Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Вивчення стану проблеми у практиці початкових шкіл





Для вивчення стану розвитку пізнавальної активності в учнів у процесі навчальної діяльності була проведена бесіда з учителями та аналіз їх конспектів уроків на базі школи №3 м. Сквира Київської обл. У результаті чого ми дійшли наступних висновків.

Вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над розвитком пізнавальних інтересів учнів підвищує продуктивність праці учнів. Зростає рівень успішності дітей.

Для з’ясування особливостей розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи нами було розроблено анкету (додаток А), та проведено анкетування учителів.

Метою анкетування було визначити особливості розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи у навчально-вихованому процесі.

Результати анкетування засвідчили, що учителі свою роботу будують правильно. Але окремо зазначили, що застосування методів та форм уроку залежить від часу проведення уроку (анкети учителів надаються)

Усі вчителі зазначили, що використовують дидактичні ігри на уроках іноді. Вони вважать, що дидактичні ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі, але й потребують певного емоційного настрою. У грі учні вчиться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.



Учителі погоджувалися, що на уроці слід використовувати ребуси, кросворди, ігри, але не перенасичувати їх різноманітним цікавим матеріалом. Це переобтяжує дітей. Інша справа, коли гра тільки спонукає до роботи, допомагає в навчанні. І діти, і вчитель мають зрозуміти, що урок – це насамперед праця і навчання. А все інше тільки допоміжні моменти.

Визначаючи, які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу школярів, деякі педагоги вважали, що формування внутрішнього світу школярів багато в чому залежить від особистості вчителя. Коли вчитель досконало і глибоко володіє наукою, в процесі навчання він оперує цікавими деталями і фактами, вражає учнів своїм широким кругозором.

Інші вчителі зазначали, що на розвиток пізнавального інтересу впливають стосунки, які складаються між вчителем і учнями. Стосунки взаєморозуміння, прагнення йти один одному на зустріч.

У сучасній школі, на думку вчителів, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз конспектів учителів засвідчив, що педагоги використовують різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Аналіз публікацій [1,6,16], присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо формуванню і розвитку пізнавальної активності молодших школярів засвідчив, що вчителі-практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б розвитку пізнавальної активності учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь .

Також нами було проведено анкетування (додаток Б) учнів для визначення їх рівня розвитку пізнавальної активності. Результати анкетування показали, що 45% дітей мають високий рівень розвитку пізнавальної активності та 55% дітей мають середній рівень розвитку пізнавальної активності (анкети учнів надаються).

Що випливає з наступного: в класі на момент проведення анкетування знаходилося 22 учні, 9 з них мають високий рівень пізнавальної активності, за результатами анкетування, 13 – середній рівень пізнавальної активності.

100% - 20 учнів

х% - 9 учнів

 

х= =45%

 

Що є свідченням того що учителі проводять усі необхідну роботу для розвитку пізнавальної активності учнів по мірі своїх можливостей.

Спостереження за уроками відбувалось в 1 класі. В даному курсовому дослідженні наведено спостереження за двома уроками – урок письма по темі «Слова ознаки предметів. Який? Яка? Які»(Додаток В) та урок математики по темі «Порівняння кількості предметів. Співвідношення «На скільки більше (менше)?» Різницеве порівняння»(Додаток Д).

Дане спостереження показало що на уроці вчитель використовує дидактичні вправи та завдання, що сприяють мотивуванню учнів до виконання завдань уроку, а також посиленню інтересу учнів до матеріалу уроку, що є одними з чинників формування та закріплення пізнавальної активності учнів молодшого шкільного віку.

Так на уроці письма вчитель використовувала такі цікаві завдання:

1) Мовні ігри: гра «Збери букет»(розвиває фонематичні навички дітей), гра «Правильно наголушуй»(розвиває фонематичні навички дітей, вміння працювати в команді).

2) Творчі завдання: учні мають дібрати до поданих слів слова що позначають ознаки предметів(розвиває логічне мислення, уяву, сприяє збагачення словникового запасу учнів).

3) Загадки, що сприяє розвитку логічного мислення учнів.

На уроці математики вчитель використовує такі засоби для формування пізнавальної активності учнів:

1) Віршовані задачі;

2) Робота з числовим віялом;

3) Математичні ігри : гра «Чарівні фігурки», гра «Закінчи речення», гра «Так або не так»;

4) Робота з набірним полотном.

Всі ці завдання сприяють розвитку логічного мислення учнів, мотивують до навчальної діяльності, підвищують інтерес до предмету математика, сприяють формуванню математичних вмінь учнів.

Спостереження показало що учні активніше працюють із завданнями в яких наявний ігровий підтекст. Такі завдання викликають в них інтерес. Отже, використання дидактичних ігор, різноманітних вправ та завдань важливе під час проведення уроків, оскільки вони сприяють формуванню та закріпленню пізнавальної активності учнів молодшого шкільного віку.

 

Висновки до розділу 1

За результатами теоретичного аналізу педагогічних та психологічних джерел нами було з’ясовано сутність поняття «пізнавальна активність», яке тлумачиться, як: виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до подій, явищ, предметів. у молодшому шкільному віці продовжують розвиватися пізнавальні процеси, а саме увага, уява, пам'ять, сприймання. Усі ці процеси є надзвичайно важливими для всебічного розвитку школярів. Тому вчителі мають приділяти зусилля для розвитку пізнавальної активності учнів.

З’ясовано, що для розвитку пізнавальної активності важливим є наступне:

- застосування пізнавальних завдань на кожному уроці;

- слід в чіткій послідовності, починаючи з найпростішого, формувати пізнавальні вміння. Це має відбуватися не епізодично, а на кожному уроці;

- необхідно мотивувати учня до виконання завдання, учні мають засвоїти зразок дій, виконати тренувальні вправи;

- розвивати прийоми розумової діяльності, що є основою пізнавальних умінь.

Для розвитку пізнавальної активності молодших школярів важлива їх зацікавленість в навчальному процесі. Учитель має будувати свій урок таким чином, щоб в учнів не зникало почуття інтересу від того що вони вивчають. На уроці мають бути поєднанні різні методи, прийоми та форми роботи вчителя. Важливо щоб і сам вчитель був зацікавлений в тому аби навчати своїх учнів, адже без цього урок буде нудним. Учні які не будуть бачити бажання вчителя працювати з ними не матимуть бажання вчитися.

 

РОЗДІЛ 2.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.