інтересу від того що вони вивчають. На уроці мають бути поєднанні різні методи, прийоми та форми роботи вчителя. Важливо щоб і сам вчитель був зацікавлений в тому аби навчати своїх учнів, адже без цього урок буде нудним. Учні які не будуть бачити бажання вчителя працювати з ними не матимуть бажання вчитися.

 

РОЗДІЛ 2.

Скоромовки

Скоромовки - це жанр народної творчості. Діти охоче розважаються ними. Це корисні вправи, які сприяють виробленню виразної артикуляції, гарної дикції.


1. Їде Сашко по шосе, а шосе Сашка несе.

2. Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима глипа.

3. Семен сказав своїм синам:

- Сини-соколи, складіть сіно!

Сини сіно склали.

Семен сказав: - Спасибі!

4. Солома, полова й дишло

З-за хати вийшло.

5. Ішло дванадцять панів

Через дванадцять садів,

Один каже: - Добре просо!

Другий каже: - Добре просо!

6. Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку -

Хай спіймає кішка мишку.


Загадки

Загадки - стислі поетичні запитання, які у «прихованій формі» зображають окремі предмети чи явища.

У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром захоплюються діти.

Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.

Загадки можна використовувати майже на кожному уроці української мови, особливо на тому його етапі, коли діти втомились і потрібен невеличкий відпочинок.

На уроках під час вивчення теми «Іменник» варто використовувати загадки. Адже, майже всі відгадки - іменники. Тому граматичні завдання до ігрових хвилинок учитель може пропонувати на власний розсуд: записати відгадки, визначити рід, число, відмінок іменника, пояснити правопис.

Іменник

Відгадайте загадки, випишіть відгадки.

Визначте їхній рід, число, відмінок.

1. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)

2. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав - і зовсім розтав. (Бурулька крижана)

3. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)

4. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)

Прикметник

- З текстів загадок виписати прикметники зі словами, до яких вони відносяться

- Визначити їхній розряд за значенням, рід, число.

1. Біле - не сніг, зелене - не луг кучеряве - не людина. (Береза)

2. Червоний колір, а винний смак, камяне серце. Чому то так? (Вишня)

3. По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)

4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)

Числівник

Конкурс «Хто кмітливий?».

Кмітливим стає той, хто відгадає найбільше загадок.

Граматичне завдання:

- Випишіть числівники, визначте їхній розряд за значенням.

1. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняшник)

2. На одному коромислі два змії висять. (Брови)

3. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить на стільці)

4. У двох матерів по пять синів, а всім імя одне. (Пальці на руках)

Займенник

Гра «Впіймай займенник».

- Із тексту загадок «впіймати» займенник, визначити його розряд. Відгадати загадки.

1. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби)

2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз)

3. Чим більше у неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)

4. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд)

Дієслово

Вибірковий диктант-завдання.

- Виписати дієслово, визначити час, особу, число.

1. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)

2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея)

3. Не їсть, не пє, а стоїть та бє. (Годинник)

4. Книжки читаю, а літер не знаю. (Окуляри)

Мовні загадки-жарти

1. З «т» - скрізь тихо,

З «м» - для їжі лихо:

Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша - миша)

2. З «м» - на городі росте,

З «р» - у воді живе. (Мак - рак)

3. Без «т» - коли вода кипить,

А з «т» - учень за нею сидить. (Пара - парта)

4. На клумбах розцвітають,

А без «к» - з дерев звисають. (Квіти - віти)

5.Змінивши один приголосний звук на інший, перетворіть свійську тварину, що відзначається впертістю, на птаха (осел – орел).

6.Люблять нас усі збирати після дощику в ліску,а як букву Г відняти, будемо плавати в ставку.(Гриби – риби).

7.Гора й долина. Що між ними? (й).

8.Що посеред землі стоїть? (м).

9.Чого немає в дині, а є в гарбузах, огірках? (р).

У ході роботи учні не тільки поглиблюють знання про звуки і букви, але збагачують свій словниковий запас, вчаться співставляти, аналізувати, робити висновки. Дані вправи розвивають фонематичний слух, логічне мислення, увагу, пам`ять, навчають учнів розпізнавати звуки і правильно передавати їх на письмі буквами.

Чистомовки

Чистомовки дають дітям чітке уявлення про різницю в артикуляції та звучанні твердих і мяких приголосних звуків, їх застосовують під час вивчення нового матеріалу і на закріплення.

Вчитель читає рядок, а діти його повторюють, одночасно тренуючи свою память.


1. Са-са-са - вкусила оса.

Ся-ся-ся - малина уся.

Зу-зу-зу - боюся грозу.

Зю-зю-зю - намажуся маззю.

2. Уо-уо!

Снігом поле замело.

Оу-оу!

Як дорогу я знайду?

Оо-оо

Видно он село.

Уу-уу

Крізь замети я іду. (О. Квітко)

3. Іб-іб-іб - духмяний хліб.

Бу-бу-бу - таємничому скарбу.

Уб-уб-уб - розболівся зуб.

Иб-иб-нб - отруйний гриб.


 

 

Висновки до розділу 2

Отже, у другому розділі ми детально розглянули зміст, форми та засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

Нами було визначено що до змісту пізнавальної активності віднодносять: типи, види, компоненти, основнi форми та показники прояву, рiвнi пізнавальної активності. Проаналізувавши роботи науковців ми дізналися про типи пізнавальної активності молодших школярів, а саме: адаптивний та продуктивний; тип зовнішньої пізнавальної активності; потенційна пізнавальна активність; власна активність дитини; активність, стимульована з боку дорослого. Також ми коротко проаналізували кожен з них.

Ми дізналися що пiзнавальна активнiсть має адаптивний або продуктивний характер. Так нами було виділено наступні види пізнавальної активності: потенційну і функціонуючу; нормативно-гетерономну та ініціативно-автономну; зовнішню та внутрішню; імпульсивну і усвідомлену; ситуативну та інтегральну; репродуктивну, реконструктивну і творчу пізнавальну активність. Кожен з названих видів активності має ступінь та рівні виявлення.

Аналіз робіт науковців, присвячених розкриттю структури пізнавальної активності, дає змогу визначити її компоненти та елементи. Ми дізналися що серед основних складових компонентiв пiзнавальної активностi психологи видiляють: пiзнавальнi потреби та саморегуляцiю пошукової діяльності, а також їх елементи.

У другій частині розділу нами було дібрано добірку дидактичних ігор, вправ та завдань які мають вплив на формування пізнавальної активності учнів початкової школи. Підібрані нами ігри сприяють розвитку логічного мислення та навчальних умінь учнів. Дані ігри сприяють посиленню інтересу учнів до навчання, що є основним мотивом для розвитку пізнавальної активності.

 

ВИСНОВОК

Під час виконання даної роботи нами було досліджено проблему розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності, оскільки в наш час дане питання набуває актуальності. Це пов’язано з тим що в наш час навчанню дітей відводиться провідне місце. Перед вчителями стоїть завдання підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі у науково-технічному і соціальному процесі. А в зв’язку з цим є важливим розвиток пізнавальної активності, оскільки вона є основним важелем навчання учнів.

Під час дослідження ми проаналізували ряд наукових праць та періодичних видань вітчизняних та зарубіжних вчених та педагогів які займалися питанням дослідження пізнавальної активності її розвитку та формування. Також нами було проаналізовано нормативні документи, а саме: «Концепцію початкової освіти» та «Державний стандарт початкової загальної освіти»

В результаті проведення дослідження нами було досягнуто мети, поставленої перед початком виконання дослідження. Нами булоз’ясовано особливості розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчальної діяльності; розробити систему роботи вчителя.

Під час виконання курсового дослідження нами було вирішено наступні завдання: проаналізовано психологічні та педагогічні джерела з даної проблеми; розкрили особливості розвитку пізнавальної активності; з’ясували стан досліджуваної проблеми у школі шляхом спостереження за уроками у початковій школі та проведенням анкетування учнів та учителів.

У даному курсовому досліджені ми дізналися що являє собою пізнавальна активність активність молодших школярів, її види та форми. Спробували вияснити основні її поняття з психологічної та педагогічної точки зору. Дізналися про шляхи розвитку пізнавальної активності молодших школярів. Та дібрали відповідні ігри, завдання та вправи для формування пізнавальної активності молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айсмонтас Б. Б. Педагогическая психология: Учебное пособие для студентов. / Айсмонтас Б. Б. − М.: МГППУ, 2004.

2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. / Бібік Н. М. − К.: Віпол, 1987. – 96 с.

3. Брунер Дж. Процесс обучения / Брунер Дж. − М., 1962

4. Гримач І. Пізнавальні уміння та навички дітей / І. Гримач // Початкова освіта. − №20. – 2014. − С. 23−27.

5. Екологічне виховання молодших школярів : Навч. посіб. для студ. пед. ф-тів і вчителів початк. кл. / [О. А. Біда, Г. П. Волошина, В. П. Гонзуль, М. В. Картель, Г. І. Коберник]. - К. : Наук. світ, 2002. - 336 c. - Бібліогр.: 118 назв. - укp.

6. Карцуляк С. Пізнавальна активність учнів на уроках англійської мови / С. Карцуляк // Початкова освіта. – №19. – 2009. – С. 26−29.

7. Киричук О. І. Навчальні інтереси молодших школярів / Киричук О. І. – К.: Рад. школа, 1982. – 128 с.

8. Кікоть О. Мотивація пізнавальної діяльності молодших школярів / О. Кікоть // Початкова освіта. − №20. – 2015. – С. 9−19

9. Костюченко Т. Актуалізація пізнавальної діяльності на уроках рідної мови / Т. Костюченко // Початкова освіта. − №3. – 2015. – С. 24−30.

10. Кузьо О. Пізнавальні інтереси молодших школярів / О. Кузьо // Початкова освіта. − №21. – 2015. – С. 39−55.

11. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Лозова В. І. / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. – 2-е вид., доп. – Х.: “ОВС”, 2000. – 164 с., с.42

12. Лузан П. Г. Цілеспрямоване формування навчально-пізнавальної активності студентів / П. Г. Лузан // Наук. вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Вип 1. – Київ, 1997. – 227с.

13. Любченко О. Дидактичні гри в навчально-виховному процесі / О.Любченко // Початкова освіта. − №8. – 2015. – С. 14−27.

14. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навч. посібник. / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.

15. Савченко О. Я. Стан і завдання реформування змісту загальної шкільної освіти / О. Я. Савченко // Педагогіка і психологія. − № 4. − 1999. − С. 17.

16. Савчин М. В. Вікова психологія: Навч. посібник. / М. В. Савчин, Л.П.Василенко. – К.: Академвидав, 2006. – 360 с. (Альма-матер).

17. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість / С. Савельєва // Початкова школа. − №10 − 1998. – С.50.

18. Сапунова Л. Розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів у навчальному процесі / Л. Сапунова // Таврійський вісник освіти. − №1. – 2013. – С. 11−15

19. Словарь, справочник по педагогике / [ред.-упоряд. П. Пидкасистий]. – Москва: ТЦ Сфера. − 2004. – 439с.

20. Сорока О. Система дидактичних прийомів і вправ на уроках навчання грамоти / О. Сорока // Початкова освіта. − №43. – 2011. – С.9−10

21. Поддьяков Н. Ребенок-дошкольник: проблемы психического развития и саморазвития / Н. Поддьяков // Дошкольное воспитание. – 1998. – № 12. – С. 69-74.

22. Халмухамедова В.Х. Совершенствование познавательной самостоятельности студентов: автореф. дисс. канд. пед. наук: спец. 13.00.01. / В. Х. Халмумедова. – Ташкент, 1988. - 15с.

23. Щербакова Е. Некоторых особенностях познавательной активности в процессе обучения математике / Е. Щербакова // Дошкольное воспитание. – 1983. – № 9. – С. 42-45.

24. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся / Щукина Г. И. — М.: Педагогика, 1988.

25. Ястребова Е.Б. Развитие познавательной самостоятельности студентов младших курсов: автореф. дисс. канд. пед. наук: спец. 13.00.01. / Е.Б.Ястребова. – Москва, 1984. - 16с.

26. Проект Концепции развития образования: http://ru.osvita.ua/news/43501/ (дата звернення: 20. 02.2016).

27. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/ (дата звернення: 20. 02.2016).

 

Додатки

Додаток А

Анкета для вчителів

Мета: визначити чи проводить вчитель урок таким чином щоб розвивати пізнавальну активність учнів.

1. Чи маєте ви календарно-тематичне планування роботи?
2. Чи володієте ви технологією проведення особистісно-орієнтованого уроку?
3. Чи визначаєте ви освітні, виховні і розвивальні завдання уроку?
4. Чи використовуєте ви активні методи навчання?
5. Чи відбувається у вас на уроці раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання?
6. Чи володієте ви умінням організувати роботу учнів протягом всього уроку?
7. Чи відбувається у вас на уроці диференційована робота на уроці?
8. Чи формуєте ви вміння учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці?
9. Чи формуєте ви вміння і навички учнів працювати з першоджерелами?
10. Чи формуєте ви в учнів навичок самоконтролю?
11. Чи забезпечуєте ви мотивацію навчання і розвиток пізнавального інтересу учнів?
12. Чи заохочуєте ви прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом?
13. Чи організовуєте ви позакласну роботу з навчальних предметів?
14. Чи організовуєте ви роботу з невмотивованими учнями?
15. Чи володієте ви навичками вікової психології?
16. Чи використовуєте аудіовізуальні засоби та відеотехніку?
17. Чи розвиваєте ви загально-навчальні компетенції учнів?
18. Чи володієте ви технологією проведення особистісно-орієнтованого уроку?
20. Чи використовуєте ви ігрові елементи, методику проведення нетрадиційних уроків?

Додаток Б

I. Організаційний момент

Діти, перевірте чи все потрібне до уроку лежить у вас на картах: зошит, підручник, ручка, олівець. Чудово, починаємо урок.

V. Підсумок уроку.

— Чого навчалися на уроці?

— На які питання відповідають слова-ознаки?

 

 

Додаток Д

Конспект уроку математики. 1 клас

Порівнянням кількості предметів. Співвідношення «На скільки більше (менше)?». Різницеве порівняння

(Ф.М.Рівкінд «Математика»)

Мета: на основі порівняння кількості предметів формувати в учнів розуміння різницевого порівняння чисел. Пояснити співвідношення «на скільки більше (менше)?»; закріплювати знання таблиць додавання і віднімання числа 5; розвивати математичне мовлення; виховувати культуру письма, інтерес до навчання.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

V. Підсумок уроку

— Повторимо таблицю додавання і віднімання числа 5.

— Як дізнатися, на скільки одне число більше за друге?

— Що сподобалося на уроці?

— У чому ви зазнали труднощів?

 

Курсова робота з педагогіки

 

 

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

напрям підготовки 6.010102

«Початкова освіта»

 

Виконала:

Колеснікова

Анастасія Олександрівна

студентка 3-го курсу

денної форми навчання

групи ПОб-2-13-4.0д

___________________

(підпис)

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки та

психології

Венгловська Олена Анатоліївна

__________________

(підпис)

 

Допущено до захисту Робота захищена:

на засіданні кафедри педагогіки та «____»___________

психології з оцінкою_________

Протокол №__ від __________2016 р.

Зав.кафедри Іванюк Г.І .________

Київ - 2016

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.